Рішення

від 29.06.2023 по справі 924/485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2023 р. Справа № 924/485/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група"

про стягнення 393 452,21 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Ткачук Н.С.

від позивача - Кравчук І.Ю.

від відповідача - не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 29.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

05.05.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 373 873,18 грн. з підстав невиконання умов договору оренди землі №584 від 01.10.2018 та пені в сумі 19579,03 грн., нарахованої на підставі п. 13 договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 10.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 01 червня 2023 року.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 30.05.2023, а прокуратурі та позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив до 06.06.2023 року.

23.05.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції в приміщенні суду за місцезнаходження позивача, забезпечення проведення якого доручити Славутському міськрайонному суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 24.05.2023 клопотання Славутської міської ради від 19.05.2023, про участь у судових засіданнях по справі №924/485/23 в приміщенні суду за місцезнаходження позивача в режимі відеоконференції задоволено частково, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 01.06.2023 року у справі №924/485/23 ухвалено провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Хмельницької області. Доручено Славутському міськрайонному суду Хмельницької області забезпечити проведення судового засідання у справі №924/485/23 призначеного на 10:00 год. 01.06.2023 року в режимі відеоконференції в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області.

Судом у підготовчому засіданні 01.06.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 29.06.2023.

Ухвалою суду від 01.06.2023 повідомлено відповідача про дату судового засідання у справі.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група" про стягнення 393 452,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності своєчасно не здійснював, внаслідок чого у нього станом на 01.01.2023 (за період з 01.02.2020 по 31.12.2022) утворилась заборгованість. Вказує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 01.10.2018 (з урахуванням додаткових угод від 19.02.2019 №1/584 та від 25.05.2020 №2/584), на підставі якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 5403 кв.м., для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що розташована за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 67, м. Славута, Хмельницька область.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 29.06.2023 вимоги позову підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з обставин викладених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі на адресу останнього, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на електронну адресу відповідача.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

01.10.2018 між Славутською міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група" (надалі - орендар) укладено договір оренди землі №584 (надалі - договір) з урахуванням змін внесеним Додатковими угодами №1/584 від 19.02.2019 та №2/584 від 25.05.2020, згідно пунктом 1.1 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за цільовим призначенням для будівництва багатоквартирного житлового будинку, з кадастровим номером 6810600000:01:007:0003, яка розташована в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 67 згідно з п.11 рішення Славутської міської ради від 18.09.2018 року № 21.5-33/2018.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 17610 кв.м. На земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить орендарю на праві власності, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 становить 6444307,79 грн. У випадку коли коефіцієнт щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель перевищує 1 (одиницю), зазначена у п. 4 цього договору сума нормативної грошової оцінки множиться орендарем на відповідний коефіцієнт (пункт 4 договору).

Згідно з пунктом 7, договір укладено на 5 (п`ять) років.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі:- Розмір річної орендної плати становить 6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 10 Договору, із внесеними, змінами, передбачено що річна орендна плата, вноситься відповідно до ст.288 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця на розрахунковий рахунок Славутської міської ради.

27.03.2020 Славутською міською радою прийнято рішення №16.3-50/2020 "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування на території м. Славута", згідно із п.24 якого було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, поділивши земельну ділянку площею 17610 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0003) на дві окремі земельні ділянки: площею 5403 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0167) та площею 12207 кв.м. (кадастровий, номер 6810600000:01:007:0168) за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку.

В результаті такого поділу ТОВ "Київська індустріальна група" було припинено право користування земельною ділянкою, площею 12207 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0168).

На виконання п.24.2 цього рішення між ТОВ "Київська індустріальна група" та Славутською міською радою 25.05.2020 була укладена додаткова угода №2/584 до Договору оренди землі від 01.10.2018.

Відповідно до пункту 2 цієї угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 67 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з кадастровим номером 6810600000:01:007:0167, площею 5403 кв.м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 404 856,78 грн.

З пункту 12 договору вбачається, що розмір орендної плати переглядається: шляхом укладення додаткової угоди один раз на рік та /або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. Зміна розміру орендної плати при здійсненні індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється автоматично без укладення додаткових угод.

Згідно з пунктом 13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня в розмірі та в порядку визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна, що належить орендарю на праві власності, який розташований на земельній ділянці. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва багатоквартирного житлового будинку (пункти 14, 15 договору).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (пункт 24 договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі (пункт 27 договору).

Відповідно до пункту 37 цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

До договору додано ситуаційні схеми розміщення земельної ділянки.

Договір та додаткові угоди №1/584 від 19.02.2019 (вступає в законну силу з 19.01.2019 року) та №2/584 від 25.05.2020 (вважається укладеною з моменту підписання сторонами) підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно Витягів з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №141865745 та №141865976 від 19.10.2018, №157866358 від 28.02.2019 земельна ділянка кадастровий номер 6810600000:01:007:0003, площею 1.761 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Хмельницька обл., м. Славута, вул. Мудрого Ярослава, 67, перебуває в комунальній власності, розмір частки 1/1, територіальної громади м. Славута, в особі Славутської міської ради та в оренді ТОВ "Київська індустріальна група" за договором оренди землі №584 від 11.10.2018, строком на 5 років, з правом пролонгації.

Згідно з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №111/180-9 від 17.01.2019, кадастровий номер земельної ділянки 6810600000:01:007:0003, площею 17610 м2, становить 6444307,79 грн.

З Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №-22-0.18-869/180-20 від 21.04.2020, кадастровий номер земельної ділянки 6810600000:01:007:0167, площею 5403 м2 , становить 1404856,78 грн.

Згідно Витягів з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №210291011 та №210325338 від 27.05.2020, вбачається, що в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6810600000:01:007:0003, утворилось дві земельні ділянки, а саме:

земельна ділянка з кадастровим номером 6810600000:01:007:0168, площею 1.2207 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, перебуває в оренді ТОВ "Київська індустріальна група" за договором оренди землі №584 від 11.10.2018, строком на 5 років, з правом пролонгації, на підставі додаткової угоди (до договору оренди землі від 01.10.2018 року) від 25.05.2020 року;

земельна ділянка з кадастровим номером 6810600000:01:007:0167, площею 0,5403 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, перебуває в оренді ТОВ "Київська індустріальна група" за договором оренди землі №584 від 11.10.2018, строком на 5 років, з правом пролонгації, на підставі додаткової угоди (до договору оренди землі від 01.10.2018 року) від 25.05.2020 року.

З Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №5827 від 10.02.2022 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:007:0167 складає 1 545 342,47 грн.

Славутською міською радою 24.11.2021 (лист №04-29/2273) та 24.03.2022 (лист №04-29/384) було надіслано на адресу ТОВ "Київська індустріальна група" претензії про невиконання умов Договору оренди землі, в частині невнесення орендної плати за землю.

14.09.2022 листом №54-7280вих-22 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Славутського міського голови щодо надання інформації та підтверджуючих документів про вжиті заходи з метою сплати коштів орендної плати ТОВ "Київська індустріальна група".

29.09.2022 Славутська міська рада, листом №04-29/1051 повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що наразі заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Київська індустріальна група" не вживались.

Згідно Витягу з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №312754266 від 19.10.2022 на земельній ділянці з кадастровим номер 6810600000:01:007:0167, площею 0.5403га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Хмельницька обл., м. Славута, вул. Мудрого Ярослава, 67, яка перебуває в комунальній власності, розмір частки 1/1, територіальної громади м. Славута, в особі Славутської міської ради та в оренді ТОВ "Київська індустріальна група" за договором оренди землі №584 від 11.10.2018, строком на 5 років, з правом пролонгації, з урахуванням додаткових угод, розміщено об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю заг. пл. 3363,4 кв.м.

13.01.2023 Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області листом №34-378вих23 з вимогою надіслати на адресу прокуратури інформацію щодо стану задекларованих та сплачених сум орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Ярослава Мудрого, 67, в м. Славута ТОВ "Київська індустріальна група" за період з 01.10.2018 по 31.12.2022 помісячно.

Згідно листів Головного управління ДПС у Хмельницькій області №11101/5/22-01-13-05-04 від 01.12.2021 та №1326/5/22-01-04-01-12 від 24.01.2023 року, вбачається, що ТОВ "Київська індустріальна група" не подає податкових декларацій і не декларує податкові зобов`язання з орендної плати юридичних осіб з моменту укладення договору оренди (01.10.2018) та відповідно не сплачує орендної плати до бюджету громади.

Славутська міська рада листом №04-29/72 повідомила прокуратуру, що позивачем на постійній основі проводилась претензійна робота щодо ТОВ "Київська індустріальна група". Разом з тим, враховуючи відсутність у місцевому бюджеті коштів на сплату значної суми судового збору, яку необхідно сплатити міській раді за подання позовної заяви до суду, наразі заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості із ТОВ "Київська індустріальна група" не вживаються.

02.02.2023 В.о. керівника Шепетівської окружної прокуратури повідомив Славутського міського голову про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва інтересів в суді (повідомлення №54-1165вих-23) та звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч. ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного Кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів територіальної громади тим, що в межах відносин з використання на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 17610га/5403га з кадастровим номером 6810600000:01:007:0003/ 6810600000:01:007:0167 для будівництва та обслуговування будинку, Славутська міська рада, як орган місцевого самоврядування, всупереч інтересам територіальної громади не зверталась з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати.

За вимогами ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України встановлює, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який зараховується до відповідного бюджету (ст.14 ПК України).

Отже, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Несплата орендної плати у визначеному розмірі та в установлені строки порушує інтереси територіальної громади щодо отримання відповідних коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Славутську міську раду.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний, як державний, так і суспільний інтерес.

Разом з цим, Славутська міська рада, як одержувач плати за землю та власник і розпорядник землі, захист порушених інтересів територіальної громади не здійснює. Після отримання повідомлення прокурора в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Кам`янець-Подільська міська рада не вчиняла дій щодо звернення до суду з метою стягнення несплаченої орендарем орендної плати.

Наявність інтересів держави повинно бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Славутської міської ради, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

01.10.2018 між сторонами укладено договір оренди землі №584 (з урахуванням змін внесеним Додатковими угодами №1/584 від 19.02.2019 та №2/584 від 25.05.2020), згідно з пунктом 1.1 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з кадастровим номером 6810600000:01:007:0003, яка розташована в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 67 згідно з п.11 рішення Славутської міської ради від 18.09.2018 року № 21.5-33/2018.

27.03.2020 Славутською міською радою прийнято рішення №16.3-50/2020 "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування на території м. Славута", згідно із п.24 якого було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, поділивши земельну ділянку площею 17610 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0003) на дві окремі земельні ділянки: площею 5403 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0167) та площею 12207 кв.м. (кадастровий, номер 6810600000:01:007:0168) за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку.

В результаті такого поділу ТОВ "Київська індустріальна група" було припинено право користування земельною ділянкою, площею 12207 кв.м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:0168).

На виконання п.24.2 цього рішення між ТОВ "Київська індустріальна група" та Славутською міською радою 25.05.2020 укладена додаткова угода №2/584 до Договору оренди землі від 01.10.2018.

Відповідно до пункту 2 цієї угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 67 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з кадастровим номером 6810600000:01:007:0167, площею 5403 кв.м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 404 856,78 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі річної орендної плати становить 6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 10 Договору, із внесеними, змінами, передбачено що річна орендна плата, вноситься відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця на розрахунковий рахунок Славутської міської ради.

За змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 становить 6444307,79 грн. У випадку коли коефіцієнт щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель перевищує 1 (одиницю), зазначена у п. 4 цього договору сума нормативної грошової оцінки множиться орендарем на відповідний коефіцієнт (пункт 4 договору).

З урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди №2/584 від 25.05.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 25.05.2023 становить 1404856,78 грн.

Судом також враховано, що сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з врахуванням коефіцієнтів індексації.

Таким чином, орендна плата, яку має сплатити відповідач за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 становить 373 871,18 грн., а саме: за 2020 рік 197 563,68 грн., за 2021 рік - 84291,36 грн., за 2022 рік - 92018,14 грн. та за січень 2023 року - 7726,74 грн.

Доказів сплати орендної плати матеріали справи не містять, а сторонами не надано.

Окрім основної заборгованості прокурор та позивач у справі заявили до стягнення з відповідача 19579,03 грн. пені за період з 01.02.2020 року по 31.12.2022, нарахованої у зв`язку з порушенням строків оплати орендної плати за договором №584 від 01.10.2018.

Згідно ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами пункту 13 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Послідуючими додатковими угодами сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі та порядку визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, вважає що останні обраховано неправильно, проте в межах максимально можливої суми, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 19579,03 грн. за період з 01.02.2020 по 31.12.2022 підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група" (вул. Лятошинського, 14А, м. Київ, 03191, код ЄДРПОУ 32767954) на користь Славутської міської ради (вул. Соборності, 7, м. Славута, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 34270865) заборгованість по орендній платі згідно укладеного договору оренди землі від 01.10.2018 в сумі 373 873,18 грн. та пеню в сумі 19 579,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група" (вул. Лятошинського, 14А, м. Київ, 03191, код ЄДРПОУ 32767954) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102) 5901,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.07.2023.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим.

1 - до справи;

2 - відповідачу - вул. Лятошинського, 14, А, м. Київ, 03191. (реком. листом з повідомл. про вруч.)

направити на електронні адреси:

Хмельницькій обласній прокуратурі - secretariat@khmel.gp.gov.ua

Шепетівській окружній прокуратурі - shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua

позивачу - sl_mvk@ukr.net

відповідачу - kanc@energo.km.ua