Ухвала

від 07.07.2023 по справі 480/6237/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

07 липня 2023 року Справа № 480/6237/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши заяву Малого приватного підприємства "Максим" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Малого приватного підприємства "Максим" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Максим" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області №2505/18-28-04-09/14017731 від 27.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Позовна заява була розподілена автоматизованою системою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судді Воловик С.В. та ухвалою суду від 22.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.36).

07.07.2023 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Сумській області №2505/18-28-04- 09/14017731 від 27.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, до набрання законної сили рішення суду у справі № 480/6237/23.

Заява вмотивована тим, що оскаржуване у цій справі рішення є протиправним та безпідставним, таким, що не відповідає нормам матеріального права, та призведе до необґрунтованого збільшення податкового навантаження у вигляді 18 % на прибуток, понесення збитків у сумі 238 291,59 грн., як ПДВ за минулі періоди (квітень, травень 2023 року) за укладеними договорами з контрагентами, в розрахунок сум з якими не було враховане ПДВ, тобто таким, що значним чином порушує баланс інтересів та законні права позивача.

Метою заяви про забезпечення позову є охорона матеріальних інтересів позивача та забезпечення можливості реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Відмітив, що виробництво Малого приватного підприємства "Максим" зорієнтовано на оборонний комплекс країни, а виробничий цикл неможливо перервати без заподіяння матеріальної шкоди виробництву, а саме не забезпечення необхідною сировиною та матеріалами, через брак грошових коштів, викличе зірвання строків виконання контрактів, таким чином призведе до зупинення процесу виробництва, оскільки для Підприємства позивача суми податкового зобов`язання, що нарахуються за минулі місяці є дуже великими. Тому дія оскаржуваного рішення може призвести до неможливості здійснення господарської діяльності позивачем, позбавлення можливості виконувати свої зобов`язання перед контрагентами, що додатково тягне за собою сплату штрафних санкцій, і як результат до значних майнових збитків, і, неможливості виплати заробітної плати працівникам, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів потребуватиме багато часу та призведе до значних зусиль та витрат.

Вказане свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Малого приватного підприємства "Максим" до ухвалення рішення у справі №480/6237/23.

На підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 №84 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Шевченко І.І.

Ухвалою суду від 07.07.2023 справу №4806237/23 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);

7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Предметом оскарження за цим позовом є рішення Головного управління ДПС у Сумській області №2505/18-28-04-09/14017731 від 27.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

При цьому рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваних рішень і позбавлення їх правових наслідків шляхом скасування. Тому за висновком суду, у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Слід зауважити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Разом з тим, позивач в обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваного рішення не надає доказів щодо очевидних ознак їх протиправності та порушення прав, свобод або інтересів такими рішеннями на стадії звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Водночас, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених КАС України, що є неприпустимим.

Отже, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, а надання правової оцінки оскаржуваному рішенню має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом.

Також суд наголошує на тому, що забезпечення позову у такий спосіб призведе до продовження здійснення підприємством своєї господарської діяльності з використанням статусу платника єдиного податку на противагу рішенню контролюючого органу, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Крім того суд також відмічає те, що Мале приватне підприємство "Максим" не довело наявності конкретних обставин, за умови існування яких захист прав, свобод та інтересів позивача стане фактично неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а надані копії договорів, актів з замовниками, укладених деяких з них вже навіть після прийняття оскаржуваного рішення, на переконання суду, не доводять цієї обставини.

Щодо посилань представника Малого приватного підприємства "Максим" у заяві про забезпечення позову на постанову Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, суд відмічає, що предметом розгляду у зазначеній постанові була правомірність прийняття судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову, залишеною без змін апеляційною інстанцією, про зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС в Житомирській області №373-р від 02 вересня 2021 року про анулювання ліцензій ТОВ «ОІЛ ГАЗ» до набрання судовим рішенням у справі законної сили. У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, без відповідної ліцензії.

У спірних відносинах позивач просить зупинити дію саме рішення Головного управління ДПС у Сумській області №2505/18-28-04-09/14017731 від 27.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яке, на переконання суду, не позбавляє позивача як суб`єкта господарювання здійснювати господарську діяльність.

Відтак, висновки, викладені у постанові Верховного Суду, на яку посилається представник позивача у заяві, стосуються інших правовідносин, а тому правовідносини у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №240/26736/21 є відмінними від тих, що є предметом спору у цій справі.

Щодо доводів про подальші можливі нарахування податкових зобов`язань представником, від яких платник єдиного податку звільнений, суд зазначає, що станом на сьогодні таких доказів не надано. Втім, у разі стягнення таких зобов`язань, позивач, у випадку вирішення справи на його користь, не позбавлений можливості у порядку, визначеному Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернути (перерахувати) такі кошти як помилково або надміру зарахованих до відповідного бюджету.

Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову у спосіб, визначений заявником, у цьому випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах. Відтак наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, представника заявника для забезпечення позову суд на даний час не вбачає.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, вбачається необхідним у задоволенні заяви заявника про забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Малого приватного підприємства "Максим" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.Г. Шевченко