Рішення

від 07.07.2023 по справі 398/29/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/29/23

провадження №: 2/398/1074/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" липня 2023 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з проходженням інтернатури, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2023 року КНП «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з проходженням інтернатури.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що у червні 2018 року ОСОБА_1 закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова та здобула освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст за спеціальністю «Лікувальна справа». 24.09.2019 між КНП «Петрівський районний ЦМСД» і ОСОБА_1 був укладений договір-направлення на навчання в інтернатурі при ДЗ «Дніпропетровській медичній академії МОЗ України» №1. 30.09.2019 ОСОБА_1 на ім`я директора КНП «Петрівський районний ЦМСД» надано заяву від 24.09.2019 про прийняття на посаду лікаря-інтерна. Наказом керівника КНП «Петрівський районний ЦМСД» від 30.09.2019 № 67-к/тр ОСОБА_1 була зарахована з 02.10.2019 на посаду лікаря-інтерна Іскрівської СЛА.

Згідно п. 1 Договору від 24.09.2019 Позивач зобов`язувався здійснювати компенсацію вартості навчання Відповідача в інтернатурі при ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» в розмірі та на умовах, визначених двостороннім договором про навчання в інтернатурі від 01.10.2019 № 5.08.189.19, укладеним між ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та лікарем-інтерном ОСОБА_1 , та на підставі календарного плану навчання. Сумарно Позивачем здійснено відшкодування вартості навчання Відповідача у розмірі 65890 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 82 копійки. Згідно з п. 2 Договору від 24.09.2019 Позивач вправі вимагати від особи, яка направляється на навчання, відшкодування витрат понесених Комунальним некомерційним підприємством на її навчання в разі припинення трудових відносин із Комунальним некомерційним підприємством до закінчення терміну, передбаченого ч. 3 п. 3 цього договору. Згідно з ч. 3 п. 3 Договору від 24.09.2019, Відповідач повинна відпрацювати в Комунальному некомерційному підприємстві не менш як десять років.

Оплата за навчання за рахунок бюджетних коштів надається у вигляді компенсації студентам/батькам, лікарям-інтернам (далі - одержувач компенсації). 29.09.2021 Відповідач атестувалась при Дніпровському державному медичному університеті і наказом по Дніпровському державному медичному університеті від 30.09.2021 № 925 ос їй присвоєно (підтвердження) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю загальна практика сімейної медицини. Після атестації Відповідача при Дніпровському державному медичному університеті, вона стала зневажливо відноситись до своїх трудових обов`язків.

01.11.2021 та 02.11.2021 відповідач не з`явилась та не приступила до роботи, про що було складено відповідні акт. Наказом від 03.11.2021 відповідача звільнено із займаної посади. 03.11.2021 та повторно 26.11.2021 відповідачу направлена вимога про сплату компенсації вартості навчання, яка відповідачем проігнорована. Таким чином, просять стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості навчання, судові витрати, а також витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 24.01.2023 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити, заперечує проти заочного розгляду справи. Зазначає, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно копії диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 від 27.06.2018, ОСОБА_1 закінчила у 2018 році Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова здобула кваліфікацію: освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, спеціальність «Лікувальна справа», професійна кваліфікація лікар (а.с. 29).

Згідно копії договору № 5.08.189.2019 про платне навчання лікаря-інтерна із числа громадян України від 02.09.2019, ОСОБА_1 та Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» уклали договір за умовами якого за рахунок Інтерна-Замовника здійснюється його навчання в інтернатурі (а.с.31-34).

Відповідно до копії договору-направлення від 24.09.2019 року № 1, Комунальне некомерційне підприємство «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської районної ради в особі директора Кіма Геннадія Петровича та ОСОБА_1 уклали цей договір-направлення про навчання в інтернатурі при ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» лікаря-інтерна ОСОБА_1 за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина» (а.с.35-37).

Згідно копії заяви від 24.09.2019 ОСОБА_1 просить прийняти її на посаду лікаря-інтерна Петрівської амбулаторії ЗПС з 02.10.2019 р. (а.с.38).

Згідно копії наказу №67-к/тр від 30.09.2019 р. ОСОБА_1 прийнята на роботу з 02.10.2019 р. до Іскрівська СЛА на посаду Лікар-інтерн (а.с.39).

З копії платіжного доручення № 2 від 26.11.2019 вбачається, що КНП «Петрівський РЦПМСД» здійснив перерахування 25212,30 грн. за відшкодування за навчання лікаря-інтерна, перерах.на карт.5168757342158047, ОСОБА_1 , 3362100548 (а.с.45).

З копії платіжного доручення № 1 від 08.04.2020 вбачається, що КНП «Петрівський РЦПМСД» здійснив перерахування 11955,16 грн. за відшкодування за навчання лікаря-інтерна, перерах.на карт.5168757342158047, ОСОБА_1 , 3362100548 (а.с.46).

З копії платіжного доручення № 3 від 16.12.2020 вбачається, що КНП «Петрівський РЦПМСД» здійснив перерахування 25212,30 грн. за відшкодування за навчання лікаря-інтерна, перерах.на карт.5168757392441467, ОСОБА_1 , 3362100548 (а.с.47).

З копії платіжного доручення № 1 від 16.02.2021 вбачається, що КНП «Петрівський ЦПМСД» здійснив перерахування 3511,06 грн. за відшкодування за навчання лікаря-інтерна, перерах.на карт.5168757392441467, ОСОБА_1 , 3362100548 (а.с.48).

Згідно копії актів від 01.11.2021 та 02.11.2021, складених інспектором з кадрів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці протягом дня, про що доповідними записками від було повідомлено директора КНП «Петрівський ЦПМСД» (а.с.49-56).

Згідно копії акта №7 від 03.11.2021, ОСОБА_1 відмовилась надавати письмові чи усні пояснення, щодо відсутності на робочому місці та ознайомлюватися з документами щодо звільнення згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (а.с.57).

Відповідно до копії наказу № 157 - к/тр від 03.11.2021, звільнено ОСОБА_1 лікаря-інтерна Іскрівської СЛА із займаної посади за прогули без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП з 03.11.2021 (а.с.58).

Згідно копії листа від 03.11.2021 № 466 КНП «Петрівський ЦПМСД» направив ОСОБА_1 вимогу про відшкодування витрат, понесених КНП на навчання за договором-направлення від 24.09.2019 № 1 в сумі 65890,82 грн., з зазначенням реквізитів для зарахування коштів (а.с.59-60).

З інформаційного запиту від 08.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до директора КНП «Петрівський ЦПМСД» з проханням надати їй належним чином завірені копії матеріалів перевірки, щодо її звільнення (а.с.61).

Згідно копії листа від 26.11.2021 № 504, КНП «Петрівський ЦПМСД» направив ОСОБА_1 запитувану інформацію та повторно копію вимоги від 03.11.2021 (а.с.62).

Відповідно до статті 197 КЗпП України молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.1 та п. 2.1 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 вересня 1996 року № 291, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху. В інтернатуру зараховуються випускники медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря (провізора) і отримання диплому з певної лікарської (провізорської) спеціальності. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності.

В пункті 3 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367(далі - Порядок), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що випускник державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти III-IV рівнів акредитації, якому після навчання в інтернатурі присвоєно кваліфікацію лікаря (провізора) спеціаліста і який працевлаштований на підставі направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником. Період навчання в інтернатурі до цього терміну не входить.

Відповідно до пункту 21 цього Порядку випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у пунктах 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Суд враховує, що в даному випадку між сторонами - КНП «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради (роботодавець) та лікарем-інтерном ОСОБА_1 (працівником) було укладено договір, згідно з яким роботодавець бере на себе зобов`язання провести стажування працівника в інтернатурі протягом десяти місяців з наступним працевлаштування за набутою кваліфікацією, а працівник - укласти трудовий договір на умовах, визначених цим договору, та відпрацювати у роботодавця на обраній посаді не менше десяти років після закінчення проходження інтернатури, а в разі відмови компенсувати/відшкодувати роботодавцю вартість витрат на забезпечення проходження інтернатури в лікувальному закладі відповідно договору.

Тобто у договорі сторони передбачили відповідальність, зокрема, обов`язок працівника відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з проходженням ним інтернатури, в разі відмови відпрацювати у роботодавця на обраній посаді не менше десяти років після закінчення проходження інтернатури.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 607/3693/17 зазначено, що договірне зобов`язання - це відносне правовідношення між юридично рівними і майново-самостійними особами, що виникає на підставі укладеного договору, який виражає їх загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру, настання яких відбувається у разі здійснення боржником певних активних дій, що відповідають праву вимоги кредитора і не зачіпають прав і законних інтересів третіх осіб, що не є учасниками зазначеного правовідношення. Оскільки метою договірних зобов`язань є досягнення їх сторонами певних правових результатів, особливого значення набуває їх виконання. Виконання зобов`язання - це вчинення кредитором і боржником дій, що становлять його предмет. При виконанні різноманітних договірних зобов`язань суб`єкти мусять керуватися загальними засадами, що йменуються принципами виконання зобов`язання. І в сучасних умовах до них відносять принципи належного та реального виконання зобов`язання, які, до речі, традиційно вважалися такими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №607/3693/17 (провадження №14-151цс20) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення коштів за навчання, судам слід керуватися таким. Якщо між сторонами укладеної угоди про підготовку фахівця з вищою освітою передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки, наприклад, в закладі охорони здоров`я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) замовнику його навчання вартість витрат цього замовника на це навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.

Велика Палата Верховного Суду вважає розумним та справедливим відповідне договірне зобов`язання щодо відпрацювання фахівцем після закінчення відповідного навчання трьох років за направленням замовника такого навчання, який оплатив навчання фахівця.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, покладення на фахівців, які отримали вищу освіту безкоштовно за державним замовленням, обов`язку щодо оплатного відпрацювання (на умовах не гірших, ніж ті, які надаються іншим працівникам державного сектора економіки) за направленням держави протягом визначеного періоду часу (трьох років) не суперечить самій суті конституційного права на безкоштовну вищу освіту і в сучасних умовах економічного розвитку країни відповідає інтересам суспільства, щодо отримання від держави якісних послуг у відповідних секторах" (пункти 66-68).

Суд бере до уваги, що добровільно підписуючи договір - направлення від 24.09.2019, відповідач зобов`язалася відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з проходженням інтернатури, в разі відмови відпрацювати у роботодавця на обраній посаді не менше десяти років після закінчення проходження інтернатури. Закінчивши інтернатуру, відповідач не виконала належним чином умови договору та не з`явилася на роботу, що підтверджується Наказом про її звільнення на підставі ст. 40 КЗпП України з 03.11.2021 року.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судове засідання суду не з`явилася, не заперечувала факт укладання договорів, її звільнення, не спростовувала розрахунку та розміру суми відшкодування, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Тому суд вважає, що вимога позивача про відшкодування відповідачем вартості витрат на забезпечення проходження нею інтернатури є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи, що представником позивача подана заява про розгляд питань про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з проходженням інтернатури задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Комунального некомерційного підприємства «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вулиця Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38844232), у відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням інтернатури 65890 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Комунального некомерційного підприємства «Петрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вулиця Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38844232) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В. Молонова