Рішення

від 08.05.2023 по справі 914/803/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2023 Справа № 914/803/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», місто Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат», місто Миколаїв, Львівська область

про стягнення 136 809,94 грн.

За участю представників:

від позивача: Тенета Н.Р. - представник за довіреністю №19-Д-2022 від 26.12.2022;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат» про стягнення 136 809,94 грн заборгованості, з яких 136 616,49 грн основний борг, 159,18 грн інфляційні втрати, 34,27 грн три проценти річних.

Ухвалою від 13.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 05.04.2023.

Ухвала суду від 13.03.2023 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 05.04.2023 о 10:30 год., надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 6.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 15.03.2023 року за номером 7901414837533 та 17.03.2023 вручене за довіреністю адресату/відповідачу.

Протокольною ухвалою від 05.04.2023 суд відклав судове засідання для розгляду по суті на 08.05.2023 на 11:00 год., відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання 08.05.2023 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 08.05.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 08.05.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Протокольна ухвала суду від 05.04.2023 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 08.05.2023 об 11:00 год., надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 6.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 10.04.2023 року за номером 7901414824547 та 12.04.2023 вручене за довіреністю адресату/відповідачу.

Отже відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 08.05.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Відповідно до рішення органу місцевого самоврядування ТзОВ «Нафтогаз Тепло» є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» є споживачем комунальних послуг, які надає ТзОВ «Нафтогаз Тепло», адже веде свою діяльність у під`єднаних до системи централізованого теплопостачання нежитлових приміщеннях за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м), В.Чорновола, 20 (загальна площа 44,7 кв.м), проспект Шевченка, 36А (загальна площа 87,1 кв.м). Вказані приміщення належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат».

ТзОВ «Нафтогаз Тепло» неодноразово зверталося до ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» з метою укладення договору про надання теплової енергії. Однак, ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» не виявило бажання укласти відповідний договір. Попри відсутність договору ТзОВ «Нафтогаз Тепло» упродовж опалювальних сезонів 2019-2020 років, 2020-2021 років, 2021-2022 років постачало теплову енергію до приміщень, якими користується ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат».

До ТзОВ «Нафтогаз Тепло» не надходила інформація про відключення приміщень, якими користується ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат», від мереж централізованого теплопостачання.

Відповідачу з січня 2021 року по березень 2021 року нарахування за постачання теплової енергії здійснюється згідно показів розподільчого приладу обліку теплової енергії. На час відсутності у споживача вузла розподільного обліку, у зв`язку з проведенням повірки за період жовтня 2021 року по січень 2022, обсяг спожитої за цей час послуги визначався за її середньодобовим споживанням споживачем, визначеним у відповідності до пункту 5 розділу 1 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. А з січня 2022 по грудень 2022 нарахування проводилось згідно показів розподільчого приладу обліку теплової енергії у відповідності до пункту 1 розділу 6 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Надіслані позивачем рахунки відповідач не оплатив.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 159,18 грн, три проценти річних в сумі 34,27 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 136 809,94 грн, з яких 136 616,49 грн основний борг, 159,18 грн інфляційні втрати, 34,27 грн три проценти річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення № 329 від 19.11.2019 «Про визначення виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води» (надалі рішення № 329). Згідно з цим рішенням ТзОВ «Нафтогаз Тепло» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії на території міста Новий Розділ та погоджено ТзОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води рівні тарифів, що були погоджені ПП «Гарант Енерго М» (для інших споживачів: тариф на теплову енергію - 1 678,07 грн/Гкал з ПДВ; тариф на послуги з постачання гарячої води - 42,77 грн м3 з ПДВ).

На виконання Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 з листопада 2019 ТзОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

28.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат» (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором постачальник) було укладено договір №37т/НР про закупівлю теплової енергії та гарячої води (вулиця Вячеслава Чорновола, будинок 20 (загальна опалювальна площа 44,7 м2), проспект Шевченка, будинок 36А (загальна опалювальна площа 87,1 м2) (додаток №1 до договору) (надалі договір).

За цим договором ТзОВ «Нафтогаз Тепло» взяло на себе зобов`язання передати замовнику в договірних обсягах теплову енергію та гарячу воду, а замовник зобов`язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію та гарячу воду за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Підпунктами 4.1 та 4.2. договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію та постачання гарячої води здійснюються за визначені фактичні обсяги та відповідно до діючих тарифів, встановлених уповноваженими органами. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п.6.1.1. договору замовник зобов`язувався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію та гарячу воду.

Згідно з пунктами 10.1.-10.2 договору сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з 28.12.2019 і діє до 31.12.2020. В частині проведення розрахунків договір діє до повного їх завершення. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 25.11.2019.

Термін дії договору до 31.12.2020, в подальшому ТзОВ «Нафтогаз Тепло» та ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» не уклали письмового договору про постачання теплової енергії, хоча позивач звертався з такою пропозицією листом від 09.11.2022 №126/1.11/20-1180. Однак, ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» не виявило бажання укласти відповідний договір.

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення № 438 від 12.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії ТзОВ «Нафтогаз Тепло» (далі рішення № 438). Згідно з цим рішенням для інших споживачів встановлено тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання у розмірі 1 645,14 грн/Гкал без ПДВ.

ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» є споживачем комунальних послуг, які надає ТзОВ «Нафтогаз Тепло», адже веде свою діяльність у під`єднаних до системи централізованого теплопостачання нежитлових приміщеннях за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м), В.Чорновола, 20 (загальна площа 44,7 кв.м), проспект Шевченка, 36А (загальна площа 87,1 кв.м). Вказані приміщення належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат», що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (проспект Шевченка, 24 (серія САС №218111), В.Чорновола, 20 (серія САС №218114), проспект Шевченка, 36А (серія САС №218108).

Попри відсутність договору ТзОВ «Нафтогаз Тепло» упродовж опалювальних сезонів 2019-2020 років, 2020-2021 років, 2021-2022 років постачало теплову енергію до приміщень, якими користується ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат».

Приміщення за адресою місто Новий Розділ В.Чорновола, 20 (площа 44,70 м2) та проспект Шевченка,36А (площа 87,10 м2) обладнане приладами комерційного обліку теплової енергії, тому позивачем нарахування за постачання теплової енергії здійснювалося згідно їх показів, розподілених між усіма споживачами пропорційно до площі, а саме:

- житловий будинок № 20 по вулиці В. Чорновола, у місті Новий Розділ обладнаний приладом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії SHARKY 775, заводський № 55744877), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 59 квартир та нежитлового приміщення, яким користується ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат». За результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3339-96, що підтверджується наявними в матеріалах справи: свідоцтвом про повірку від 01.11.2022 та Актами опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 25.11.2020, від 25.10.2022, від 08.11.2022;

- житловий будинок № 36А по проспекту Шевченка у місті Новий Розділ обладнаний приладом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії PolluCom MX, заводський номер № 052900001493), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 64 квартир та нежитлові приміщення, в тому числі приміщення ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат». За результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3339-96, що підтверджується наявними в матеріалах справи: свідоцтвом про повірку від 22.07.2018 та Актом опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 09.11.2020.

Розподіл обсягів спожитої теплової енергії здійснюється згідно з нормами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (надалі Методика розподілу), затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

- житловий будинок № 24 по проспекту Шевченка у місті Новий Розділ оснащений приладом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії SCYLAR, заводський номер № 58303063), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує квартири та нежитлові приміщення, в тому числі приміщення ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат». Загальнобудинковий прилад прийнято на комерційний облік 02.10.2020, про що зафіксовано в Акті від 02.10.2020. Даний лічильник вийшов з ладу, у зв`язку з чим його знято з комерційного обліку, що зафіксовано в Акті опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 26.03.2021. Лічильник не взято на комерційний облік.

Однак, нежитлове приміщення за адресою місто Новий Розділ, проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м) обладнано індивідуальним приладом обліку тепла (лічильник теплової енергії PollCom EX, заводський номер №00941617). В матеріалах справи міститься заява ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» від 11.10.2021, в якій останній просив розпломбувати лічильник у зв`язку з повіркою, працівниками ТзОВ «Нафтогаз Тепло» знято з комерційного обліку даний прилад комерційного обліку теплової енергії, що зафіксовано в Акті опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 12.10.2021. На підставі заяви ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» від 20.01.2022, якою просив опломбувати лічильник після повірки, працівниками ТзОВ «Нафтогаз Тепло» прийнято на комерційний облік даний прилад комерційного обліку теплової енергії, що зафіксовано в Акті опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 21.01.2022. За результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434-1:2014, ДСТУ ЕN 1434-5:2014, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтво про повірку від 28.12.2021.

Відповідачу з січня 2021 року по березень 2021 року нарахування за постачання теплової енергії здійснюється згідно показів розподільчого приладу обліку теплової енергії. На час відсутності у споживача вузла розподільного обліку, у зв`язку з проведенням повірки за період жовтня 2021 року по січень 2022, обсяг спожитої за цей час послуги визначався за її середньодобовим споживанням споживачем, визначеним у відповідності до пункту 5 розділу 1 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. А з січня 2022 по грудень 2022 нарахування проводилось згідно показів розподільчого приладу обліку теплової енергії у відповідності до пункту 1 розділу 6 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Покази розподільного лічильника відповідача (проспект Шевченка, 24) за період січень 2021-березень 2021 року зафіксовано в Актах обстеження від 29.01.2021, від 26.02.2021, від 30.03.2021. Покази розподільного лічильника відповідача зафіксовано у довідці за березень 2022, складеною та підписаною ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат», в Акті зняття контрольних показників приладу розподільного обліку теплової енергії від 30.11.2022 та в Акті-обстеження від 27.12.2022. Як вбачається з даних документів, показник зафіксовано - 70,987 м3.

Позивач стверджує, що кожного місяця працівниками ТзОВ «Нафтогаз Тепло», в присутності представників споживачів теплової енергії за адресою місто Новий Розділ вулиця В.Чорновола, 20, фіксувалися покази будинкового лічильника теплової енергії, які відображені у складених та підписаних Актах про відпуск теплової енергії за період з січня 2020 по грудень 2022 та копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

Кожного місяця працівниками ТзОВ «Нафтогаз Тепло», в присутності представників споживачів теплової енергії за адресою місто Новий Розділ проспект Шевченка, 36А, фіксувалися покази будинкового лічильника теплової енергії, які відображені у складених та підписаних Актах про відпуск теплової енергії за період з листопада 2020 по грудень 2022 та копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

ТзОВ «Нафтогаз Тепло» супровідними листами неодноразово скеровувало ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» (на адресу: 81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 6) підписані ТзОВ та скріплені печаткою «Нафтогаз Тепло» акти прийму-передачі теплової енергії, рахунки на оплату спожитої теплової енергії (№126/1.11./19-203 від 04.03.2022; №126/1.11/20-1444 від 22.12.2022).

Однак ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» не сплатило вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість по оплаті основного боргу на загальну суму 136 616,49 грн, а саме:

- проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м) 39 197,53 грн;

- вулиця Вячеслава Чорновола, 20 (загальна площа 44,7 кв.м) - 25 716,86 грн;

- проспект Шевченка, 36А (загальна площа 87,1 кв.м) - 71 702,10 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості за спожиту теплову енергію, позивач 28.09.2021 звертався до відповідача з вимогою за вих.№126/1.11-150, в якій просив терміново сплатити заборгованість. Факт надіслання вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8165201329890 від 29.09.2021. Проте, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 159,18 грн та три проценти річних в сумі 34,27 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 136 809,94 грн, з яких 136 616,49 грн основний борг, 159,18 грн інфляційні втрати, 34,27 грн три проценти річних.

Висновки суду.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

- власні (самоврядні) повноваження щодо прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами (підпункт 24 пункту «а»);

- делеговані повноваження щодо здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв`язку (підпункт 1 пункту «б»).

Між сторонами виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Пунктом 3 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, серед іншого, споживачі та виконавці комунальних послуг.

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення № 329 від 19.11.2019 «Про визначення виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води» (надалі рішення № 329). Згідно з цим рішенням ТзОВ «Нафтогаз Тепло» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії на території міста Новий Розділ та погоджено ТзОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води рівні тарифів, що були погоджені ПП «Гарант Енерго М» (для інших споживачів: тариф на теплову енергію - 1 678,07 грн/Гкал з ПДВ; тариф на послуги з постачання гарячої води - 42,77 грн м3 з ПДВ).

На виконання Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 з листопада 2019 ТзОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення № 438 від 12.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії ТзОВ «Нафтогаз Тепло» (далі рішення № 438). Згідно з цим рішенням для інших споживачів встановлено тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання у розмірі 1 645,14 грн/Гкал без ПДВ.

Отже, ТзОВ «Нафтогаз Тепло» є виконавцем комунальної послуги постачання теплової енергії на території міста Нового Роздолу за відповідними тарифами.

ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» є споживачем комунальних послуг, які надає ТзОВ «Нафтогаз Тепло», адже проводить свою діяльність у під`єднаних до системи централізованого теплопостачання нежитлових приміщеннях за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м), вулиця В.Чорновола, 20 (загальна площа 44,7 кв.м), проспект Шевченка, 36А (загальна площа 87,1 кв.м). Вказані приміщення належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат», що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (проспект Шевченка, 24 (серія САС №218111), вулиця В.Чорновола, 20 (серія САС №218114), проспект Шевченка, 36А (серія САС №218108).

Абзацом 20 статті 1 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

ТзОВ «Нафтогаз Тепло» та ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» не уклали письмового договору про постачання теплової енергії, хоча позивач звертався з такою пропозицією листом від 09.11.2022 № 126/1.11/20-1180.

ТзОВ «Нафтогаз Тепло» супровідними листами неодноразово скеровувало ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» (на адресу: 81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 6) підписані ТзОВ та скріплені печаткою «Нафтогаз Тепло» акти прийму-передачі теплової енергії, рахунки на оплату спожитої теплової енергії (№126/1.11./19-203 від 04.03.2022; №126/1.11/20-1444 від 22.12.2022).

Доказів припинення постачання теплової енергії до приміщень відповідача (проспект Шевченка, 24; вулиця В.Чорновола, 20; проспект Шевченка, 36А) у матеріалах справи немає, відповідачем не надано. Комунальне підприємство «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради склало:

- паспорти готовності - будинку № 24 по проспекту Шевченка до роботи в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, акти готовності до опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023;

- паспорти готовності - будинку № 36А по проспекту Шевченка до роботи в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, акти готовності до опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023;

- акти готовності - будинку № 20 по вулиці Вячеслава Чорновола до опалювальних періодів 2021-2022 (від 06.10.2021), 2022-2023 (від 05.10.2022).

Зважаючи на вказане, позивач довів, що ТзОВ «Миколаївський хлібокомбінат» є споживачем теплової енергії, якому ТзОВ «Нафтогаз Тепло» надавало послуги з її постачання. При цьому немає значення, використовував фактично відповідач приміщення в опалювальний сезон, чи не використовував. Адже теплова енергія подавалася в будинок/будинки у цілому. Відповідач не використав механізмів, передбачених законодавством, для припинення теплопостачання в приміщення, не вчинив дій для оформлення договірних стосунків з позивачем.

Станом на дату прийняття рішення (08.05.2023) відповідач доказів сплати основного боргу в сумі 136 616,49 грн не надав.

Отже, як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує заборгованість по оплаті основного боргу на загальну суму 136 616,49 грн, а саме:

- проспект Шевченка, 24 (загальна площа 116,7 кв.м) 39 197,53 грн;

- вулиця Вячеслава Чорновола, 20 (загальна площа 44,7 кв.м) - 25 716,86 грн;

- проспект Шевченка, 36А (загальна площа 87,1 кв.м) - 71 702,10 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 136 616,49 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

Згідно пункту 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки визначені відповідними договорами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Так, Закони України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання» не передбачають безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язують споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію та гарячу воду щомісячно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 136 616,49 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості за спожиту теплову енергію, позивач 28.09.2021 звертався до відповідача з вимогою за вих.№126/1.11-150, в якій просив терміново сплатити заборгованість. Факт надіслання вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8165201329890 від 29.09.2021. Проте, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 159,18 грн та три проценти річних на загальну суму 34,27 грн.

Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивачем інфляційні втрати в сумі 159,18 грн та три проценти річних в сумі 34,27 грн нараховані правильно, отже підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №839 від 24.02.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський хлібокомбінат» (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 37288791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (04116, Київська область, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399765) 136 616,49 грн основний борг, 159,18 грн інфляційні втрати, 34,27 грн три проценти річних та 2 684,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 15.05.2023

Суддя Сухович Ю.О.