Рішення

від 03.07.2023 по справі 920/246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2023 Справа № 920/246/23

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат», м. Харківдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова фірма «Продзапас», м. Львівпро:стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 10% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

У березні 2023 року ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» про стягнення 73`709,95 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.03.2023 у справі №920/246/23 позовну заяву ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» передано до Господарського суду Львівської області за територіальною підсудністю.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/246/23 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою від 10.04.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків позову.

24.04.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача, яким усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 10.04.2023.

Ухвалою від 01.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.05.2023.

Ухвалою від 19.05.2023 задоволено заяву ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 25.05.2023 розгляд справи по суті відкладено на 03.07.2023.

У судове засідання 03.07.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Що стосується сторони відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 03.07.2023. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 03.07.2023 відповідач не повідомляв.

Слід зазначити, що поштове відправлення №7901414874730, яким на юридичну адресу ТОВ «Оптова фірма «Продзапас», а саме: м. Львів, просп. Чорновола В., буд. 4, надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, повернулося на адресу суду із зазначенням причин невручення: за закінченням терміну зберігання.

Щодо вказаного вище поштового відправлення АТ «Укрпошта» листом-відповіддю (вх. №13890/23 від 02.06.2023) повідомило наступне. Згідно з обліковими даними Укрпошти та отриманими пояснення від керівника відділення поштового зв`язку 79019, рекомендований лист №7901414874730, адресований ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» поступив 04.05.2023 у відділення поштового зв`язку 79019 і був виданий у доставку листоноші в той же день. В будівлі за вказаною адресою знаходиться понад 600 офісів, повідомлення ф22а про надходження рекомендованого листа було залишено на пункті охорони. Повторне повідомлення ф22а про надходження рекомендованого листа було залишено на пункті охорони 06.05.2023. При адресуванні поштових відправлень на вказану адресу, якщо відправник не вказує номер офісу або контактний телефон адресата, вручити таке поштове відправлення технічно не можливо.

Оскільки ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» не узгодило з відділенням поштового зв`язку 79019 питання доставки поштових відправлень, у відділенні відсутня заява на доставку пошти та довіреність на уповноважену особу для отримання поштових відправлень, а також вказана юридична особа не зверталась у ВПЗ Львів-19 для отримання поштових відправлень, то рекомендований лист зберігатиметься до 04.06.2023 у відділені поштового зв`язку і буде повернутий відправнику по закінченню терміну зберігання.

Що стосується поштового відправлення №7901414924851, яким на адресу відповідача направлялась ухвала від 25.05.2023, то таке не було вручене під час доставки з інших причин то повертається на адресу суду, що вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи трекінгу поштового відправлення.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса (м. Львів, просп. Чорновола В., буд. 4), на котру відправлялася кореспонденція суду є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу положень ст. 242 ГПК України, ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи №920/246/23.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що між 01.12.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №6472/2/2021, згідно із яким постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах цього договору.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином та поставив відповідачу товар за договором на загальну суму 42`432,21 грн. Разом з цим, відповідач своїх зобов`язань за договором не дотримався та лише частково оплатив 318,52 грн. У зв`язку із цим у нього утворилась заборгованість у розмірі 42`113,69 грн.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 73`709,95 грн., з яких 42`113,69 грн. основний борг, 17`362,04 грн. пені, 10`104,94 грн. інфляційних втрат, 4`129,28 грн. 10% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.12.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №6472/2/2021 (надалі Договір), згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах цього договору. Право власності на товар переходить до покупця після повного розрахунку за товар. До моменту повного розрахунку за товар покупець набуває права розпоряджатися товаром та несе ризик його пошкодження та знищення.

Пунктами 4.2, 4.5 Договору передбачено, що асортимент кількість, ціна одиниці товару визначаються у накладних на передачу товару згідно замовлення покупця. При отриманні товару покупець зобов`язується здійснювати приймання товару за кількістю, якістю та асортиментом згідно з оформленої видаткової накладної. Підпис покупця або його представника (уповноваженої матеріально-відповідальної особи), а також печатка покупця у видатковій накладній в графі «отримав» свідчить про те, що товар отриманий в повній кількості, в належному асортименті, без ушкоджень стандартної упаковки та відповідає вимогам якості для такого товару.

Згідно із п. 4.7 Договору датою отримання покупцем товару є дата підписання видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за Договором на загальну суму 42`432,21 грн., що вбачається зі змісту видаткових накладних №6970 від 03.02.2022, №8508 від 08.02.2022, №8515 від 08.02.2022, №8966 від 10.02.2022, №10299 від 15.02.2022, №10309 від 15.02.2022, №10789 від 17.02.2022, №10790 від 17.02.2022, №12303 від 22.02.2022, №12346 від 22.02.2022, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх.

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 Договору загальна його сума складається з суми вартості поставленого товару, зазначеного в накладних, який було поставлено покупцю за весь період дії цього договору, але не може перевищувати суму у розмірі 990`000 (дев`ятсот дев`яносто тисяч) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем готівковим або безготівковим шляхом, у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Як стверджує позивач, своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару відповідач належним чином не виконав та лише частково сплатив 318,52 грн. за видатковою накладною №6970 від 03.02.2022. Заборгованість за цією накладною становить 4`119,91 грн. (4`438,43-318,52). Вказана обставина випливає також зі змісту Акта взаємних розрахунків станом за період: лютий 2022 року - серпень 2022 року, який підписано та скріплено печаткою лише позивача.

Відповідач жодних заперечень щодо існування у нього заборгованості чи доказів здійснення оплати вартості поставленого йому товару за перерахованими вище видатковими накладними до суду не подавав.

Зважаючи на викладене вище, загальна сума боргу ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» за Договором становить 42`113,69 грн. (42`432,21-318,52).

Пунктами 7.3-7.4 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який створилася така заборгованість. За несвоєчасні розрахунки з винної сторони, крім пені, додатково стягуються інфляційні нарахування та 10% річних за користування чужими коштами.

На підставі вказаних пунктів Договору, а також ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував на суму основного боргу 17`362,04 грн. пені, 10`104,94 грн. інфляційних втрат та 4`129,28 грн. 10% річних.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №6472/2/2021 від 01.12.2021.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений сторонами товар на загальну суму 42`432,21 грн., що вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи видаткових накладних.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар проводиться покупцем готівковим або безготівковим шляхом, у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі і у погоджений сторонами строк належним чином не виконав та лише частково перерахував позивачу суму у розмірі 318,52 грн.

Вказана обставина визначається стороною позивача, не заперечується відповідачем та випливає зі змісту Акта взаємних розрахунків по стану за період: лютий 2022 року - серпень 2022 року, який підписано та скріплено печаткою лише позивача.

Таким чином, сума основного боргу станом на момент ухвалення цього рішення становить 42`113,69 грн. (42`432,21-318,52).

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» про стягнення основної заборгованості та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить стягнути із відповідача 17`362,04 грн. пені, 10`104,94 грн. інфляційних втрат, 4`129,28 грн. 10% річних.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який створилася така заборгованість.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 7.4 Договору сторони дійшли згоди про встановлення іншого розміру процентів річних. Так, згідно із цим пунктом за несвоєчасні розрахунки з винної сторони, крім пені, додатково стягуються інфляційні нарахування та 10% річних за користування чужими коштами.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що такі обраховані правильно, а тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 17`362,04 грн. пені, 10`104,94 грн. інфляційних втрат та 4`129,28 грн. 10% річних.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову - на відповідача.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2`684,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд зазначає, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Так, ч. 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві вказано, що позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7`200,00 грн.

Зважаючи на те, що будь-яких заяв щодо визначення іншої суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано не було, сума у розмірі 7`200,00 грн. визнається судом остаточною.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7`200,00 грн. позивачем подано:

1) Копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 17.02.2023 (надалі Договір), згідно із п. 1 якого адвокат Севагін Іван Іванович (адвокат) зобов`язується здійснити представництво ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» (клієнт), що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) інтересів клієнта у суді з метою отримання рішення про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань з боржника по договору поставки №6472/2/2021 від 01.12.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова фірма «Продзапас», Код ЄДРПОУ 44215124.

У пункті 2 Договору його сторони погодили повноваження адвоката під час виконання доручення та здійснення адвокатської діяльності за договором, серед яких, брати участь у справі вказаній в п. 1 договору, як представник клієнта; вести справу вказану в п. 1 договору в усіх судах, вчиняти від імені клієнта усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти клієнт; представляти клієнта в усіх судах з усіма правами, які надані законом відповідній стороні в судовому процесі.

Відповідно до п. 3 Договору за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених в додатку до цього договору.

2) Додаток від 17.02.2023 до Договору, у якому сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної в договорі і визначеної дорученням, у розмірі 7`200,00 грн., а також передбачили перелік послуг, які надаватимуться адвокатом із визначенням їх вартості.

У пункті 3 відповідного Додатку сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) здійснюється в термін, що не перевищує 5 календарних днів з моменту отримання грошових коштів у справі про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань з боржника по договору поставки №6472/2/2021 від 01.12.2021, ТОВ «Оптова фірма «Продзапас» на користь ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат».

3) Акт наданих послуг від 20.02.2023, який є додатком до Договору. Відповідно до цього акту адвокат виконав зобов`язання по договору та надав у повному обсязі правничу допомогу, перелік якої міститься та погоджений сторонами у додатку до договору та яка складається із наступного:

№Назва послугиВитрачений час, годинВартість, гривень1Здійснення ознайомлення з документами, які безпосередньо стосуються даного спору та здійснення правового аналізу справи і документів, які безпосередньо стосуються даного спору1,0800,00 грн.2Аналіз норм чинного законодавства України та аналіз судової практики, a також аналогічних рішень господарських судів, рекомендацій, позицій та рішень ВГСУ, ВСУ, Касаційного господарського суду, Верховного суду, Великої палати Верховного суду пов`язаних з розглядом цієї справи1,0800,00 грн.3Усна консультація клієнта з приводу можливості стягнення заборгованості у позасудовому порядку1,0800,00 грн.4Усна консультація клієнта з приводу можливості стягнення заборгованості у судовому порядку.1,0800,00 грн.5Підготовка, складання та друк позовної заяви у господарській справі про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань з боржника по договору поставки №6472/2/2021 від 01.12.2021, ТОВ «Оптова Фірма «Продзапас» (код ЄДРПОУ 44215124) на користь ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат».4,03`200,00 грн.6Виконання дій щодо вимог процесуального законодавства щодо порядку подання позовної заяви до суду (направлення на адресу відповідача копії позовної заяви i доданих до неї документів в т.ч. складання та друк опису вкладення та заповнення конверту, вчинення дій щодо направлення).1,0800,00 грн.Загальна вартість:7`200,00 грн.Зміст Акта відповідає змісту означеного вище Додатку до Договору в частині найменування наданих послуг, а також часу, необхідного для їх надання, та вартості таких послуг.

У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії АН №1168194 від 17.05.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5455 від 19.04.2019, видані Севагіну І.І.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Севагіним І.І. підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд при вирішенні питання щодо стягнення цих витрат не керуватиметься передбаченими ч. 4 ст. 126 ГПК України критеріями.

Разом з тим, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями ст. 129 ГПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.

Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:

1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).

3) Під час вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України господарський суд, відмовляючи стороні з власної ініціативи, або за наявності заперечень протилежної сторони у відшкодуванні повністю або частково цих витрат в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (постанови КГС ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, при вирішенні питання, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд, керуючись положеннями ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає за можливе з власної ініціативи відмовити в повному обсязі у відшкодуванні витрат за послугу із виконання вимог процесуального законодавства щодо порядку подання позовної заяви до суду (направлення на адресу відповідача копії позовної заяви i доданих до неї документів в т.ч. складання та друк опису вкладення та заповнення конверту, вчинення дій щодо направлення).

На переконання суду, взявши на себе обов`язок здійснювати представництво інтересів позивача в Господарському суді Львівської області у справі №920/246/23, адвокат Севагін І.І. взяв на себе відповідальність не лише підготувати проект позовної заяви, але також обов`язок вчинити комплекс дій щодо їх подання до суду з дотриманням вимог процесуального законодавства України. Так, ч. 9 ст. 80 ГПК України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що сума витрат за підготовку позовної заяви і додатків до неї (вказані витрати заявлено до стягнення окремо) повинна включати і суму витрат за послуги щодо направлення цих документів, як протилежній стороні, так і суду.

Крім цього, як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20, послуги щодо направлення матеріалів до суду та сторонам, виготовлення копії (оформлення документальних матеріалів) не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, а відтак не відносяться до витрат на правову допомогу.

Зважаючи на це, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, суд вважає за потрібне зменшити розмір витрат за послуги із усної консультації клієнта з приводу можливості стягнення заборгованості у позасудовому та судовому порядку, загальна вартість яких становить по 1`600,00 грн.

Позивачем та його представником здійснено штучний розподіл однієї послуги, а саме із надання усної консультації щодо порядку вирішення спору, на декілька з метою збільшення загальної вартості наданих послуг.

Відтак, на переконання суду, загальний розмір таких витрат не відповідає критерію обґрунтованості, а також реальності адвокатських витрат, а тому підлягає зменшенню до 800,00 грн.

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 5`600,00 грн. (7`200,00 800,00 800,00).

При цьому суд зауважує, що вказана сума не підлягає подальшому зменшенню судом, з огляду на те, що частково задоволений розмір витрат на професійну правничу допомогу не виходить за межі розумності, є співмірним з ціною позову та складністю справи.

Керуючись ст. ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова фірма «Продзапас» (79019, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 4; код ЄДРПОУ 44215124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 151; код ЄДРПОУ 34389679) 42`113,69 грн. основної заборгованості, 17`362,04 грн. пені, 10`104,94 грн. інфляційних втрат, 4`129,28 грн. 10% річних, 2684,00 грн. судового збору та 5`600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2023.

Суддя Крупник Р.В.