Рішення

від 05.07.2023 по справі 910/23821/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 рокуСправа № 910/23821/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бестаченко О.Л., суддів Поліщук Г.Б. та Тимошевської В.В., за участю секретаря судового засідання Пастухової А.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/23821/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко"

про стягнення 659 123 249,15 грн,

представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, звернулося до суду з позовною заявою від 29.08.2015 №11/1-27769 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" заборгованості за Кредитним договором від 05.03.2013 № 47-2013 в сумі 659 123 249,15 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на ст. 525, 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору від 05.03.2013 № 47-2013.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2015 порушено провадження у справі.

30.09.2015 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати для огляду в судовому засіданні у Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" оригіналу кредитного договору від 05.03.2013 № 47-2013 з усіма додатками; оригінали платіжних документів (меморіальних ордерів), які підтверджують перерахування банком коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД"; оригінали заявок про перерахування коштів; оригінали роздруківок про проведення S.W.I.F.T. платежу.

Ухвалою від 06.10.2015 відкладено розгляд справи, сторін зобов`язано надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 22.10.2015 суд відклав розгляд справи та зобов`язав сторін надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

22.10.2015 до суду надійшло клопотання позивача від 19.10.2015 про залучення доказів.

09.11.2015 до суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від 04.11.2015 № 11/1-43434, в яких зазначено, що оригінали договорів про зміни до кредитного договору, інших документів даної кредитної справи передані начальнику 3 відділення слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області Керезвасу І.А. на виконання вимог зазначених в листі від 17.11.2014 № 51/12-061/02.

Ухвалою від 26.11.2015 суд відклав розгляд справи та зобов`язав сторін надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

02.12.2015 до суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не підписані представником.

04.12.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з вимогами Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" з наступних підстав. Позивач не надав до суду оригінали документів, а саме кредитного договору № 47-2913 від 05.03.2013 з усіма додатками; оригінали платіжних документів (меморіальних ордерів), які підтверджують перерахування банком коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД"; оригінали заявок про перерахування коштів; оригінали роздруківок про проведення S.W.I.F.T. платежу, що є порушенням ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на день подання відзиву). Позивач не довів суму коштів, яка була видана відповідачу в рамках кредитної лінії; не надав банківських виписок по особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД"; меморіальні ордери, представлені банком не підтверджують факту надання банком кредитних коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко".

Ухвалою від 04.12.2015 суд відклав розгляд справи та зобов`язав сторін надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 21.12.2015 суд відклав розгляд справи та зобов`язав сторін надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

25.12.2015 до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" надійшли пояснення від 18.12.2015 № 11/1-54153, в яких позивач зазначає, що у зв`язку з укладенням договору про внесення змін № 5, сторони визначили, що загальна сума зобов`язань за Кредитним договором, що переходить до відповідача становить 274 266 187,73 грн, яка визначена як ліміт кредиту - згідно п. 8 даного договору. За твердженням позивача, фактично відбулось рефінансування заборгованості по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко", тобто погашення існуючої заборгованості позичальника за рахунок видачі нового кредиту, який виник внаслідок приєднання до основного боргу заборгованості за нарахованими процентами.

Ухвалою від 19.01.2016 суд відклав розгляд справи та зобов`язав сторін надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

21.01.2016 до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" від 18.01.2016 № 11/2-1797 про долучення документів до матеріалів справи.

03.02.2016 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" надійшли письмові пояснення від 03.02.2016 № 25, в яких відповідач, зокрема, зазначає, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості є лише підрахунком позивача, який відображає його власну позицію стосовно руху коштів за кредитним договором. Позивач вказаний розрахунок відповідними доказами в розумінні ст. 34 36 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент подання таких пояснень) не підкріплює. Крім того, для того, щоб вести розрахунок заборгованостей позивач не довів суму чи суми, які власне були видані відповідачу в рамках кредитної лінії.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2016 зупинено провадження у справі № 910/23821/15 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/742/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування повідомлення (рішення) № 11/1-27144 від 28.08.2013 та набрання даним рішенням законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020 у справі № 826/742/16 закрито провадження в адміністративній справі № 826/742/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про визнання протиправним і скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про нікчемність правочину (договору) від 28.08.2015 № 11/1-27144.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2022 поновлено провадження у справі № 910/23821/15 та призначено підготовче засідання на 22.02.2022 об 11:30 год.

22.02.2022 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.03.2022.

Господарський суд ухвалою від 22.03.2022 відклав підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 13.05.2022 справу № 910/23821/15 прийнято до свого провадження колегією у складі: головуючого судді - Бестаченко О.Л., суддів Поліщук Г.Б. та Тимошевської В.В. Підготовче засідання призначено на 16.06.2022 о 12:00 год.

16.06.2022 суд відкрив підготовче засідання.

Господарський суд ухвалою від 16.06.2022 витребував у Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк": оригінал кредитного договору від 05.03.2013 № 47-2013, оригінали договорів про зміни до кредитного договору та інших документів даної кредитної справи. Витребувані документи зобов`язано надати у строк до 05.07.2022. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надати суду відомості щодо результатів розслідування кримінального провадження, зазначеного в листі від 17.11.2014 № 51/12-061/02 Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області. Зазначенні відомості зобов`язано надати у строк до 05.07.2022. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надати суду пояснення щодо результатів відкритих торгів (аукціону) щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором від 05.03.2013 № 47-2013 та докази на підтвердження пояснень. Зазначенні пояснення зобов`язано надати у строк до 05.07.2022. Відкладено підготовче засідання у справі № 910/23821/15 до 07.07.2022 на 10:00 год та визнано явку позивача у підготовче засідання обов`язковою.

07.07.2022 суд продовжив підготовче засідання.

Господарський суд ухвалою від 07.07.2022 витребував у Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк": оригінал кредитного договору від 05.03.2013 № 47-2013, оригінали договорів про зміни до кредитного договору та інших документів даної кредитної справи. Витребувані документи зобов`язано надати у строк до 25.07.2022. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надати суду відомості щодо результатів розслідування кримінального провадження, зазначеного в листі від 17.11.2014 № 51/12-061/02 Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області. Зазначенні відомості зобов`язано надати у строк до 25.07.2022. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надати суду пояснення щодо результатів відкритих торгів (аукціону) щодо відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.03.2013 №47-2013, та докази на підтвердження пояснень. Зазначенні пояснення зобов`язано надати у строк до 25.07.2022. Продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/23821/15 на тридцять днів. Закрив підготовче провадження у справі № 910/23821/15. Справу № 910/23821/15 призначив до судового розгляду по суті на 04.08.2022 на 10:00 год та визнав явку позивача у судове засідання обов`язковою.

04.08.2022 господарський суд відкрив судове засідання.

Господарський суд ухвалою від 04.08.2022 позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко" про стягнення 659 123 249,15 грн залишив без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/23821/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" залишено без задоволення.Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2022 року у справі №910/23821/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.05.2023 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо, задоволено. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/23821/15 скасовано, а справу передано на розгляд суду першої інстанції.

14.06.2023 матеріали справи № 910/23821/15 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 14.06.2023 господарський суд призначив судове засідання у справі № 910/23821/15 на 05.07.2023 на 15:00 год.

05.07.2023 до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в справі № 910/23821/15 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми EASYCON від 04.07.2023 року № 112-60-126/23.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що уповноважений представник Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не зможе прийняти участь у справі № 910/23821/15, оскільки 05.07.2023 прийматиме участь у справі № 757/4218/16-ц, яка розглядатиметься в приміщенні Київського апеляційного суду.

05.07.2023 суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні 05.07.2023 учасники справи участі не брали, уповноважених представників не направили.

Протокольною ухвалою від 05.07.2023 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в справі № 910/23821/15 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми EASYCON від 04.07.2023 року № 112-60-126/23, у зв`язку з його необґрунтованістю, оскільки позивач не обмежений у праві забезпечити участь іншого представника у розгляді даної справи.

Дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20.03.2015 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіну Марину Анатоліївну.

Відтак, враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до господарського суду позовну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" заборгованості за Кредитним договором від 05.03.2013 № 47-2013 в сумі 659 123 249,15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК Сарко" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 47-2013 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір) (а.с. 110-143, т.1).

Кредитний договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору відповідно до умов цього Договору Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 100 000 000,00 грн, а Позичальник зобов`язався отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим Договором, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором. Процента ставка за користування Кредитом 18% річних. Кінцевий термін погашення кредиту Позичальником 04.03.2014 р. включно. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності.

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язався забезпечити сплату процентів відповідно до умов пп. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 6.2 Кредитного договору.

Згідно з пунктом 2.4. Кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця на рахунок №2909788001187 не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до пункту 8.1. Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим Договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового погашення заборгованості Позичальника за кредитом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти (пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору.

Згідно пп. 8.2.10. Кредитного договору кредитор має право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту та виконання інших зобов`язань за Договором у випадку порушення Позичальником строків виконання грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більше ніж 5 банківських днів.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов`язань (п. 15.4 Кредитного договору).

15.03.2013, 31.05.2013, 18.06.2023, 16.07.2013, 15.08.2013, 16.09.2013, 04.10.2013, 04.10.2013, 15.11.2013, 16.12.2013, 17.02.2014, 04.03.2014, 01.04.2014, 05.03.2014, 15.07.2014, 14.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014 між Кредитором та Позичальником укладено ряд Договорів про внесення змін до Кредитного договору, а саме:

- Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого ліміт кредитної лінії було збільшено до 135 500 000,00 грн. (а.с. 119, т.1 );

- Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого ліміт поновлювальної кредитної лінії було збільшено до 145 500 000,00 грн (а.с.120, т.1);

- Договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого ліміт поновлювальної кредитної лінії було збільшено до 250 000 000,00 грн (а.с. 121, т.1);

- Договір про внесення змін № 4 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 позичальник сплачує в строк до 15.05.2013 року (а.с. 122, т. 1);

- Договір про внесення змін № 5 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.04.2013 позичальник сплачує в строк до 15.06.2013 року (а.с. 123, т. 1);

- Договір про внесення змін № 6 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого ліміт поновлювальної кредитної лінії було збільшено до 261 431 000,00 грн. (а.с. 124, т. 1);

- Договір про внесення змін № 7 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. 1.2. Статті 1 "Предмет договору" в новій редакції, в якій передбачено, що процентна ставка за користування кредитом з 05.03.2013 по 30.04.2013 - 18% річних; з 01.05.2013 - 28 % річних (а.с. 125, т. 1);

- Договір про внесення змін № 8 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 позичальник сплачує в строк до 15.07.2013 року (а.с. 126, т. 1);

- Договір про внесення змін № 9 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 позичальник сплачує в строк до 15.08.2013 року (а.с. 127, т. 1);

- Договір про внесення змін № 10 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 позичальник сплачує в строк до 15.09.2013 року (а.с. 128, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по 31.08.2013 позичальник сплачує в строк до 15.10.2013 року (а.с. 129, т. 1);

- Договір про внесення змін № 5 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов здійснено заміну сторони Позичальника з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Сарко" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД". Загальна сума зобов`язань за Договором, що перейшла до нового Позичальника станом на дату укладення Договору про внесення змін становила 274 266 187,73 грн (а.с. 130, т. 1);

- Договір про внесення змін № 6 до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. 1.2. Статті 1 "Предмет договору" в новій редакції, в якій передбачено, що процентна ставка за користування кредитом - 25 % річних (а.с. 131, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по 31.10.2013 позичальник сплачує в строк до 15.12.2013 року (а.с. 132, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по листопад 2013 позичальник сплачує в строк до 15.01.2014 року (а.с. 133, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.04.2014 по 31.01.2014 позичальник сплачує в строк до 15.03.2014 року (а.с. 134, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. 1.3. Статті 1 "Предмет договору" в новій редакції, в якій передбачено, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 03.03.2015 року включно (а.с. 135, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. 1.3. Статті 1 "Предмет договору" в новій редакції, в якій передбачено, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 03.05.2015 року включно (а.с. 136, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 позичальник сплачує в строк до 15.07.2014 року (а.с. 137, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по червень 2014 позичальник сплачує в строк до 15.08.2014 року (а.с. 138, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. 1.2. Статті 1 "Предмет договору" в новій редакції, в якій передбачено, що процентна ставка за користування кредитом з 04.10.2013 по 31.08.2014 - 25 % річних; з 01.09.2014 - 16,10 % річних (а.с. 139, т. 1);

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по липень 2014 позичальник сплачує в строк до 15.09.2014 року (а.с. 140, т. 1).

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по серпень 2014 позичальник сплачує в строк до 15.10.2014 року (а.с. 141, т. 1).

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по вересень 2014 позичальник сплачує в строк до 15.11.2014 року (а.с. 142, т. 1).

- Договір про внесення змін до Кредитного договору № 47-2013, відповідно до умов якого сторони домовилися, що проценти нараховані по жовтень 2014 позичальник сплачує в строк до 15.12.2014 року (а.с. 143, т. 1).

Вищезазначені Договори про внесення змін до Кредитного договору підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено нікчемність договорів від 16.12.2013, 17.02.2014, 04.03.2014, 01.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 14.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014 про внесення змін до Кредитного договору з огляду на невідповідність останніх нормам чинного законодавства, а саме п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими встановлено, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи вищевикладене, відповідачу направлено відповідне повідомлення від 28.08.2015 № 11/1-27114 про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору (а.с. 108-109, т. 2).

Як зазначає позивач, станом на 20.08.2015 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 274 266 187,7 грн тазаборгованість по процентамв сумі 89 393 609,94 грн.

Господарський суд враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020 у справі № 826/742/16 закрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про визнання протиправним і скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про нікчемність правочину (договору) від 28.08.2015 № 11/1-27144.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору позивач надав позичальнику кредит в сумі 261 431 000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами від 05.03.2013 № 236255 на суму 37 690 000,00 грн, від 05.03.2013 № 236233 на суму 10 000,00 грн, від 13.03.2013 № 1251664 на суму 15 601 000,00 грн, від 15.03.2013 № 1922912 на суму 10 000 000,00 грн, від 15.03.2013 № 1833365 на суму 8 950 000,00 грн, від 15.03.2013 № 1824258 на суму 82 180 000,00 грн, від 17.05.2013 № 684147 на суму 107 000 000,00 грн та випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко" (а.с. 81-82, 144-150, т. 1).

При розгляді даної справи суд також враховує, що відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронних торгів від 06.02.2020, 28.02.2020 між Публічним акціонерним товариством "ВІЕЙБІ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "АВІСТАР" укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № UKR-2020-02 на підставі якого, зокрема відступлено право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" за Кредитним договором від 05.03.2013 № 47-2013.

Оригінали Кредитного договору, договорів про зміни до Кредитного договору у Фонду гарантування вкладів були відсутні та переможцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "АВІСТАР" не передавались.

Господарський суд враховує, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.

У ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Наведені положення чинного законодавства України дають підстави для висновку, що заміна боржника у зобов`язанні (в даному разі у зобов`язанні третьої особи щодо повернення наданих кредитних коштів) може відбуватись виключно за згодою кредитора (в даному разі банку - позивача), а правочин щодо заміни кредитора повинен бути вчинений у письмовій формі.

Тобто договір про переведення боргу повинен містити волевиявлення попереднього боржника на передання боргу та волевиявлення нового боржника щодо прийняття на себе відповідного зобов`язання, за умови отримання при цьому згоди кредитора.

Як вище було зазначено, 04.10.2013 між позивачем, як Кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко", як Позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД", як Новим Позичальником, укладено Договір про внесення змін № 5 до Кредитного договору, відповідно до умов якого на підставі даного договору про внесення змін та у відповідності з положеннями ст. 520 Цивільного кодексу України здійснена заміна сторони - Позичальника в договорі, в зв`язку з чим всі права та обов`язки Позичальника за Договором, які існували на момент укладення даного Договору про внесення змін, перейшли від Позичальника до нового Позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу (пункт 1) (а.с.130, т. 1).

Відповідного до п. 3 Договору про внесення змін № 5 загальна сума зобов`язань за Договором, що перейшла до нового Позичальника станом на дату укладення Договору про внесення змін становила 274 266 187,73 грн.

За приписами п. 8 Договору про внесення змін № 5 Кредитор та Новий Кредитор домовились викласти пункт 1.1. ст. 1 Договору в наступній редакції "Відповідно до умов цього Договору Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 274 266 187,73 грн, а Позичальник зобов`язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим Договором, а також виконати всі обов`язки, визначені цим Договором".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п. п. 5 п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, що була чинною на момент надання кредиту) ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: меморіальний ордер.

Відповідно до п. 26.3. ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

В меморіальному ордері від 04.10.2013 № 173174 відображено банківську операцію щодо переводу боргу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" за Кредитним договором на суму 274 266 187,73 грн (а.с. 151, т.1).

Прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД", як Новим Позичальником, зобов`язань по Кредитному договору підтверджується укладанням між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк", як Кредитором, та ТОВ "Кіровський ЛТД", як Позичальником, договорів про внесення змін до Кредитного договору, що підписані представниками сторін та скріплені печатками від 04.10.2013, 15.11.2013, платіжними дорученнями від 05.03.2014 № 9, від 05.03.2014 № 23, від 16.04.2014 № 1, від 04.09.2014 № 1, від 23.03.2015 № 88 про оплату відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 131-132, т. 1, а.с. 82-85, т. 2).

Таким чином суд вважає необґрунтованими твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД", викладені у відзиві на позов, щодо відсутності доказів наявності у відповідача зобов`язань за Кредитним договором від 05.03.2013 № 47-2013.

Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 908/119/22.

Судом встановлено, що у відповідача, як Нового Позичальника за Кредитним договором виникли зобов`язання за основним платежем в розмірі 274 266 187,70 грн.

Відповідачем не надано належних доказів про виконання взятого за Кредитним договором зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та не спростовано обставин, зазначених позивачем.

Враховуючи викладене, господарський суд констатує, що позивачем надано вірогідні докази на підтвердження виникнення заборгованості за кредитом у розмірі 274 266 187,70 грн (з врахуванням листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області від 17.11.2014 №51/12-061/02, на підставі якого позивачем було здійснено передачу/направлення, а не вилучення в порядку передбаченому главою 16 Кримінального процесуального кодексу України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, оригіналів Кредитного договору, договорів про зміни до кредитного договору, інших документів даної кредитної справи начальнику 3 відділення СВ ГУСБУ у м. Києві та Київської області).

Крім того в порушення умов п. 1.2., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 6.2. Кредитного договору відповідачем відсотки за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплачено.

Позивачем нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 89 393 609,94 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Докази сплати відповідачем нарахованих відсотків за користування кредитом в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 274 266 187,70 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 89 393 609,94 грн.

Щодо вимог про стягнення пені з відповідача, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного робочого дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов`язання. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання.

Тобто сторонами узгоджено інший порядок нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку щодо повернення кредиту та процентів за користування кредиту не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що міститься в позовній заяві, та розмір якої не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому позовна вимога про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 80 160 868,24 грн та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 19 561 254,77 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторонами в п. 14.8 Кредитного договору узгоджено, що у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, він зобов`язується на вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та втрати від інфляції.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає 12 037 655,69 грн 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 1 542 375,15 грн 3% річних за несвоєчасну сплату процентів та 157 916 657,17 грн втрати від інфляції за несвоєчасну сплату кредитних коштів та 24 244 640,49 грн втрат від інфляції за несвоєчасну сплату процентів.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності детального розрахунку заборгованості за кредитом, оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом, який відображає стан нарахувань в певні періоди часу. У той же час судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи із зазначених банком вихідних даних. Так, розрахунок наданий позивачем відображає стан такої заборгованості, із зазначенням видів такої заборгованості та її розміру.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 05.03. 2013 № 47-2013 в сумі 659 123 249,15 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи той факт, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до господарського суду (2015 рік), судовий збір, відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, стягується з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (27640, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Вільне, вул. Леніна, 1; код ЄДРПОУ: 34956492) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т; код ЄДРПОУ: 19017842) заборгованість за кредитним договором № 47-2013 від 05 березня 2013 року в сумі 659 123 249,15 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 274 266 187,70 грн, заборгованість за процентами - 89 393 609,94 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 80 160 868,24 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 19 561 254,77 грн, заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 12 037 655,69 грн, заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 1 542 375,15 грн; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату кредитних коштів - 157 916 657,17 грн, інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів - 24 244 640,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (27640, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Вільне, вул. Леніна, 1; код ЄДРПОУ: 34956492) в дохід бюджету судовий збір у розмірі 73 080,00 грн (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Копії рішення надіслати Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, та на електронну пошту: fgvfo@fg.gov.ua), Товариству з обмеженою відповідальністю "МПК "Сарко" (вул. О.Довженка, буд. П/П, №1-Б, м. Київ, 03057), Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (вул. Центральна, 1, с. Вільне, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27640).

Повне рішення складено 07.07.2023.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Суддя Г.Б. Поліщук

Суддя В.В.Тимошевська