Рішення

від 29.06.2023 по справі 465/1152/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1152/23

2/465/1842/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29.06.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Сподар І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь», третя особа ФОП ОСОБА_2 , про розірвання договору, стягнення сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовом до відповідача, за участі третьої особи, про розірвання договору, стягнення сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно укладеного договору на туристичне обслуговування № 185274 від 07.02.2020 р. між ФОП ОСОБА_2 (Турагент), що діє від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Алголь» з однієї сторони, і ОСОБА_1 , з іншої сторони, Турагент за встановлену в договорі плату зобов`язався забезпечити надання Замовнику й особам, що слідують з ним, туристичної послуги, а Замовник зобов`язується на умовах договору прийняти та оплатити її. ФОП ОСОБА_2 є Турагентом, який діє від імені та за дорученням Туроператора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» на підставі Агентського договору № 20140130-60 від 30.01.2014 року. Так, відповідно до п. 1. Агентського договору Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов`язання здійснювати за винагороду на користь Туроператора реалізацію туристичного продукту шляхом укладення в Замовником від імені, під контролем та в інтересах Туроператора договорів на туристичне обслуговування.

Згідно пункту 4.2.4 Агентського договору обов`язком Туроператора є забезпечення надання туристам туристичних послуг відповідно до підтвердженого замовлення. Таким чином, у зазначених правовідносинах Турагент - ФОП ОСОБА_2 здійснював посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту Туроператора ТОВ «Алголь», а в свою чергу, виключною діяльністю ТОВ «Алголь» є організація, створення туристичного продукту та надання туристичних послуг, що повністю узгоджується з положеннями статті 5 Закону України «Про туризм». Туристичною послугою згідно Договору про обслуговування від 07.02.2020 року є організація та надання ТОВ «Алголь» туристичного екскурсійного туру «Велич Риму» до Італії для двох осіб, що мав відбутися з 19.06.2020 р. по 27.06.2020 р. Детальний опис туристичної послуги зазначений у замовленні № 185274, що було здійснено за посередництвом ФОП ОСОБА_2 у ТОВ «Алголь».

Загальна вартість послуги за Договором становила 784 EUR, що у перерахуванні у національну валюту за внутрішнім курсом Туроператора становило 21716,80 грн. (п.1.6 договору). Оплату вартості туристичної послуги у сумі 21716,80 грн. було здійснено позивачем на рахунок Турагента - ФОП ОСОБА_2 07.02.2020 року. В подальшому, 07.02.2020 року ФОП ОСОБА_2 перерахував сплачені позивачем кошти у розмірі 18669,80 грн. за туристичні послуги по рахунку № 185274-1 від 06.02.2020 р. Туроператору - ТОВ «Алголь», що підтверджується платіжним дорученням №23 від 07.02.2020 року. Таким чином, позивачем виконані умови договору на туристичне обслуговування від 07.02.2020 року щодо оплати за туристичні послуги та здійснено оплату у повному обсязі відповідно до договору. Проте, з 12.03.2020 року з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, на території України було запроваджено карантин, який діє по час пред`явлення позову до суду. Тобто, обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору про туристичне обслуговування, змінилися на стільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір.

Таким чином, з огляду на поширення коронавірусу у світі та запроваджені державами обмеження щодо перетину кордону туристами, відповідна туристична подорож згідно укладеного між позивачем та відповідачем Договору на туристичне обслуговування від 07.02.2020 не відбулася б. Оскільки документально оформленого підтвердження розірвання даного договору до Замовника не надходило, змін до договору не вносилося, туристичні послуги, передбачені у договорі не надавалися, сплачених коштів не повернуто відповідачем, позивач за захистом своїх прав звертається до суду з відповідним позовом. Просить суд розірвати договір про туристичне обслуговування від 07.02.2020 року та стягнути з відповідача 18669 грн. 80 коп. сплачених коштів за договором.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 14.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в такій, просила вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь яких інших клопотань на адресу суду не направляв.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, належно повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.280ЦПКУкраїни суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2020 року між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір № 185274.

За змістом п.1.1 Договору, згідно із заявкою замовника на туристичне обслуговування (далі по тексту Замовленням) і даним Договором Турагент за встановлену в договорі плату зобов`язується забезпечити надання Замовнику й особам, що слідують разом із Замовником, або особам, для яких Замовник здійснює Замовлення (надалі Туристам), комплексу туристичних послуг (надалі Турпродукту, Туру) або окремої туристичної послуги, а Замовник зобов`язується на умовах даного Договору прийняти і оплатити їх.

Відповідно до п.1.6. Договору загальна вартість Турпродукту складає 21716 грн. 80 коп.

30.01.204 року між ТОВ «Алголь» та ФОП ОСОБА_2 укладено агентський договір № 20140130-60, згідно із п.2.1 якого туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов`язання здійснювати за винагороду та на користь Туроператора реалізацію туристичного продукту шляхом укладення із Замовниками від імені, під контролем та в інтересах Туроператора Договорів на туристичне обслуговування.

Як вбачається із замовлення № 185274 від 06.02.2020 року послуги туроператора включали в себе проїзд, проживання, страхування. Вартість наданих послуг становила 784 EUR.

Відповідно до квитанції № 14 від 07.02.2020 року позивачем сплачено за туристичні послуги 21716,80 грн.

07.02.2020 року ФОП ОСОБА_2 перерахував сплачені позивачем кошти у розмірі 18669,80 грн. за туристичні послуги по рахунку № 185274-1 від 06.02.2020 р. Туроператору - ТОВ «Алголь», що підтверджується платіжним дорученням №23 від 07.02.2020 року.

30.04.2020 року на адресу ТОВ «Алголь» скеровано заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, однак, відповіді на вказану заяву позивач не отримала.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч.3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Так, Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинено корона вірусом SARS-CoV-2», відповідно до якого з 17 березня 2020 року закрито регулярне пасажирське сполучення через державний кордон України, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р Урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів до 24 квітня 2020 року (із подальшими продовженнями).

Крім цього, 11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 запроваджено карантинні заходи на території України до 03 квітня 2020 року включно. Постановою Кабміну № 228 заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою.

Відповідно, станом на 19 червня 2020 року перетин державного кордону України з туристичними цілями для громадян України був обмежений, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення було припинено, а тому туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку було неможливим.

Як встановлено судом, 30.04.2020 року на адресу ТОВ «Алголь» позивачем скеровано заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, однак, відповіді на вказану заяву позивач не отримала.

Відтак, суд доходить переконання, що позивач 30.04.2020 року, тобто після запровадження в Україні надзвичайної ситуації та обмеження перетину кордону повідомила туроператора про неможливість виконання сторонами договору з незалежних причин, а відповідач не повідомив про можливу зміну умов договору, а тому таку заяву за ч.1 ст. 907 ЦК України, п.1 ч.6 ст. 30 Закону України «Про туризм» належить вважати вимогою розірвати договір у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме запровадження в державі надзвичайної ситуації, карантину, обмеження перетну державного кордону, який неможливо було передбачити і виконати виконавцем з незалежних від сторін причин.

Таким чином, позивач дотрималась умов, передбачених п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм», ч.2 ст. 651 ЦК України, у зв`язку з чим згідно ч.1 ст. 907, ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України такий договір підлягає розірванню.

Зважаючи на викладені норми закону, суд, встановивши дійсну суть правовідносин та вимог позивача, приходить до висновку, що відповідно до ст.5 ЦПК України ефективним та достатнім способом захисту прав позивача буде розірвання договору, що відповідатиме встановленому законом способу правового захисту, який відповідає і визначений предметом позову.

Відповідно до ч.2 ст. 903 ЦК України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 8 та 9 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

З боку відповідача не надано жодного доказу, зокрема, щодо документального підтвердження будь-яких фактично понесених туроператором чи турагентом витрат, пов`язаних з організацією туру, обумовленого договором від 07 лютого 2020 року, а тому підстави для утримання з належних туристу сум під приводом такого роду витрат відсутні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про справедливість вимог позивача з присудженням стягнення на її користь сплачених на виконання договору про надання туристичних послуг коштів згідно ч. 3 ст. 651ЦК України в розмірі 18669 грн. 80 коп.

З урахуванням того, що позивач, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", судовий збір, який би підлягав оплаті за подання позовної заяви, на підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,280-282, 284, 352,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь», третя особа ФОП ОСОБА_2 , про розірвання договору, стягнення сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування, задовольнити.

Розірвати договір про туристичне обслуговування, укладений 07.02.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який діяв від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» на користь ОСОБА_1 суму сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування від 07.02.2020 року в розмірі 18669 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 80 коп.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Алголь» накористь держави2147(двітисячі стосорок сім)гривень 20коп.судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Алголь», код ЄДРПОУ 13828380, м. Львів, вул. Мельника, 16А.

Третя особа:ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Величко О.В.