Рішення

від 03.07.2023 по справі 903/401/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2023 року Справа № 903/401/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ОV

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петрука Романа Васильовича

про стягнення 58416грн. 17коп.

встановив: позивач - ТОВ ЕКО-ОV звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Петрука Романа Васильовича (відповідача) 58416грн. 17коп. заборгованості за надання послуг з перевезення вантажу. Також просить стягнути з відповідача 2684грн. витрат по сплаті судового збору, 7500грн. витрат на правову допомогу та 2000грн. відшкодування гонорару успіху.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору перевезення вантажу №12/12-7 від 12/12/2022, щодо оплати послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 01.05.2023 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвала суду отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

12.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№01-75/2817/23) , в якому останній не визнає позовні вимоги, просить відмовити у позові повністю, у разі задоволення позову зменшити витрати на правову допомогу до 2000грн та стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000грн. Відповідач не заперечує здійснення позивачем перевезення, зазначає, що позивач не виконав умов договору щодо вчасного доставлення вантажу. Згідно заяв ки вантаж - медичне обладнання повинен був доставлений одержувачу для розмитнення на місці в м. Черкаси 19 грудня 2022 року, проте вантаж був доставлений вантажоодержувачу - 29.12.22 року із затримкою в 10 календарних днів. Крім того, за твердженнями вантажоотримувача, в автомобілі, окрім медичного обладнання, були наявні генератори, перевезення яких не було обумовлено сторонами. Відповідач стверджує, що внаслідок порушення зобов`язання позивачем, він отримав збитки у розмірі 58415грн., оскільки таку суму він відшкодував своєму замовнику по договору транспортного експедирування від 01.08.2022 за порушення умов договору. Також, вважає, що відповідно до умов п.4.5 договору №12/12-7 від 12.12.2022 позивач повинен сплатити відповідачу штраф за прострочення доставки вантажу. Крім того, повідомляє, що згідно платіжної інструкції №200 від 12.05.2023 ним сплачено заборгованість на суму 1,17грн.

19.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№01-75/2988/23), в якій останній вказує, що відповідач визнає існування договірних відносин та факт доставки вантажу, не заперечує обставини настання строків оплати. Більше того, відповідач здійснив часткове погашення боргу, що свідчить про його визнання. Також, підтверджує платіж відповідача у сумі 1,17 грн. та просить провадження в частині сплаченої суми закрити. Щодо нарахованих відповідачем збитків на суму 58415грн посилається на те, що відшкодування збитків під час перевезення є окремою складовою частиною таких правовідносин, яка обумовлена іншим предметом доказування та не стосується даного предмету спору.

У запереченнях (вх.№01-75/3086/23 від 24.05.2023) та у письмових поясненнях (вх.№01-75/3470/23 від 13.06.2023) відповідач вказує на те, що він не визнає заборгованість, так як він не підписав акт надання послуг, а лише сплатив суму, що дорівнює різниці між договірною і сумою збитків.

У поясненнях з приводу заперечень відповідача (вх.№01-75/3181/23 від 30.05.2023) позивач зазначає, що припущення відповідача щодо перевезення генератора, яке стало причиною невчасної доставки, є лише його припущеннями, а інші питання, наведені у запереченнях, не заслуговують на увагу, так як не стосуються предмету даного спору.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.

12 грудня 2022 р. між ФОП Петруком Р.В. (Експедитор) та ТОВ «ЕКО-ОV» (Перевізник) був укладений Договір №12/12-7 перевезення вантажу.

Відповідно до п.1.1. Договору, Перевізник зобов`язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов`язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.

Найменування, вид, кількість (об`єм, маса), характер, властивості, умови перевезення вантажу, строки перевезення, відправника та отримувача, спосіб і місце завантаження і розвантаження, особливі умови перевезення зазначаються Експедитором у письмовій заявці, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2).

Згідно п.1.3. Договору, вартість послуг по кожному перевезенню вантажу визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці.

Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору вартість послуг по перевезенню вантажу, обумовлена в заявці на кожне перевезення, оплачується експедитором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Перевізника або готівковими коштами. Послуги Перевізника (зазначені а п.3.1. цього договору) надані по даному договору, оплачуються Експедитором особисто за кожною заявкою га перевезення на підставі виставлених Перевізником рахунків протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналу СМR, рахунку, акту виконаних робіт та договору.

Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (п.7.1 Договору).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.

12 грудня 2022 р. до ТОВ «ЕКО-ОV» від ФОП Петрука Р.В. надійшла Заявка на міжнародне перевезення вантажу №ЗВ-0000104 від 12.02.2022.

За умовами Заявки маршрут перевезення: Барселона (Іспанія) - м. Черкаси, дата та час завантаження 12.12.2022, характер вантажу: медичне обладнання, повний фрахт: загальна сума - 5450 євро, завантаження: Барселона, дата та час прибуття на розмитнення: 19.12.2022, пункт розвантаження: м.Черкаси, проїзд Енергобудівельників, 10. Також у заявці вказано, що оплата буде здійснена тільки після отримання оригіналів документів: ТТН (СМR), рахунку, акту виконаних робіт, підписаного договору та копії даної заявки з мокрою печаткою.

Враховуючи відсутність на момент виконання перевезення вільного рухомого складу у ТОВ «ЕКО-ОV», позивачем до перевезення був залучений перевізник - Garant Transport Sp. z.о.о. (Жешув, Польща), з яким був укладений Договір-Заявка №18 від 12.12.2022.

Позивач зазначає, що обумовлені договором експедиторські послуги відповідачу надано належним чином, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) б/н від 12.12.2022 з відповідними відмітками та відсутністю будь-яких зауважень чи застережень з боку вантажоодержувача в графі 24 ТТН "Вантаж одержано".

Позивачем були складені: рахунок №26 на загальну суму 212243,17грн. (5450 євро по курсу НБУ на дату розвантаження - 29.12.2022) та акт надання послуг №26 від 29.12.2022 на суму 212243,17грн.

Для оплати наданих послуг, 30.12.2023 позивач надіслав ФОП Петруку Р.В. поштовим перевізником ТОВ "Нова пошта" документи щодо перевезення, що підтверджується експрес-накладною №59000911472276 від 30.12.2022. Опис документів не проводився, проте доказів повідомлення позивача про неотримання оригіналів документів по перевезенню для оплати наданих послуг відповідачем не надано. Відповідач не заявив про відсутність якогось документа чи існування будь-яких інших перешкод для виконання грошового зобов`язання.

Згідно відстеження відправлення із сайту Нова пошта, відправлення було вручене адресату 03 січня 2023 р., проте протягом 14 банківських днів, як це передбачено умовами п. 3.2 Договору, надані послуги відповідачем не були оплачені в повному обсязі.

Акт надання послуг №26 від 29.12.2022 відповідач не підписав, проте позивач зазначає, що 05 січня 2023 р., згідно платіжної інструкції №4 ФОП Петруком Р.В. було сплачено 100000 грн., а 20 січня 2023 р., згідно платіжної інструкції №30 - ще 53827грн. Всього відповідачем було сплачено 153827грн, що не заперечується та підтверджується відповідачем у відзиві на позов. Грошове зобов`язання на суму 58416,17 грн (212243,17-153827) є простроченим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання відповідачу оформлених документів на перевезення для здійснення оплати наданих послуг. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 306 та ч.1, 2 ст. 307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч.1 ст.930 ЦК України).

Відповідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено перелік істотних умов договору транспортного експедирування. Вказаною нормою визначено, що за договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Перевезення вантажів супроводжується товарно -транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено обов`язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач організував перевезення вантажу згідно оформленої заявки відповідача по визначеному маршруту, що підтверджується товарно-транспортною накладною (СМR).

Підставою для здійснення розрахунків за надані послуги згідно заявки на міжнародне перевезення вантажу від 12.12.2023 є отримання відповідачем оригіналів документів, а саме: ТТН (СМR), рахунку, акту виконаних робіт, підписаного договору та копії даної заявки з мокрою печаткою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує щодо здійснення позивачем перевезення вантажу та наявності неоплаченої суми - 58416,17грн. Неповну оплату наданих послуг по перевезенню обгрунтовує понесенням ФОП Петруком Р.В. збитків на зазначену суму.

Щодо наявності зазначених відповідачем збитків суд зазначає, що відшкодування збитків під час перевезення є окремою складовою правовідносин між сторонами, яка обумовлена іншим предметом доказування та матеріально-правовим обгрунтуванням вимог. Предметом позову у даній справі є встановлення факту здійснення позивачем перевезення товару та наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором перевезення з відповідача.

Позовних вимог щодо відшкодування збитків у зв`язку із затримкою в перевезенні (зустрічного позову) відповідачем суду не заявлено, а тому і докази, які стосуються компенсації за порушення строків доставки, шляхом зарахування зустрічних вимог - не можуть досліджуватися в цьому спорі, адже виходять за межі його предмету. Доводи та докази відповідача, які стосуються компенсації збитків, завданих простроченням, можуть бути покладені в обґрунтування окремих (зустрічних) позовних вимог про стягнення збитків.

Крім того, як вбачається з платіжної інструкції №200 від 12.05.2023 ФОП Петрук Р.В. оплатив на користь позивача 1,17грн з призначенням платежу "оплата за транспортні послуги згідно рах.№26 від 29.12.2022".

З урахуванням наведеного, між сторонами (позивачем та відповідачем) відсутній предмет спору на суму 1,17грн. боргу.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а тому суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 1грн 17коп заборгованості слід закрити.

А тому, доводи відповідача щодо неповного погашення боргу у зв`язку із понесенням ним збитків у розмірі 58415грн. є необгрунтованими та не стосуються предмету спору.

На день розгляду спору заборгованість відповідача становить 58415грн. (58416,17-1,17), не оплачена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Враховуючи зазначене, позов підлягає до заволення частково.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.73 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України.

Крім того, представник позивача зазначив, що з метою ознайомлення з матеріалами справи, досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви до суду та юридичного супроводу справи в суді та на стадії примусового виконання рішення, позивачем понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 7300 грн.: за огляд, вивчення та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням - 1500грн; за проведення переговорів на предмет повернення боргу - 100грн; за проведення арифметичних розрахунків - 200грн; за аналіз судової практики - 300грн; за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду - 3900грн; за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал, заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення примусового виконання судового рішення - 1300грн. Крім того, при задоволенні позову просив стягнути з відповідача 2000грн у якості відшкодування гонорару успіху.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат представник позивача надав суду копію договору про правову допомогу від 05.04.2023, укладеного ТОВ "ЕКО-ОV" та адвокатом Лозою В.М., квитанції до прибуткового касового ордера від 07.04.2023 на суму 7500грн, акту приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2023 на суму 7500грн, довіреність від 07.04.2023 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п.1.1, 1.2, 2.1, 2.,2, 2.3 Договору Повірений (адвокат Лоза В.М.) зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя (ТОВ "ЕКО-ОV") здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ФОП Петруком Р.В. З цією метою: здійснити огляд, вивчення, аналіз та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням (4 год); провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год); здійснити арифметичні розрахунки (0,5 год.); проаналізувати судову практику (0,5 год.); підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (8 год.); вчинити інші дії необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (3 год.). Дії вчиняються в наступному порядку: за участю чи без особистої участі повіреного в судових засіданнях. За здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 7500 грн. Розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п.2.1. сумі сплачуються Повіреному в момент передачі Довірителю підготовленої позовної заяви. При задоволенні позову Повірений отримує премію в сумі 2000 грн.

Аналогічний перелік послуг визначений п.1.1 акту приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2023, підписаний сторонами.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

ВП ВС зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також суд зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позов відповідач просить зменшити витрати на правову допомогу до суми 2000грн. При цьому вказує, що дана справа не є складною, сума позову не є значною, доказів досудового врегулювання позивачем не надано, підготовку документів до позовної заяви здійснював керівник позивача, а не адвокат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, включає в себе: огляд, вивчення та попередню правову оцінку документів та інших доказів за їх місцезнаходженням, проведення арифметичних розрахунків та аналіз судової практики. А тому, виділення окремо цих дій адвокатом у позовній заяві, договорі про правову допомогу та акті приймання-передачі наданих послуг, є безпідставним.

Також з матеріалів справи не вбачається проведення адвокатом переговорів з відповідачем на предмет повернення боргу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є обгрунтованим та підтвердженим на суму 4900грн., що включає підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду (3900грн) та підготовку відповіді на відзив, пояснень позивача з приводу заперечень відповідача (1000грн).

Щодо стягнення передбаченого договором про правову допомогу гонорару успіху у разі задоволення позову, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".

Велика Палата Верховного Суду у названій постанові дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що "гонорар успіху" не залежить від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, а залежить від результатів вирішення відповідного спору - тобто є умовною угодою та не може встановлюватися в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги (аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 11.11.2021 у справі N 873/137/21 та від 18.08.2022 у справі N 873/33/22).

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6900грн (4900 + 2000 ) слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.86, 129, 231, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петрука Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ОV (33027, Рівненська обл, м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.10, кв.28, код ЄДРПОУ 44338767) 58415грн заборгованості, а також 2684грн витрат по сплаті судового збору та 6900грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 1грн 17коп заборгованості.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 07.07.2023.

СуддяО. Г. Слободян