Постанова

від 22.06.2023 по справі 420/2635/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2635/21Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

11:35 год., м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

09.03.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

Танасогло Т.М.

За участю: секретаря Бучко О.С.

представника апелянта Ясніцької Т.С.

представника апелянта Бутрик А.О.

представника позивача Філіппової Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ-АГРО" до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ-АГРО" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не поновлення реєстраційної суми (ліміту) Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 39076260) у розмірі 53 267 252,8 грн.;

зобов`язати Державну податкову службу України відновити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 39076260) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційна сума (ліміт) у розмірі 53 267 252,8 грн. (п`ятдесят три мільйона двісті шістдесят сім тисяч двісті п`ятдесят дві грн. 80 коп.) та відобразити відповідне відновлення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 11.04.2016 року по 12.04.2016 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» здійснено реєстрацію фіктивних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 53267252,8 грн. Внаслідок реєстрації відповідних податкових накладних, згідно положень пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на вказану суму зменшений реєстраційний ліміт Товариства.

Позивач захистив свої права в судовому порядку та судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі, зобов`язано Державну фіскальну службу України скасувати в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 53267252,8 грн. Державною податковою службою України на виконання судового рішення проведено скасування завершеної реєстрації податкових накладних з очікуванням дотримання вимог пунктів 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Однак, реєстраційна сума (ліміт) Товариства на суму ПДВ за скасованою реєстрацією податкових накладних залишається не відновленою органом податкової служби.

Посилаючись на положення пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, позивач наголошує на тому, що зміна розміру (поновлення) реєстраційної суми (ліміту) є складовою частиною (наслідком) скасування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому факт скасування реєстрації податкових накладних є автоматичною підставою для відновлення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми (ліміту).

Таким чином, наголошуючи на протиправності бездіяльності відповідача та перешкоджанні у такий спосіб реалізації права Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ, позивач наполягає на обґрунтованості позовних вимог та наявності безумовних підстав для їх задоволення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не поновлення реєстраційної суми (ліміту) Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 39076260) у розмірі 53 267 252,8 грн.

Зобов`язав Державну податкову службу України відновити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 39076260) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційна сума (ліміт) у розмірі 53 267 252,8 грн. та відобразити відповідне відновлення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнув з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22700 грн.

Вирішуючи спір по суті та враховуючи висновки судових рішень, які набрали законної сили в адміністративній справі №815/1504/17, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів позивача про допущення Державною податковою службою України протиправної бездіяльності щодо поновлення Товариству реєстраційної суми (ліміту), адже зі скасуванням реєстрації податкових накладних, зареєстрованих Державною фіскальною службою України по не існуючим господарським операціям, у позивача виникає право на відновлення показників реєстраційного ліміту з податку на додану вартість шляхом збільшення Товариству реєстраційного ліміту (суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в системі електронного адміністрування ПДВ, в даному випадку, на суму 53267252,80 грн.

З огляду на правову природу та підстави спірних правовідносин, суд першої інстанції, з метою ефективного способу відновлення порушених прав позивача, дійшов висновку про наявність обставин для зобов`язання Державної податкової служби України відновити на рахунку Товариства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційна сума (ліміт) у розмірі 53 267 252,8 грн. та відобразити відповідне відновлення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статті 200-1 Податкового кодексу України і приписам пунктів 12, 20 Порядку №1246 та обставинам справи і помилково не враховано, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється в межах реєстраційного ліміту, що визначається за допомогою формули, передбаченої статтею 200-1 Податкового кодексу України. Окремі показники формули формуються на підставі даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Такі дані одночасно автоматично відображаються як в реєстраційному ліміті постачальника, так і в реєстраційному ліміті покупця. При цьому, на суму ПДВ, зазначену в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у постачальника реєстраційний ліміт зменшується, а в покупця на цю ж суму ліміт збільшується.

Апелянт пояснює, що, з огляду на забезпечення балансу між майновими інтересами покупця та продавця, у разі виключення з ЄРПН податкової накладної в реєстраційному ліміті як постачальника, так і покупця мають синхронно відбуватись зміни на суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, що виключається з ЄРПН:

для постачальника реєстраційний ліміт збільшується на таку суму;

для покупця реєстраційний ліміт зменшується на таку ж суму.

У зв`язку із чим, апелянт наполягає на тому, що відповідно до положень Податкового кодексу України та Порядку №1246 відновлення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ у позивача внаслідок скасування реєстрації податкових накладних відбудеться автоматично системою виключно після наявності у платника-покупця реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Апелянт акцентує увагу на тому, що визначений у судовому рішенні обов`язок Державної податкової служби України у спірних правовідносинах знаходиться поза межами правового поля та компетенції органу податкової служби, залежить виключно від платника податку покупця, тому повернення використаного цим контрагентом показника в СЕА ПДВ шляхом відновлення позивачу реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ призведе до подальших необґрунтованих втрат державного бюджету.

Апелянт додає, що адміністративний позов у цій справі допускає повторний перегляд в судовому порядку питань, які вже вирішені судом в іншій адміністративній справі, а ухвалене рішення у визначений судом першої інстанції спосіб призводить до отримання позивачем необґрунтованої подвійної компенсації сум ПДВ у вигляді реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Окремо, посилаючись на положення пункту 13 Порядку №1246 та статті 122 КАС України, апелянт зазначає, що про стан свого рахунку в СЕА ПДВ позивач був обізнаний ще з 2016 року, тому звернення із цим позовом в 2021 році відбулось із пропуском процесуального строку та за відсутності поважних причин порушення установленого строку.

Заперечуючи в апеляційній скарзі проти обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо відсутності обставин, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України, для закриття провадження у цій справі, апелянт вказує, що позивач вже звертався до суду із позовними вимогами про зобов`язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 53267252,8 грн. внаслідок реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних, виписаних за наслідком безтоварних операцій. При цьому, позивач скористався своїм правом та відмовився від вказаного позову, відповідне судове рішення набрало законної сили, є чинним та не скасоване.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ-АГРО" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, і помилково не враховано, що реалізація пункту 20 Порядку №1246 в частині скасування реєстрації податкових накладних безпосередньо пов`язана із вимогами статтей 192, 200-1 Податкового кодексу України, а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569. При цьому система електронного адміністрування ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Апелянт наголошує на тому, що, починаючи із запровадження СЕА ПДВ на постійній основі, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку №569.

Таким чином, посилаючись на скасування реєстрації платника податку покупця та на відсутність попередньої реєстрації покупцем розрахунків коригування в ЄРПН, апелянт вказує на неможливість здійснити перерахунок позивачу суми у системі електронного адміністрування ПДВ.

Окремо апелянт наводить свої заперечення стосовно висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для закриття провадження у справі. Наполягає на тому, що попереднє звернення позивача до суду із вимогами про зобов`язання органу державної податкової служби здійснити поповнення реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 53267252,8 грн. і набрання чинності відповідним судовим рішення створює безумовні обставини щодо неможливості звернення із аналогічним позовом, а також для закриття провадження у цій адміністративній справі.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» з 31.01.2014 року зареєстроване юридичною особою, основним видом діяльності якої є, у тому числі: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

З 01.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить Витяг з Реєстру платників податку на додану вартість за №1615024500133.

В період березня-квітня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» складено на адресу отримувача (покупця) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМАКС» (код ЄДРПОУ 397438026560) податкові накладні від 29.03.2016 року №507, від 29.03.2016 року №508, від 30.03.2016 року №478, від 30.03.2016 року №479, від 30.03.2016 року №480, від 30.03.2016 року №481, від 30.03.2016 року №843, від 30.03.2016 року №484, від 30.03.2016 року №488, від 30.03.2016 року №489, від 30.03.2016 року №492, від 30.03.2016 року №493, від 30.03.2016 року №494, від 30.03.2016 року №499, від 30.03.2016 року №505, від 30.03.2016 року №510, від 30.03.2016 року №512, від 30.03.2016 року №516, від 30.03.2016 року №519, від 30.03.2016 року №520, від 30.03.2016 року №522, від 30.03.2016 року №535, від 30.03.2016 року №537, від 31.03.2016 року №482, від 31.03.2016 року №490, від 31.03.2016 року №501, від 31.03.2016 року №502, від 31.03.2016 року №503, від 31.03.2016 року №504, від 31.03.2016 року №517, від 01.04.2016 року №1, від 02.04.2016 року №2, від 02.04.2016 року №3, від 02.04.2016 року №495, від 02.04.2016 року №506, від 02.04.2016 року №511, від 02.04.2016 року №513, від 02.04.2016 року №521, від 02.04.2016 року №536, від 02.04.2016 року №538, від 02.04.2016 року №7, від 02.04.2016 року №9, від 04.04.2016 року №485, від 04.04.2016 року №5, від 04.04.2016 року №514, від 04.04.2016 року №518, від 07.04.2016 року №33.

Загальна сума ПДВ за оформленими податковими накладними склала 53267252,8 грн.

Також, вказані податкові накладні в період 11-12.04.2016 року пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Внаслідок цього, 12.04.2016 року та 19.04.2016 року з електронного рахунку позивача в Державній казначейській службі України списано податковий кредит по податку на додану вартість на вказану суму.

Посилаючись на те, що вищенаведені податкові накладні підписані нелегітимною посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО», а також за результатом безтоварних операцій і, як наслідок, в результаті невиконання органом податкової служби обов`язків в частині відмови в реєстрації податкових накладних, оформлених з порушенням вимог закону, позивач звертався за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.

Зокрема, у поданому в жовтні 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позові Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБІЯ-АГРО» просило:

визнати протиправними дії, на той час, Державної фіскальної служби України щодо реєстрації вказаних податкових накладних;

зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму 53267252,8 грн.;

зобов`язати Державну казначейську службу України подати Державній фіскальній службі України податкову інформацію про поповнення рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на вищевказану суму.

Вказаний спір по суті позовних вимог не розглянутий та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року провадження за позовом Товариства закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 157 КАС України (який діяв на той час), а саме у зв`язку із прийняттям відмови позивача від адміністративного позову.

Також, в серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» зверталось із позовом до Господарського суду Одеської області, в якому просило відшкодувати за рахунок директора Товариства ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 100 000 грн. в результаті зловживання службовим становищем, що виразилось в оформлені вказаних податкових накладних та призвело до списання з електронного рахунку позивача 53267252,8 грн. внаслідок безтоварних операцій, а також призвело до збитків підприємства на суму 53267252,8 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року у справі №916/2282/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» збитки у розмірі 100000 грн.

Задовольняючи позов Товариства у вказаній справі, суд виходив з не підтвердженості (відсутності) матеріалів первинного та бухгалтерського обліку, які б свідчили про наявність між ТОВ «Бессарабія-Агро» та ТОВ «Емакс господарських операцій, за наслідком яких на адресу покупця (отримувача) оформлено вищенаведені податкові накладні.

За висновком суду, зазначеним позивачем доведено завдання Товариству збитків у розмірі 53267252,8 грн. у вигляді списання з електронного рахунку підприємства податку на додану вартість. Та, з огляду на межі заявлених вимог, суд вирішив відшкодувати Товариству збитки на суму 100000 грн.

Також, в березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» зверталось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило:

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України у формі не ухвалення рішення про відмову у прийнятті вищенаведених податкових накладних до реєстрації;

зобов`язати Державну фіскальну службу України скасувати реєстрацію вищенаведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №815/1504/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» задоволено частково.

Суд зобов`язав Державну фіскальну службу України скасувати в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію вищенаведених податкових накладних.

В решті позовних вимог суд відмовив.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №815/1504/17 рішення змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року залишено без змін.

У вказаній справі, суд констатуючи факт відсутності повноважень у Раєвської О.О., як директора ТОВ «Бессарабія-Агро», складати та підписувати ЕЦП податкові накладні, вказав на неможливість реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН та виникнення в органу податкової служби на той час обставин, передбачених пунктом 9 Порядку №1246, для відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації.

Як свідчать обставини справи, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні складені у спірному періоді ТОВ «Бессарабія-Агро» на користь ТОВ «ЕМАКС», виключено з ЄРПН за рішенням суду та їх реєстрацію скасовано.

Згідно Витягу з ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності (ЄРПН)», статус ПН/РК скасування завершеної реєстрації ПН/РК за рішенням суду, з очікуванням дотримання вимог пунктів 200 прим.3, 200 прим.9.

Згідно Витягу з Реєстру операцій СЕА ПДВ, станом на 06.10.2020 року сума ліміту ТОВ «Бессарабія-Агро» складала 39570,24 грн, станом на 12.02.2021 року 40133,15 грн.

09.11.2020 року ТОВ «Бессарабія-Агро» звернулось до Державної податкової служби України із заявою, в якій просило здійснити перерахунок суми в накладних шляхом перерахунку відповідної суми окремо за кожним її показником з урахуванням відмови ДПС в реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 53267252,28 грн.

Вказані вимоги обґрунтовані тим, що зміна статусу реєстрації податкових накладних (відмова в реєстрації податкових накладних) автоматично відновлює розмір реєстраційного ліміту платника податків.

Повторно, посилаючись на обставини справи №815/1504/17 та висновки суду у цій справі щодо автоматичного поновлення платнику реєстраційної суми (ліміту), на які підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, у зв`язку із скасуванням реєстрації відповідних податкових накладних, ТОВ «Бессарабія-Агро» у заяві від 19.11.2020 року просило в найкоротший термін поновити підприємству на електронному рахунку ПДВ в сумі 53267252,8 грн., на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН шляхом виконання рішення у справі №815/1504/17.

Розглянувши звернення, Державна податкова служба залишила вимоги ТОВ «Бессарабія-Агро» без задоволення, про що повідомила у листі від 28.12.2020 року №36436/6/99-00-18-03-01-06.

