Рішення

від 13.06.2023 по справі 921/386/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/386/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Тернопільський облрибокомбінат, вул. Князя Острозького, 14-А, м. Тернопіль, 46001, (адреса для листування: вул. Набережна,13, с. Урмань Бережанського р-н, Тернопільської обл.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1/ Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль, 46008

2/ Державне підприємство "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82А, Київ, 02000

до відповідача-1: Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, вул. Шевченка, 64, смт. Залізці Зборівського р-н, Тернопільської обл., 47234

до відповідача-2: Виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, вул. Шевченка, 64, смт.Залізці Зборівського р-н, Тернопільської обл., 47234

до відповідача-3: Товарної біржі Універсальна земельна товарна біржа Придніпровська, пров. Західний, буд 3-Д, кімн. 5, м.Київ, 03067

до відповідача-4: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: 1/ визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області №222 від 12.11.2012 «Про питання комунальної власності»;

2/ скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, видане Залозецькою селищною радою про право власності на гідроспоруди ставка №7, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

3/визнання недійсними результати аукціону з продажу гідротехнічних споруд ставка №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного Тернопільською філією ТБ «Універсальна земельна товарна біржа» "Придніпровська", оформленого протоколом №3 аукціону Залозецької селищної ради від 05.02.2013.

За участі представників:

позивача - Дубового Артема Михайловича, ордер ВО №1046630 від 20.01.2023;

відповідача 4 - ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ;

представника відповідача 4 - Колодовського Олега Володимировича, ордер ВО №1023546 від 14.09.2021.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 у справі №921/386/20 за позовом: Публічного акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» до відповідача-1: Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області; відповідача-2: Виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області; відповідача-3: Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»; відповідача-4: фізичної особи ОСОБА_1 , про: визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними результатів аукціону (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021р.) в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2021року, рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №921/386/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області, при цьому суд вказав що під час розгляду справи суди не з`ясували питання чи визнання незаконним і скасування оскаржуваного рішення та свідоцтва відновить права позивача та чи призведе до реального й ефективного захисту прав позивача; - чи може такий обраний позивачем спосіб захисту розв`язати спір щодо захисту права власності на нерухоме майно (гідроспоруди), які, як зазначає сам позивач, передано у власність іншій особі ОСОБА_1 , з урахуванням, у тому числі, встановлених судами обставин щодо здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 та ухвали від 04.09.2014 у справі № 599/310/13-ц та інших обставин.

Відповідно ч.1ст. 316 ГПК України вказівки викладені у постанові Верховного Суду є обов`язковими для господарського суду під час нового розгляду справи.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №921/386/20 передано на розгляд судді Стадник М.С., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021.

Ухвалою суду від 18.10.2021 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження на 23.11.2021, з врахуванням ухвали суду від 12.11.2021, сторони повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвала не вручена під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Ухвалою суду від 23.11.2021, враховуючи клопотання представників позивача та відповідача 4 відкладено підготовче провадження на 10.12.2021, а у судовому засіданні 10.12.2021, за усним клопотанням представника позивача про продовження підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, для надання можливості ознайомитись із наданими відповідачем - 4 запереченням №б/н від 10.12.2021 (вх. №10104 від 10.12.2021), з рахуванням ухвали від 23.12.21, судове засідання призначено на 25.01.2022,відповідач - 1, відповідач - 2 та відповідач - 4 про дату і час судового засідання повідомленні, а позивач та відповідач - 3 не повідомленні ( згідно з відстеженням на офіційному сайті Укрпошта відправлення не вручене під час доставки).

Ухвалою суду від 25.01.2022 оголошено перерву до 11.02.2022 та витребувано в Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях копії матеріалів приватизації Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський облрибокомбінат", оскільки судове засіданні 11.02.2022 не відбулося (через захворювання судді), ухвалою суду від 14.02.2022 призначено судове засідання на 15.03.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі Регіональне відділення Фонду). Учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвали не вручені під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Ухвалою суду від 15.03.2022, враховуючи подані Регіональним відділенням Фонду супровідним листом №10-114-00390 від 14.03.2022 (вх. №1724 від 14.03.2022) оригінали матеріалів приватизації Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" на 278 арк. та клопотання представників позивача та відповідача 4 про відкладення розгляду судового засідання, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, підготовче засідання відкладено на 26.04.2022, а у судовому засіданні 26.04.2022 ухвалою суду залучено до участі у справі Державне підприємство "Укрриба", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та оголошено перерву до 17.05.2022, яку занесено у протокол судового засідання, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвали не вручені під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Ухвалою суду від 17.05.2022 , за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання на 07.06.2022, а у судовому засіданні 07.06.2022 оголошено перерву до 28.06.2022, що занесено у протокол судового засідання, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвала не вручена під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Ухвалами суду від 28.06.2022, 23.08.2022, 20.09.2022, 18.10.2022 та 25.11.2022, враховуючи клопотання учасників, відкладено розгляд справи відповідно на 23.08.2022, 20.09.2022 18.10.2022, 25.11.2022 та 20.12.2022, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта станом на дати судових засідань ухвали не вручені під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

У судових засіданнях 20.12.2022 та 20.01.2023, враховуючи податі заступником начальника Регіонального відділення Фонду (Белошицький Р.) письмові пояснення №10-114-01636 від 14.12.2022 (вх. №8627 від 19.12.2022), представником ДП "Укрриба" (Панасенко О.А.) пояснення №11-09/51 від 20.12.2022 (вх. №8645 від 20.12.2022) та №11-09/11 від 18.01.2023 (вх. №465 від 19.01.2023), клопотання представника позивача та відповідача - 4 про відкладення розгляду справи, постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 20.01.2023 та 10.02.2023, які занесено у протоколи судових засідань, учасники справи повідомлені про дату та час судових засідань, крім відповідача 3 (ухвали не вручені по причині адресат відсутній за вказаною адресою відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта).

Ухвалою суду від 10.02.2023, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, відкладено судове засідання на 03.03.2023, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвала не вручена під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Ухвалою суду від 03.03.2023, враховуючи подані заступником начальника Регіонального відділення Фонду (Белошицький Р.) письмові пояснення №10-114-00212 від 07.02.2023 (вх. №1398 від 16.02.2023), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.03.2023, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвала не вручена під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

У судових засіданнях 24.03.2023, 14.04.2023 та 02.05.2023, враховуючи подані представником позивача (адвокат Дубовий А.М.) клопотання №б/н від 24.03.2023 (вх. №3574 від 24.03.2023) про долучення доказів, представником відповідача - 4 (Колодовський О.В.) клопотання про відкладення судового засідання №14-04-23/01 від 14.04.2023 (вх. №3236 від 14.04.2023), у зв`язку з необхідністю здійснити повідомлення відповідача - 3 про дату і час судового засідання за нововиявленою адресою та надати можливість висловитись щодо предмету спору, постановлені ухвали про оголошення перерви відповідно до 14.04.2023, 02.05.2023 та 12.05.2023, які занесено у протоколи судових засідань, учасники справи повідомлені про дату і час судових засідань, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвали направлені на дві адреси не вручені під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Заступник начальника Регіонального відділення Фонду (Белошицький Р.) подав клопотання №10-114-00732 від 08.05.2023 (вх. №4087 від 11.05.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

Представник ДП "Укрриба" (Книш О.) подала клопотання №б/н від 12.05.2023 (вх. №4115 від 12.05.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

Селищний голова (Нога А.) подав клопотання №389 від 01.05.2023 (вх. №3718 від 02.05.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 12.05.2023, враховуючи подані селищним головою (Нога А.) письмові пояснення №б/н від 11.05.2023 (вх. №4130 від 12.05.2023), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 26.05.2023, а ухвалою суду від 26.05.2023, враховуючи подані селищним головою (Нога А.) письмові пояснення №465 від 25.05.2023 (вх. №4561 від 26.05.2023) та у зв`язку із знеструмленням мережі, відкладено розгляд справи на 13.06.2023, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача - 3 (відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвали не вручені під час доставки по причині адресат відсутній за вказаною адресою).

Позивач, його представник позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позову посилається на наступне:

- в процесі приватизації Державне підприємство «Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський облрибкомбінат» до статутного фонду якого передано нерухоме майно згідно Переліку нерухомого майна, що передане у власність Відкритому акціонерному товариству «Тернопільський облрибкомбінат»;

- серед нерухомого майна переданого у власність товариству під номером 68 Переліку : вирощувальний став №7 за інвентарним №212 та інформація про дане нерухоме майно не значиться в переліку майна, яке не підлягає приватизації, згідно Плану приватизації;

- Перелік нерухомого майна складений та підписаний керівником державного органу приватизації (або його заступником), відповідно до п. 4 Порядку підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) затвердженого наказом Фонду державного майна України від 12.01.2017 № 17 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2017 за № 170/30038, є документом, що підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства;

- позивач не здійснив державну реєстрацію права власності на спірне майно в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому звернув увагу, що державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності ( висновок Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 );

- рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 11.03.2011 ( протокол №1) змінено організаційно-правову форму товариства на ПАТ Тернопільський облрибокомбінат, а рішенням від 31.08.2015 року ( протокол №01/2015) вирішено припинити діяльність товариства шляхом ліквідації, про що внесено дані в ЄДР;

- в процесі проведення інвентаризації майна товариства направлено адвокатський запит Залозецькій селищній раді, яка в інформації №234 від 23.04.2020 повідомила, що селищна рада набула у комунальну власність майно на підставі рішення від 12.11.2012 №222 «Про питання комунальної власності» та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, яке реалізувала через аукціон (протокол №3 від 05.02.2013) ОСОБА_1 , при цьому звертає увагу суду, що саме із дати отримання інформації позивач дізнався про порушення своїх прав;

- вважає, що Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд погодився із висновками місцевого та апеляційного суду, що спірне майно належить позивачу, а щодо способу захисту то пред`являючи віндикаційний позов до ОСОБА_1 такий би був не підсудний господарському суду;

- просить визнати недійсними та скасувати рішення від 12.11.2012 №222 «Про питання комунальної власності», свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, протокол аукціону №3 від 05.02.2013, який є похідною вимогою, оскільки такі не відповідають чинному законодавству та порушують права позивача, як власника майна.

Третя особа Регіональне відділення Фонду, її представник в судових засіданнях пояснив наступне:

- згідно наказу Регіонального відділення від 12.10.1998 №1009 перетворено Державне підприємство «Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат» у Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський облрибкомбінат» із правами та обов`язками правонаступника, затверджено Статут товариства та передано до статутного фонду нерухоме майно згідно Акту передачі, при цьому сам акт передачі не складався, а наказом №88 «Про внесення змін до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області від 12.10.1998 №1009» виключено з наказу речення такого змісту: «Передати до статутного фонду ВАТ нерухоме майно згідно з актом передачі (Акт додається);

- підтвердженням передачі товариству в процесі приватизації майна є Перелік нерухомого майна, що передане у власність Відкритому акціонерному товариству «Тернопільський облрибкомбінат», який не затверджувався окремим рішенням органу приватизації, та дублікат якого наданий позивачу на його звернення листом від 13.08.2010, при цьому звертає увагу, що перелік нерухомого майна направлявся позивачу листами від 27.04.2000 №03-03/845 та від 26.12.2008 №11-10-05144;

- згідно Переліку нерухомого майна товариству передано зокрема, під позицією 68 вирощувальний став №7, інвентарний номер об`єкта №212 Рибгосп «Заложці», який не значиться у переліку об`єктів що не підлягають приватизації;

- відповідно до Плану приватизації до статутного капіталу ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» не увійшли ставки площею більше 3-х гектарів та водогосподарські об`єкти, що перебували на балансі державного підприємства Тернопільського обласного виробничого рибокомбінату;

- відповідно до законодавства гідротехнічні споруди включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств по акту приймання передачі від 04.07.2003 передано на баланс ДП «Укрриба» і перелік такого майна не змінювався з часу приватизації, підтвердженням чого є витяг Єдиного реєстру об`єктів державної власності;

- в судовому засіданні представник Регіонального відділення повідомила, що інших доказів ніж ті, які є в матеріалах приватизації Державного підприємства «Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат», а саме Акту інвентаризації, інформації про площі ставків, які передані згідно Переліку майна надати не може, за відсутності таких, при цьому наголосила, що згідно законодавства та Плану приватизації ставки площею більше 3-ох гектарів не підлягали приватизації, а тому за відсутності у переліку площі ставка № 7 не може стверджувати, що його площа перевищувала 3 гектари.

Третя особа - Державне підприємство "Укрриба" надала пояснення в яких зазначила , що в процесі приватизації Державного підприємства «Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат» на баланс ДП «Укрриба» передано майно серед переліку якого не значиться гідроспоруда ставка №7 інвентарний номер 212 , на підтвердження чого надало протокол № 1 від 03.07.2003 «Засідання комісії з питань передачі об`єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба», Акт прийманняпередачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба» та Додатки № 1 та № 2 до нього та наказ Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №192 від 25.07.2003 « Про затвердження Акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба.

Відповідач 1 у письмових поясненнях вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

- позивач не підтвердив належними доказами, що він є власником спірного майна;

- дублікат Переліку нерухомого майна від 13.08.2010 не може вважатися правовстановлюючим документом, що свідчить про набуття позивачем права власності на майно, так як таким документом може бути лише акт прийому-передачі, який позивачем не надано;

- позивач не здійснив державної реєстрації нерухомого майна, яка відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держаного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 є обов`язковою;

- згідно розпорядження голови Зборівської районної державної адміністрації від 09.02.2004 №83 за результатами звернення ВАТ «Тернопільський рибокомбінат» від 12.12.2003 №191 про припинено права користування земельними ділянками із земель водного фонду , припинено право користування земельними ділянками із земель водного фонду, які розташовані на території Залозецької селищної ради ( в тому числі на яких знаходяться гідроспоруди ставка №7) за адресою: смт. Залізці, вул. Шевченка, /7 Тернопільського р-н ( колишній Зборівський), Тернопільської області;

- повідомив, що виконати вимогу суду щодо надання Акта інвентаризації на підставі якого було прийнято рішення №222 від 12.22.2012 немає можливості у зв`язку з його знищенням та відсутністю доказів про знищення такого;

-у заяві №б/н від 23.10.2020 (вх.№7603) просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, які позивачем пропущені, оскільки твердження останнього про те, що про порушення свого права він дізнався тільки у квітні 2020 з інформації селищної ради не єдиним достатній доказом, який підтверджує необізнаність позивача щодо прийнятих рішень, враховуючи відкритий доступ до публічної інформації в Єдиному державному реєстрі. Просить в позові відмовити.

Відповідач 2 заяв по суті чи клопотань не надав, причин не повідомив.

Відповідач 3 заяв по суті чи клопотань не подав. Ухвали суду направлені на адресу Товарної біржі Універсальна земельна товарна біржа Придніпровська (пров. Західний, буд 3-Д, кімн. 5, м.Київ, 03067), яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою отриманою за результатами пошуку у мережі «Інтернет» (Інформаційне повідомлення (оголошення) про проведення аукціону у справі про банкрутство №44/258-б, яка знаходиться у провадженні Господарського суду міста Києва) здобув додаткову інформацію щодо контактних даних останнього, а саме дані щодо фактичного місцезнаходження відповідача 3 (вул. Бориспільська, 19, м. Київ, 02093) , повернулися без вручення по причині « адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).

Відповідач-4, його представник проти позову заперечують, з наступних підстав:

- набуття права власності на спірні гідротехнічні споруди позивачем не підтверджено документально , тому його право не є порушеним;

- відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду №1009 від 12.10.1998 «Про перетворення Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" яким передбачено передачу майна згідно Акту передачі та в який внесено зміни (Наказ №88 від 24.03.2011) та виключено текст щодо передачі майна згідно з Актом прийманні передачі, а дублікат Переліку нерухомого майна від 13.08.2010, який не затверджений рішенням Фонду, не є правовстановлюючим;

- вважає, що належним доказом передачі майна є Акт передачі, який у товариства відсутній, що підтверджено позивачем в судовому засіданні, та у зв`язку з чим останнім не проведена державна реєстрація майна, яка згідно законодавства є обов`язковою;

- позивачем не доведено обставин того, що про порушення його майнових прав він не міг дізнатися впродовж 2012-2020років, та що строк позовної давності ним пропущено з поважних причин;

- звертає увагу, що право власності ОСОБА_1 набуто у встановленому законом поряду, що підтверджується належними і допустимими доказами, а саме право користування земельною ділянкою та водним об`єктом (ставком №7) з гідротехнічними спорудами з 2006 року до даного часу, підтвердженням чого є Договори оренди, Договором купівлі-продажу гідроспоруд, рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 у справі №599/310/13-ц та державною реєстрацією права власності, які є чинними на даний час;

- доводи позивача про те, що у Переліку майна під номером 68 знаходиться ставок №7 з гідроспорудами не відповідають дійсності, оскільки площа ставка орендованого ОСОБА_1 , відповідно до Технічного паспорта складає 10,5га, який відповідно до чинного законодавства та Плану приватизації не підлягав приватизації та такий відсутній серед переліку об`єктів які згідно Акту передачі передані на баланс ДП «УКрриба»;

- позивачем не вірно обрано спосіб захисту, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 16.09.2021, передаючи справу на новий розгляд. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та 254/2023 від 01.05.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи представників позивача , відповідачів, пояснення третіх осіб , судом встановлено.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 16.03.1998 №262 Про приватизацію державного майна цілісного майнового комплексу Тернопільського обласного рибокомбінату, за ініціативою Фонду держмайна України (ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992) дозволено приватизацію цілісного майнового комплексу Тернопільського обласного рибокомбінату шляхом перетворення рибокомбінату у відкрите акціонерне товариство;

Наказом Регіонального відділення від 28.05.1998 року № 510 "Про затвердження акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тернопільського обласного виробничого рибокомбінату» затверджено Акт оцінки станом на 01.04.1998, згідно якого оціночна вартість цілісного майнового комплексу (далі ЦМК ) складає 4 599 758,00 грн, вартість майна що підлягає приватизації (розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства) складає 363 544, 00грн; за змістом акту такий складений за документами інвентаризації майна; разом з тим сторони не надали на вимогу суду Акту інтвентаризації складеного в порядку передбаченому Положенням «Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) затвердженого постановою КМ України від 02.03.1993 № 158; при цьому, відповідно до Переліку нерухомого майна радгоспу «Заложці» станом на 01.04.1998 року під номером 90 міститься запис про вирощувальний ставок №7 інвентарний номер 212, адреса об`єкту «уч. Бліх» без зазначення залишкової вартості;

Наказом Регіонального відділення Фонду від 05.10.1998р. №990 затверджено План приватизації, відповідно до якого: - Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат створений на базі ставкового фонду Тернопільської області загальною площею 3586,5га, шляхом розподілу Львівського рибтресту на окремі структурні підрозділи в межах географічного розмежування областей згідно з наказом Головного управління рибного господарства внутрішніх водойм України від 17.12.1964 №108 та яке підпорядковане Державному комітету рибного господарства; одним із основних видів рибгоспу є вирощування ставкової риби; дані про місце розташування господарства ,зокрема,рибгоспу «Заложці», зазначено інформацію про ставки ,їх площі , що розміщені на риб дільниці «БЛІХ» рибгоспу «Заложці», серед яких невеликі вирощувальні,нерестові та зимувальні стави площею від 0,8 до 3,5 га ( п. 2.1); - залишкова вартість основних засобів, зокрема, рибгоспу «Заложзці» 659 579,65грн; - загальна земельна площа рибкомбінату складає 4686,3 га ( в тому числі ставковий фонд - 3586,5 га), зокрема, рибгосп "Заложці"-1841 га, в тому числі: рілля 4 га, сіножаті 92 га, пасовища 39га, під виробничими будівлями 7 га, господарські шляхи 24 га, болота 229 га, землі водного фонду 1446 га; - відповідно до розділу 3 , п.5.4 Плану приватизації перелік об`єктів, які не підлягають приватизації ( відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України, ст.1, 3, 4, 5,6 Водного кодексу України, ст. 5 п. 2 Закону України про приватизацію державного майна» ) додаються на 10 аркушах, не підлягають приватизації ставки площею більше 3-х га, включаючи інженерні та дамбові споруди до них (вартість 2694035 грн), що є виключною власністю народу України та залишаються на балансі підприємства; - об`єкти, що передаються трудовому колективу на умовах оренди відсутні ( п. 5.2); - згідно з п. 6.3 Плану приватизації новостворене акціонерне товариство використовує майно із збереженням виробничого профілю основної діяльності на протязі не менше 10 років та є правонаступником прав та зобов`язань Державного підприємства «Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат»; - до Плану приватизації додані Переліки об`єктів, що не підлягають приватизації, зокрема, по рибгоспу «Заложці», серед якого не значиться вирощувальний ставок №7 з інвентарним №212.

Наказом Регіонального відділення від 12.10.1998 №1009 "Про перетворення Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський "Облрибокомбінат» перетворено Державне підприємство у Відкрите акціонерне товариство Тернопільський Облрибокомбінат з правами і обов`язками правонаступника, затверджено Статут товариства та передано до статутного фонду нерухоме майно згідно Акту передачі, при цьому судом встановлено, що Акт передачі не складався.

Відповідно до Протоколу № 1 від 03.07.2003 «Засідання комісії з питань передачі об`єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба»» комісією складено 04.07.2004 «Акт приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба»» невід`ємною частиною якого є Додатки №1,2,3: - Додаток №1 «До Акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» та передаються на баланс Державного підприємства «Укрриба»», серед якого не значиться став №7, інвентарний №212; - Додаток №2 «До Акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» та передаються на баланс Державного підприємства «Укрриба», але за своїм технічним станом не можуть використовуватись для рибогосподарської діяльності» вирішено передати зазначені у Додатку №2 об`єкти у відання місцевих органів самоврядування (за місцем знаходження) серед якого не значиться став №7, інвентарний №212; Додаток №3 ні Фонд, ні ДП «Укрриба» не надали, причин не пояснили.

У п. 2 протоколу №1 комісія запропонувала майно, зазначене у додатках №2, № 3 до Акту приймання-передачі, яке не передане з технічних та інших причин для рибогосподарської діяльності та житловий фонд передати у відання органів місцевого самоврядування (за місцем розташування).

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №192 від 25.07.2003 « Про затвердження Акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибкомбінат» на баланс Державного підприємства «Укрриба»» затверджено Акт передачі майна та закріплено зазначене в Додатках 1,2,3 майно за ДП «Укррриба» на праві повного господарського відання.

Сторони не надали доказів передачі майна державної форми власності до комунальної власності, враховуючи пропозиції в Додатку №2. ДП «Укрриба» повідомила суд, що на балансі підприємства не перебуває став №7 інвентарний №212, Регіональне відділення Фонду надало Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності в переліку якого не значиться спірне майно гідротехнічні споруди ставка №7 інвентарний №212, та пояснив, що такий перелік є незмінний з моменту приватизації державного підприємства.

На звернення товариства від 29.07.2010 №72, Регіональним відділенням Фонду направлено ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат» супровідним листом від 13.08.2010 року № 11-10-02619/03д (з пояснення фонду від 24.10.2022) дублікати Переліку нерухомого майна, що передане у власність Відкритому акціонерному товариству «Тернопільський облрибкомбінат» від 13.08.2010 та дублікат щодо надання уточнення до Переліку нерухомого майна від 13.10.2010,в якому зазначено, що Перелік нерухомого майна наданий товариству листом від 27.04.2000 року №03-03/845 , проте ні позивач, ні Фонд не надали доказів на підтвердження дати складання такого Переліку, оригінал такого відсутній в матеріалах приватизації, а наявний тільки його дублікат,який виготовлений 13.10.2010 року та на якому відсутня дата його створення.

Відповідно до Переліку під №68 рибгоспу «Заложці» значиться назва об`єкта: «вирощувальний №7 інвентарний №212, вартість за якою об`єкт включено до статутного фонду ». Слід зазначити, що ні План приватизації, ні Перелік нерухомого майна, що передане у власність товариству не містить площі ставків, їх конкретної адреси (розміщення), та за відсутності Акту інвентаризації, не можливо ідентифікувати спірне майно, а документів на підставі яких обліковується майно на балансі товариства останній не надав за їх відсутністю, представник пояснив,що товариство перебуває в стані припинення шляхом ліквідації з 31.08.2015 року за рішенням загальних зборів акціонерів, на підтвердження чого надав Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських, на території Тернопільської області у товариства є велика кількість нерухомого майна переданого в процесі приватизації але віднайти документи по кожному об`єкту не видалося можливим.

Наказом Регіонального відділення від 04.03.2011 № 88 Про внесення змін до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області від 12.10.1998 №1009, з урахуванням Службової записки відділу оцінки майна та відділу правового забезпечення та кадрової роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 03.03.2011 року, складеної за результатами розгляду звернень товариства щодо відмови сільської ради в оформлені права власності з підстав відсутності Акта передачі нерухомого майна, внесено зміни в п.2 наказу, зокрема, виключено друге речення такого змісту: Передати до статутного фонду ВАТ нерухоме майно згідно з актом передачі (Акт додається).

Розпорядженням Зборівської районної державної адміністрації від 09.02.2004 № 83 «Про припинення користування та затвердження актів прийому-передачі земельних ділянок із земель водного фонду», за результатами розгляду заяви ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат» від 12.12.2003 №191 про відмову від переоформлення у встановленому порядку права власності, або права оренди на стави та землі у Зборівському районі, припинено право користування земельними ділянками площею 1325,5га ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат» згідно Додатку 1, зокрема у Залозецькій селищній раді: рілля-4га, сіножаті 81 га, пасовища 24га, господарські шляхи 8 га, болота 176га та ставки 490 га, дані земельні ділянки із земель водного фонду приєднати до земель запасу відповідних рад, затвердити акти прийому-передачі земельних ділянок із земель водного фонду, зокрема, по Залозецькій селищній раді. Позивачем не спростовано доказами доводи селищної ради,що на земельній ділянці 490 га ,знаходиться став №7 з спірними гідроспорудами.

Рішенням Залозецької селищної ради №73 від 10.06.2005 Про надання ставків в оренду погоджено надати в оренду громадянину ОСОБА_1 терміном на 10 років з правом першочергового поновлення договору оренди ставків №7,8 загальною площею 25,1144га за рахунок земель водного фонду селищної ради, зобов`язано ОСОБА_1 заключити договір оренди на вказані водні об`єкти із Зборівською райдержадміністрацією.

Розпорядженням Зборівської районної державної адміністрації №300 від 30.06.2005 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок водного фонду на території Залозецької селищної ради, надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду на території Залозецької селищної ради в оренду терміном на 10 (десять) років.

За зверненням ОСОБА_1 , Спільне мале підприємство «Геодезія » виготовило 25.07.2005 «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області ОСОБА_1 », відповідно до якої загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду громадянину ОСОБА_1 становить 25,1144га, в тому числі: - ставків 23,5337га, - прибережна захисна смуга 1,5807га, з неї гідротехнічних споруд 1,5807га.

Між Зборівською районною державною адміністрацією ( Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №671 від 29.12.2005 укладено :

1/ - Договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 25,1144, за рахунок земель запасу Залозецької селищної ради, в тому числі 23,5337 га, гідротехнічними спорудами 1,5807га, прибережна смуга 1,5807га, терміном на 10 років для ведення ставково-рибного господарства;

2/- Договір оренди водного об`єкта (ставка) від 08.02.2008, відповідно до умов пп.1.1, 2.1, 3.1, 9.1, 9.2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв терміном на 10 років у платне користування водний об`єкт (ставок) площею водного дзеркала 23,5337га, який знаходиться за адресою:Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці; у п.2.4 Договору міститься застереження, що гідротехнічні споруди водного об`єкту, що передається в оренду, не є предметом цього договору, і умови їх використання визначаються іншими документами. Додатковою угодою №2 від 05.02.2018 внесено зміни до Договору оренди водного об`єкта від 08.02.2008: - Зборівську районну державну адміністрацію замінено на Тернопільську обласну державну адміністрацію (підстава п.5 ст. 122 Земельного кодексу України, зміна повноважень щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у користування ); - договір оренди водного об`єкта укладено на строк дії договору оренди землі та визначено розмір орендної плати.

Виконкомом Залозецької селищної ради, з метою ефективного використання нерухомого майна, що знаходиться на території Залозецької селищної ради, та проведеною інвентаризацією гідроспоруд ставка №7 та прийняттям їх на баланс селищної ради, прийнято рішення №222 від 12.11.2012 Про питання комунальної власності, яким оформлено право комунальної власності за Залозецькою селищною радою на гідроспоруди ставка №7, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1 рішення); доручено Зборівському районному бюро технічної інвентаризації зареєструвати дані гідроспоруди та видати свідоцтво на право комунальної власності. Селищна рада, на вимогу суду не надала матеріали інвентаризації гідроспоруд, що стали підставою для прийняття спірного рішення, голова ради пояснив, що такий знищено, при цьому доказів знищення не надав, зазначивши про відсутність таких.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 20.12.2012 на підставі рішення №222 від 12.11.2012 Залозецька селищна рада є власником комунального майна гідроспоруди ставка №7:- водовипуску 1;- водовипуску 2; - водовипуску 3 та греблі 4 за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до Протоколу аукціону №3 від 05.02.2013 з продажу комунального майна відбувся аукціон 05.02.2013 року, об`єктом якого був лот №3, до складу якого увійшли гідротехнічні споруди ставка №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (частина земляної греблі довжиною 20,0м, водовипуск (поз.2), водовипуск (поз. 3)), організатором аукціону на підставі договору доручення №10/01/2013 від 10.01.2013 виступала Тернопільська філія Товарної біржі Універсальна земельна товарна біржа Придніпровська; переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 20715,20грн; протокол аукціону № 3 затверджено Залозецьким сільським головою ОСОБА_2 05.02.2013 року.

Між Залозецькою селищною радою (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено 05.02.2013 Договір купівлі-продажу гідроспоруд, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві гідротехнічні споруди ставка №7: - земляну греблю довжино 20,0м; - водовипуск (по.2); - водовипуск (поз.3), які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , право власності переходить від Продавця до Покупця з моменту державної реєстрації Договору згідно п. 4 ст. 334 ЦК України.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 у справі №599/310/13-ц, яке набрало законної сили, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.09.2014, визнано дійсним Договір купівлі-продажу гідротехнічних споруд ставка №7 по АДРЕСА_2 укладений 05 лютого 2013 року між Залозецькою селищною радою та ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на гідротехнічні споруди ставка №7: водовипуск (поз.2), водовипуску (поз.3), земляна гребля (поз.4), довжиною 20,0м, розташовані по АДРЕСА_2 з посиланням на положення ч.2 ст. 220 ЦК України.

За зверненням ОСОБА_1 Тернопільським обласним управлінням водних ресурсів Держводагенства України у 2013 році виготовлено «Технічний паспорт ставків. Ставки №7 і №8 на території Залазецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області», зокрема на ставок №7 заплавного типу, площею 10,5га, довжиною 460м, середньою шириною 210м, прив`язка до р. Гук притока р. Серет, розташованого на території Залозецької селищної ради Зборівського району.

За зверненням ОСОБА_1 Районним комунальним підприємством Зборівської районної ради «Бюро технічної інвентаризації» виготовлено 29.12.2014 Технічний паспорт на гідротехнічні споруди ставка №7 (адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого придбані гідроспоруди включають два водовипуски з металевими трубами та дві земляні насипні греблі, довжиною 20метрів та 10 метрів.

Державним реєстратором Зборівського районного управління юстиції Кавецькою О.Б. ,на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 та ухвали від 04.09.2014 у справі №599/310/13-ц, здійснено 14.01.2015 державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на гідротехнічні споруди ставка №7, зокрема залізобетонний водовипуск з металічною трубою (поз. 2), залізобетонний водовипуск з металічною трубою (поз.3), земляну греблю (поз.4), довжиною 20,0м за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності №8431484, реєстраційний номер нерухомості 553071761226, номер об`єкта в РПВН 38713100), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №216-од від 15.04.2016 Про передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду на території Залозецької селищної ради Зборівського району» між Тернопільською обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар ) укладено 21.04.2016 Договір оренди землі № 120, відповідно до якого передано в строкове (на 10 років) платне користування на умовах оренди земельну ділянку водного фонду державної власності, площею 25,1144га за кадастровим номером 6122655300:01:001:0831, в тому числі під ставками - 23,5337га, під гідротехнічними спорудами - 1,5807га, для рибогосподарських потреб з водним об`єктом, розташованим на ній, за межами населеного пункту на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області; на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна гідротехнічні споруди, які перебувають у власності Орендаря (пп.1-4 Договору). Передачу земельної ділянки в орендне користування сторонами оформлено шляхом підписання 21.04.2016 Акту прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою для рибогосподарських потреб, площею 25,1144га за кадастровим номером 6122655300:01:001:0831 зареєстровано 16.05.2016, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис про інше речове право №14543528 від 16.05.2016).

Державним агентством водних ресурсів України видано ОСОБА_1 «Дозвіл на спеціальне водокористування» №106/ТП/49д-17 від 18.10.2017 ставками, зокрема, став №7, площею 10,5га, розташованого на території Залозецької селищної ради за межами населеного пункту.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ Тернопільський облрибокомбінат від 11.03.2011, оформленого протоколом №1, змінено організаційно-правову форму товариства на ПАТ Тернопільський облрибокомбінат.

Позивач стверджує, що він є власником нерухомого майна (вирощувальний став №7 за інвентарним №212 Рибгоспу Заложці) та в процесі проведення інвентаризації майна, як одного із заходів при здійсненні ліквідації ПАТ Тернопільський облрибокомбінат, рішення про ліквідацію прийнято загальними зборами акціонерів 31.08.2015 року ( протокол №01/2015, про що внесено дані в ЄДР) встановлено, що власником спірного майна є громадянин ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення до суду

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені учасниками справи доводи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Згідно з ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (висновок Верховного суду викладений у п.4.5 постанови від 19.05.2020р. у справі № 910/9167/19).

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (висновки сформульовані в п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16,п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18). Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб встановлений ст. 16 ЦК України: - визнання права; - визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов`язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; -) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов`язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

За змістом ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону ).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89).

Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень ( висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10. 2019 у справі № 922/3537/17 ( пункти 37, 38), від 01.04. 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 ( пункти 7.15, 7.16).

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.1), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13).

У статті 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина 1). Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина 2).

За змістом статті 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові є власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави та за якою зареєстровано право власності на це майно.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від23.11.2021року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21,пункти 63,64).

Для застосування вимог ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений у такий спосіб. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, запису про державну реєстрацію права власності за належним власником та припинення права власності за неналежним (близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74).

Отже, враховуючи принцип процесуальної економії, належним способом захисту у цьому разі є витребування майна з незаконного володіння.

Обрання позивачем невірного способу захисту, є безумовною підставою відмови у позов.

При таких обставинах, суд, враховуючи що позивачем невірно обрано спосіб захисту відмовляє у позові.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 123, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 5 липня 2023 року.

Суддя М.С. Стадник