Рішення

від 07.07.2023 по справі 922/1555/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1555/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак", 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1 простягнення 33 769,80 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак" про стягнення заборгованості з орендної сплати за договором оренди № 576 від 20.12.2019 року у розмірі 32 415,44 грн., пені у сумі 1354,36 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди № 576 від 20.12.2019 року в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів відповідно до умов договору.

Також позивачем. у пункті 4 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.04.2023 року позовну заяву (вх. № 1555/23 від 21.04.2023 року) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без руху.

04.05.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 11195) про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач, просить суд, прийняти та долучити до матеріалів справи заяву про усунення недоліків. Поновити та продовжити строк встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2023 року у справі про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Розглянути та задовольнити заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, та відкрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вх. № 11195 від 04.05.2023 року) викладеного у пункті 2 прохальної частини заяви про усунення недоліків позовної заяви в частині продовження строку на усунення недоліків. Задоволено клопотання позивача (вх. № 11195 від 04.05.2023 року) викладеного у пункті 2 прохальної частини заяви про усунення недоліків позовної заяви в частині поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків. Поновлено позивачу строк на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 11195 від 04.05.2023 року). Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/1555/23. Задоволено клопотання позивача викладене у пункті 1 прохальної частини позовної заяви про призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи № 922/1555/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 08.05.2023 року про відкриття провадження у справі № 922/1555/23 було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, проте 17.05.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням «Укрпошти» на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 20.12.2019 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінатак" (відповідач, орендар) було договір оренди № 576.

Пунктом 10.1. договору, сторони визначили, що цей договір діє з 20.12.2019 року до 20.12.2039 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає. А орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 9-:-17, 19, 20, 41-:-43 загальною площею 312,3 кв.м. у житловому будинку літ. «А-5» (технічний паспорт від 16.07.2019 року, інвентаризаційна справа № 137000000980-1), яке розташована за адресою: місто Харків, вул.. Миру, буд. 40/5, та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс».

Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про передачу в оренду нежитлових приміщень» від 26.11.2019 року № 909.

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою використання: для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акта приймання передачі (пункт 2.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору, вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 802700, 00 грн. без ПДВ станом на 21.08.2019 року.

Пунктом 3.2 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17/ від 20.09.2017 року.

Базова орендна плата становить за листопад 2019 року 3384,72 грн. без ПДВ.

Ставка орендної плати становить 5% (п`ять відсотків) за рік.

Згідно пункту 3.3 договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до пункту 10.6 цього договору (пункт 3.4. договору).

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця (пункт 3.5 договору).

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору, орендна плата, перераховується до бюджету: отримувач УК у м. Харкові, рахунок (IBAN) UA848999980000033213871020002 в Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37999649.

Також 20.12.2019 року між сторонами було підписано акт приймання передачі нежитлових приміщень, переданих в орендне користування згідного договору оренди № 576, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 20.12.2019 року за реєстровим № 1674.

За твердженнями позивача, відповідач в порушення умов договору, вносив оренду плату несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача наявний боргу з орендної плати, що за розрахунком позивача складає суму у розмірі 32415,44 грн.

Також позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено вимогу від 08.02.2022 року № 1010 у якій зазначено, що 29.10.2021 року за вих. № 9515 управління інформувало відповідача, що у зв`язку із приватизацією даних приміщень шляхом продажу на аукціоні відбулася зміна власника майна з 20.10.2021 року та запропоновано упорядкувати договірні відносини. Також, директору відповідача необхідно було з`явитись до Управляння для проведення остаточної звірки взаємних розрахунків з орендної плати. Та оскільки відповідач за час дії договору не своєчасно і не у повному обсязі сплачував орендні платежі, у останнього наявна заборгованість, що згідно з розрахунком нарахованої та сплаченої орендної плати у період з 20.12.2019 року по 20.10.2021 року становить 32415,44 грн. та пеня у сумі 1354,36 грн. та позивач вимагав сплатити суму боргу.

Проте вищевказана вимога відповідачем була залишена без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 08.02.2022 року № 1010 у якій зазначено, що згідно з розрахунком нарахованої та сплаченої орендної плати у період з 20.12.2019 року по 20.10.2021 року сума боргу становить 32415,44 грн. та пеня у сумі 1354,36 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку суми боргу за період з 20.12.2019 року по 20.10.2021 року, та встановлено, що відповідні нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення у розмірі 32415,44 грн.

У зв`язку зі неналежним виконання зобов`язань за договором, позивачем було заявлено до стягнення із відповідача пеню у сумі 1354,36 грн.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована, несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а після цього сплачується основна сума боргу з орендної плати відповідно до пункт 3.11 договору.

Згідно з пунктом 7.3 договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому пункті 3.10 цього договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Водночас у пунктах 3.10. та 7.3. договору сторони визначили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені у сумі 1354,36 грн. (за загальний період з 21.01.2021 року по 20.10.2021 року на суму прострочених та не сплачених орендних платежів) в онлайн системі «ЛігаЗакон» та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів здійснення повної та своєчасної сплати суми боргу за договором, або спростування заявлених позивачем до стягнення сум, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача суми заборгованості з орендної сплати за договором оренди № 576 від 20.12.2019 року у розмірі 32 415,44 грн., та пені у сумі 1354,36 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, ЄДРПОУ 43058745) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412, на п/р UA25820172035529003000033770, банк - Держказначейська служба України, м. Київ) суму заборгованості з орендної сплати за договором оренди № 576 від 20.12.2019 року у розмірі 32 415,44 грн., пеню у сумі 1354,36 грн. та 2 684,00 грн. судового збору (на п/р UA 248201720344200005000033770, банк - Держказначейська служба України, м. Київ).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінатак" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, ЄДРПОУ 43058745).

Повне рішення складено "07" липня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова