Ухвала

від 07.07.2023 по справі 120/9720/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 липня 2023 р.Справа № 120/9720/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Тиврівської селищної ради Вінницької області у не розгляді у місячний строк клопотання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року з приводу надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером: 0524580800:01:005:0191, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області;

- 3обов`язати Тиврівську селищну раду Вінницької області розглянути на черговій (позачерговій) сесії клопотання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером: 0524580800:01:005:0191, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за наслідками розгляду прийняти одне із рішень, яким вирішити питання надання або відмови у наданні відповідного дозволу, урахуванням правової оцінки наданої судом у прийнятому ним рішенні.

Крім цього, позивач просить суд поновити строк на оскарження протиправної бездіяльності позивача.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

У позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність Тиврівської селищної ради щодо не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою від 06.10.2021.

При цьому, позивач вказує, що відповідач повинен був надати їй відповідь у формі рішення протягом одного місяця.

Тобто позивачу було відомо про порушення його прав, що полягає у не розгляді її клопотання від 06.10.2021. Натомість із адвокатським запитом про отримання інформації щодо розгляду даного клопотання представник позивача звернувся лише 17.06.2023, відповідь на який отримав 31.05.2023.

Суддя зазначає, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки (як вказує сам позивач) їй було відомо про бездіяльність відповідача після місячного терміну після звернення з клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У позовних вимог позивач просить суд поновити строк звернення до суду, однак не надає обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку з необхідними доказами.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684,00 гривні.

Таким чином ставка судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру в цьому випадку становить 1073,60 грн. (2684 х 0,4).

Однак матеріали справи не містять доказів сплати позивачем судового збору.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків, а саме: подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами; додати докази сплати судового збору.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Копію даної ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна