ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.07.2023 Справа №905/21/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (ідентифікаційний код 42223804)
до відповідача Комунального підприємства «Великоновосілківський комунхоз» (ідентифікаційний код 37339882)
про стягнення 154770,02грн, а саме, заборгованості в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,47грн, інфляційних втрат в сумі 9638,57грн
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст і підстави позовних вимог
27.12.2022 шляхом направлення органами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Великоновосілківський комунхоз» (далі - КП «Великоновосілківський комунхоз») про стягнення 154770,02грн, а саме, заборгованості в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,47грн, інфляційних втрат в сумі 9638,57грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу №20030043 від 01.05.2021 в частині оплати за спожиту активну електричну енергію за період січень-березень 2022року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 143304,98грн, на яку нараховано 3% річних, втрати від інфляції. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору та витрати пов`язані з розглядом справи за рахунок відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/21/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано позивачу надати до суду розрахунок інфляційних витрат в місяцях.
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно д частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою
Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв?язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» з 18.04.2022 запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов?язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Як наслідок, ухвала суду від 09.01.2023 направлена на адреси електронної пошти позивача - kanc01@energo.pl.ua, vpz01@energo.pl.ua, відповідача - vnkommungosp@ukr.net. Ухвала отримана, про що свідчать довідки про вручення електронного листа, що сформовані в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Пунктом 21 Перехідних положень ГПК України врегульовано, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та доступні суду на платформі «ЛІГА ЗАКОН» зареєстрована адреса місцезнаходження КП «Великоновосілківський комунхоз»: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, пр.Гагаріна, буд.6.
Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за N 453/37789 із змінами, до таких громад віднесена Великоновосілківська селищна територіальна громада.
Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території смт. Велика Новосілка тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.
Внаслідок опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленими про факт відкриття провадження у справі.
13.01.2023 відповідач електронною поштою звернуся до суду з заявою про скасування судового наказу, яка не скріплена електронним цифровим підписом. Як наслідок, з урахуванням приписів ч.8 ст.42 ГПК України, Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" суд вважає, що за відсутності скріплення документу, який був направлений засобами електронної пошти, кваліфікаційним електронним цифровим підписом, останній є не підписаним належним чином та не підлягає розгляду.
21.02.2023 Господарським судом Донецької області отримано відзив на позовну заяву, що направлено відповідачем шляхом поштового відправлення.
Враховуючи ненаданням відповідачем доказів відправлення відзиву позивачу, з огляду на надходження від позивача відповідного клопотання про направлення всіх документів по справі, наданих відповідачем, на електрону адресу представника позивача, суд листом від 13.03.2023 направив на зазначену позивачем електронну адресу адвоката Чудненка В.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) копію відзиву відповідача, що надану до суду.
16.03.2023 шляхом направлення поштового відправлення позивач надав до суду відповідь на відзив. Позивачем надано докази направлення відповіді на відзив на поштову адресу, зазначену відповідачем на конверті, в якому відзив на позовну заяву надійшов до суду.
Судом вказані документи прийняті до розгляду.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України 254/2023 від 01.05.2023, який затверджено Законом України №3057-IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
За об`єктивних обставин, які пов`язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, яке постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
Консолідована позиція позивача міститься у позовній заяві та відповіді на відзив, відповідно до яких останній обґрунтовує позовні вимоги тим, що КП «Великоновосілківський комунхоз» всупереч договору про постачання електричної енергії споживачу №20030043 від 01.05.2021 не виконало зобов`язання з сплати спожитої електричної енергії за період січень-березень 2022 року. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення інфляційні нарахування та 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Позивач вважає посилання відповідача на важке фінансове становище та відсутність фінансування як на підставу неможливості виконання зобов`язання за договором безпідставним. КП «Великоновосілківський комунхоз», на переконання позивача, втратив право посилатися на настання форс-мажорних обставин у зв?язку із належним виконанням пункту 13.4 договору щодо повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язання через вплив форс-мажорних обставин з додаванням сертифікату Торгово-промислової палати.
Позивач вказує, що Постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі - Постанова) не розповсюджується на взаємовідносини з юридичними особами.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 27, 123, 129, 161-164 ГПК України, ст. ст. 625, 633, 634 ЦК України, ст. ст.193 , 230-232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Правова позиція відповідача міститься у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи це тим, що на підприємстві склалося вкрай важке фінансове становище, а саме, утворилася кредиторська заборгованість у сумі - 433,9 тис.грн., у т. ч. по заробітній платі (квітень, травень 2022 року (щорічні відпустки, встановлені законодавством) - 60,0 тис. грн., внески до ПФУ - 109,0 тис.грн., податки до бюджету - 22,1 тис.грн., за спожиту електроенергію - 242,8 тис.грн; фінансової підтримки від органів місцевої ради з 01.04.2022 підприємство не отримувало; підприємство з 01.03.2022 знаходиться у стані простою, у наступному працівники були звільнені; заборгованість населення перед відповідачем на 01.03.2022 року складала 1045,4 тис.грн, згідно Постанови населення має право не сплачувати комунальні послуги; внаслідок бойових дій на теперішній час знищено близько 99% засобів виробництва та майна підприємства; з 06.03.2022 на підприємстві частково була відсутня електроенергія, а з 16.03.2022 - повністю; деякі дільниці тимчасово зайняті ворогом (с.Урожайне, с.Благодатне), с.Времівка знищене повністю, у смт. Велика Новосілка зараз йдуть бойові дії. Окремо відповідач посилається на умови договору щодо форс-мажорних обставин та вказає у на їх настання.
Виклад обставин справи, встановлених судом
Шляхом подання заяви-приєднання від 01.05.2021 між ТОВ «Полтаваенергозбут» (Постачальник) та КП «Великоновосілківський комунхоз» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20030043, за умовами п.1.1 якого останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. (п.14.1 договору)
У комерційній пропозиції №10 (додаток 2 до договору) закріплено, що договір набирає чинності з дня наступного за днем отримання ТОВ «Полтаваенергозбут» заяви-приєднання Споживача до умов договору про постачання електричної енергії Споживачу, в якій вказано про обрання комерційної пропозиції №10. Якщо протягом 3 робочих днів після отримання заяви-приєднання Споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції, вона вважається прийнятою Постачальником. Договір може бути розірваний в інший термін за ініціативи однієї із сторін у порядку визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань.
Згідно п.5.1 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника для 1 об?єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. (п.5.2 договору)
Відповідно до п.5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії, суми вказані в рахунках відображають середню ціну обчислену на базі різних диференційованих цін.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. (п.5.5 договору)
Як виходить з комерційної пропозиції №10 Постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу еклектичної енергії та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погодженим сторонами.
Разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії Постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію.
Права та обов`язки Споживача закріплені у розділі 7 договору, відповідно до п.п.7.2.1 якого останній зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами цього договору.
Порядок розрахунків погоджений сторонами у п.5.6 договору, відповідно до якого розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника, при цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника т в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок Постачальника визначається в платіжних документах Постачальника у тому числі у разі його зміни.
Згідно положень п.5.7 договору, оплата рахунку Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Зі змісту комерційної пропозиції №10 вбачається, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого Постачальником рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25-го числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначено у договорі та/або розрахункових документах Постачальника.
Відповідно до п.5.8 договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної плати та за прострочення виконання вказано грошового зобов?язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог статті 625 ЦК України.
У пункті 6.2 договору сторони погодили, що з моменту підписання договору при виконанні умов договору будуть здійснювати документообіг формі електронних документів для підтвердження описаних них господарських операцій з використанням систем зазначених в пункті 6.3 договору.
Пунктом 6.3 договору сторони, зокрема, узгодили наступні визначення термінів, які вживаються по тексту договору:
- веб-сервіс «Paperless» - сервіс для компаній та підприємств обміну документами між собою в електронній формі на інтернет-ресурсі https://paperless.com.ua/.
- «M.E.Doc» - це система електронного документообігу, яка працює з різними типами документів: звітами, податковими накладними, актами, договорами в електронному вигляді.
Порядок формування електронних документів визначений п.6.4 договору, а саме згідно п.п.6.4.1 договору узгоджені електронні адреси сторін, які будуть використовуватись для обміну електронними документами: електронна адреса Постачальника - dv02@energo.pl.ua, dv04@energo.pl.ua; електронна адреса Споживача - vnkommungosp@ukr.net.
Споживач зобов?язаний щоденно слідкувати за надходженням Е-документів та своєчасно здійснювати приймання перевірку підписання з використанням електронного підпису та повернення іншій стороні. (п.п.6.4.4 договору)
Отримані сторонами Е-документи (рахунки, акт приймання-передачі, тощо) вважається отриманими сторонами до 24:00 год. наступного робочого дня з моменту відправлення стороною такого Е-документу. (п.п.6.4.7 договору)
Сторони домовилися, що електронні документи які відправлені та підписані Постачальником з використанням електронних ЕП мають повну юридичну силу, породжують права та обов?язки для сторін, можуть бути представлені до суду якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагають додаткового доказування. (п.п.6.4.9 договору)
У пункті п.6.11 договору сторони погодили, що підписуючи договір Споживач підтверджує, що зареєстрований в системі електронного документообігу «M.E.Doc» та/або веб-сервісу «Paperless» та згоден з відправкою розрахункових документів (рахунок, акт, тощо) Постачальником у електронному вигляді з ЕП засобами системи електронного документообігу.
Розділом 13 договору урегульовано настання форс-мажорних обставин, відповідно до якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань за цим договором якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). (п. 13.1 договору)
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами цього договору. (п. 13.2 договору)
Строк виконання зобов?язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. (п. 13.3 договору)
Сторони зобов?язані негайно повідомити про форс-мажор ні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. (п. 13.4 договору)
Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику електричної енергії яка була надана до їх виникнення. (п. 13.5 договору).
В період з січня по березень 2022 ТОВ «Полтаваенергозбут» поставило КП «Великоновосілківський комунхоз» електричну енергію, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії: від 31.01.2022 на суму 90503,27 грн (за січень 2022); від 28.02.2022 на суму 59113,12грн (за лютий 2022); від 31.03.2022 на суму 43186,37грн (за березень 2022). Акти підписані виключно з боку Постачальника.
ТОВ «Полтаваенергозбут» виставило КП «Великоновосілківський комунхоз» рахунки для сплати за поставлену в період з січня по березень 2022 електричну енергію: №А20030043 від 31.01.2022 на суму 90503,27 грн (за січень 2022); №А20030043 від 28.02.2022 на суму 149616,39 грн (у т.ч. 59113,12грн за лютий 2022); №А20030043 від 31.03.2022 на суму 143304,98 грн (у т.ч. 43186,37грн за березень 2022).
У листі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №83-8019вих від 13.06.2022, що є Оператором системи розподілу, зазначено: у період з 01.05.2021 по 31.03.2022 Постачальником електроенергії КП «Великоновосілківський комунхоз» було ТОВ «Полтаваенергозбут»; наведено обсяги споживання електричної енергії за визначеними точками обліку у період січень-березень 2022, що відповідають точкам обліку у договорі. Визначені обсяги споживання відповідають тим, що вказані Постачальником актах купівлі-продажу електричної енергії та відповідних рахунках.
В матеріалах справи містяться скріншоти з електронної скриньки ТОВ «Полтаваенергозбут», з яких вбачається відправлення на електронну адресу КП «Великоновосілківський комунхоз» (vnkommungosp@ukr.net) електронних листів з посиланням на відправлення актів купівлі-продажу електричної енергії та рахунків за поставлену електричну енергію за період з січня по березень 2022 з відповідними вкладеннями у вигляді pdf-файлів.
Листом від 26.01.2021 №37 КП «Великоновосілківський комунхоз» повідомило ТОВ «Полтаваенергозбут», що ним буде сплачено в повному обсязі за спожиту електричну енергію у січні 2022 року. Лист отримано позивачем 27.01.2022 за вх№578.
Платіжним дорученням №6 від 31.03.2022 КП «Великоновосілківський комунхоз» сплатило ТОВ «Полтаваенергозбут» 49497,78грн за поставлену електричну енергію у січні 2022 року.
ТОВ «Полтаваенергозбут» повторно направило засобами електронної пошти КП «Великоновосілківський комунхоз» вищезазначені акти та рахунки 10.06.2022.
Доказів оплати залишку заборгованості матеріали справи не містять.
Як стверджує позивач, заборгованість є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, заперечення, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної оплати за поставлену електричну енергію.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
КП «Великоновосілківський комунхоз» звернулося до ТОВ «Полтаваенергозбут» з відповідною заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії, за результатами розгляду якої останнє приєднано до умов договору про постачання електричної енергії.
Укладений між ТОВ «Полтаваенергозбут» та КП «Великоновосілківський комунхоз» договір №20030043 від 01.05.2021 є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого приймаються іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності з порядком, що визначений сторонами у Комерційні пропозиції №10, за наслідками поставки електричної енергії, що відбулось у період з січня по березень 2022 ТОВ «Полтаваенергозбут» на адресу електронної пошти відповідача - vnkommungosp@ukr.net, що є узгодженою у п.6.4.1 договору, направлено акти купівлі-продажу електричної енергії: від 31.01.2022 на суму 90503,27 грн (за січень 2022); від 28.02.2022 на суму 59113,12грн (за лютий 2022); від 31.03.2022 на суму 43186,37грн (за березень 2022) та відповідні рахунки №А20030043 від 31.01.2022, №А20030043 від 28.02.2022, №А20030043 від 31.03.2022.
Постачальником дотримано встановлений порядок обміну документами у електронній формі.
Під час розгляду справи, відповідач проти факту отримання актів купівлі-продажу електричної енергії та рахунків за поставлену електричну енергію електронною поштою не заперечував, спір у цій частині відсутній, у зв?язку з чим згідно положень п.п.6.4.7 договору суд вважає їх отриманими на наступний робочий день до 24:00 год. з дня відправлення Постачальником,
Таким чином, Споживач отримав акти купівлі-продажу з рахунками: за січень 2022 - 14.02.2022 (враховуючи, що 12.02.2022 є вихідним днем); за лютий 2022 - 15.03.2022; за березень 2022 - 14.04.2022.
Оскільки Споживач не повернув підписані акти купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів або не надав повідомлення про наявність розбіжностей щодо їх даних відносно обсягу або вартості електричної енергії, у відповідності з умовами, що встановлені комерційною пропозицією, акти вважаються погодженими.
У відзиві на позовну заяву факт надання послуг за спірним договором у вказаний позивачем період, у зазначених у актах обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється, однак вказується, що з 06.03.2022 на підприємстві частково була відсутня електроенергія, а з 16.03.2022 - повністю.
Дослідивши акти в частині обсягу спожитої електричної енергії, суд вбачає, що в березні 2022 заактовано значно менший обсяг споживання, аніж у попередні місяці, що відповідає даним відповідача.
Визначені в актах обсяги споживання відповідають тим, що зазначені у листі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №83-8019вих від 13.06.2022 як фактичні обсяги споживання відповідача за встановленими точками обліку за договором у спірний період за даними Оператору.
Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одночасно відповідно до положень пункту 5.7 договору, оплата рахунку Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
При цьому, у комерційній пропозиції №10 закріплено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого Постачальником рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25-го числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначено у договорі та/або розрахункових документах Постачальника.
Таким чином, сторонами узгоджений граничний строк оплати Споживачем отриманої електричної енергії - до 14:00 години 25-го числа.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач повинен був виконати свої грошові зобов`язання з оплати: за рахунком №А20030043 від 31.01.2022 - до 14:00 години 25.02.2022; за рахунком №А20030043 від 28.02.2022 - до 14:00 години 25.03.2022; за рахунком №А20030043 від 31.03.2022 - до 14:00 години 25.04.2022.
Обізнаність відповідача про наявність заборгованості, зокрема, за січень, підтверджується листом від 26.01.2021 №37, що міститься в матеріалах справи, в якому Споживач повідомив Постачальника, що ним буде сплачено в повному обсязі за спожиту електричну енергію у січні 2022 року. Суд вважає, що має місце помилка щодо року вказаного листа, оскільки в ньому мова йде про заборгованість, яка виникла у січні 2022року, про існування якої вочевидь не було б відомо у 2021 році. Крім того, згідно відтиску штампу про реєстрацію позивач отримав лист 27.01.2022.
Відповідачем частково сплачено позивачу грошові кошти за поставлену електричну енергію за період з січня по березень 2022, а саме: платіжним дорученням від 31.03.2022 №6 за поставлену електричну енергію у січні 2022 року на суму 49497,78грн.
Таким чином, з урахуванням здійсненої оплати, залишок заборгованості за надані позивачем послуги з поставки електричної енергії за період з січня по березень 2022 складає 143304,98грн. Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов`язань з вчасної оплати та встановленою наявність основного боргу Споживача перед Постачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу №20030043 від 01.05.2021 в сумі 143304,98грн за період з січня по березень 2022.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань зі сплати поставленої йому електричної енергії.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Згідно розрахунку, який міститься в позовній заяві, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1826,47грн. Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши шляхом математичного складання наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що загальний розмір нарахованих 3% річних складає 1826,46грн, замість заявлених позивачем 1826,47грн. Крім того, внаслідок перевірки вказаного розрахунку заборгованості за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснений позивачем методологічно правильно, однак частково арифметично неправильно, внаслідок чого судом здійснено власний розрахунок.
Згідно здійсненого судом за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН розрахунку, дійсний розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість у розмірі 90503,27грн за період з 26.02.2022 по 25.03.2022 становить 208,28грн, замість заявлених позивачем 208,29грн.
Крім того, дійсний розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість у розмірі 143304,98грн за період з 26.04.2022 по 17.08.2022 становить 1342,75грн, разом з тим, враховуючи, що згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в цій частині підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі в сумі 1342,73грн.
В іншій частині розрахунок позивача здійснений методологічно та арифметично правильно.
Таким чином, загальна сума нарахованих 3% річних становить 1826,45грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1826,45грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
За висновком колегії суддів у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.
Згідно розрахунку, що міститься у позовній заяві, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 9638,57грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснено позивачем на заборгованість по місяцям, що відповідає актам купівлі-продажу електричної енергії. Одночасно, у своєму розрахунку позивач зазначає періоди нарахування в календарних датах, а не місяцях, як то передбачено законодавчо, відтак він є методологічно неправильним.
Ухвалою суду від 09.01.2023 про відкриття провадження по справі, суд запропонував позивачу надати розрахунок інфляційних витрат в місяцях, разом з тим під час розгляду справи, означений розрахунок від позивача до суду не надійшов.
Здійснюючи власний розрахунок нарахованих інфляційних втрат суд виходив із зазначеного позивачем у розрахунку індексу інфляції як показника місяця, в якому останній нараховує інфляційні втрати на заборгованість, а саме: на заборгованість за січень 2022 індекс інфляції становить 103,10, що відповідає квітню 2022; на заборгованість за лютий 2022 індекс інфляції становить 102,70, що відповідає травню 2022; на заборгованість за березень 2022 індекс інфляції становить 103,10 та 100,70, що відповідає червню та липню 2022.
Також при здійсненні розрахунку судом враховано правову позицію висловлену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, в якій зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.
Здійснивши за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН власний розрахунок, судом встановлено, що незважаючи на методологічну неправильність розрахунку позивача, останній здійснений арифметично правильно, загальний розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за визначеними позивачем періодами становить 9638,57грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 9638,57грн.
Розглядаючи доводи КП «Великоновосілківський комунхоз» щодо настання обставин форс-мажору, про що відповідач вказує у відзиві на позовну заяву, суд виходить з наступного.
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені статтею 617 ЦК України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Визначення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) міститься в ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої, це надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. (ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»)
Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (міститься у мережі Інтернет за посиланням https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf ).
Однак цей документ є загальним та фіксує, що вказані форс-мажорні обставини стосуються всіх суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території України.
Одночасно, відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили) встановлено в пункті 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно якому форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (пункт 6.12 Регламенту).
Контекстний зміст статті 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.
Умовами п.п. 13.1 - 13.5 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику електричної енергії яка була надана до їх виникнення.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідач не надав доказів звернення до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин з наданням підтверджуючих документів в порядку пп. 13.1 - 13.5 договору (зокрема, відповідного Сертифікату), обмежившись посиланням у відзиві на відповідну норму договору.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену у відзиві, яка полягає в тому, що складний фінансовий стан підприємства унеможливлює виконання грошового зобов`язання, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Як встановлено ч.2 ст. 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно ст. 6 вказаного Кодексу одним із загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Ст. 42 ГК України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно, свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а, отже, господарської діяльності.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.(ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).
Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. (ст. 617 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як наслідок, зобов`язання з оплати отриманої електричної енергії повинні бути виконані в натурі незалежно від фінансового стану боржника.
Загальновідомим фактом є те, що на час розгляду справи має місце ведення активних бойових дій на території Донецької області, де розташоване підприємство відповідача. Посилаючись у відзиві вкрай важке фінансове становище, відповідач наводить певні дані щодо обсягу кредиторської заборгованості, заборгованості підприємства перед бюджетом, по заробітній платі, Пенсійним фондом тощо, вказує на встановлення простою на підприємстві, дебіторської заборгованості населення, знищення внаслідок бойових дій близько 99% засобів виробництва та майна підприємства.
Однак будь-яких доказів на підтвердження зазначених фактів відповідач суду не надав.
Крім того, суд вказує, що означені доводи оцінюються як підстави для зменшення штрафних санкцій в контексті ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, тоді як вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявлені.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: основної заборгованості в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,45грн, інфляційних втрат в сумі 9638,57грн.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладається судовий збір в сумі 2480,00грн.
У орієнтовному розрахунку судових витрат позивач вказує, що до витрат пов`язаних з розглядом справи ним віднесена вартість послуг поштового зв`язку АТ «Укрпошта» з відправлення на адресу відповідача та суду позовної заяви та доданих до неї документів та інших заяв по суті справи в сумі 500грн.
В резолютивній частині позовної заяви зазначено, що позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи без визначення суми. У подальшому позивач не звертався до суду з заявами щодо того, яка ж конкретно сума підлягає відшкодуванню, підстав її віднесення до таких витрат, не надавав доказів на підтвердження фактичного розміру витрат тощо.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до Комунального підприємства «Великоновосілківський комунхоз» про стягнення 154770,02грн, а саме, заборгованості в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,47грн, інфляційних втрат в сумі 9638,57грн - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Великоновосілківський комунхоз» (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, пр.Гагаріна, буд.6, ідентифікаційний код 37339882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (36022, м.Полтава, вул.Панянка, буд. 65б, ідентифікаційний код 42223804) 154770,00грн, з яких основна заборгованість в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,45грн, інфляційні втрати в сумі 9638,57грн, судовий збір в сумі 2480,00грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписано 07.07.2023.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2023 |
Оприлюднено | 11.07.2023 |
Номер документу | 112065532 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Устимова Аліна Миколаївна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Устимова Аліна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні