Рішення

від 30.06.2023 по справі 320/5651/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року справа №320/5651/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (далі позивач, ТОВ "Агро-Ленд.") до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Київській області) з позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) статус платника єдиного податку 4 групи з 01.01.2022;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкової декларації №9034087880 від 17.02.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) платника єдиного податку на 2022 рік, оформлену листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-1814;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) №9034087880 від 17.02.2022 платника єдиного податку на 2022 рік;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). А відтак, вважає дії податкового органу протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Залучено в якості співвідповідача до участі у справі Державну податкову службу України. Витребувано докази від сторін.

Представник відповідачів подав до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стверджує, що станом на 31.12.2021 в інтегрованій картці платника податку ТОВ "Агро-Ленд." по коду платежу - 14010100 наявний податковий борг в розмірі 1395,009 грн., що спричинило відмову позивачу у переході на спрощену систему оподаткування, як платника єдиного податку четвертої групи на звітний (податковий) період 2022 рік, на виконання вимог пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291.5-1 Податкового кодексу України. Про це було повідомлено позивача листом №10789/6-36-18-14 від 18.02.2021, який направлено поштовими засобами зв`язку (рекомендованим листом №0860104098583 22.02.2022). Представником відповідачів зазначено, що у зв`язку з недотриманням вимог пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291.5-1 Податкового кодексу України податковим деклараціям, поданих ТОВ "Агро-Ленд." по єдиному податку четвертої групи з додатками на 2022 рік (відомостям та розрахункам частки сільськогосподарського товаровиробництва) присвоєно статус «Не визнано як податкова звітність».

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код 40403456, місцезнаходження: 08073, Київська обл., Макарівський р-н, с. Яблунівка, вул. Грушевського, 85) зареєстроване як юридична особа 06.04.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має статус платника податку на додану вартість (витяг №1810144500019).

Основним видом діяльності ТОВ "Агро-Ленд." є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач є сільськогосподарським виробником, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області та зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Київській області про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи від 20.07.2020 №22722/10/10-36-56-04.

Також, в матеріалах справи наявний лист ГУ ДПС у Київській області «Про надання інформації», в якому у відповідь на лист позивача, останньому повідомлено про те, що ТОВ "Агро-Ленд." відноситься до переліку платників, що звітує в 2021 році як платник єдиного податку четвертої групи.

Судом встановлено, що у лютому 2022 року позивачем засобами електронного зв`язку подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік від 10.02.2022, до якої був доданий додаток №1 - відомості про наявність земельних ділянок та розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік.

Вказана декларація із додатком №1 була одержана контролюючим органом 17.02.2022 за реєстраційним номером 9034087880.

Листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14 Головне управління ДПС у Київській області щодо відмови переходу платника на єдиний податок четвертої групи повідомило позивача про те, що згідно з пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Станом на 1 січня 2022 року в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Агро-Ленд." (ЄДРПОУ 40403456) обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1395,00 грн.

У зв`язку з невідповідністю вимогам, встановленим ст. 291 Кодексу, керуючись п.299.6 ст.299 Кодексу ТОВ "Агро-Ленд." (ЄДРПОУ 40403456) не може бути зареєстровано суб`єктом господарювання як платником єдиного податку четвертої групи у 2022 році.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Так, відповідно до п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Аналіз наведених положень статті 291 ПК України свідчить, що вимоги несумісності суб`єкта господарювання зі статусом платника єдиного податку четвертої групи стосуються випадку, коли такий суб`єкт лише бажає набути відповідний статус, однак не відповідає визначеним критеріям та йому контролюючим органом за місцем його реєстрації та обліку може бути відмовлено в реєстрації платником єдиного податку.

Іншими словами, ці норми стосуються випадків обрання або переходу платником податків на спрощену систему оподаткування, однак не охоплюють та не врегульовують випадки, коли юридична особа на момент виникнення ситуації з необхідністю підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування вже є платником єдиного податку четвертої групи, включена до Реєстру платників єдиного податку та подає до контролюючого органу документи для підтвердження цього статусу.

Як встановлено судом, позивач є платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку від 20.07.2020 №22722/10/10-36-56-04.

У листі від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14 «Про відмову переходу платника на єдиний податок четвертої групи» контролюючим органом повідомлено позивача про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2022 за ТОВ "Агро-Ленд." обліковується податковий борг, внаслідок чого податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік не була прийнята як податкова звітність.

У зв`язку з недотриманням вимог п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України ТОВ "Агро-Ленд." відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік.

Наведена обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік, оформленого листом відповідача від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14.

Проте, доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у позивача, як підстава відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з посиланням на норми п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України суд вважає помилковими, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи на момент набуття такого статусу. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Суд звертає увагу, що наявність податкового боргу на перше січня 2022 року може бути підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Проте в даному випадку іде мова про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, оскільки позивач вже мав цей статус, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Київській області про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи від 20.04.2020 №22722/10/10-36-59-04 у 2020 році, та листом ГУ ДПС у Київській області про надання інформації у 2021 році.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.02.2019 у справі №804/3117/17, від 26.02.2019 у справі №816/513/17, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Таким чином, випадки анулювання реєстрації платника єдиного податку чітко окреслені п. 299.10 ст. 299 ПК України, є вичерпними та перелік таких підстав, їхній зміст та документальне підтвердження наявності таких підстав у діяльності суб`єкта господарювання не підлягають розширеному трактуванню як з боку платників податку, так і з боку контролюючих органів.

Суд наголошує, що серед випадків, визначених у ст. 299 ПК України, відсутня така підстава для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи, як наявність податкового боргу станом на 1 січня звітного року.

У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17 та від 29.03.2018 у справі №804/2321/17.

Як встановлено судом, в рішенні відповідача, що оформлене листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14, Головне управління ДПС у Київській області не зазначає про наявність жодної з підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року.

Крім того, згідно положень абзацу 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Тобто, для встановлення обставин неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, а також для проведення йому донарахування сум податків і зборів, від яких він був звільнений внаслідок перебування на спрощеній системі оподаткування, щодо такого платника має бути проведена виїзна документальна перевірка у відповідності до вимог ПК України.

Отже відповідач лише під час проведення виїзної документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Проте, контролюючим органом не надано суду доказів проведення виїзної документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Суд зазначає, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог ст. 298 ПК України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 х 180 = 3060 грн.).

Натомість податковий борг позивача у сумі 1395,00 грн. по сплаті податку на додану вартість утворився 31.12.2021, та був погашений позивачем 21.01.2022, що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача, наданим відповідачем.

Отже умова переходу на сплату інших податків і зборів, а саме існування податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060,00 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в даному випадку не дотримана, що виключає обов`язок позивача перейти на сплату інших податків і зборів.

Суд також акцентує увагу на тому, що матеріали справи не містять рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, як окремого індивідуально-розпорядчого документу.

Натомість лист відповідача від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14 щодо відмови переходу платника на єдиний податок четвертої групи не є рішенням про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Як вже зазначалось судом вище, рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України, до яких не належить заборона, передбачена пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, якою керувався відповідач.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.12.2019 у справі №810/3682/15, від 10.12.2019 у справі №806/499/16, від 27.06.2019 у справі №806/1086/17, від 20.06.2019 у справі №822/1807/17, які в силу вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи не проведення щодо ТОВ "Агро-Ленд." виїзної документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом відповідача-1 від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14, на думку суду, є таким, що виходить за межі наданої відповідачу-1 як суб`єкту владних повноважень компетенції, а отже, є протиправним та таким, що не може тягнути за собою жодних юридично зобов`язуючих наслідків для позивача.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.03.2019 у справі №818/606/17, в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Судом в ході дослідження матеріалів справи документального підтвердження жодної із обставин, визначених у п. 299.10 ст. 299 ПК України, відносно позивача не встановлено.

Відтак, відмова Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні ТОВ "Агро-Ленд." статусу платника єдиного податку четвертої групи, що оформлена листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14, є протиправною та підлягає скасуванню, що має своїм наслідком відновлення прав позивача у стані, в якому він перебував до порушення з боку відповідача-1, а саме відновлення для ТОВ "Агро-Ленд." статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) статус платника єдиного податку 4 групи з 01.01.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно п. 299.9 ст. 299 ПК України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб`єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, - двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Пунктом 299.2 ст. 299 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно із ст. 19-2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; здійснює процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно із п. 7 п. 4 Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків.

Отже, здійснення реєстрації платників єдиного податку належить до повноважень Державної податкової служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, з огляду на встановлення судом протиправності виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2022 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) №9034087880 від 17.02.2022 платника єдиного податку на 2022 рік, суд зазначає таке.

В силу положень п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов`язків платників податків, їх представників та податкових агентів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з положеннями п. 48.1 - 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Згідно з п. 48.7 ст. 47 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, визначений положеннями статтями 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а відтак, неприйняття податкової декларації з інших, відмінних від цього підстав податковим законодавством не передбачено.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Враховуючи визнання судом відмови відповідача-1 у не підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік протиправною, подальші дії Головного управління ДПС у Київській області щодо неприйняття податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік від 17.02.2022 №9034087880, поданої ТОВ "Агро-Ленд.", є протиправними.

З огляду на вказане, як похідна також підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код 40403456) №9034087880 від 17.02.2022 платника єдиного податку на 2022 рік та зареєструвати її датою подання.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4962,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №413 від 15.06.2022.

Враховуючи викладене та задоволення позовних вимог, сума судового збору у розмірі 4962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю у цій справі суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що клопотання позивачем не мотивовано, а лише постановлення судом рішення зобов`язального характеру само по собі не є підставою для встановлення судового контролю, без наявності передумов для цього, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю у цій справі на момент ухвалення рішення у справі, що не позбавляє позивача права звернення до суду із таким клопотанням після ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (місцезнаходження: 08073, Київська обл., Макарівський р-н, с. Яблунівка, вул. Грушевського, 85; ідентифікаційний код 40403456) в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2022 року.

4. Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) №9034087880 від 17.02.2022 платника єдиного податку на 2022 рік, оформлену листом від 18.02.2022 №10789/6/10-36-18-14.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (ідентифікаційний код юридичної особи 40403456) №9034087880 від 17.02.2022 платника єдиного податку на 2022 рік та зареєструвати її датою фактичного подання 17.02.2022.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд." (місцезнаходження: 08073, Київська обл., Макарівський р-н, с. Яблунівка, вул. Грушевського, 85; ідентифікаційний код 40403456) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-а, ідентифікаційний код ВП 44096797) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

7. У встановленні судового контролю відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 30.06.2023.

Суддя Кушнова А.О.