Рішення

від 22.06.2023 по справі 914/724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 Справа № 914/724/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктеза"

про стягнення 175608,90 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/724/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктеза" про стягнення 175608,90 грн заборгованості за договором перевезення.

Рішенням суду від 02.05.2023 у даній справі позов задоволено та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктеза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" заборгованість в розмірі 175608,90 грн та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

30.05.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" подано заяву (вх.№2139/23) про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 05.06.2023 розгляд заяви (вх.№2139/23 від 30.05.2023) про ухвалення додаткового рішення призначено на 22.06.2023.

Сторони явку представників в судове засідання 22.06.2023 не забезпечили. Необхідно зазначити, що явка представників сторін в судове засідання 22.06.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Позивач подав клопотання (вх.№14534/23 від 12.06.2023) про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс".

Отже розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/724/23, суд зазначає таке.

Як вказано у поданій позивачем заяві, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була заявлена в пункті 3 прохальної частини позовної заяви, однак при ухваленні рішення суду питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено.

При цьому, як зазначив позивач, в матеріалах справи є документи, які підтверджують витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу.

Отже в поданій заяві (вх.№2139/23 від 30.05.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" просить ухвалити додаткове рішення у справі №914/724/23 та стягнути з відповідача на користь позивача заявлені до стягнення під час подання позовної заяви витрати на професійну правничу допомогу, тобто в розмірі 20300,00 грн, з яких 15300,00 грн понесенні витрати на професійну правничу допомогу та 5000,00 грн гонорар успіху у випадку задоволення позову.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244, частини 2 та частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві наведено розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20300,00 грн, з яких 15300,00 грн понесенні витрати на професійну правничу допомогу та 5000,00 грн гонорар успіху у випадку задоволення позову.

Як вбачається із поданих матеріалів, 22.02.2023 між адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (довіритель) підписано акт приймання передачі наданих послуг (правова допомога у спорі, що виник з ТзОВ "Фруктеза") на суму 15300,00 грн.

Як вказано в акті приймання передачі послуг від 22.02.2023 на суму 15300,00 грн, адвокат Лоза Віктор Миколайович (повірений) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (довіритель) є сторонами договору про правову допомогу б/н від 20.02.2023 і підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним відповідно до положень договору та оплату наданих послуг (крім гонорару успіху).

Крім того, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера №05-02 від 22.02.2023 на суму 15300,00 грн, довіреність від 20.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у договорі про правову допомогу сторони домовилися про премію (гонорар успіху) в розмірі 5000,00 грн, який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта.

Однак як вбачається із матеріалів справи, позивач долучив до позовної заяви договір про правову допомогу від 22.02.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (довіритель, клієнт) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений), відповідно до пункту 1.1. якого повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя, зокрема, надати правову допомогу у спорі, що виник з ТзОВ "Логіст Партнер".

Договору про правову допомогу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений), відповідно до якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу у спорі, що виник з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктеза" та відповідно до якого сторони домовилися про премію (гонорар успіху) в розмірі 5000,00 грн, який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктеза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс", позивачем до матеріалів справи не долучено.

Отже в даному випадку відсутні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подав.

Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріали справи містять документи, які свідчать про фактичне надання правової допомоги позивачу. Розмір витрат на професійну правничу допомогу та перелік наданих послуг визначений в акті приймання-передачі послуг.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, дослідивши хід розгляду даної справи та надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши співмірність заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами на суму 15300,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, дослідивши подані докази, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 15300,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/724/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктеза" (81554, Львівська область, Львівський район, село Черляни, вулиця Польова, будинок 99, ідентифікаційний код 44835538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (89636, Закарпатська область, Мукачівський район, селище міського типу Кольчино, вулиця Спортивна, будинок 10, корпус Б, ідентифікаційний код 38236409) 15300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 03.07.2023.

Суддя Петрашко М.М.