Так, Державна податкова служба повідомила, що рішенням суду у справі №815/1504/17 не покладався на орган податкової служби обов`язок поновити (збільшити) суму реєстраційного ліміту, на яку постачальник (продавець) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Крім того, розглядаючи звернення, Державна податкова служба повідомила про зупинення касаційним судом виконання судових рішень по справі №815/1504/17.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, посилаючись на допущення відповідачем протиправної бездіяльності, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість передбачено статтею 201-1 ПК України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацами 1, 3 пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

У пункті 200-1.7 статті 200-1 ПК України визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Аналіз наведених правових норм показав, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на певну суму автоматично зменшує таку саму суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні.

Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обраховується за визначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України формулою.

Недостатність таких коштів покривається зарахуванням коштів з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Разом з цим, показники даних за результатом реєстрації в ЄРПН податкових накладних автоматично відображаються як в реєстраційному ліміті постачальника так і в реєстраційному ліміті покупця (отримувача).

У зв`язку із чим, колегія суддів вважає ґрунтовними доводи апелянтів про те, що із запровадженням СЕА ПДВ реєстрація податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Баланс між майновими інтересами покупця та продавця, у разі виключення з ЄРПН податкової накладної, забезпечується в реєстраційному ліміті як постачальника, так і покупця синхронною зміною у сумі ПДВ, зазначеній в податковій накладній, що виключається з ЄРПН:

для постачальника реєстраційний ліміт збільшується на таку суму;

для покупця реєстраційний ліміт зменшується на таку ж суму.

При цьому, за даними СЕА ПДВ реєстраційна сума ліміту ТОВ «Емакс» відсутня, у зв`язку із виключенням 28.02.2017 року Підприємства з Реєстру платників податку за рішенням контролюючого органу (не подання платником декларацій протягом року).

Облікові дані СЕА ПДВ станом на дату анулювання реєстрації ТОВ «Емакс» свідчать про використання підприємством сум в господарській діяльності.

Крім того, як свідчать обставини справи, позивач не використовує своє право щодо повернення коштів за безтоварними операціями за рахунок покупця (отримувача) - ТОВ «Емакс», обмежившись лише зверненням із позовом до суду про стягнення на свою користь збитків у розмірі 100000 грн. з нелегітимного керівника (директора) ТОВ «Бессарабія-Агро».

Окремо апеляційний суд враховує, що судовим рішенням, яке набрало законної сили в адміністративній справі №815/1504/17, на орган податкової служби не був покладений обов`язок щодо відновлення на рахунку ТОВ «БЕССАРАБІЯ-АГРО» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме у розмірі 53 267 252,8 грн., хоча такі вимоги заявлялись позивачем у відповідному позові.

Питання щодо відновлення суми реєстраційного ліміту платника в СЕА ПДВ досліджено судом в адміністративній справі №815/1504/17 на стадії виконання судового рішення і судового контролю за виконанням рішення суду.

Наведене також свідчить на користь обґрунтованості доводів апелянта про те, що звернення із позовом у цій справі направлене на додаткове (подвійне) навантаження на орган податкової служби щодо поновлення ліміту платника в СЕА ПДВ за рахунок коштів державного бюджету.

Одночасно не знаходять свого підтвердження доводи апелянтів про подібність правовідносин, зокрема предмету спору, у цій адміністративній справі та справі №826/15838/16, розглянутій Окружним адміністративним судом міста Києва.

Як вірно встановив суд першої інстанції, предметом спору у №826/15838/16 була протиправність дій Державної фіскальної служби України, що виразились у реєстрації вищенаведених податкових накладних.

Предметом спору ж у цій справі є безпосередньо протиправність бездіяльності органу державної податкової служби щодо поновлення реєстраційної суми ліміту в СЕА ПДВ платника податку.

Також, як свідчать обставини справи №826/15838/16, підставою звернення Товариства із позовом до суду стало ігнорування органом державної податкової служби своїх обов`язків щодо належної перевірки поданих на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

У цій же справі, спірною є бездіяльність, за твердженням позивача, органу державної податкової служби щодо здійснення автоматичного поновлення реєстраційного ліміту платника податку на додану вартість у зв`язку із скасуванням в судовому порядку реєстрації відповідних податкових накладних.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність подібності предмету спорів в наведених адміністративних справах і підстав позовів, а відтак правових обставин для закриття провадження згідно пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Також, апеляційний суд в контексті спірних правовідносин враховує, що про відмову у відновленні реєстраційної суми ліміту після скасування в судовому порядку реєстрації податкових накладних Товариство дізналось з листа Державної податкової служби, датованого 28.12.2020 року.

Отже, звернення із цим позовом 22.02.2021 року, відбулось з дотриманням строку, передбаченого абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права. Водночас, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права, а також обставинам цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення позову без задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ-АГРО" до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2023 року (з урахуванням терміну перебування судді-доповідача на лікарняному).

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло