Постанова

від 29.06.2023 по справі 910/11107/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/11107/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.)

від 08.02.2023

у справі №910/11107/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс"

до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна

про визнання недійсними актів та договору,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані"

до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна

про визнання договору недійсним,

за участю представників учасників справи:

позивача - Щербак Є.М.

відповідача 1 - Столярчук І.В.

відповідача 2 - не з`явилися

третьої особи Приватного нотаріуса КМНО Незнайко Н.М. - не з`явилися

третьої особи ТОВ "Алтея Компані" - Южда С.М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" (далі - ТОВ "Офіс Сервіс Люкс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - ВНЗ "ВМУРЛ "Україна") та Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття" (далі - БО "БФ "Добробут ХХІ століття") про:

- визнання недійсним розпорядження голови наглядової ради ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" Таланчука П.М. від 19.10.2017 №02;

- визнання недійсним рішення загальних зборів членів благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" від 20.10.2017, оформленого протоколом №18, про безоплатну передачу БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корпус 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000, та доручення голові наглядової ради благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" провести всі необхідні дії щодо оформлення документів для цього;

- визнання недійсним з моменту укладення договору про пожертву (дарування), укладеного 21.10.2017 між ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", посвідченого 21.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №63.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваним розпорядженням голови наглядової ради ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" №02 від 19.10.2017, рішенням загальних зборів членів Благодійного фонду "Добробут XXI століття" від 20.10.2017 та договором про пожертву (дарування) від 21.10.2017 відповідачі в порушення статей 203, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України вчинили дії по незаконному відчуженню належної позивачу будівлі.

1.3. До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір про пожертву (дарування), укладений 21.10.2017 між Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", посвідчений 21.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №63.

1.4. Позовні вимоги, з посиланням на статті 16, 203, 215, 317, 319, 334, 718, 729 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що 18.02.2020 між третьою особою, як покупцем та ТОВ "Офіс Сервіс", як продавцем, укладено договір купівлі продажу від 18.02.2020, відповідно до якого право власності на нерухоме майно - будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000 перейшло до ТОВ "Алтея Компані". На час розгляду даної справи власником нерухомого майна, яке незаконно відчужено за договором про пожертву (дарування) від 21.10.2017 укладеним між Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", є саме ТОВ "Алтея Компані", а тому вказаний договір порушує його права, як власника зазначеного нерухомого майна.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/11107/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" у задоволенні позову. Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір про пожертву (дарування), укладений 21.10.2017 між Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", посвідчений 21.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №63.

2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо позивача ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", виходив з того, що позивач, який є колишнім власником нерухомого майна, має довести, яким чином оспорюваний правочин порушує його права власника чи законні інтереси, та яким чином задоволення позову їх відновить, адже 18.02.2020 позивач відчужив нерухоме майно ТОВ "Алтея Компані" (третій особі з самостійними вимогами). Недоведеність наявності порушення оспорюваними правочинами інтересів і прав позивача за первісним позовом, за висновком суду першої інстанції, є самостійною підставою для відмови в позові. У цьому зв`язку місцевим господарським судом вирішено не застосовувати правила про позовну давність, на чому наполягав відповідач-1 при розгляді первісного позову.

Приймаючи рішення щодо задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Алтея Компані", суд установив, що на час прийняття судом рішення власником будівлі, яка є предметом оспорюваного договору про пожертву (дарування) від 21.10.2017, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис 35534222 від 18.02.2020, є ТОВ "Алтея Компані", а тому саме її права, як власника нерухомості, порушує оспорюваний договір.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі № 910/11107/19 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття" про визнання недійсним укладеного відповідачами та посвідченого 21.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. договору про пожертву (дарування), що зареєстрований в реєстрі за №63 21.10.2017, скасовано. У цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" відмовлено.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що крім учасників правочину (сторін договору) позивачем у справі може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин, а тому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Алтея Компані" належить уся тріада правомочностей, яку має власник, тобто право приватної власності ТОВ "Алтея Компані" зареєстроване 18.02.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нерухоме майно, відповідний запис 35534222 внесено на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51185748 від 18.02.2020; місцезнаходженням ТОВ "Алтея Компані" є вул. Львівська 23, корп. 1 у місті Києві.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір дарування від 21.10.2017 між відповідачами на момент подання позову і прийняття судом першої інстанції рішення не порушує прав власника, не зачіпає охоронюваних законом інтересів, а ініційований товариством позов поданий не для дійсного захисту належних товариству прав та інтересів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №910/11107/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" звернулось з касаційною скаргою, якою просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (щодо застосування статті 204 Цивільного кодексу України); від 23.01.2019 у справі №355/385/17 (щодо застосування статті 629 Цивільного кодексу України); від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 29.01.2020 у справі №523/14489/15-ц, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

3.5. У поясненні ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" вимоги касаційної скарги ТОВ "Алтея Компані" підтримало та просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Товариство заначило, що суд апеляційної інстанції не захистив законний інтерес ТОВ "Алтея Компані" присікти порушення його права власності з боку сторін договору про пожертву, якщо такий договір не буде визнаний судом недійсним.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" проти вимог касаційної скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. У відзиві на касаційну скаргу Університет погодився із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення прав та законних інтересів ТОВ "Алтея Компані". До того ж у додаткових поясненнях Університет зазначає про недоведеність зі сторони ТОВ "Алтея Компані", що ним або Благодійною організацією вживаються якісь дії, що свідчать про існування наміру порушити в незаконний спосіб право власності товариства. При цьому Університет також зазначив, що у справі №910/9907/21 намагався відновити своє право власності на корпус станом на 10.11.2017, проте не стверджує про дійсність договору пожертви (дарування) від 21.10.2017, тобто погоджується з тим, що договір не набув чинності.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та ПАТ КБ "Хрещатик", в забезпечення виконання у повному обсязі своїх зобов`язань, що випливають з кредитних договорів №40-47/4-07 від 26.06.2007, №54-47/4-07 від 10.08.2007, №24-47/1-08/1 від 04.06.2008, №58-47/1-13 від 24.12.2013, укладено 12.06.2008 договір іпотеки №24-47/1-08/04 (із наступним змінами та доповненнями), відповідно до якого відповідач-1 (Університет) передав, а Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно - будівлю загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23; предмет іпотеки складається з: будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м.

Між ПАТ КБ "Хрещатик" (Банк) та ТОВ ФК "Фактор плюс" (новий кредитор) 22.09.2017 укладено договір №2017/2-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно з пунктом 2.1 якого Банк відступає, шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор - набуває у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги Банку до позичальника - ВНЗ ВМУРЛ "Україна" (боржник) за кредитними договорами №24-47/1-08/1 від 04.06.2008, №58-47/1-13 від 24.12.2013, що укладені в рамках генерального договору №24-47/1-08/G від 04.06.2008, за кредитними договорами №40-47/4-07 від 26.06.2007, №54-47/4-07 від 10.08.2007, та/або договором іпотеки №24-47/1-08/04 від 12.06.2008 та/або договором №58-47/1-13/02 застави рухомого майна (у т.ч. основних засобів) від 25.03.2015, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (далі - основні договори).

Між ПАТ КБ "Хрещатик" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ ФК "Фактор плюс" (новий іпотекодержатель) 22.09.2017 укладено договір №2017/2-Ю-1 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №24-47/1-08/04 від 12.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером №1664, за умовами якого первісний іпотекодержатель (Банк) відступає новому іпотекодержателю (ТОВ ФК "Фактор плюс") права за договором іпотеки, визначеним в пункті 1.2. цього договору, а новий іпотекодержатель приймає це відступлення.

Між ТОВ ФК "Фактор плюс" (первісний кредитор) та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (позивачем за первісним позовом) 02.10.2017 укладено договір №02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває частину права вимоги первісного кредитора до позичальника - відповідача-1, в розмірі, зазначеному у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржник, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки божника за кредитними договорами: №24-47/1-08/G - генеральний договір та кредитними договорами в рамках генерального: №24-47/1-08/1 від 04.06.2008 та №58-47/1-13 від 24.12.2013, а також №40-47/4-07 від 26.06.2007 та №54-47/4-07 від 10.08.2907, договором іпотеки №24-47/1-08/04 від 12.06.2008 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (основні договори), що були укладені між боржником (відповідач-1) та ПАТ КБ "Хрещатик".

Між ТОВ ФК "Фактор плюс" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (позивачем за первісним позовом) (новий іпотекодержатель) 02.10.2017 укладено договір №02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №24-47/1-08/04 від 12.06.2008, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за договором іпотеки, визначеним в пункті 1.2 цього договору, а новий іпотекодержатель приймає це відступлення.

Договір №02/10-17/3 посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №2051.

ТОВ "ФК "Фактор Плюс" листом №06.10.2017 від 06.10.2017 повідомило ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (відповідача-1) про відступлення права вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (позивачу за первісним позовом) згідно з договорами №02/10-17/2 та №02/10-17/3, укладеними між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс".

Договором №1 від 04.10.2017, зареєстрованим в реєстрі за №2071 та посвідченим приватним нотаріусом Джуринською Л.В., до договору №02/10-17/3 внесені зміни.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 100235890 приватним нотаріусом Нотари О.І. 12.10.2017 за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (позивачем за первісним позовом) зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю, літ. "Н" блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №37552659 від 12.10.2017, приватний нотаріус Нотари Олег Іванович, Київський міський нотаріальний округ. Підстава виникнення права власності, зокрема, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 2051, виданий 02.10.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Л.В.; договір про внесення змін до договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 2071, виданий 04.10.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Л.В., номер запису про право власності 22807479.

Головою наглядової ради Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (відповідач-1) Таланчуком П.М. прийнято розпорядження №02 від 19.10.2017 про надання згоди на безоплатну передачу (пожертву) з балансу Університету "Україна" об`єкт нерухомого майна - будівлі, літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, загальною площею 3495 кв.м, яке належить Університету, на баланс Благодійного фонду "Добробут XXI століття" (відповідача-2).

Рішенням загальних зборів членів Благодійного фонду "Добробут XXI століття", оформленого протоколом №18 від 20.10.2017, прийнято на баланс Благодійного фонду "Добробут XXI століття" об`єкт нерухомого майна - будівлю, літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, загальною площею 3495 кв.м, яка належить Університету на праві власності.

Між Університетом як пожертвувачем, в особі голови наглядової ради Таланчука П.М., та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", як обдарованим, від імені якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності 21.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. діяв ОСОБА_1 , 21.10.2017 укладено договір про пожертву (дарування).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №63 (надалі - договір про пожертву).

Відповідно до пункту 1.1 договору про пожертву, пожертвувач передає у пожертву (дарує), а обдарований приймає у пожертву будівлю літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська 23, корп. 1 , загальною площею 3 495 кв.м (предмет договору).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис про реєстрацію за відповідачем-2 права власності на будівлю; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 37689364 від 21.10.2017.

Між Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" (позичальник) та ОСОБА_1 , (позикодавець) 06.11.2017 укладено договір позики, відповідно до пункту 1.1 якого, забезпеченням зобов`язання за цим договором передається нерухоме майно - будівля літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська 23, корп. 1, загальною площею 3 495 кв.м.

Між Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" (іпотекодавець) та ОСОБА_1 (іпотекодержатель) 06.11.2017 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. та зареєстрований в реєстрі за №217, відповідно до пункту 1.2 якого, в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за договором позики іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: будівлю літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, загальною площею 3495 кв.м.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підтверджується, що до реєстру було внесено запис про іпотеку згідно з вказаним іпотечним договором; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 37971908 від 06.11.2017.

Наказом Міністерства юстиції України №3525/5 від 09.11.2017 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень":

- скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2017 №№37688182, 37688157, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Шейк-Сейкіним О.А.;

- внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.01.2017 №№37689364, 37689368, 37689369, від 31.10.2017 №37871683, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2017 №№37971908, 37972055, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень.

Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сторчаком С.П. 09.11.2017 скасовано право власності Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття" на будівлю, скасовано реєстраційну дію щодо реєстрації переходу права власності на будівлю до Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття", скасовано реєстраційну дію державного реєстратора комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Шейк-Сейкіна О.А. про скасування іпотеки ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на будівлю, скасовано запис про перебування будівлі в іпотеці ОСОБА_1 , за договором іпотеки від 06.11.2017 року з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття", скасовано запис про перебування будівлі в іпотеці ОСОБА_2 за договором іпотеки від 21.10.2017 з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Добробут ХХІ століття". Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно.

Між ТОВ "Алтея Компані" (третя особа з самостійними вимогами) та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (позивачем за первісним позовом) 18.02.2020 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна-будівлі літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, загальною площею 3495 кв.м. Вказаний договір 18.02.2020 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. за реєстровим номером 329.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.02.2020 зареєстровано право власності на нерухоме майно за третьою особою з самостійними вимогами, запис 35534222 внесено на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51185748 від 18.02.2020.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. У справі, що переглядається, предметом спору за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору є визнання недійсним з моменту укладення договору пожертви (дарування), укладений 21.10.2017 між відповідачами. Позовні вимоги, з посиланням на статті 16, 203, 215, 317, 319, 334, 718, 729 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що вказаний договір порушує його права, як власника зазначеного нерухомого майна, адже 18.02.2020 позивач відчужив на користь третьої особи ТОВ "Алтея Компані" нерухоме майно, що є предметом договору пожертви.

5.3. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

5.4. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

5.5. Згідно із положеннями статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.

5.6. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, що сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у зазначеній справі дійшла висновку, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав або інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено (також відповідна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

5.7. Водночас, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

5.8. Виходячи з наведеного, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (правові висновки Верховного Суду у постановах від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

5.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Алтея Компані", обґрунтовуючи вимоги, зазначало, що є власником нерухомого майна будівлі літ. "Н" блок "А" за адресою: м. Київ, вул. Львівська 23, корп.1, загальною площею 3495 кв.м., а тому договір порушує його права, як власника.

Право приватної власності ТОВ "Алтея Компані" зареєстроване 18.02.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нерухоме майно, а відповідний запис 35534222 внесено на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51185748 від 18.02.2020.

Судами також встановлено, що місцезнаходженням ТОВ "Алтея Компані" є вул. Львівська 23, корп.1 у м. Києві.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Алтея Компані", установив, що на час прийняття судом рішення власником будівлі, яка є предметом оспорюваного договору про пожертву (дарування) від 21.10.2017, є ТОВ "Алтея Компані", а тому саме її права, як власника нерухомості, порушує оспорюваний договір.

Водночас, суд апеляційної інстанції, встановивши, що власнику ТОВ "Алтея Компані" належить уся тріада правомочностей, виходив з того, що договір дарування від 21.10.2017 між відповідачами на момент подання позову і ухвалення судами рішень не порушує прав власника, а спрямований на здійснення превентивного захисту можливого порушення прав власності. Втім зазначене є втручанням у правовідносини відповідачів і не поновлює власника в праві.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

З огляду на викладене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає правових підстав для скасування постанови.

При цьому, виходячи з доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що апеляційним судом правильно застосовано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник.

5.10. Також, виходячи зі змісту касаційної скарги, скаржник обґрунтовував необхідність судового захисту тим, що для нього, як власника нерухомого майна, існування договору про пожертву (дарування) має можливість породити невизначені наслідки на майбутнє, зокрема, призвести до повторної реєстрації на підставі цього договору права власності на нерухоме майна за Благодійною організацією. Тож задоволення позову товариства здатне присікти порушення його прав як власника та захистити охоронюваний законом інтерес власника нерухомого майна.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 висловила позицію, відповідно до якої позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

Так, у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, статті 16 Цивільного кодексу України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом другим частини другої статті 20 ГПК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/12525/20 зазначила, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54- 56).

У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема, у таких випадках:

кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Отже, за аналогією за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися, зокрема, з вимогою про відсутність права власності на будівлю, що сприятиме захисту інтересу. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту.

При цьому відповідно до частини другої статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №910/11107/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко