Рішення

від 06.07.2023 по справі 916/1862/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1862/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 1926/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ"; (вул. Люстдорська дорога, 96, оф.52, Одеса, 65088) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест" (вул.Армійська,буд.18-А,Одеса,Одеська область,65058) про стягнення 131849,8 грн.;

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест" 131 849,8 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору на виконання підрядних робіт №ЕБ 015/2019-БМР від 20.06.2019р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1862/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом та надав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням ( вх. № 18645/23 від 07.06.2023) в порядку ст.ст. 4, 5, 12, 162-164 ГПК України відповідно якому просить позивача надати документи на виконання роботи з монтажу газопостачання дахової котельні з улаштуванням ШГРП та УУГ на покрівлі, фасадного газопроводу, котельні, а саме технічну документацію на обслуговування, технічний паспорт, проектна документація, експертний висновок до проекту, та інші дозвільні документи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачем клопотання ( вх. № 18645/23 від 07.06.2023) подано з порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України тому содом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

20.06.2019 р. між ТОВ ,,МІКРОМЕГАС ІНВЕСТ (Замовник) та ТОВ ,,ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ (Підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт № ЕБ 015/2019-БМР (Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується в порядку та строки, передбачені Договором, згідно з погодженою проектною документацією, державними будівельними нормами та іншими положеннями чинного законодавства України, відповідно до умов Договору, власними або залученими силами і засобами виконати роботи з монтажу газопостачання дахової котельні з улаштуванням ШГРП та УУГ на покрівлі, фасадного газопроводу, котельні за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, надалі Об`єкт (п.1.1 Договору).

Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані Підрядником Роботи відповідно до умов Договору (п.1.2 Договору).

У разі необхідності проведення робіт, не врахованих Договором, Замовник та Підрядник погоджують перелік таких робіт, терміни їх виконання, а також їх вартість і порядок розрахунків за ці роботи шляхом укладання додаткової угоди до Договору (п.1.3 Договору).

Загальна вартість робіт, визначених п.1.1 Договору, відповідно договірної ціни на виконання робіт, яка є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1), становить 602217 (шістсот дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 33 копійки, в тому числі ПДВ 20% (п.2.1 Договору).

Від загальної вартості, вартість матеріалів та обладнання становить 223331 (двісті двадцять три тисячі триста тридцять одна) гривня 89 коп., в т.ч. ПДВ 20%... (п.2.2 Договору).

Замовник здійснює оплату вартості робіт, передбачену п.2.1 Договору, в наступному порядку:

-до початку виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 50% від вартості робіт, що складає 301108,67 грн (триста одна тисяча сто вісім гривень 67 копійок), в тому числі ПДВ 20%, протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання сторонами цього Договору (п.3.1.1 Договору);

-другий платіж у розмірі 40% від вартості робіт, що складає 240886,93 грн (двісті сорок тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 93 копійки), у тому числі ПДВ 20%, Замовник здійснює протягом 10 (десяти) робочих днів від дати перерахування авансу згідно п.3.1.1 Договору (п.3.1.2 Договору);

-Замовник остаточно оплачує Підряднику вартість робіт у розмірі 10% (від вартості робіт, що складає 60221,73 грн (шістдесят тисяч двісті двадцять одна гривня 73 копійки), у тому числі ПДВ 20%, протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 (п.3.1.3 Договору).

Замовник здійснює оплату за цим Договором у національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника (п.3.2 Договору).

Датою здійснення оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Замовника (п.3.3 Договору).

Приймання виконаних Підрядником робіт оформлюється шляхом підписання акту виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 (п.6.1 Договору).

Замовник після отримання акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 протягом 5 (п`яти) робочих днів повинен направити Підряднику підписаний ним акт або мотивовану відмову від прийому виконаних Робіт (п.6.2 Договору).

Зобов`язання Підрядника в рамках Договору вважаються виконаними в повному обсязі і прийнятими Замовником після підписання сторонами акту виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3, крім гарантійних зобов`язань Підрядника… (п.6.4 Договору).

Замовник зобов`язаний: здійснювати платежі згідно п.3.1.1 та 3.2.1 Договору (п.7.2.1 Договору); прийняти результати виконаних робіт, які відповідають умовам Договору у порядку, передбаченому чинним Договором та законодавством України (п.7.2.4 Договору); оплатити вартість виконаних робіт в порядку, передбаченому п.3.1.3 Договору (п.7.2.6 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (п.10.1 Договору).

Зміни у Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору (п.10.2 Договору).

Договір включає в себе, крім цього тексту, наступні додатки, які є його невід`ємними частинами та обов`язковими для виконання: додаток № 1 договірна ціна (п.10.9 Договору).

Крім Додатків, зазначених у пункті 10.9 Договору, сторонами при виконанні цього Договору можуть бути підписані й інші додатки (п.10.10 Договору).

Додатковою угодою від 25.05.2020 р. № 01 до Договору:

-встановлено, що вартість робіт, визначених у п.2 цієї додаткової угоди, згідно договірної ціни (додаток № 1-БМР), яка є невід`ємною частиною Договору, становить 500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20%;

-викладено п.10.1 Договору в такій редакції: ,,Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В матеріалах справи наявні документи, які оформлено в зв`язку з виконанням Договору, в т.ч. акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 р. на загальну суму 446702,88 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 р. на суму 446702,88 грн.

Договір, додаткову угоду до нього, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання умов Договору Відповідачем було здійснено оплату за Договором на загальну суму 246 702,88 грн.: 24.07.2019 року - 10 000,00 грн.; 03.07.2020 року - 200 000.00 грн.; 18.10.2021 року-36 702,88 грн.

Залишок заборгованості у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень) 00 коп. Відповідачем сплачено не було.

Рішенням Господарського суду Одеської обл. від 12.01.2023 було стягнуто з ТОВ «МІКРОМЕГАС ІНВЕСТ» на користь ТОВ «ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ» - 200 000, 00 грн. заборгованості за договором на виконання підрядних робіт № ЕБ 015/2019-БМР від 20.06.2019 р. з урахуванням додаткової угоди № 01 від 25.05.2020 р. та З 000,00 грн. судового збору.

Як зазначає позивач, на виконання рішення Господарського суду Одеської обл. було відкрито виконавче провадження №71078634 від 17.02.2023. Під час виконання рішення суду відповідачем було сплачено: 16.03.2023- 16 422,48 грн.; 21.03.2023- 169 575,01 грн.; 11.04.2023 - 17 002,51 грн. Постановою приватного виконавця від 10.04.2023 виконавче провадження №71078634 було закінчено у зв`язку із виконанням виконавчого документу.

Таким чином, сума основного боргу була повністю сплачена відповідачем 11.04.2023.

Враховуючи, що відповідачем несвоєчасно були виконані умови договору та додаткової угоди, позивач нарахував відповідачу 131 849,80 грн., з яких: пеня за період з 28.06.2019 по 27.12.2019 - 18 180,20 грн.; 3% річних за період з 28.06.2019 по 10.04.2023 - 22 953,89 грн.; інфляційні витрати за період з 28.06.2019 по 10.04.2023 -90 715,69 грн.

Отже, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів про стягнення з Відповідача пені в розмірі 18 180,20 грн., 3% річних в розмірі 22 953,89 грн., інфляційних витрат в розмірі 90 715,69 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В ч.1 ст.854 ЦК України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Так, судом встановлено, що відповідачем не своєчасно та з порушенням строків були виконані умови договору та додаткової угоди.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 28.06.2019 по 10.04.2023 - 22 953,89 грн.; інфляційні витрати за період з 28.06.2019 по 10.04.2023 -90 715,69 грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат на думку суду, здійснений не належним чином, тому суд, перевіривши розрахунки, що додані до позовної заяви, враховуючи приписи законодавства зроблено власний 3% річних та інфляційних витрат.

Що стосується інфляційних витрат то суд зазначає, що основна заборгованість за договором складає: з 28/06/2019 до 23/07/2019 -301 108,67 грн,; з 24/07/2019 до 24/05/2020 - 291 108,67 грн.; з 25/05/2020 до 02/07/2020 240 000,00грн.; з 03/07/2020 до 29/03/2021 - 40 000,00 грн.; з 30/03/2021 до 17/10/2021 - 236 702,87 грн.; з 18/10/2021 до 15/03/2023 200 000,00грн.; з 16/03/2023 до 20/03/2023 - 183 577,52 грн.; з 21/03/2023 до 10/04/2023 14002,51грн.

Розрахунок здійснюється за формулою : ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Період 1: IIc (99,40 : 100) = 0.99400000

Інфляційне збільшення:

301 108,67 x 0.99400000 - 301 108,67 = -1 806,65 грн.

Період 2: IIc (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) = 1.02826155

Інфляційне збільшення:

291 108,67 x 1.02826155 - 291 108,67 = 8 227,18 грн.

Період 3: IIc (100,20 : 100) = 1.00200000

Інфляційне збільшення:

240 000,00 x 1.00200000 - 240 000,00 = 480,00 грн.

Період 4: IIc (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) = 1.07091930

Інфляційне збільшення:

40 000,00 x 1.07091930 - 40 000,00 = 2 836,77 грн.

Період 5: IIc (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) = 1.04266053

Інфляційне збільшення:

236 702,87 x 1.04266053 - 236 702,87 = 10 097,87 грн.

Період 6: IIc (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) = 1.30314682

Інфляційне збільшення:

200 000,00 x 1.30314682 - 200 000,00 = 60 629,36 грн.

Період 7: IIc = 1.00000000

Інфляційне збільшення:

183 577,52 x 1.00000000 - 183 577,52 = 0,00 грн.

Період 8: IIc = 1.00000000

Інфляційне збільшення:

14 002,51 x 1.00000000 - 14 002,51 = 0,00 грн.

Отже, сума інфляційних витрат складає 84077,83грн.

Що стосується 3% річних то суд зазначає, що розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 28/06/2019 до 23/07/2019 301 108,67 x 3 % x 26 : 365 : 10026643,47 грн.з 24/07/2019 до 31/12/2019 291 108,67 x 3 % x 161 : 365 : 1001613 852,21 грн.з 01/01/2020 до 24/05/2020 291 108,67 x 3 % x 145 : 366 : 1001453 459,90 грн.з 25/05/2020 до 02/07/2020 240 000,00 x 3 % x 39 : 366 : 10039767,21 грн.з 03/07/2020 до 31/12/2020 40 000,00 x 3 % x 182 : 366 : 100182596,72 грн.з 01/01/2021 до 29/03/2021 40 000,00 x 3 % x 88 : 365 : 10088289,32 грн.з 30/03/2021 до 17/10/2021 236 702,87 x 3 % x 202 : 365 : 1002023 929,92 грн.з 18/10/2021 до 15/03/2023 200 000,00 x 3 % x 514 : 365 : 1005148 449,32 грн.з 16/03/2023 до 20/03/2023 183 577,52 x 3 % x 5 : 365 : 100575,44 грн.з 21/03/2023 до 10/04/2023 14 002,51 x 3 % x 21 : 365 : 1002124,17 грн.

Отже, сума 3% річних складає 22087,68грн.

Таким чином сума інфляційних витрат та 3% річних яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає: 3% річних 22087,68грн., інфляційні витрати 84077,83грн.

Щодо заявленої позовної вимоги позивачем в частині стягнення з відповідача за Договором пені в розмірі 18180,20грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.4. Договору, у разі прострочення оплати замовником вартості виконаних робіт, замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, від прострочення суми боргу, за кожен день такого прострочення.

Так, позивачем зазначено період з 28.06.2019 по 27.12.2019.

Суд не погоджується з висновками позивача стосовно періоду нарахування пені так як 30.03.2021 року сторони підписали Акт виконаних будівельних робіт по формі КБ-2 (за березень 2021 року) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 (за березень 2021 року), відповідно до якого вартість робіт всього за об`єктом з урахуванням ПДВ склала 446 702,88грн.

Отже, періодом нарахування пені за прострочення оплати вартості виконаних робіт є 07.04.2021 по 06.10.2021, а заборгованість ватртості виконаних робіт за договором складає 236702,88грн

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином тому судом зроблено власний розрахунок суми пені.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУСума пені за весь період прострочення236 702,8807.04.2021 - 15.04.202196,50379,37236 702,8816.04.2021 - 22.07.2021987,504766,48236 702,8823.07.2021 - 09.09.2021498,002542,12236 702,8810.09.2021 - 06.10.2021278,501488,31

Таким чином сума пені яка підлягає стягненню в межах даного позову складає 9176,28грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню частково в розмірі 115341,79грн., з яких 3% річних 22087,68грн., інфляційні витрати 84077,83грн. та пеня - 9176,28грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 10.07.2022р. № б/н, додаткова угода № 3 до договору від 10.07.2022р., акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 10.07.2022р. № б/н.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 8 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу на загальну суму 25000 грн., підтверджені наявними в матеріалах справи доказами але судом позовні вимоги задоволенні частково тому і витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача частково, в розмірі 21750грн..

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МІКРОМЕГАС ІНВЕСТ (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, офіс 9, код 39132911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, код 39961198) 3% річних в розмірі 22087,68грн., інфляційні витрати в розмірі 84077,83грн., пеню в розмірі 9176,28грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2335,08грн. судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 21750грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 липня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов