Рішення

від 07.07.2023 по справі 440/5273/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5273/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська косметична група" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська косметична група" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 000/3821/0706 від 31.10.2022.

Позивач не погоджується висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки нарахована пеня є необґрунтованою, з огляду на те, що розмір дебіторської заборгованості по розрахунках за контрактом від 01.01.2019 № 2/2019, яка виникла станом на 24.05.2020 у розмірі 9883,60 євро, не перевищував порогового значення 400 000 грн, визначеного статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинного з 28.04.2020).

Крім того, на думку позивача контролюючий орган безпідставно не взяв до уваги ВМД 303717 від 07.02.2019 на суму 9883,60 євро, згідно якої позивачу був поставлений товар на спірну суму.

Також позивач зазначає, що наказ про проведення перевірки було вручено не уповноваженій особі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.05.2023 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що розмір господарської операції, по якій виникла дебіторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту від 01.01.2019 № 2/2019 складав 13788,06 євро/ 406218,31 грн, тобто перевищував пороговий розмір, визначений статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинного з 28.04.2020).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, п.п 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від 02.12.2020 № 2755-VІ, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.09.2022 № 1279-П проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Українська косметична група" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 07.09.2022 у зв`язку з надходженням листів про виявлені АТ КБ "Приватбанк" факти ненадходження товару в установлені НБУ граничні терміни розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 01.01.2019 № 2/2019.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Українська косметична група" уклало з нерезидентом Компанією Thuya S.L., Іспанія зовнішньоекономічний імпортний контракт від 01.01.2019 № 2/2019 на поставку косметичних засобів для манікюру, гелю для нігтів Clover, бігудів для надання бажаної форми вій, пензлів для косметики.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області складено акт від 22.09.2022 №4007/16-31-07-07-02/40228046. Відповідно до висновків акту перевірки ТОВ "Українська косметична група" порушено вимоги частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями стосовно несвоєчасного надходження товару на територію України в установлені НБУ граничні строки (23.05.2020) в сумі 9883,60 євро/291186,67 грн на 837 днів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки 31.10.2022 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/3821/0706, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473/VІІІ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та / або пені, у тому числі з порушенням строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 291186,67 грн, за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства.

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII /надалі Закон № 2473-VIII/.

Згідно з пунктом 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», який введено в дію 07.02.2019, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 22 розділу II Положення № 5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (що діяв до 28.04.2020) фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Відповідно до статті 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

За приписами пункту 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відтак, до компетенції Національного банку України діючим законодавством віднесено питання встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також встановлення мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються такі граничні строки.

Підзаконним нормативно-правовим актом НБУ (Інструкцією № 7), прийнятим в межах компетенції НБУ, встановлено, що якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків (пункт 9).

Відтак, після досягнення сумою незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної суми, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, неможливе застосування відповідальності до платника податків, оскільки відсутнє податкове правопорушення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі № 160/26644/21, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 140/10533/21, Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 640/14986/21.

В спірному випадку контролюючим органом встановлено, що позивач має прострочену дебіторську заборгованість станом на граничний строк (24.05.2020) в сумі 9883,60 євро/291186,67 грн.

Оскільки сума дебіторської заборгованості незавершених розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 01.01.2019 № 2/2019 (9883,60 євро/291186,67) є меншою за порогову суму, визначену статтею 20 Закону №361-ІХ (400000,00 грн), зважаючи на відсутність ознак дроблення операцій з експорту товару, суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачу пені на суму заборгованості спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відтак, оскаржене у цій справі податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 000/3821/0706 від 31.10.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішення.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Українська косметична група " (пр-т Свободи, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 40228046) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 000/3821/0706 від 31.10.2022.

Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська косметична група" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4367,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко