Ухвала

від 05.07.2023 по справі 910/9109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.07.2023Справа № 910/9109/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, офіс 526; ідентифікаційний код: 42719687)

до Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (04075, м. Київ, Пуща Водиця, 14-та лінія; ідентифікаційний код: 16502790)

про стягнення 2 878 634, 30 грн,

Представники сторін:

від позивача: Кучерява Т.Ю.

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМК" з позовом до Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" про стягнення заборгованості в розмірі 2 878 634,30 грн, яка утворилася у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань відповідачем за договором про постачання електричної енергії № 1/2023 від 02.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу був пред`явлений рахунок на оплату обсягів електричної енергії за період січень-квітень 2023 у розмірі 2 958 910,21 грн, проте відповідач виконав свої грошові зобов`язання частково в сумі 80 275,91 грн, чим самим порушив п.п.1 п. 6.2 договору про постачання електричної енергії № 1/2023 від 02.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.07.2023.

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

22.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що після відкриття провадження у справі 19.06.2023 відповідачем було здійснено оплату на розрахунковий рахунок позивача існуючу за договором від 02.01.2023 № 1/2023 заборгованість в розмірі 2 878 634, 30 грн. Також, позивач просив суд повернути сплачену суму судового збору в розмірі 43 179, 52 грн.

26.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про приєднання доказів проведення витрат позивача на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн, в якому позивач також просив суд провести розподіл судових витрат.

У підготовчому засіданні 05.07.2023 представник позивача надав пояснення по суті поданого клопотання просив суд про його задоволення та закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, також просив повернути судовий збір, що був сплачений при зверненні до суду з даним позовом та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час підготовчого засідання повідомлявся належним чином.

Так, спір у справі виник у зв`язку з порушенням Державним підприємством України "Міжнародний дитячий центр "Артек" зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 1/2023 від 02.01.2023, зокрема, в частині оплати обсягів електричної енергії за період січень-квітень 2023 року, внаслідок чого в останнього й утворилася заборгованість - 2 958 910, 21 грн.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що 22.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Означена заява мотивована тим, що після відкриття провадження у справі 19.06.2023 відповідачем було здійснено на розрахунковий рахунок позивача оплату заборгованості за договором від 02.01.2023 № 1/2023 в розмірі 2 878 634, 30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 81 від 19.062023.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/9109/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 5 даної статті встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, зважаючи на наявність клопотання позивача про повернення судового збору, суд вважає за доцільне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІМК" судовий збір в розмірі 43 179, 52 грн, сплачений згідно платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2023 № 6451 за звернення до суду з даним позовом.

Що стосується розподілу судових витрат, зокрема, понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

До клопотання про приєднання доказів проведення витрат позивача на правничу допомогу, ТОВ "ВІМК" було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВЕ № 1067523 від 05.11.2022, договір про надання професійної правничої допомоги № 30/05-23 від 30.05.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.06.2023 на суму 6 000, 00 грн, платіжну інструкцію в національній валюті від 21.06.2023 № 6552.

Відповідно до п. 2 укладеного між ТОВ "ВІМК" (клієнт) та АО "Гроно Легал" (виконавець) договору, розмір гонорару складає 6 000, 00 грн і підлягає сплаті у такому порядку: до 20.06.2023.

Також, суд дослідивши вказаний вище акт та проаналізувавши його зміст при вирішенні питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що даний акт підписаний уповноваженими сторонами, та підтверджує те, що виконавцем надано, а клієнтом отримано та прийнято юридичні послуги та виконані роботи за договором про надання професійної правничої допомоги № 30/05-23 від 30.05.2023 на суму 6 000, 00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000, 00 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, з врахуванням того, що відповідачем не було подано до суду жодних доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, та відповідно не доведено того, що заявлена позивачем сума витрат є надмірно великою, то за таких обставин, з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 6 000, 00 грн. є обґрунтованими, а відтак, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 130, п. 2 ч. 1, 4 ст. 231 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/9109/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, офіс 526; ідентифікаційний код: 42719687) до Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (04075, м. Київ, Пуща Водиця, 14-та лінія; ідентифікаційний код: 16502790) про стягнення 2 878 634, 30 грн - закрити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, офіс 526; ідентифікаційний код: 42719687) з Державного бюджету України судовий збір сплачений при поданні позову у розмірі 43 179, 52 грн, згідно платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2023 № 6451.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІМК" оригінал платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2023 № 6451.

4. Стягнути з Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (04075, м. Київ, Пуща Водиця, 14-та лінія; ідентифікаційний код: 16502790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, офіс 526; ідентифікаційний код: 42719687) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

5. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 06.07.2023.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАРАНОВ