ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20327/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В.,
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року в адміністративній справі №160/20327/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТ-2013" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року адміністративний позов задоволений.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.03.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В..
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 витребувано матеріали адміністративної справи з суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, у зв`язку з призначенням Чумака С.Ю. на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 603/0/15-23 від 01.06.2023, визначений новий склад колегії суддів: головуючий суддя Круговий О.О., судді: Юрко І.В., Чабаненко С.В.
Заявник разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що первинне звернення до суду за апеляційним оскарженням відбулось у строк, встановлений судом, однак апеляційну скаргу було повернуто з підстав несплати судового збору. Просить суд врахувати, що відповідач має право повторне звернення до суд з апеляційною скаргою. Заявник вказує, що постійно звертаючись з апеляційною скаргою він демонструє сумлінне ставлення до своїх проценсуальних обов`язків, що свідчить про поважність причин пропуску строку, просить забезпечити йому доступ до суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 апеляційна скарга була залишено без руху з підстав пропуску відповідачем строку на подання апеляційної скарги та визнанням судом неповажними причин пропуску троку на апеляційне оскарження, а також у зв`язку з ненаданням заявником документу про сплату судового збору. Заявнику надано строк 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги, а саме надання клопотання про поновлення строку із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку, надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 13.06.2023 доставлений до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 15.06.2023 о 13:47 годині.
Отже, строк для усунення недоліків скарги сплинув 26.06.2023.
30.06.2023 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків скарги, яке обгрунтоване відсутністю бюджетних асигнувань.
Стосовно поданого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме те, що заявник є неприбутковою бюджетною установою, не можуть визнаватись судом поважними для умов відстрочення сплати судового збору. Той довод відповідача, що обсяг виділених бюджетних коштів не дає можливість відповідачу захищати свої права в суді, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки він не підтверджений належними та допустими доказами.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.
Стосовно вимог відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги суд зазначає таке.
Приписами ч. 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду
Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.
Більше того, враховуючи той факт, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини відсутності фінансування не можуть слугувати підставою для продовження строку на усунення недоліків скарги.
Посилання відповідача на факт введення на території України воєнного стану з 24.04.2022 як на підставу для продовження строку на усунення недоліків суд не приймає, оскільки відповідачем не наведено які саме конкретні обставини, пов`язані із воєнним станом в країні, зробили неможливим виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у ій справі у встановлений строк, також відповідач не надає доказів існування таких обставин.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником до суду не надано.
Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року в адміністративній справі №160/20327/22.
Ухвала набирає законної сили 07.07.2023, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддяО.О. Круговий
суддяІ.В. Юрко
суддяС.В. Чабаненко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2023 |
Оприлюднено | 10.07.2023 |
Номер документу | 112063982 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні