Постанова

від 05.07.2023 по справі 922/207/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/207/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" (вх.№757Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 (суддя О.О. Ємельянова, повний текст рішення складено 28.03.2023) у справі №922/207/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг", м. Миколаїв

до Приватного акціонерного товариства "Балцем", м.Балаклія, Харківська область;

про стягнення 379608,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Балцем" про стягнення 259 327,60 грн. суму основного боргу, 77 814, 84 грн. інфляційні втрати, 31 744,39 грн. - пеня, 10 721,41 грн. - 3% річних, 654 242,54 грн. - штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23 (суддя О.О.Ємельянова) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Балцем" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" про стягнення грошових коштів у розмірі 379 608,24 грн. з яких: 259 327,60 грн. сума основного боргу, 77 814, 84 грн. інфляційні втрати, 31 744,39 грн. - пеня, 10 721,41 грн. - 3% річних, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 694,12 грн.

Приватне акціонерне товариство "Балцем" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зокрема посилається на форс-мажорні обставини та зазначає, що підприємство відповідача певний час перебувало на окупованій території. Крім того зазначає про неналежне повідомлення його судом першої інстанції, як самостійну підставу для скасування рішення суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023 для розгляду справи №922/207/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

10.05.2023 засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від Приватного акціонерного товариства "Балцем" надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023. До вказаного клопотання апелянт додав квитанцію №1 від 05.05.2023 на суму 8542,00 грн. (вх.№5321).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Балцем" на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/207/23.

23.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5824).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023, у зв`язку з виходом у відставку судді Гези Т.Д., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 призначено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23 до розгляду на "05" липня 2023 р. о 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №131. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

20.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" надійшла заява про розгляд справи без його участі. (вх.№7087).

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю сторін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" (позивач, підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Балцем" (відповідач, замовник) 17.05.2021 року було укладено договір підряду № 04-31/21.

Пунктом 11.1. договору, сторони погодили, що даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розірвання до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, які залишились не виконаними.

Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати згідно з ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2012 Капітальний ремонт турбокомпресора типу К-250-61-5 (інвентарний номер № 47591), в строки та на умовах зазначених у цьому договорі.

Об`єкт виконання робіт: ПрАТ "Балцем" за адресою: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3 (пункт 1.2. договору).

Обсяги та зміст підрядних робіт за цим договором визначається локальним кошторисом договірна ціна / калькуляцією на будівельні роботи (додаток № 1 до договору) (пункт 1.3. договору).

Пунктом 2.1. договору, сторони погодили, що вартість робіт, що виконуються за даним договором складає 560 085,00 грн. крім того ПДВ 20 % - 112 017,00 грн., всього з урахуванням ПДВ: 672 102,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. договору, сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються з відстрочкою в 45 календарних днів з моменту підписання щомісячних актів виконаних робіт в безготівковій формі у національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Виконані підрядником роботи, згідно з цим договором, оформляються щомісячними актами здачі - приймання виконаних робіт у строк до 7 робочих днів після отримання акту замовником (пункт 4.1. договору).

У разі ненадходження у термін, зазначений у пункті 4.1. цього договору зауважень (мотивованої відмови), виконані роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (пункт 4.4. договору).

За твердженнями позивача, на виконання умов договору останнім у липні 2021 року було виконано договірні роботи на загальну суму 309 327,60 грн., про що свідчить підписаний 20.07.2021 року між сторонами акт № _04-31/21-1-1 прийому виконаних підрядних робіт за липень 2021 року.

Проте відповідач за виконані роботи розрахувався частково, а саме на суму 50 000, 00 грн. про що свідчать виписка банку за 25.10.2021 року.

Також позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено вимогу від 11.12.2021 року № 1112-1 у якій останній просив, сплатити суму боргу у розмірі 259 327,60 грн., та вимогу від 01.02.2022 року № 0201-1, у якій також вимагав сплатити суму боргу у розмірі 259 327,60 грн.

Вищевказані вимоги відповідачем залишені без задоволення

Наведені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріскомінфо-Юг" до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 259 327,60 грн. суму основного боргу, 77 814, 84 грн. інфляційні втрати, 31 744,39 грн. - пеня, 10 721,41 грн. - 3% річних, 654 242,54 грн. - штрафу..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими та доведеними.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке.

Укладений між сторонами договір № 04-31/21 від 17.05.2021 року за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Тобто ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. Ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони пунктом 4.1. договору погодили, що виконані підрядником роботи, згідно з цим договором, оформляються щомісячними актами здачі - приймання виконаних робіт у строк до 7 робочих днів після отримання акту замовником.

Матеріали справи свідчать, що 20.07.2021 між сторонами підписаний акт №_04-31/21-1-1 прийому виконаних підрядних робіт за липень 2021 року, проте в акті відсутня дата складання відповідного документу генерального директора Д.В. Цивун.

При цьому за розрахунком позивача сума боргу, яка не сплачена відповідачем із урахуванням часткової оплати (50 000,00 грн.) становить суму у розмірі 259 327,60 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач зокрема в апеляційній скарзі будь-яких доказів сплати суми боргу позивачу не надав, наявності заборгованості перед позивачем не спростував.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо наявності форс-мажорних обставин, оскільки термін виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду настав у 2021 році, тобто раніше початку військової агресії російської федерації, однак відповідач не вжив жодних заходів для погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 259 327,60 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань позивачем нараховано 77 814, 84 грн. інфляційні втрати, 31 744,39 грн. - пеня, 10 721,41 грн. - 3% річних за загальний період з 04.09.2021 року по 09.01.2023 року відповідно до наданого розрахунку.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем на суму боргу у період з 04.09.2021 року по 25.10.2021 року на суму боргу 309 237,60 грн. та з 26.10.2021 року по 09.01.2023 року на суму боргу 259 327,60 грн.

Суди, здійснивши перевірку вищезазначених нарахувань відповідно до наданого розрахунку в онлайн системі "Лігазакон" дійшли висновку, що відповідні нарахування не суперечать вимогами законодавства, та підлягають до задоволення.

Щодо нарахованих позивачем 31 744,39 грн. суми пені за період з 04.09.2022 року по 25.10.2021 року на суму боргу 309 237,60 грн. та з 26.10.2021 року по 25.04.2022 року на суму боргу 259 327,60 грн. відповідно до наданого розрахунку, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно вимог частини 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Особливістю пені як штрафної економічної санкції є те, що вона встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов`язання не буде виконане. Тобто це санкція, розмір якої збільшується залежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення.

Штраф як різновид неустойки може бути у конкретній грошовій сумі; у відсотковому відношенні до суми всього зобов`язання або до невиконаної його частини; у розмірі вартості предмета зобов`язання; у кратному розмірі предмета зобов`язання.

З огляду на викладене, пеня це безперервно наростаюча сума за кожний день прострочення протягом визначеного часу, штраф стягується одноразово у формі, визначеній договором.

Як вбачається із умов пункту 7.2. договору, сторони визначили, що за порушення строків оплати замовником, із останнього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені в онлайн системі "Лігазакон" за вищезазначений період, та виходячи з пункту 7.2. договору, приписів статті 231 Господарського кодексу України, суди встановили, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, та за розрахунком суду розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (за період з 04.09.2021 року по 25.10.2021 року на суму боргу 309 237,60 грн. та з 26.10.2021 року по 25.04.2022 року на суму боргу 259 327,60 грн. ), у зв`язку із чим, сума пені у розмірі 31 744,39 грн. підлягає до задоволення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, про те що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі - 259 327,60 грн. інфляційних втрат у розмірі - 77 814, 84 грн., пеню у сумі - 31 744,39 грн., 3% річних у розмірі 10 721,41 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.

Крім того судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта про неналежне повідомлення судом про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано поштову накладну та опис вкладення до цінного листа в якості доказів направлення копії позовної заяви на адресу відповідача, а саме: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, 3.

Поштова кореспонденція направлялась Господарським судом Харківської області на адресу Приватного акціонерного товариства "Балцем": в 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, 3.

Ця ж адреса зазначена відповідачем і в його апеляційній скарзі як юридична адреса. На вказану адресу судову кореспонденцію направляв і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом як на час відкриття господарським судом Харківської області провадження у справі 26.01.2023, так і станом на час прийняття Господарським судом Харківської області рішення від 28.03.2023 у справі №922/207/23, адресою місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "Балцем" є: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, 3.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 статтею 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

З матеріалів справи судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 26.01.2022 направлялась відповідачу на вищевказаною адресою, однак повернута до суду організацією поштового у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача, а його доводи про неналежне повідомлення про розгляд справи є безпідставними.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/207/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 07.07.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко