Рішення

від 03.07.2023 по справі 915/84/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року Справа № 915/84/23

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/84/23

за позовом фізичної особи підприємця Бринзак Олексія Володимировича,

АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

представник позивача: Поляков Сава Петрович, 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -19",

54028, м. Миколаїв, вул. Вінграновського, буд. 49Б;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 725479грн. 77 коп. - попередньої оплати за товар, 3 % річних та сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції за прострочення поставки товару, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець Бринзак Олексій Володимирович (далі- підприємець Бринзак) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Індустрія -19" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 725479грн. 77 коп, із яких: 716984 грн. - попередня оплата; 3476 грн. 88 коп. - 3 % річних; 5018 грн. 89 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між ними договором поставки товарів від 24.12.2019 № 10-12 (далі-договір), щодо поставки узгодженого договором строк попередньо оплаченого позивачем товару, внаслідок чого позивач просить про стягнення з ТОВ "Індустрія -19", у порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, суми попередньої оплати, а також 3 % річних та сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором та правничої допомоги.

За такими вимогами ухвалою суду від 23.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено, що розгляд справи №915/84/23 відбувається поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.01.2023, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв`язку із зазначенням про те, що "за закінченням терміну зберігання", отже суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 24.01.2023 направлено на адресу, за якою ТОВ "Індустрія -19" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повторного направлення наведеної ухвали не передбачено, а відповідач не повідомив суд про іншу адресу.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір поставки товарів від 24.12.2019 № 10-12 (далі - договір), за умовами якого ТОВ "Індустрія -19" (постачальник) зобов`язалося передати у власність підприємця Бринзак (покупця) одяг (товар), найменування (номенклатура, асортимент) кількість товару та ціна за одиницю товару зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти та оплатити товар у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок ТОВ "Індустрія -19" в строк 15 банківських днів з дати отримання видаткової накладної на товар (п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору).

Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару, вказаного обсягу та цінах визначених у накладних (п. 3.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору підприємець Бринзак здійснив попередню оплату у загальному розмірі 716984 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2020 № 3; квитанціями: від 18.02.2020, від 19.02.2020 та від 20.05.2020 № 109.

ТОВ "Індустрія -19" зобов`язання щодо поставки товару не виконані.

У зв`язку з не поставкою відповідачем попередньо оплаченого товару вартістю 716984 грн., підприємцем Бринзак направлено ТОВ "Індустрія -19" вимогу (претензію) від 21.10.2022 про повернення попередньої оплати у спірній сумі в семиденний строк, але не пізніше ніж 10.11.2022.

Втім, зазначену претензію 12.11.2020 повернуто за строком зберігання.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами у договорі не встановлено іншого порядку виконання умов договору поставки, ніж визначено законодавством України, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати загальні положення про купівлю-продаж.

У відповідності до положень цивільного законодавства України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ГК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ураховуючи викладене, а також, що вимога про повернення грошових коштів направлена відповідачу, залишена без задоволення, відповідач позовні вимоги не заперечив, суд визнає обґрунтованою і підлягаючою задоволенню вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 716984 грн. - суми попередньої оплати товару, який відповідачем не поставлено.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги підприємця Бринзак про стягнення з відповідача нарахувань на суму попередньої оплати: 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції.

Так, чинним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується із здійсненими позивачем розрахунками нарахувань на суму основного боргу 3 % річних за період 13.11.2022 р. - 10.01.2023 р. в сумі 3476 грн. 88 коп., та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції за період листопад - грудень 2022 року, котра становить загалом 5018 грн. 89 коп., і визнає, що зазначені суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача.

Отже, позов підприємця Бринзак підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що витрати підприємця Бринзак на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 10882 грн. 20 коп., згідно з платіжним дорученням від 15.05.2018 № 3777, належить відшкодувати за рахунок відповідача на підставі господарського процесуального законодавства, яким передбачено покладання судових витрат пропорційно задоволених вимог, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "Індустрія -19" грошових коштів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, суд приходить до такого.

У позовній заяві позивач виклав вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 2500 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження судових витрату у вищевказаних сумах подано суду: 1) ордер від 09.01.2023 Серія АІ №1330906; 2) копію свідоцтва від 01.02.2006 № 3099/10 про право Полякова С.П. на зайняття адвокатською діяльністю; 2) рахунок від 09.01.2023 № 4 на суму 2500 грн.; згідно якого адвокатом надано підприємству консультацію з підготовкою позовної заяви.

Отже, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2500 грн., яку і належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи підприємця Бринзак Олексія Володимировича задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -19" (54028, м. Миколаїв, вул. Вінграновського, буд. 49Б, ідентифікаційний код 43267287) на користь фізичної особи підприємця Бринзак Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), грошові кошти у загальній сумі 725479грн. 77 коп., із яких: 716984 грн. - попередня оплата; 3476 грн. 88 коп. - 3 % річних; 5018 грн. 89 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 10882 грн. 20 коп. та витрат з оплати професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Коваль.