Рішення

від 06.07.2023 по справі 910/7238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2023Справа № 910/7238/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018"

про стягнення 29654,66 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018" про стягнення 29654,66 грн. заборгованості, з яких: 22151,99 грн - сума основного боргу, 405,38 грн - пеня, 763,28 грн - 3% річних, 6334,01 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.01.2020 №0659-01124.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7238/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 02140, місто Київ, вулиця Лариси Руденко, будинок 6 А, офіс 200, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 15.05.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0659-01124 від 17.01.2020, позивач врегулював небаланси електричної енергії за розрахунковий період з 01.01.2021 по 30.04.2021 на загальну суму 22 151,99 грн.

На виконання умов договору між сторонами підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 31.01.2021 №ВН/21/01-№0659; від 28.02.2021 №ВН/21/02-№0659; від 31.03.2021 №ВН/21/03-№0659; від 30.04.2021 №ВН/21/04-№0659 та виставлені рахунки фактуру: від 05.01.2022 №0501202200269 на суму 7973,33 грн; від 02.02.2022 №0202202200275 на суму 1785,60 грн; від 10.02.2022 №1002202200272 на суму 3957,96 грн; від 23.02.2022 №2302202200266 на суму 8435,10 грн.

Проте, відповідачем не виконано зобов`язання та не сплачено вартість небалансів електричної енергії з метою врегулювання небалансів згідно з виставленими вказаними вище рахунками-фактурами в загальній сумі 22151,99 грн, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 22151,99 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання пені у сумі 405,38 грн, 3% річних у сумі 763,28 грн та інфляційних втрат у сумі 6334,01 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" є оператором системи передачі (ОСП) електричної енергії, що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.

Згідно зі ч.3 ст.3, п.6. ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.

Відповідно до п.1.1., 1.2. договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Наказом від 03.04.2019 №204 затверджено умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "УКРЕНЕРГО", зокрема від 16.08.2019 №441, від 06.03.2020 №85, від 26.11.2020 №634, від 21.12.2020 №709, від 05.01.2021 №6, від 25.02.2021 №111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 №58, від 21.04.2022 №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236 та від 27.01.2023 №58.

Відповідно до п. 1.3.5., 1.3.7. Правил ринку кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.

Після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви- приєднання, про що повідомляє учасника ринку. У разі відхилення заяви ОСП впродовж 2 робочих днів з дня отримання заяви-приєднання повідомляє кандидата про це з відповідним обґрунтуванням.

16.01.2020 від Товариства обмеженою відповідальністю "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018" супровідним листом від 15.01.2020 №2/15.01 надійшла заява-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

17.01.2020 НЕК "УКРЕНЕРГО" листом №01/1915 повідомлено відповідача про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та про долучення його до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №0659-01124, дата акцептування - 17.01.2020).

Відтак, 17.01.2020 ТОВ "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018" укладено з позивачем договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0659-01124 (далі - договір про врегулювання небалансів), шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви відповідача.

Відповідно до пп. 1.3., 1.4., 1.5. договору про врегулювання небалансів СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.

ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку

Пунктами 2.1., 2.2. договору про врегулювання небалансів передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно із п. 5.1., 5.6. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Пунктами 5.7-5.10 договору про врегулювання небалансів зазначено, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.

ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

У відповідності до умов договору про врегулювання небалансів уповноваженими між сторонами договору підписано без будь-яких зауважень акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 31.01.2021 №ВН/21/01-№0659; від 28.02.2021 №ВН/21/02-№0659; від 31.03.2021 №ВН/21/03-№0659; від 30.04.2021 №ВН/21/04-№0659.

Також позивачем складені та направлені відповідачу акти коригування (врегулювання) до актів купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 05.10.2021 №ВР/21/01-0659; від 20.10.2021 №ВР/21/02-0659; від 11.11.2021 №ВР/21/03-0659; від 03.12.2021 №ВР/21/04-0659. Однак, відповідач підписаних зі своєї сторони актів коригування не повернув.

Як вбачається із матеріалів справи, через систему управління ринком (mms.ua.energy) позивачем надіслано відповідачу платіжні документи про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів на загальну суму 22 151,99 грн, а саме:

рахунок-фактуру від 05.01.2022 №0501202200269 на суму 7973,33 грн;

рахунок-фактуру від 02.02.2022 №0202202200275 на суму 1785,60 грн;

рахунок-фактуру від 10.02.2022 №1002202200272 на суму 3957,96 грн;

рахунок-фактуру від 23.02.2022 №2302202200266 на суму 8435,10 грн.

Оскільки відповідач оплату вартості небалансів (за розрахунковий період з 01.01.2021 по 30.04.2021) на загальну суму 22151,99 грн не здійснив, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить на загальну суму 22151,99 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору позивачем нараховані пеня у сумі 405,38 грн, 3% річних у сумі 763,28 грн та інфляційні втрати у сумі 6334,01 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 4 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг (ч.6 ст.70 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору між представниками сторін акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 31.01.2021 №ВН/21/01-№0659; від 28.02.2021 №ВН/21/02-№0659; від 31.03.2021 №ВН/21/03-№0659; від 30.04.2021 №ВН/21/04-№0659.

Окрім того, позивач надіслав відповідачу акти-коригування (врегулювання) до відповідних актів купівлі-продажу.

Також на виконання умов договору та пунктів 7.3.1, 7.7.3 Правил ринку позивач сформував та виставив відповідачу рахунки: рахунок-фактуру від 05.01.2022 №0501202200269 на суму 7973,33 грн; рахунок-фактуру від 02.02.2022 №0202202200275 на суму 1785,60 грн; рахунок-фактуру від 10.02.2022 №1002202200272 на суму 3957,96 грн; рахунок-фактуру від 23.02.2022 №2302202200266 на суму 8435,10 грн.

Як зазначено судом вище, згідно із п. 5.1., 5.6. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Відповідно до пп. 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку. Система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ч.7 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Згідно із п. 7.3.1. розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до п.7.7.3 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Отже, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати зазначених вище рахунків складає: по рахунку-фактурі від 05.01.2022 №0501202200269 на суму 7973,33 грн - 10.01.2022; по рахунку-фактурі від 02.02.2022 №0202202200275 на суму 1785,60 грн - 04.02.2022; по рахунку-фактурі від 10.02.2022 №1002202200272 на суму 3957,96 грн - 14.02.2022; по рахунку-фактурі від 23.02.2022 №2302202200266 на суму 8435,10 грн - 25.02.2022.

Відповідно до пп. 7.8.1-7.8.3 глави 7.8 розділу VII Правил ринку якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок. За несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин.

Відповідач у строки, встановлені п.5.7 договору, про наявність заперечень щодо інформації, яка містилась у виставлених рахунках-фактурах за спірний період, позивача не повідомив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 22151,99 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи умови договору, норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості з оплати вартості небалансів у сумі 22151,99 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 763,28 грн (нараховані за періоди: з 11.01.2022 по 31.03.2023, з 05.02.2022 по 31.03.2023, з 15.02.2022 по 31.03.2023, з 26.02.2022 по 31.03.2023), інфляційні втрати в розмірі 6334,01 грн (нараховані за січень 2022 року - березень 2023 року, за лютий 2022 року - березень 2023 року, за березень 2023 року), а також пеню у сумі 405,38 грн (нарахована за періоди: з 11.01.2022 по 12.07.2022, з 05.02.2022 по 06.08.2022, з 15.02.2022 по 16.08.2022, з 26.02.2022 по 27.08.2022).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо прядку та методики розрахунку інфляційних втрат, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними та позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 763,28 грн та інфляційних втрат у сумі 6334,01 грн є обґрунтованими.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за порушення строку виконання грошового зобов`язання у вигляді пені встановлена в п.4.2. договору.

У пункті 4.2. договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано учасникам ринку електричної енергії настанови.

Так, пунктом 5 вказаної постанови (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 пункту 1 постанови №332 (доповненим згідно постанови №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначені у постанові №332 від 25.02.2022 (як у редакції від 25.02.2022, так і в редакції від 26.04.2022) щодо рекомендацій та зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", прийнятті саме у зв`язку із обставинами запровадження в Україні воєнного стану та саме для забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п.1 ч.2 ст.17 якого установлено, що Регулятор, яким є НКРЕКП, має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання. Також, в силу приписів ч.9 ст.14 вказаного Закону, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як визначено п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування штрафних санкцій за період, який входить до періоду дії воєнного стану.

При цьому, Постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

Окрім того, судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

З огляду на викладене, нарахування позивачем пені з 24.02.2022 є необґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає нарахування пені слід здійснювати за періоди: з 11.01.2022 по 23.02.2022 на суму 7973,33 грн, з 05.02.2022 по 23.02.2022 на суму 1785,60 грн, з 15.02.2022 по 23.02.2022 на суму 3957,96 грн. За перерахунком суду сума пені становить 42,03 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018", а саме в частині стягнення заборгованості у сумі 22151,99 грн, пені у сумі 42,03 грн, 3% річних у сумі 763,28 грн та інфляційних втрат у сумі 6334,01 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕНІАН ЕНЕРДЖІ 2018" (02140, місто Київ, вулиця Лариси Руденко, будинок 6 А, офіс 200, ідентифікаційний код 42549346) на користь Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованості у сумі 22151,99 грн, пеню у сумі 42,03 грн, 3% річних у сумі 763,28 грн, інфляційні втрати у сумі 6334,01 грн та витрати зі сплати судового збору 2651,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.07.2023.

Суддя С.О. Турчин