Рішення

від 06.07.2023 по справі 910/4631/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2023Справа № 910/4631/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОКАТ-УКРАЇНА"

до Приватного підприємства "ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТИЛЬ-МАЙСТЕР"

про стягнення 127 912, 00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДПРОКАТ-УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТИЛЬ-МАЙСТЕР" про стягнення 127 912, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди №А00085895 від 02.07.2020 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

31.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою від 06.04.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4631/23 постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 06.04.2023, направленою на адресу: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 06.04.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Водночас судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем проживання відповідача є: 02096, місто Київ, вулиця Привокзальна, будинок 14-А.

У зв`язку з викладеним, 08.06.2023 судом було направлено на вірну адресу відповідача (02096, місто Київ, вулиця Привокзальна, будинок 14-А) ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.04.2023.

Проте, до суду повернувся конверт з ухвалою від 06.04.2023, який було направлено на адресу: 02096, місто Київ, вулиця Привокзальна, будинок 14-А, з якого вбачається, що поштове відправлення не було вручене відповідачу, про що вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення (відповідно до відмітки на конверті - 16.06.2023) за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали від 06.04.2023.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору оренди №А00085895 від 02.07.2020 позивач передав відповідачу в тимчасове оплатне користування обладнання загальною вартістю 10 552,00 грн, на підтвердження надав два акти передачі обладнання у тимчасове користування № № 00000006927 від 04.07.2022.

Позивачем зазначає, що надав послуги з оренди обладнання на загальну суму 23280,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1044 від 04.02.2022, №1045 від 15.02.2022, № 1046 від 14.02.2022, № 1047 від 23.02.2022, № 2215 від 31.02.2022, № 2641 від 31.08.2022.

Оскільки відповідачем не здійснено повної та своєчасної оплати оренди, не повернуто орендоване обладнання позивачу, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 23280,00 грн, загальної вартості неповернутого обладнання у сумі 10 552,00 грн та у зв`язку із простроченням повернення майна, неустойку у сумі 94 080,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.12.2021 між Товариством з обмежено відповідальністю «БУДПРОКАТ-Україна» (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТИЛЬ-МАЙСТЕР» (орендар, відповідач) укладено договір оренди № А00085895 (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договором умовах (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному Додатку та Акті передачі обладнання у тимчасове користування до договору, яке є невід`ємною частиною договору.

Орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному Додатку до договору, який є невід`ємною частиною договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акта повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) (пункт 2.1. договору).

За змістом пункту 2.2. договору, вартість оренди, зазначена у відповідному Додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в Акті передачі обладнання в тимчасове користування.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду.

У пункті 3.1.1. договору сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprokat.com орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за договором.

Згідно із п. 3.2. договору розрахунки за договором здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.1. договору, початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі.

Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному й не забрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину (пункт 4.3. договору).

За змістом пункту 4.4. договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, якщо сторони не домовились про інше. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до п. 5.1. договору, орендодавець передає орендарю обладнання відповідно до відповідного Додатку, на своєму складі в технічно справному робочому стані, попередивши про всі особливості обладнання, а також обов`язок використання лише за цільовим призначенням.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 8.1. договору).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що на виконання укладеного між сторонами договору, оригінали підписаних зі сторони Орендодавця Договору та Акту передачі в оренду було надано відповідачу в день підписання. Однак, станом на день звернення до суду позивачу не було повернуто оригінал договору та акту, натомість на електронну адресу позивача від відповідача надійшла сканкопія підписаного зі сторони відповідача Акту передачі обладнання в тимчасове користування та договір оренди.

Згідно з Актами передачі обладнання у тимчасове користування №№ 00000006927 від 04.07.2022, орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання в користування, а саме: інверторне джерело зварювального струму ССВА 160-2, у кількості 1 штуки.

На виконання умов договору у період з 04.02.2022 по 31.08.2022 позивач надав послуги з оренди обладнання на загальну суму 23 280,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1044 від 04.02.2022, №1045 від 15.02.2022, № 1046 від 14.02.2022, № 1047 від 23.02.2022, № 2215 від 31.02.2022, № 2641 від 31.08.2022.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань оплату за оренду обладнання не сплатив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 280,00 грн.

