ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
06.07.2023Справа № 910/6453/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, літ. Г1; ідентифікаційний код: 19137664)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, буд. 4-Д; ідентифікаційний код: 37006626)
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 250000,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
26.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» про зобов`язання вчинити дії та стягнення 250000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 01.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі №910/6453/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №0Б0А13-15 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2026. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачем було здано об`єкт нерухомості з рядом дефектів, що зафіксовано в дефектному акті, з огляду на що позивач вимушений був укласти договір з підрядною організацією для проведення відповідних робіт, вартість яких склала 250000,00 грн. Також, як вказує позивач, відповідачем не знімається огороджувальний паркан з об`єкта будівництва, що унеможливлює доступ до приміщення потенційних клієнтів та автотранспорту, тобто унеможливлює використання нежитлових приміщень в комерційних цілях.
Зважаючи на викладені обставини та з огляду на докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Здійснювати розгляд справи №910/6453/23 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання у справі на 19.07.23 о 15:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .
3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
4. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя О.М. Спичак
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2023 |
Оприлюднено | 10.07.2023 |
Номер документу | 112046425 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні