Рішення

від 07.07.2023 по справі 600/4338/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4338/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Оптіма-Терм" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Оптіма-Терм" (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №33521 від 16.11.2022.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач посилався на те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях. Оскаржуване рішення, на думку позивача, є не конкретизованим, не зрозуміло хто саме із контрагентів задіяний у проведенні ризикових операцій, не вказується податкова інформація, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом. Вказував, що спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. З огляду на зазначене, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним.

Представник відповідача, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому посилаючись на ст. 20 ПК України зазначив, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ПП "Оптіма-Терм" критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України та відповідно до наданих на розгляд комісії інформації та копій первинних документів, встановлено недостатню кількість трудових ресурсів (1 найманий працівник протягом всього періоду діяльності) та відсутність об`єктів оподаткування (зокрема, складських приміщень), які необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності згідно обраного КВЕД. Крім цього, вказував, що згідно наданих на розгляд комісії первинних документів, відсутні відомості щодо транспортування товарів від постачальників. Оскаржуване позивачем рішення відповідач вважає законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 20.012.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Оптіма-Терм" (код ЄДРПОУ 43214790) зареєстроване як юридична особа з 06.09.2019, основний видом економічної діяльності за КВЕД 47.19 є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с. 61).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкового накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69052, відповідно до якого ПП "Оптіма-Терм" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття зазначеного рішення зазначено: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В графі Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) зазначено: здійснення ризикових операцій, недостатня кількість працюючих (а.с. 10).

09.11.2022 позивачем направлено до Головного управління ДПС у Чернівецькій області лист, в якому позивач просив прийняти рішення про невідповідність ПП "Оптіма-Терм" критеріям ризиковості платника податку та виключити його з переліку ризикових суб`єктів господарювання (а.с. 12-14).

16.11.2022 комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкового накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №33521, відповідно до якого ПП "Оптіма-Терм" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття зазначеного рішення зазначено: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у разі відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. На виконання вказаного податковим органом в графі Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) зазначено: згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України та відповідно наданих на розгляд комісії інформації та копій первинних документів, встановлено недостатню кількість трудових ресурсів (1 найманий працівник протягом всього періоду діяльності) та відсутність об`єктів оподаткування (зокрема, складських приміщень), як і необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності згідно обраного КВЕД. Крім цього, згідно наданих на розгляд комісії первинних документів, відсутні відомості щодо транспортування товарів від постачальників (зважаючи на значну відстань та значні габарити товару).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набула чинності з 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Як зазначено у пункті 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Як зазначено в пункті 6 Порядку №1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку № 1165).

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Згідно наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного рішення такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Згідно зі змістом додатку 4 до Порядку №1165 в рішенні про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2020 комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкового накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69052, відповідно до якого ПП "Оптіма-Терм" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття зазначеного рішення зазначено: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В графі Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) зазначено: здійснення ризикових операцій, недостатня кількість працюючих.

У зв`язку із цим, 09.11.2022 позивачем направлено до Головного управління ДПС у Чернівецькій області лист, в якому позивач просив прийняти рішення про невідповідність ПП "Оптіма-Терм" критеріям ризиковості платника податку та виключити його з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

За результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів від 09.11.2022, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Як встановлено судом, відповідачем в оскаржуваному рішенні в графі Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) зазначено: згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України та відповідно наданих на розгляд комісії інформації та копій первинних документів, встановлено недостатню кількість трудових ресурсів (1 найманий працівник протягом всього періоду діяльності) та відсутність об`єктів оподаткування (зокрема, складських приміщень), як і необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності згідно обраного КВЕД. Крім цього, згідно наданих на розгляд комісії первинних документів, відсутні відомості щодо транспортування товарів від постачальників (зважаючи на значну відстань та значні габарити товару).

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, судом встановлено, що підприємством вживались заходи для доведення перед контролюючим органом відсутності ознак ризиковості ПП "Оптіма-Терм".

09.11.2022 ПП "Оптіма-Терм" подано до відповідача лист, з поясненнями та копіями документів, в якому позивач просив прийняти рішення про невідповідність ПП "Оптіма-Терм" критеріям ризиковості платника податку та виключити його з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Згідно поданих письмових пояснень ПП "Оптіма-Терм" для спростування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості надало детальні пояснення щодо здійснення підприємством господарської діяльності.

Так, щодо забезпеченості трудовими ресурсами, позивач вказував, що на даний момент кількість найманих працівників складає одна особа ОСОБА_1 , який є директором підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, вказана інформація підтверджується наказом ПП "Оптіма-Терм" від 29.07.2022 "Про затвердження та введення в дію штатного розпису", згідно якого станом на 01.08.2022 кількість штатних працівників на ПП "Оптіма-Терм" становить одна особа директор (а.с. 21).

Разом із цим, у своїх поясненнях позивач посилався на те, що працівнику нараховується та виплачується заробітна плата. При цьому сплачуються податки та збори до бюджету згідно законодавства України. Контроль за дотриманням касової дисципліни та веденням касових операцій, у зв`язку з використанням реєстратора розрахункових операцій покладено на директора.

Як свідчать матеріали справи, указані твердження позивача підтверджуються наказом ПП "Оптіма-Терм" від 08.10.2019 "Про касову дисципліну" (а.с. 23).

Окрім цього, судом встановлено, що 07.11.2019 між ПП "Оптіма-Терм" (Замовник) та ТОВ "Універсальна правничо-фінансова аутсорсингова компанія "Вікторія" (Виконавець) укладено договір про ведення бухгалтерського обліку, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг ведення бухгалтерського обліку в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с.с 24-25).

Як зазначав, позивач у листі - поясненні на виконання інших робіт чи послуг, підприємство під час здійснення господарської діяльності, в разі необхідності може залучати інших суб`єктів господарювання шляхом підписання договорів.

На даний момент, кількість працівників повністю задовольняє потреби підприємства в трудових ресурсах, а подальше розширення штату можливе за умови наявності реальної потреби, подальшого ведення господарської операції та покращення ділової активності. шляхом розширення співпраці з іншими суб`єктами господарювання, робота з якими на сьогодні неможлива через систематичне зупинення реєстрації податкових накладних підприємства.

Аналізуючи пояснення позивача, зазначене у листі від 09.11.2022, стосовно того, що на підприємстві працює однин найманий працівник, варто зазначити, що відповідачем не зазначено у оскаржуваному рішенні, та відповідно, не надано до суду жодних доказів, як саме діяльність на підприємстві однієї людини є підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Стосовно відсутності об`єктів оподаткування (зокрема, складських приміщень), як і необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності згідно обраного КВЕД, позивач у своїх поясненнях зазначав, що згідно договору оренди нежитлового приміщення від 04.01.2022 №1, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПП "Оптіма-Терм" (Орендар), Орендодавець зобов`язується передати у строкове платне користування приміщення, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, за адресою: м. Чернівці, вул. М.Кордуби, буд. 25, №1. Необхідності в складських приміщеннях у підприємства немає, так як діяльність здійснюється під замовленням кінцевого споживача обладнання.

Отже, з наданих позивачем письмових пояснень випливає, що дані правовідносини не передбачали наявності у ПП "Оптіма-Терм" складських приміщень.

Окрім цього, дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що ПП "Оптіма-Терм" співпрацює з Дочірнім підприємством "Вайллант група Україна" та ТОВ "Віссман".

Згідно договору поставки товарів №8 (з використанням сервісів порталу замовлень в мережі Інтернет) від 14.12.2020 укладеного між ПП "Оптіма-Терм" (Продавець) та Дочірнім підприємством "Вайллант група Україна" (Покупець), Продавець зобов`язується передати у власність Покупця обладнання та комплектуючі торгових марок Vaillant, Protherm, а Покупець приймати та оплачувати його на умовах договору (а.с. 26-29).

Отримання позивачем товарів від Дочірнього підприємства "Вайллант група Україна" підтверджується видатковими накладними №223256 від 18.10.2022, №223579 від 18.10.2022, №222930 від 18.10.2022, №221431 від 18.10.2022, №221097 від 18.10.2022 (а.с. 30-32).

Оплату за вказані у видаткових накладних товарів здійснено ПП"Оптіма-Терм" згідно платіжних доручень №363 від 28.09.2022, №364 від 28.09.2022, №372 від 17.10.2022, №367 від 13.10.2022 та №371 від 17.10.2022 (а.с. 33-37).

Разом із цим, між Дочірнім підприємством "Вайллант група Україна" та ПП "Оптіма-Терм" укладено договора про надання маркетингових послуг №78 від 14.12.2020 та №20210104-429141 від 04.01.2021, додаткову угоду №1 до договору про надання маркетингових послуг №20210104-429141 від 04.01.2021 (а.с. 51-52, 55- 58).

На підставі вказаних договорів складались акт-рахунок здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 06.10.2021 та акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 31.12.2021 (а.с. 53, 59).

Згідно договору поставки №4291 від 04.01.2021 укладеного між ТОВ "Віссман" (Постачальник) та ПП "Оптіма-Терм" (Покупець), Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання) в найменуванні, кількості, і ціні згідно рахунків та /або узгоджених сторонами специфікацій, які є невід`ємними частинами цього договору (а.с. 38-40).

Відповідно до наданих до матеріалів справи накладних на відвантаження №9290110108 від 07.12.2021, №9290110109 від 07.12.2021, №9290110110 від 07.12.2021, №9290110708 від 31.12.2021, №9290110709 від 31.12.2021 товар надійшов від ТОВ "Віссман" до ПП "Оптіма-Терм" (а.с. 41-45).

Оплату за вказані у видаткових накладних товарів здійснено ПП "Оптіма-Терм" згідно платіжних доручень №217 від 19.11.2021, №220 від 30.11.2021, №230 від 03.12.2021, №241 від 28.12.2021, №243 від 30.12.2021 (а.с. 46-50).

Водночас, контролюючим органом не взято до уваги специфіку діяльності ПП "Оптіма-Терм" та надані ним пояснення, а прийнято оскаржуване рішення №33521 від 16.11.2022.

З аналізу оскаржуваного позивачем рішення та наданих позивачем на підтвердження своїх доводів документів, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

За наведеного формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти, які господарські операції та з якими суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення.

Відповідач не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, а саме: договори поставки, видаткові накладні, акти здачі прийняття робіт, накладні на відвантаження, платіжні доручення.

Натомість, у оскаржуваному рішенні у графі "Податкова інформація" не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Тобто, оскаржуване рішення не містить жодних мотивів, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості, так і обов`язкового розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, відсутність конкретизації підстав для прийняття рішення призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначеного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оспорюване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

При цьому, вирішуючи вказаний спір, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, згідно якої відсутність у контрагентів трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, не виключає можливість виконання господарської операції, не спростовує обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

Крім того, як свідчать матеріали справи та як зазначалось вище, позивач скористався правом на подання пояснень з приводу фінансово-господарської діяльності підприємства та документи на їх підтвердження, що спростовують необхідність мати складські приміщення та велику кількість трудових ресурсів для забезпечення здійснення господарської діяльності.

Більш того, суд приймає до уваги те, що позивачем надано відповідачу перелік документів, який був достатнім для прийняття відповідачем рішення про виключення підприємства з переліку ризикових.

Враховуючи той факт, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, то вказане на думку суду, свідчить про те, що контролюючий орган діяв не на підставі та не в межах, передбачених законом.

Отже, відповідачем порушено порядок ухвалення оскаржуваного рішення, що додатково дає підстави для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваного рішення. Відтак, позов підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Оптіма-Терм" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №33521 від 16.11.2022.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Оптіма-Терм" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати на суму 2481,00 грн, сплачені відповідно до платіжної інструкції від 14.12.2022 №403.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство "Оптіма-Терм" (вул. Кордуби, 25, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 43214790).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя В.О. Григораш