Рішення

від 04.07.2023 по справі 917/636/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 Справа № 917/636/23

за позовною заявою Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» (вул. Львівська 59 м. Червоноград Червоноградський р-н, Львівська обл., 80100, ЄДРПОУ 35879833, E-mail: locomotuv@gmail.com)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» (36015, вул. Старокотелевська 2, м.Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 41372742)

про зобов`язання виконати зобов`язання та стягнення 1602551,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» про

1. зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.

2. стягнення штрафних санкцій в розмірі 1602551,00 грн., з них: 1090151,00 грн. пеня, 512400,00 грн. штраф.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 25.04.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 16.05.23.

Ухвалою від 16.05.23 суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.06.23, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

25.05.23 від відповідача надійшов відзив на позов.

26.05.23 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.

01.06.23 від позивача надійшла відповідь на відзив

У підготовчому засіданні, 13.06.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 13.06.23 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04.07.2023.

03.07.23 від позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 04.07.2023р. без участі його представника. При цьому, позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники сторін в судове засідання 04.07.23 не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.07.23 судом складено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між державним підприємством «Львіввугілля» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» за результатами відкритих торгів 9.08.2021р.укладено Договір № 278 від 31.08.2021р. про закупівлю послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М.

Відповідно до п.1.1. Договору № 278 від 31.08.2021р.: Виконавець зобов`язується надати послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ-2М № 044, надалі «Тепловоз» для потреб «Замовника», а саме: ДК 021:2015, 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги 50221000-0 Послуги з ремонту і технічного обслуговування локомотивів (Капітальний ремонт KP -2 тепловозу ТЕМ- 2М № 044).

Відповідно до п.1.2. Договору № 278 від 31.08.2021р.: Замовник зобов`язується прийняти та оплатити отримані послуги згідно з узгодженою калькуляцією, яка являється невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п.4.1. передача тепловозу в ремонт здійснюється на території Замовника з оформленням Акту прийому-передачі тепловоза в ремонт.

Відповідно до п.4.3. ремонт тепловоза виконується на території Виконавця за адресою:

вул.. Старокотелевська 2, м. Полтава, Полтавська область, 36015.

Згідноп.4.5. договору - термін надання послуги з ремонту і технічного обслуговування локомотива - не більше 90 робочих днів від дати Акту передачі тепловоза.

Згідно п.6.4. Договору - у разі не виконання або не своєчасного виконання зобов`язань, а саме порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно наданих послуг за кожен день такого прострочення, але не більше 0,1% від суми несвоєчасно наданих послуг, а за прострочення строків надання послуг понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості Договору.

Відповідно до умов договору, а саме п.7.2.: - Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Згідно п.7.3. Договору: Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до п.7.5. Договору: Неповідомлення або невчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання взятих за даною угодою зобов`язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь - яку вищезгадану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відповідно до Акту прийому-передачі тепловоза від 04.11.2021р. тепловоз ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля» ТЕМ2М № 044 прийнятий на базу ТОВ «ПРЗЗТ» з 04.11.2021р.

Позивач вказує, що термін виконання капітального ремонту тепловозу закінчився 15.03.2022р., проте відповідач порушив умови договору щодо терміну виконання ремонту тепловозу.

Позивач направляв листи з вимогою виконати ремонт № 8/1-630 від 17.10.2022р., № 8/1-648 від 24.10.2022р., № 8/1-771 від 21.12.2022р., проте відповіді від ТОВ «ПРЗЗТ» не надходило.

29.12.2022р. ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля» направило ТОВ «ПРЗЗТ» Претензію з нарахуванням штрафних санкцій на суму 1558127,15грн., проте відповіді на претензію ТОВ «ПРЗЗТ» не надав та нараховані штрафні санкції не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними позивач, позивач звернувся до суду з позовом про:

1. зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.

2. стягнення штрафних санкцій в розмірі 1602551,00 грн., з них: 1090151,00 грн. пеня, 512400,00 грн. штраф.

Як зазначено в описовій частині рішення, 26.05.23 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.

Статтею 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Оскільки дані дії позивача не суперечать чинному законодавству України, суд приймає відмову від позову.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 191 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову з огляду на наступне:

- визначаючи розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню, позивач проводив їх розрахунок виходячи з договірної суми вартості ціни договору - 7320000,00 грн., проте сторони встановили та погодили в договорі підряду пеню, розмір якої визначається у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, а не у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання.

- позивачем безпідставно заявлено до стягнення штрафну санкцію у вигляді пені, розмір якої визначено у відсотковому відношенні до загальної суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, що не передбачено умовами договору.

Визначення суми вартості невиконаних робіт позивачем не здійснювалося, що відповідно унеможливлює визначення розміру штрафів дотримуючись вимог 6.4. Договору № 278 від 31.08.2021р.

- позивачем не доведено правомірність нарахування пені відповідно до вимог п. 6.4. Договору підряду, оскільки для застосування цієї штрафної санкції необхідно було встановити частку (вартість) не виконаних робіт від загального об`єму договірних робіт, а також з огляду на те, що максимальний (граничний) розмір пені за весь період прострочення не може перевищувати 0,1% від суми несвоєчасно наданих послуг.

- позивачем невірно розраховано дату коли мало бути закінчене виконання робіт, та, відповідно, дату початку нарахування штрафних санкцій.

Кінцевим днем надання відповідачем позивачеві послуги є 15.03.2022 року. Тобто право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникло з 16.03.2022 року, а не з 04.03.2022року, як зазначає позивач.

- річний строк позовної давності по стягненню штрафу у розмірі 7% від вартості Договору в сумі 512 400 грн. сплив 16.03.2023 року. Також спливли строки позовної давності по стягненню пені, нарахованої за період з 16.03.2022 по 10.04.2022р.

- в даному випадку порушено баланс між застосованим до відповідача заходом відповідальності у вигляді неустойки й дійсними збитками, заподіяними у результаті конкретного правопорушення.

Окрім того, для запобігання негативних наслідків несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач за Договором №0107/22/30 від 01.07.2022 року передав позивачу у безоплатне користування підмінний тепловоз, таким чином, вчинивши дії, направлені на зменшення втрат позивача та захист його інтересів.

- відповідач не відмовляється від виконання власних зобов`язань за договором № 278 від 31.08.2021р., тому вважає, що спір в цій частині позовних вимог між сторонами відсутній.

У відповіді на відзив позивач вказав, що не підтримує позицію відповідача, викладену у відзиві з наступних міркувань:

- щодо суми застосування для нарахування штрафних санкцій: з аналізу Договору та додатків до нього вбачається, що сума цього Договору 7320000грн. і є вартістю послуг капітального ремонту тепловозу, які у встановлений термін не виконані, а часткове виконання яке Позивач підтверджує листом від 28.11,2022р. № 8/1-730 відбулось поза межами нарахування санкцій, наші представники були запрошені вже після 18.11.2022р.

- щодо застосування позовної давності: 16.03.2022р. є датою, коли Позивач дізнався про порушення його права.

Період строків давності щодо стягнення нарахованої пені з 16.03.2022р. по 10.04.2022р., про які у відзиві та заяві застосування позовної давності зазначає Відповідач не є нарахованими, що підтверджує розрахунок нарахування пені та штрафу до Позовної заяви № 8/1 - 209 від 11.04.2023р.

Датою, коли Позивач дізнався про порушення його права у термін понад 30 днів для права застосування штрафу є 16.04.2022р. тож термін позовної давності щодо застосування штрафу у розмірі 7% на час надання позову не минув.

- доводи Відповідача про те, що застосовані до ТзОВ «ПРЗЗТ» штрафні санкції є надмірними відповідно до понесених збитків Позивача не закріплені жодними документами. Тож це лише припущення, яке жодного відношення до порушень взятих на себе зобов`язань не має. Відповідач у своїй Відповіді не вказує причин, з яких порушив взяті на себе зобов`язання, не доводить відсутності вини у порушенні умов договору, не доводить існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми.

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1602551,00 грн., з них: 1090151,00 грн. пеня, 512400,00 грн. штраф., в повному обсязі.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між державним підприємством «Львіввугілля» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» за результатами відкритих торгів 9.08.2021р. укладено Договір № 278 від 31.08.2021р. про закупівлю послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М.

Виходячи із змісту укладеного Договору, правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору підряду (послуги з капітального ремонту тепловозу).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з доданих до справи документів, відповідно до Акту прийому-передачі тепловоза від 04.11.2021р. тепловоз ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля» ТЕМ2М № 044 прийнятий на базу ТОВ «ПРЗЗТ» з 04.11.2021р.

Згідно п.4.5. договору - термін надання послуги з ремонту і технічного обслуговування локомотива - не більше 90 робочих днів від дати Акту передачі тепловоза.

Враховуючи вищенаведене, кінцевим днем надання відповідачем позивачеві послуги є 15.03.2022 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач виконав ремонт тепловозу у визначені договором терміни.

Суд враховує, що у відзиві відповідач визначив, що кінцевим днем надання відповідачем позивачеві послуги є 15.03.2022 року, проте визначений договором обсяг послуг ним не виконано.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 1602551,00грн., з них 1090151,00грн. пеня, 512400,00грн. штраф.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо своєчасного виконання послуг з ремонту.

Згідно п.6.4. Договору - у разі не виконання або не своєчасного виконання зобов`язань, а саме порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно наданих послуг за кожен день такого прострочення, але не більше 0,1% від суми несвоєчасно наданих послуг, а за прострочення строків надання послуг понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору - загальна вартість послуг щодо ремонту обладнання за цим Договором по Специфікації № 1 становить 7320000 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, визначаючи розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню, позивач проводив їх розрахунок виходячи з договірної суми вартості ціни договору - 7320000,00 грн.

В описовій частині рішення суд зазначав, що з аналізу Договору та додатків до нього вбачається, що сума цього договору 7320000,00 грн. включає в себе не тільки вартість послуг, але й вартість сировини та матеріалів, покупних комплектуючих виробів та полу фабрикатів, які не можуть бути використані в базі розрахунку штрафних санкцій.

Суд критично оцінює вказані доводи відповідача, оскільки з аналізу Договору та додатків (зокрема, специфікації № 1 до Договору № 278 від 31.08.2021р.) вбачається, що сума цього Договору 7320000грн. і є вартістю послуг капітального ремонту тепловозу, які у встановлений термін не виконані (зокрема, у визначений позивачем період нарахування санкцій).

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, суд відзначає, що згідно Розрахунку нарахування пені та штрафу до Позовної заяви № 8/1 - 209 від 11.04.2023р. періодом розрахунку є з 13.04.2022р. по 02.06.2022р.

З огляду на вказане, прохання відповідача про застосування позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, нарахованої за період з 16.03.2022 по 10.04.2022р., є необгрунтованим, так як санкції за цей період позивачем не є нарахованими.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, суд відзначає, що розрахований позивачем розмір пені здійснений з врахуванням умов договору (у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно наданих послуг за кожен день такого прострочення, але не більше 0,1% від суми несвоєчасно наданих послуг) та п. 6 ст. 232 ГК України, не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язань за договором є обгрунтованими.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, суд відзначає, що розрахований позивачем розмір штрафу здійснений з врахуванням умов договору (у розмірі 7% вартості Договору), не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу за порушення за прострочення строків надання послуг понад 30 днів є обгрунтованими.

Прохання відповідача про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості Договору в сумі 512 400 грн., є необгрунтованим з огляду на таке:

- законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (щтрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК). Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання;

- відповідно до п.6.4. Договору штраф у розмірі 7% застосовується за прострочення строків надання послуг понад 30 днів. Тож датою, коли Позивач дізнався про порушення його права у термін понад 30 днів для права застосування штрафу є 16.04.2022р.;

- позов про стягнення штрафних санкцій позивачем подано 11.04.2023р.;

- вказане свідчить, що термін позовної давності щодо застосування штрафу у розмірі 7% на час надання позову не минув.

Водночас, розглядаючи посилання відповідача на те, що в даному випадку порушено баланс між застосованим до відповідача заходом відповідальності у вигляді неустойки й дійсними збитками, заподіяними у результаті конкретного правопорушення, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення.

Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відповідач посилається, зокрема, на те, що:

- в даному випадку за розрахунками позивача неустойка фактично дорівнює 1/5 загальної суми договору;

- для запобігання негативних наслідків несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач за Договором №0107/22/30 від 01.07.2022 року передав позивачу у безоплатне користування підмінний тепловоз, таким чином, вчинивши дії, направлені на зменшення втрат позивача та захист його інтересів;

- з викладеного вбачається очевидна не співмірність заявленої до стягнення суми неустойки, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, що не є справедливим.

При цьому, відповідач вказав, що не відмовляється від виконання власних зобов`язань за договором № 278 від 31.08.2021р.

Беручи до уваги вказані обставини, які на переконання суду свідчать про відсутність наміру відповідача ухилитись від виконання взятих на себе зобов`язань, вчинення дій, направлених на зменшення втрат позивача та захист його інтересів, а також інтереси Відповідача (так як, стягнення з відповідача пені та штрафу у повному обсязі призведе до покладення на відповідача надмірного фінансового тягаря), відсутність доказів, які підтверджували б наявність у Позивача збитків, які б були спричинені простроченням саме Відповідача, а також враховуючи інтереси позивача, господарський суд прийшов до висновку про наявність у даному випадку виключних обставин для зменшення належних до стягнення пені та штрафу на 50 %, тобто стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 801275,50 грн., з них: 545075,50 грн. пеня, 256200,00 грн. штраф.

В цій частині позовні вимоги про стягнення пені та штрафу задовольняються судом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 545075,50 грн. пені та 256200,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині вимог про стягнення пені та штрафу у позові слід відмовити, в частині вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р. - провадження у справі закрити, оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

При подачі позовної заяви про стягнення заборгованості сплачено судовий збір за платіжною інструкцією від 11.04.2023 № 269 в сумі 24038,27грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

З позовних вимог, які задоволені судом (без урахування зменшення неустойки) судовий збір підлягає сплаті у сумі 24038,27 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» (36015, вул. Старокотелевська 2, м.Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 41372742) на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» (вул. Львівська 59 м. Червоноград Червоноградський р-н, Львівська обл., 80100, ЄДРПОУ 35879833) 545075,50 грн. пені, 256200,00 грн. штрафу, 24038,27грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов`язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.07.23 р.

Суддя Киричук О.А.