Рішення

від 05.07.2023 по справі 910/4441/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2023Справа № 910/4441/23

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/4441/23

За позовом Дочірнього підприємства «Капарол Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Компані»

про стягнення 34038,97 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Капарол Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Компані» (далі - відповідач) про стягнення 34038,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди обладнання №СЕ-21/1712 від 01.07.2021 у встановлений строк не здійснив орендні платежі, у зв`язку з чим позивач просить стягнути суму основного боргу у розмірі 25043,61 грн, 3% річних у розмірі 510,23 грн, інфляційні втрати у розмірі 2175,79 грн та пеню у розмірі 6309,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4441/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.03.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105493902888 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 була отримана відповідачем - 03.04.2023.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 року між Дочірнім підприємством «Капарол Україна» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Компані» (далі - орендар) укладено договір оренди обладнання №СЕ-21/1712 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання (далі - майно, що орендується) та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Умовами пунктів 1.2 та 1.3 договору визначено, що перелік, стан (якість), вартість майна, що орендується, на момент передання його в оренду за цим договором зазначається в акті прийому-передачі майна, що орендується. Місце експлуатації майна, що орендується: м. Київ, вул. Дружківська, буд. 12.

Майно, що орендується, використовується для тонування продуктів, виробництва Компанії «DAW SE», Німеччина, Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» та Дочірнього підприємства «Капарол Україна» (пункту 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 28.12.2021 до договору, визначено строк оренди майна до 31.07.2022 року.

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 30 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором. Передання майна в оренду здійснюється сторонами за актом передання-приймання (пункти 3.1 та 3.2 договору).

Майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта передання-приймання майна (пункт 4.1 договору).

Умовами пункту 5.1 договору сторони визначили, що розмір орендної плати за ІІ півріччя 2021 року визначається за формулою: S=A-B, де S - розмір орендної плати, А - мінімальний погоджений між сторонами обсяг товару Capatint за договором поставки №М-19/1261 від 15.07.2019, протягом ІІ півріччя 2012 року, без врахування ПДВ, В - вартість придбаного орендарем товару Capatint за договором поставки №М-19/1261 від 15.07.2019, протягом ІІ півріччя 2021 року, без врахування ПДВ. Під терміном «товари Capatint» сторони розуміють пасти для тонування.

Умовами пункту 2 додаткової угоди №3 від 28.12.2021 до договору сторони погодили, що орендна плата за користування майном за період з 01.01.2022 по 31.07.2022 складає: за січень 2022 року - 6915,00 грн з ПДВ; за лютий 2022 року - 6915,00 грн з ПДВ; за березень 2022 року - 12,00 грн з ПДВ; за квітень 2022 року - 12,00 грн з ПДВ; за травень 2022 року - 12,00 грн з ПДВ; за червень 2022 року - 12,00 грн з ПДВ; за липень 2022 року - 12,00 грн з ПДВ.

Пунктом 5.3 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 09.08.2021 до договору, сторони погодили, що мінімальний обсяг товару Capatint на ІІ півріччя 2021 року за договором поставки №М-19/1261 від 15.07.2019 складає 19343,00 грн без ПДВ.

Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, на підставі рахунку, що виставляється орендодавцем, орендарю в строк не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку, якщо інше не передбачено в рахунку. Акти надання послуг з оренди складаються сторонами не пізніше 10 січня року наступного за звітним (пункт 5.4 договору).

Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 5 робочих днів повернути майно, що орендується, орендодавцю за актом передання-приймання за адресою, яка вказана орендодавцем (пункт 8.1 договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (пункт 9.1 договору).

Так, умовами пункту 9.5 договору сторони визначили, що якщо орендар не виконає своє зобов`язання, встановлене пунктом 5.4 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктами 15.1 та 15.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 06.08.2021 до договору, сторони визначили, що у межах цього договору під системою документообігу з використанням електронних каналів приймається обмін документами та інформацією по електронній пошті та за допомогою телефонного зв`язку. Уся переписка, пов`язана з виконанням цього договору з використанням електронних каналів складає, змінює, закінчує взаємодії сторін згідно вимогам цього договору.

За умовами пункту 15.7 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 06.08.2021 до договору, сторони домовились, що здійснюють підписання додатків (додаткових угод) до договору, рахунків, первинних бухгалтерських документів, актів звірки в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу «Вчасно» (https://vchasno.com.ua).

Пунктом 15.12 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 06.08.2021 до договору, сторони погодили, що Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням електронного підпису стороною-одержувачем Е-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею електронним підписом.

Сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені, завірені електронним підписом, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (пункт 15.17 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 06.08.2021 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору, за актами приймання-передачі послуг №22/00341 від 30.06.2022 у ІІ півріччі 2021 року на суму 12157,92 грн; за актом №22/04998 від 30.06.2022 у січні - червні 2022 року на суму 13878,00 грн; за актом №22/05570 від 22.07.2022 у липні 2022 року на суму 12,00 грн, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги з оренди обладнання для тонування загальною вартістю 26047,92 грн. Вказані акти підписані електронними підписами уповноважених осіб та скріплені електронними печатками господарюючих суб`єктів без зауважень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору оренди обладнання №СЕ-21/1712 від 01.07.2021 року.

При цьому, позивачем складено та направлено відповідачу в підсистемі документообігу з використанням електронних каналів рахунки-фактури №CU-22/001322 від 30.06.2022 року на суму 12157,92 грн (відправлено 05.07.2022), №CU-22/013997 від 30.06.2022 року на суму 13878,00 грн (відправлено 05.07.2022) та №CU-22/015498 від 19.07.2022 року на суму 12,00 грн (відправлено 19.07.2022),

Втім, відповідач свої зобов`язання щодо сплати вартості послуг з оренди виконав неналежним чином, у зв`язку з чим виник борг за отримані послуги з оренди, з урахуванням передплати, у сумі 25043,61 грн, про що складено та підписано електронними підписами сторін акт звірки взаємних розрахунків за ІІ квартал 2022 року станом на 30.06.2022 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №285 від 06.09.2022, в якій вимагав у п`ятиденний строк сплатити наявний борг, яка залишена відповідачем без відповіді і реагування, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у частині 7 статті 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), а відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, приписами частини 3 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що об`єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Як вбачається з умов укладеного договору об`єктом оренди є обладнання, яке використовується для тонування продуктів виробництва Компанії «DAW SE», Німеччина, Товариства з обмеженою відповідальністю «Капарол Дніпро» та Дочірнього підприємства «Капарол Україна».

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4 договору сторонами погоджено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, на підставі рахунку, що виставляється орендодавцем, орендарю в строк не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку, якщо інше не передбачено в рахунку. Акти надання послуг з оренди складаються сторонами не пізніше 10 січня року наступного за звітним.

Позивач на виконання умов укладеного договору, оформив та направив відповідачу рахунки-фактури №CU-22/001322 від 30.06.2022 року на суму 12157,92 грн (відправлено 05.07.2022), №CU-22/013997 від 30.06.2022 року на суму 13878,00 грн (відправлено 05.07.2022) та №CU-22/015498 від 19.07.2022 року на суму 12,00 грн (відправлено 19.07.2022) за послуги оренди обладнання у встановленому договором порядку.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пункту 5.4 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені договором строки орендну плату в належному розмірі не здійснив. Доказів зворотного під час розгляду справи суду надано не було.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором підтверджений наявними в матеріалах справи доказами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 25043,61 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Умовами пункту 9.5 договору сторони визначили, що, якщо орендар не виконає своє зобов`язання, встановлене пунктом 5.4 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати орендних платежів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 6309,34 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 2175,79 грн та 3% річних у розмірі 510,23 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статей 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Капарол Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Компані» про стягнення 34038,97 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Компані» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139, ідентифікаційний код 41760687) на користь Дочірнього підприємства «Капарол Україна» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, корп. літера «З», ідентифікаційний код 32593100) основний борг у розмірі 25043 (двадцять п`ять тисяч сорок три) грн 61 коп., пеню у розмірі 6309 (шість тисяч триста дев`ять) грн 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) грн 79 коп., 3% річних у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн 23 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2023.

Суддя Т.В. Васильченко