У зв`язку із неповерненням майна, позивач також звернувся з вимогою від 16.03.2023 про стягнення вартості обладнання згідно з Актами передачі обладнання у тимчасове користування № № 00000006927 від 04.07.2022.

У зв`язку із простроченням повернення майна позивачем нараховано неустойку у сумі 94 080,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як підтверджено наявним в матеріалах справи Актами передачі обладнання у тимчасове користування № № 00000006927 від 04.07.2022 по договору оренди № А00085895 від 16.12.2021, позивач передав відповідачу обладнання в користування.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На виконання умов договору позивач надав послуги з оренди обладнання на загальну суму 23 280,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1044 від 04.02.2022, №1045 від 15.02.2022, № 1046 від 14.02.2022, № 1047 від 23.02.2022, № 2215 від 31.02.2022, № 2641 від 31.08.2022.

Акти надання послуг з оренди зі сторони відповідача не підписані.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено зазначені вище акти надання послуг, видаткову накладну №3099 від 16.09.2022 та повідомлення від 16.03.2022 про відмову від прийняття обладнання, що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист, поштової накладної № 0113302839700 від 24.03.2023.

Як встановлено судом вище, умовами пункту 3.5. договору сторонами погоджено, що сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним, підписують акти виконаних робіт (наданих послуг).

Акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс "М.Е. Doc", або письмовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту. У разі не надання орендарем орендодавцю відповідного акту або вмотивованої відмови у встановлений цим договором строк, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним та погодженим між сторонами, та підлягає оплаті орендарем без заперечень (п. 3.5.1. договору).

Отже, у розумінні умов договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання послуг з оренди та зобов`язань відповідача здійснити оплату наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.1. договору, початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов`язання за договором оренди зі сплати платежів не виконав, а отже у відповідача наявна заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 23 280,00 грн.

Доказів у спростування заборгованості по договору оренди у загальному розмірі 23 280,00 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання з оплати орендних платежів на виконання договору оренди у розмірі 23 280,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 23 280,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості не повернутого майна згідно з Актами передачі обладнання у тимчасове користування № № 00000006927 від 04.07.2022, яка складає 10 552,00 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору, повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання Акту повернення обладнання з тимчасового користування.

Орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку до цього договору та/або в Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.7. договору)

Відповідно до п. 5.7.1. договору якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2 діб після отримання вимоги орендодавця про повернення обладнання. Вимога про повернення обладнання має бути направлена цінним листом з описом вкладення на адресу орендаря та копія відправлено на електронну адресу орендаря. У випадку не отримання в поштовому відділені листа з вимогою про повернення обладнання, днем отримання вимоги вважається день направлення вимогу на електронну пошту орендаря.

20.03.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення (вимогу) за договором оренди, відповідно до якої позивач на підставі п. 4.4. договору заявляє про відмову від прийняття обладнання, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з відшкодування позивачу загальної вартості неповернутого обладнання в порядку застосування пункту 4.4. договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною від 20.03.2023 № 0113302839700.

У матеріалах справи відсутні належні та достатні докази в підтвердження повернення позивачу орендованого майна.

Оскільки доказів повернення орендованого майна на вимогу позивача відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача про відшкодування вартості неповернутого обладнання у розмірі 10 552,00 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом вище, повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання Акту повернення обладнання з тимчасового користування. Орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку до цього договору та/або в Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.6. та п. 5.7. договору)

Згідно до п. 7.2 договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування або Додатку до договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Судом встановлено, що вимога позивача про повернення обладнання за договором оренди була направлена відповідачу поштовим зв`язком 20.03.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною № 0113302839700 від 20.03.2023.

Нарахування неустойки здійснено позивачем за період з 01.09.2022 по 16.03.2023.

Оскільки вимога про повернення обладнання направлена відповідачу 20.03.2023, а розрахунок наданий позивачем охоплює період з 01.09.2022 по 16.03.2023, тобто до направлення вимоги про повернення майна, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимога щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 94 080,00 грн задоволенню не підлягає.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-Україна» до Приватного підприємства «ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТИЛЬ-МАЙСТЕР».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТИЛЬ-МАЙСТЕР» (04210, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 33595287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б) заборгованість у сумі 23 280,00 грн, вартість неповернутого обладнання у сумі 10 552,00 грн та судовий збір у розмірі 709,90 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.07.2023.

Суддя О.В. Гулевець