Постанова

від 27.06.2023 по справі 911/1082/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 911/1082/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2021 (повний текст складено 05.07.2021)

у справі №911/1082/21 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

про стягнення 1598136,56 грн.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС» ( позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (відповідач) про стягнення 1598136,56 грн., з яких 1000000 грн. основний борг, 100915,36 грн. інфляційні втрати, 37703,92 грн. 3% річних та 459517,28 грн. пеня.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 08.07.2020 № 16/2020 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар та надані послуги у строк встановлений договором.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.06.2021 у справі №911/1082/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС» 1000000 (один мільйон) грн. основного боргу, 100915 (сто тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 37703 (тридцять сім тисяч сімсот три) грн. 92 коп. 3% річних, 151755 (сто п`ятдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 72 коп. пені, 19355 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 63 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог про стягнення 307761,56 грн. пені відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, з огляду на що місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є необґрунтованим та ухваленим на підставі неповно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, не підтверджених доказами та не в повному об`ємі дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 апеляційну скаргу у справі № 911/1082/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному протоколом авторозподілу складі суду та призначено розгляд справи.

Розгляд справи відкладався.

Матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник позивача заперечив проти апеляційної скарги і просив суд оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому позивач зазначив, що відповідачем не було надано доказів, як він вказує можливого порушення зобов`язання, однією з сторін, у зв`язку з чим, можлива відмова від зобов`язання та не було наведено причин не здійснення оплати товару.

24.04.2023 та 22.05.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання та долучення доказів, до якого додано докази направлення на адресу позивача акту звірки взаєморозрахунків та сам акт підписаний ТОВ «НВК «Техімпекс».

26.06.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Дослідивши вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на відсутність належного обґрунтування неподання таких доказів до суду першої інстанції.

В судове засідання 27.06.2023 з`явилися представники сторін у справі.

Представник відповідача підтримав подане ним клопотання і просив суд його задовольнити, представник позивача не заперечував проти долучення вказаних документів та звернув увагу суду, що актом взаєморозрахунків лише підтверджується розмір заборгованості відповідача перед позивачем, який встановлений судом першої інстанції.

Суд залучає вказані докази до матеріалів справи з огляду відсутності заперечень сторін для оцінки їх в сукупності доказів.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 08.07.2020 № 16/2020 (далі договір), відповідно до умов якого позивач постачальник зобов`язався передати відповідачу покупцю два комплекти «Автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» (далі АРМ ПТС) та надати покупцю супутні послуги з його встановлення та повного підключення (далі товар) для двох постів технічного спостереження (далі ПТС) за номенклатурою та у кількості згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, покупець зобов`язався прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість, номенклатура та ціна товару вказуються в специфікації (додаток № 1 «Специцікація»), яка є невідємною частиною договору.

Ціна договору становить 6695040 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1115840 грн. (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору розрахунок за поставлені товари здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, або вказаний в його реквізитах.

Пунктом 4.3 договору розрахунки за поставлені товари здійснюються таким чином: покупець сплачує попередню оплату (аванс) у розмірі 100% від ціни договору згідно графіку платежів: перший платіж: 1800000 грн. до 18.07.2020; другий платіж 1800000 грн. до 30.08.2020; третій платіж 3095040 грн. після проведення монтажу на об`єктах, але не пізніше ніж за п`ять днів до початку здачі робіт покупцю.

Відповідно до п. 4.6 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 5.7 договору товар вважається прийнятим покупцем після проведення аналізу його якості або проведення випробувань товару та підписання обома сторонами акта приймання-передачі товару. Підписання цього акту фіксує виконання постачальником зобов`язань по договору та перехід права власності на товар від постачальника до покупця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині зобов`язань до повного їх виконання. Якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на 1 (один) календарний рік (п. 91, 9.2 договору).

В додатку № 1 до договору сторони погоди специфікацію «Автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» та супутні послуги з його встановлення та повного підключення, в якій погодили найменування, ціну обладнання, а саме: автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» в кількості 2 к-т, вартістю без ПДВ 3872000 грн. (за 2 к-т), приймач сигналів автоматичної ідентифікаційної системи Furuno FA-30 у комплекті в кількості 2 к-т, вартістю без ПДВ 132200 грн. (за 2 к-т); приймач GPS Furuno GP-330B/NMEA0183 в кількості 2 к-т, вартістю без ПДВ 52694,40 грн. (за 2 к-т); матеріали, роботи з встановлення та пуску й налагоджування обладнання та ПЗ АРМ ПТС, тестування обладнання та навчання персоналу ПТС, здача замовнику в кількості 2 к-т, вартістю без ПДВ 1522305,60 грн. (за 2 к-т). Разом без ПДВ 5579200 грн., з ПДВ 66950040 грн.

В додатку № 2 сторони погодили технічні умови на «Автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» та супутні послуги з його встановлення та повного підключення.

В додатку № 3 до договору сторони погодили протокол Угоди про договірну ціну товару за договором у розмірі 6695040 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1115840 грн.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу два комплекти обладнання «Автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» та виконав послуги з його встановлення та повного підключення обладнання ПТС загальною вартістю 6695040 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-приймання від 19.11.2020 № 5, який підписаний в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

У вказаному акті здачі-приймання від 19.11.2020 № 5 вказано, що загальна вартість обладнання скаладає 4868273,28 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 811378,88 грн.: автоматизоване робоче місце NaviServ оператора поста технічного спостереження (комплект обладнання та програмного забезпечення)» в кількості 2 комплектів, вартістю без ПДВ 3872000 грн. (за 2 комплекти), приймач сигналів автоматичної ідентифікаційної системи Furuno FA-30 у комплекті в кількості 2 коплектів, вартістю без ПДВ 132200 грн. (за 2 комплекти); приймач GPS Furuno GP-330B/NMEA0183 в кількості 2 комплектів, вартістю без ПДВ 52694,40 грн. (за 2 комплекти). Послуги з встановлення обладнання та повного його підключення виконано на суму 1826766,72 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 304461,12 грн.,: матеріали, роботи з встановлення та пуску й налагоджування обладнання та ПЗ АРМ ПТС, тестування обладнання та навчання персоналу ПТС, здача замовнику в кількості 2 комплектів, вартістю без ПДВ 1522305,60 грн. (за 2 комплекти).

Вказаним актом сторони засвідчили, що обладнання передано та послуги виконані в повному обсязі згідно умов договору від 08.07.2020 № 16/2020. Зауваження відсутні. Покупець претензій по об`єму, якості та строкам надання обладнання та послуг немає.

Відповідач частково розрахувався за передане обладнання та виконані послуги з його встановлення та повного підключення в сумі 5695040 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 10.07.2020 № 25 на суму 1800000 грн., від 28.09.2020 № 5827 на суму 200000 грн., від 02.11.2020 № 6092 на суму 100000 грн., від 10.11.2020 № 6133 на суму 500000 грн., від 30.11.2020 № 6272 на суму 500000 грн., від 02.12.2020 № 6326 на суму 300000 грн., від 12.01.2021 № 6872 на суму 1295040 грн., від 25.02.2021 № 7489 на суму 500000 грн., від 12.03.2021 № 7641 на суму 500000 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за передане обладнання та надані послуги з його встановлення у строк встановлений договором не виконав, у зв`язку з чим позивачем була надіслана відповідачу претензія від 08.02.2021 № 210208/1 про погашення заборгованості за договором від 08.07.2020 № 16/2020 в сумі 2180036 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 08.02.2021, накладною «Укрпошта» від 08.02.2021 № 6501228451437, фіскальним чеком «Укрпошта» від 08.02.2021. Відповідач отримав вказану претензію 17.02.2021, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 08.02.2021 № 6501228451437.

Натомість, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за передане обладнання та надані послуги з його встановлення не виконав, у зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в сумі 1000000 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю переданого обладнання та наданих послуг з його встановлення.

Оскільки укладений між сторонами у справі договір поставки від 08.07.2020 № 16/2020 є змішаним та має ознаки договору поставки та надання послуг, то суд до спірних правовідносин застосовує законодавство яке регулює правовідносини поставки та надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за передане обладнання та надані послуги з його встановлення у строк визначений договором, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 000 000 грн, доказів зворотнього суду не надано.

З огляду на що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 31.08.2020 по 05.04.2021 складають 100 915,36 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 31.08.2020 по 05.04.2021 складають 37 703,92 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних судом апеляційної інстанції з`ясовано, що він є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідача за порушення строків оплати, встановлених в договорі, пеню в розмірі 0,1 % від суми невчасно перерахованих коштів, за кожен день затримки оплати, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 31.08.2020 по 05.04.2021 складає 459 517,28 грн.

Згідно з положенням п. 6.1.2 договору за порушення строків оплати, встановлених в додатку (специфікації) договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми невчасно перерахованих коштів за поставлений товар, за кожний день затримки оплати, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБ, що діяла у за період, коли відбулось таке порушення.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Місцевий суд, здійснивши перерахунок пені із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ з`ясував, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 151 755,72 грн, в решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 307 761,56 грн. судом відмовлено з огляду на безпідставність вимог у вказаній частині.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів, вважає його обґрунтованим та математично вірним.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за передане обладнання та надані послуги з його встановлення у строк визначений договором, суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 13 ГПК України закріплено принцип змагальності сторін у господарському судочинстві, відповідно до якого, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. З огляду на що, доводи апелянта з приводу ненадання належних доказів позивачем є неспроможними, так як судом надано можливість сторонам у реалізації їх прав, позивач таким правом скористався та обгрунтував свою позицію належними та допустими доказами, що встановлено судом, тоді як відповідач не надав доказів оплати товару та супутніх послуг за договором поставки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2021 у справі №911/1082/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс".

Матеріали справи №911/1082/21 повернути суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук