Рішення

від 04.07.2023 по справі 910/3695/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/3695/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Святошинської районної організації партії "Реформи і Порядок"

про стягнення 11 111,30 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось із позовом до Святошинської районної організаціїї партії "Реформи і Порядок" про стягнення заборгованості у сумі 11 111,30 грн., з яких: 5 272, 52 грн. - заборгованість з орендної плати, 2 187, 38 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства, 2 650, 20 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 836, 81 грн. - інфляційних втрат, 164, 39 грн. - 3% річних за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1970 від 10.07.2015 року

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.03.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 13.03.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105493947636, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2015 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець), Святошинською районною організацією партії "Реформи і Порядок" (Орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1970, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 19,05.2015 № 34 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Гнати Юри, буд. 9 літер А, для розміщення політичної партії.

Відповідно до п. 2.1 Договору, об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею: 53,30 кв.м., у т.ч. підвал - 1,30 кв.м., 1 поверх - 52 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 встановлено 1 грн. на рік на площу 50 кв.м. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати становить: 33,58 грн. за 1 кв.м. на площу 3,30 кв.м., що складає 110,82 грн.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 3.2 договору).

Крім орендної плати Орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, яка за квітень 2014 складає: 127,45 грн. на місяць, компенсацію витрат підприємства, яка за квітень 2014 складає 140,22 грн. (п. 3.3 договору).

За приписами п. 3.6 договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок позивача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10 липня 2015 по 08.07.2018.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не подано.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання зі сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.02.2022 по 28.02.2023, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 5 272,52 грн., компенсації витрат підприємства у розмірі 2 187,38 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 2 650,20 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду приміщення у нежилому будинку, що перебувають на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 53,3, кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юри Гната 9 літер А, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.07.2015, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 по орендній платі складає 5 272,52 грн., компенсації витрат підприємства - 2 187,38 грн. та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою - 2 650,20, що підтверджується довідкою заборгованості про нарахування і надходження плати за користування Святошинська районна організація «Реформи і порядок» вул.. Юри Гната, 9 літер А.

Доказів оплати відповідачем вказаних сум заборгованості, в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не здійснив оплату по орендній платі, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 164,39 грн. 3% річних та 836,81 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 164,39 грн. 3% річних та 836,81 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Святошинської районної організації партії "Реформи і Порядок" (03148, місто Київ, вул. Гнати Юри, 9, код 25943561) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код 03366500) 5 272 (п`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 52 коп. заборгованості по орендній платі, 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 378 коп. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 2 650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 20 коп. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 39 коп. 3% річних, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак