Постанова

від 04.07.2023 по справі 340/4103/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4103/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 р. (суддя Брегей Р.І) в адміністративній справі №340/4103/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправними рішення, дій і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до її страхового стажу періоду роботи у фермерському господарстві "Петров" з 01 квітня 1996 р. по 01 листопада 2000 р.; визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до її страхового стажу періоду роботи у фермерському господарстві "Петров" з 17 жовтня 1995 р. по 01 квітня 1996 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до її страхового стажу періоду роботи у фермерському господарстві "Петров" з 17 жовтня 1995 р. по 01 квітня 1996 р. та з 01 квітня 1996 р. по 01 листопада 2000 р. та призначити пенсію за віком.

В обґрунтування позову вказувала, що несплата страхових внесків за спірні періоди не є перешкодою для призначення пенсії за віком, зважаючи на відповідальність роботодавця за неналежне виконання вимог закону в частині перерахування страхових/пенсійних внесків за працівника.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 02 серпня 2021 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволені заяви про призначення пенсії за віком на підставі заяви від 27 липня 2021 р., зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 25 травня 2022 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає про порушення позивачкою шестимісячного строку звернення до суду, оскільки рішення, яке скасував суд першої інстанції, було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 02.08.2021, а з позовом до суду позивачка звернулась 01.09.2022. Суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду у справі №804/4217/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1289/16-а, відповідно до яких законні підстави здійснювати перерахунок пенсії за попередній період відсутні. Також, на думку скаржника, відповідь від 22.07.2022, яка була ним надана на звернення позивачки від 08.07.2022 про нарахування їй пенсії із врахуванням певного періоду стажу, не є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який може бути оскаржено до суду, а позовні вимоги взагалі не містять чіткого визначення предмету спору. Скаржник вказує на відсутність законних підстав для зарахування спірних періодів до страхового стажу, оскільки Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" та Закон України "Про фермерське господарство" не встановлювали пільг фермерським господарствам по сплаті збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване та зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №112850001976 від 02.08.2021, яким їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскаржувалось нею раніше. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №340/7074/21 позов було задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області включити до страхового стажу період праці у Фермерському господарстві з 01 квітня 1996 р. по 01 листопада 2000 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 12 січня 2022 р. перерахувало страховий стаж, який склав 28 років 01 місяць 18 днів, і призначив пенсію за віком з 26 серпня 2021 р. Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 р. рішення суду першої інстанції скасовано і відмовлено у задоволенні позову, який був пред`явлений до неналежного відповідача. Позивачка вдруге звернулась з позовом до двох відповідачів, і суд першої інстанції повно встановив обставини у справі та прийняв правильне рішення.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. зважаючи на відсутність апеляційної скарги позивачки, перевірка оскарженого рішення суду в частині, якою їй відмовлено у задоволенні позову, в апеляційному порядку не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

"позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (Том 1 а.с.7-8). 27 липня 2021 року (менше як за місяць до виповнення 60 років) подала до Управління 2 заяву про призначення пенсії за віком (Том 1 а.с.19). Автоматизована система віднесла заяву на розгляд Управління. 02 серпня 2021 року Управління відмовило у задоволенні заяви (Том 1 а.с.19). Підстава страховий стаж становить 24 роки 09 місяців 20 днів. До страхового стажу включено період праці в Господарстві з 01 липня 1999 року по 30 вересня 2000 року, оскільки сплачено страхові внески за цей час (Том 2 а.с.24-25, 64-65). До страхового стажу не включено період роботи в Господарстві з 17 жовтня 1995 року по 30 червня 1999 року і з 01 жовтня по 01 листопада 2000 року, так як не сплачено страхові внески за цей час (Том 2 а.с.24-25, 64-65). ОСОБА_1 оскаржила рішення Управління у судовому порядку, однак відповідачем вказала Управління 2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №340/7074/21 позов задоволено (Том 1 а.с.28-32). Суд зобов`язав Управління 2 включити до страхового стажу період праці у Господарстві з 01 квітня 1996 року по 01 листопада 2000 року. 12 січня 2022 року Управління 2 перерахувало страховий стаж, який склав 28 років 01 місяць 18 днів, і призначило пенсію за віком з 26 серпня 2021 року (Том 1 а.с.68-71). Постановою суду апеляційної інстанції від 25 травня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції і відмовлено у задоволенні позову до Управління 2, яке визнано неналежним відповідачем (Том 1 а.с.33-36). Управління 2 припинило виплату пенсії з 25 травня 2022 року (Том 1 а.с.68-71). Рішенням Світловодської районної ради народних депутатів Кіровоградської області від 29 березня 1993 року №169 зареєстровано Господарство (Том 1 а.с.25). Його членом є ОСОБА_1 і інші, а керівником ОСОБА_2 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подружжя. Дослідивши трудову книжку позивача, суд встановив наступне. Так, 16 жовтня 1995 року звільнена за власним бажанням з роботи на заводі «Калькулятор» (Том 1 а.с.10). З 01 квітня 1999 року по 01 листопада 2000 року працювала агрономом у Господарстві (Том 1 а.с.10). 28 жовтня 2005 року керівник Господарства зробив запис, що ОСОБА_1 призначена на посаду агронома з 01 квітня 1996 року (Том 1 а.с.11). 25 січня 2013 року свідоцтво про державну реєстрацію Господарства визнано недійсним (Том 2 а.с.99-104). Господарство сплатило страхові внески за ОСОБА_1 , як за члена юридичної особи і найманого працівника, за період з 01 липня 1999 року по 30 вересня 2000 року (Том 1 а.с.72-73, Том 2 а.с.24-25). Господарство подало до Управління 2 звіт про нарахування і сплату внесків за ОСОБА_1 , зазначивши, що прийнята на посаду агронома 01 квітня 1999 року (Том 1 а.с.115, 118). У звітах за 1999 2000 роки вказано, що заробітну плату нараховано з липня 1999 року по вересень 2000 року (Том 1 а.с.115, 118). Державна податкова служба України (далі Служба) надала інформацію про сплату податку на доходи фізичних осіб податковим агентом Господарством за ОСОБА_1 (Том 1 а.с.122-123). У відповіді зазначено, що ОСОБА_1 прийнята на посаду агронома 01 квітня 1999 року. Господарство, вносячи зміни до трудової книжки, не надіслало до Управління 2 і податкового органу коригуючі звіти. 21 грудня 2020 року Управління 2 склало акт №1465 про перевірку обґрунтованості видачі документів, наданих для призначення пенсії (Том 1 а.с.14-16). Мова за довідку про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 за період з 01 квітня 1996 року по 01 листопада 2000 року від 30 листопада 2020 року №01, яку видало Господарство. Висновок перевірки зафіксовано нарахування заробітної плати за період 01 квітня 1996 року по 01 листопада 2000 року."

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що до страхового стажу мав бути включений період праці в Господарстві як членом, так і агрономом, за який нараховувалась заробітна плата, тобто за період з 01 квітня 1996 року по 01 листопада 2000 року. Судом першої інстанції обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним і скасуванні рішення Управління та зобов`язання Управління 2 та поновити виплату пенсії з 25 травня 2022 року. При прийнятті оскарженого рішення суд врахував правовий висновок Верховного Суду у справі №482/434/17.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.

Обставина відповідності позивачки за віковим критерієм не є спірною.

Спірним є питання правомірності незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до страхового стажу період роботи позивачки з 01.04.1996 по 01.11.2000.

Згідно запису "9" трудової книжки позивачки НОМЕР_1 , з "1.04.1999" вона була прийнята на роботу в фермерське господарство "Петров" на посаду агронома. Згідно запису "10" - "1.11.2000" звільнена по згоді сторін.

За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ФГ "Петров" (код ЄДРПОУ 13766821) зареєстровано у Пенсійному фонді України 20.12.1995.

З 17.10.1995 (дата звільнення позивачки із заводу "Калькулятор") по 31.03.1999 у трудовій книжки позивачки відсутні записи про її трудову діяльність.

Період роботи позивачки у ФГ "Петров" з 01.04.1999 по 01.11.2000 підтверджено первинними документами, зафіксовано нарахування заробітної плати, наявна сплата страхових внесків. Цей період враховано до стажу, про що зазначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у додаткових поясненнях по справі (т. 2 а.с.24).

28 жовтня 2005 р. до трудової книжки позивачки головою ФГ "Петров" внесено запис "17" відповідно до якого запис за № 3 визнано недійсним та зазначено, що позивачка прийнята до Фермерського господарства "Петров" на посаду агронома 01.04.1996 (т. 1 а.с.11). Тобто, фактично у трудовій книжці змінено рік прийняття її на роботу - з 1999 на 1996.

Проте, з 01.04.1996 по 01.04.1999 звіти до Пенсійного фонду ФГ "Петров" щодо позивачки, як найманого працівника, не подавались, внесення змін у трудову книжку позивачки здійснено головою ФГ "Петров", який є її чоловіком, після спливу 6 років з дня звільнення позивачки з роботи агрономом, без будь-якого обґрунтування необхідності вчинення такої дії.

Наведені вище обставини свідчать про те, що запис "17" не відповідає дійсності та внесено чоловіком позивачки виключно з метою штучного та безпідставного збільшення її страхового стажу.

Приписами частини 2 і 3 статті 28 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», який діяв упродовж з 17 жовтня 1995 року по 01 листопада 2000 року, встановлено, що селянське (фермерське) господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує внески на державне соціальне страхування на всі види заробітків за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Колегія суддів вважає недоречним застосування до спірних правовідносин правового висновку Верховного Суду, сформульованого у постанові від 04 вересня 2018 р. у справі №482/434/17, відповідно до якого "позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачки періодів її роботи."

У даному випадку ОСОБА_1 була членом ФГ "Петров", на ряду із чоловіком ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням Світловодської районної ради народних депутатів № 169 від 29.03.1993 р. (т. 1 а.с.25). Робота у фермерському господарстві, заснованому на родинних зв`язках, не є подібною до роботи найманого працівника на підприємстві. Позивачка не могла не знати про необхідність сплати внесків до Пенсійного фонду України та не могла бути необізнаною у діях свого чоловіка, як голови фермерського господарства.

Конституційне право особи на соціальний захист у старості гарантується пенсійним страхуванням, як одним із видів соціального страхування, за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Виплата пенсії напряму залежить від сплати страхових внесків. В протилежному випадку порушується принцип справедливості, оскільки особи, які не сплачували страхові внески, претендують на отримання пенсійних виплат за рахунок інших, добросовісних платників.

Крім того, як Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», так і Законом України «Про фермерське господарство» визначено обов`язок, а не право, селянського (фермерського) господарства сплачувати за осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) внески (збір) на соціальне страхування.

За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, страховий стаж позивачки (з урахуванням періоду з 01.04.1996 по 01.11.2000, який був врахований на виконання рішення суду у справі №340/7074/21) складав 28 років 01 місяць 18 днів (т. 1 а.с.68 звор. бік). Різниця у періоді з 01.04.1999 та 01.04.1996 складає 3 роки.

При врахуванні періоду з 01.04.1999 по 01.11.2000 страховий стаж позивачки складає 25 років 01 місяць 18 днів, що є недостатнім для призначення їй пенсії за віком на підставі її заяви від 27.07.2021.

Доводи скаржника про пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду колегія суддів вважає неспроможними, оскільки допущена нею помилка при визначенні відповідача у позовній заяві у 2021 році не була виправлена судом першої інстанції в межах розгляду справи №340/7074/21, як це передбачено частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в подальшому, призвело до ухвалення незаконного рішення і скасування його в апеляційному порядку.

За результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для її часткового задоволення, зважаючи на вимогу скаржника про повне скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, якою позовні вимоги задоволені, що відповідає приписам статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та постановленню в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 р. в адміністративній справі №340/4103/22 - скасувати в частині, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 р. в адміністративній справі №340/4103/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 липня 2023 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий