Рішення

від 29.06.2023 по справі 920/370/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.2023м. СумиСправа № 920/370/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/370/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010)

до відповідача Державного підприємства Сумська біологічна фабрика (вул. Гамалія, буд. 25, м. Суми, 40021)

про стягнення 1 694 748 грн 23 коп.

представники учасників справи:

від позивача Коробейник А.В.;

від відповідача уповноважений представник не з`явився;

у судовому засіданні присутня Пилипенко О.В.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 694 748 грн 23 коп., в тому числі 1 146 713 грн 78 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 31.05.2021 до 31.08.2022, 282 751 грн 34 коп. пені, 229 503 грн 29 коп. інфляційних втрат, 35 779 грн 82 коп. 3% річних відповідно до договору № 60А167-443-21 від 12.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 14.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/370/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 10.05.2023, 11:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження від 14.04.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 19.04.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

01.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2636 від 01.05.2023), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 209 043 грн 22 коп. інфляційних втрат, 32891 грн 73 коп. 3% річних, 282 751 грн 34 коп. пені. Відповідач підтверджує заборгованість за спожиту електричну енергію за договором в сумі 1 146 713 грн 78 коп. та зазначає, що борг виник, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем товариства. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на форс-мажорні обставини, а саме військову агресію російської федерації проти України, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України у листі № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

08.05.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2810/23 від 08.05.2023), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність коштів та скрутне фінансове становище не підтверджені доказами. Відповідач не повідомляв позивача про настання у нього форс-мажорних обставин і продовжував споживати (використовувати) електричну енергію до 31.08.2022 включно. Із заявленої позивачем до стягнення суми і розрахунків вбачається, що порушення умов оплати виникло ще з червня 2021 року, тобто задовго до введення в Україні воєнного стану.

09.05.2023 відповідач подав заяву (вх. № 2839/23 від 09.05.2023), в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з відсутністю у представника відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.05.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.05.2023, 11-00; повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвалою від 11.05.2023 господарський суд повідомив Державне підприємство Сумська біологічна фабрика про дату, час і місце судового засідання на 30.05.2023, 11:00.

30.05.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3304/23 від 30.05.2023), в якій просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати заборгованості в розмірі 146 000 грн 00 коп. (платіжні інструкції від 23.05.2023 № 10617, від 24.05.2023 № 10620).

У судовому засіданні 30.05.2023 позивач підтвердив факт часткової сплати відповідачем заборгованості в загальній сумі 146 000 грн 00 коп.

Ухвалою від 30.05.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 29.06.2023, 12:15.

28.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3946 від 28.06.2023), в якій просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати заборгованості в розмірі 500 000 грн 00 коп. (платіжні інструкції від 19.06.2023 № 10769, від 31.05.2023 № 10667).

28.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 2326 від 28.06.2023), в якій визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідач зазначає, що за час перебування справи в суді ДП «Сумська біологічна фабрика» здійснено оплату заборгованості в розмірі 646 000 грн 00 коп.

За приписами п. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

12 квітня 2021 року між сторонами укладений договір № 60А167-443-21 шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до договору (п. 2.1. договору).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.7. договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до договору.

Пунктом 5.9. договору встановлено, що обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.

За умовами комерційної пропозиції вільна вартість - 7Б споживач здійснює оплату за фактичний обсяг спожитої електроенергії до 10 числа місяця, який настав за розрахунковим, платежем в розмірі 100%, на підставі рахунку постачальника на оплату або самостійно розрахованої, грошовими коштами на рахунок постачальника.

Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, підписання комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору та сплаченого рахунку постачальника. Договір на умовах комерційної пропозиції укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, і так щоразу (за умовами комерційної пропозиції вільна вартість - 7Б).

Відповідно до актів приймання передачі електричної енергії № РГК81009030 від 31.05.2021, № РГК81011966 від 30.06.2021, № РГК81013923 від 31.07.2021, № РГК81015664 від 31.08.2021, № РГК81017482 від 30.09.2021, № РГК81019603 від 31.10.2021, № РГК81022130 від 30.11.2021, № РГК81024074 від 31.12.2021, № РГК82001815 від 31.01.2022, № РГК82003789 від 28.02.2022, № РГК82005403 від 31.03.2022, № РГК82008225 від 30.04.2022, № РГК82009365 від 31.05.2022, № РГК82010954 від 30.06.2022, № РГК82011831 від 31.07.2022, № РГК82012277 від 31.08.2022 позивач поставив відповідачу за період з травня 2021 року по серпень 2022 року електричну енергію вартістю 1 990 331 грн 98 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 146 713 грн 78 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста 276 ГК України).

Частиною сьомою статті 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії вартістю 1 146 713 грн 78 коп. підтверджується актами приймання передачі електричної енергії № РГК81009030 від 31.05.2021, № РГК81011966 від 30.06.2021, № РГК81013923 від 31.07.2021, № РГК81015664 від 31.08.2021, № РГК81017482 від 30.09.2021, № РГК81019603 від 31.10.2021, № РГК81022130 від 30.11.2021, № РГК81024074 від 31.12.2021, № РГК82001815 від 31.01.2022, № РГК82003789 від 28.02.2022, № РГК82005403 від 31.03.2022, № РГК82008225 від 30.04.2022, № РГК82009365 від 31.05.2022, № РГК82010954 від 30.06.2022, № РГК82011831 від 31.07.2022, № РГК82012277 від 31.08.2022, що підписані сторонами.

Заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 646 000 грн 00 коп. сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відкриття судом провадження у справі, що підтверджується платіжними інструкціями № 10617 від 23.05.2023 на суму 20 000 грн 00 коп., № 10620 від 24.05.2023 на суму 126 000 грн 00 коп., № 10769 від 10.06.2023 на суму 200 000 грн 00 коп., № 10667 від 31.05.2023 на суму 300 000 грн 00 коп.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт часткової сплати відповідачем основного боргу, провадження у справі № 920/370/23 в частині стягнення з відповідача 646 000 грн. 00 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повної оплати електричної енергії, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 500 713 грн 78 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Суд встановив, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної оплати електричної енергії.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У комерційній пропозиції вільна вартість 7Б, що є додатком № 2 до договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховані 3% річних в сумі 35 779 грн 82 коп. за період з 11.06.2021 до 04.04.2023, а також інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 229 503 грн 29 коп. за період з червня 2021 року по квітень 2023 року, виходячи з суми заборгованості кожен місяць у періоді з травня 2021 року до серпня 2022 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі та здійснених відповідачем оплат.

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 35 779 грн 82 коп. 3% річних, 229 503 грн 29 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу також нарахована пеня в сумі 282 751 грн 34 коп. за період з 07.10.2022 по 04.04.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 1 146 713 грн 78 коп. за період з грудня 2021 року до серпня 2022 року.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що комерційна пропозиція не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

Умову, передбачену у комерційній пропозиції («за весь час прострочення», «за кожен день прострочення»), неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що пеня нарахована позивачем з порушенням порядку та строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень вказаної норми, в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з 07.10.2022 до 04.04.2023), правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 68 006 грн 65 коп., в тому числі: 408 грн 89 коп. за період з 07.10.2022 до 11.10.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 59 698 грн 28 коп. за березень 2022 року; 5727 грн 52 коп. за період з 07.10.2022 до 11.11.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 116 141 грн 45 коп. за квітень 2022 року; 10 199 грн 43 коп. за період з 07.10.2022 до 11.12.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 112 811 грн 93 коп. за травень 2022 року; 10 181 грн 36 коп. за період з 07.10.2022 до 11.01.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 76 622 грн 63 коп. за червень 2022 року; 15 391 грн 46 коп. за період з 07.10.2022 до 11.02.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 87 779 грн 40 коп. за липень 2022 року; 26 097 грн 99 коп. за період з 07.10.2022 до 11.03.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 122 125 грн 21 коп. за серпень 2022 року.

Пеня в іншій частині нарахована позивачем поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

За цих обставин суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 68 006 грн 65 коп. У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 214 744 грн 69 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, задоволення судом позовних вимог в цій частині, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 5744 грн 98 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 11557 від 06.04.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6765 грн 08 коп. (5744 грн 98 коп. - 50% судового збору, сплаченого за майнові вимоги щодо стягнення 500 713 грн 78 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 35 779 грн 82 коп. 3% річних, 229 503 грн. 29 коп. інфляційних втрат, які визнав відповідач; 1020 грн 10 коп. - пропорційно розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення пені).

Керуючись ст. ст. 2, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Сумська біологічна фабрика (вул. Гамалія, буд. 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 00483004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 38863790) 500 713 грн 78 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 68 006 грн 65 коп. пені, 35 779 грн 82 коп. 3% річних, 229 503 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 6765 грн 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 646 000 грн 00 коп. провадження у справі закрити.

4. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 38863790) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач - ГУК Сум. обл/Сумська МТГ/22030101, ЄДРПОУ 37970404, надавач платіжних послуг отримувача - Казначейство України) судовий збір в сумі 5744 грн 98 коп., що сплачений згідно з платіжною інструкцією № 11557 від 06.04.2023.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 06.07.2023.

СуддяД. В. Вдовенко