єдиний унікальний номер справи 546/507/21
номер провадження 1-кп/546/2/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2023 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Решетилівка Полтавської області кримінальне провадження за № 12020170310000234, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом недоведеним
23 серпня 2020 року, близько 18 год., по автодорозі Київ Харків Довжанський в м. Решетилівка Полтавської області у напрямку м. Київ рухався автомобіль ВАЗ - 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в порушення п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення п.п. 10.1,16.13 Правил дорожнього руху, здійснюючи розворот ліворуч у напрямку м. Полтава, перед виконанням маневру не переконався в безпеці, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, а саме автомобілю марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, та допустив зіткнення даних транспортних засобів. Внаслідок дорожньо транспортної події пасажир автомобіля «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_8 та пасажир автомобіля ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_9 , отримали тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово медичної експертизи №993 від 19.11.2020 потерпілій ОСОБА_8 у результаті дорожньо транспортної події, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому дистального метаепіфізу правої променевої кістки зі зміщенням та кутовою деформацією; закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки та вивиху півмісяцевої кістки правої кисті; закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, синців шкіри гомілок та гіпопігментацій шкіри ділянок колінних суглобів, які є наслідком загоєння саден шкіри, які утворились від дії тупих предметів та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Відповідно до висновку судово медичної експертизи № 95 від 25.02.2021 потерпілій ОСОБА_9 у результаті дорожньо транспортної події, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому лобкової кістки справа без зміщення, яке утворилися від дії тупих предметів та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. Відповідно до висновку судової інженерно транспортної експертизи № 735 від 26.10.2020 в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, відповідно до яких:
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
16.13.Перед поворотомліворуч ірозворотом водійнерейкового транспортногозасобу зобов`язанийдати дорогутрамваю попутногонапрямку,а такожтранспортним засобам,що рухаютьсяпо рівнозначнійдорозі взустрічному напрямкупрямо чиправоруч.
Відповідно до висновку додаткової судової інженерно транспортної експертизи № СЕ-19/117-21/2094-ІТ від 22.02.2021 в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху.
У заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди. В умовах даних подій водій автомобіля ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь яких перешкод технічного характеру.
Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 1ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, викладені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 , знайшли своє підтвердження, а його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та показаннями потерпілої і свідків. Просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покаранняу виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду повідомила, що 23 серпня 2020 року вони із чоловіком, який був за кермом автомобіля, поверталися із відпочинку на природі у напрямку до міста Полтави із міста Київ. Перед заправкою у місті Решетилівка сталася ДТП. Це було близько 18 години, на вулиці було ясно, дощу не було, видимість нормальна. Перед зіткненням з іншим автомобілем вони рухалися зі швидкістю близько 50 км/год. Удар їхнього автомобіля прийшовся у правий бік автомобіля обвинуваченого в область передньої пасажирської дверки. На запитання відповіла, що в місці зіткнення бачила знак ремонтні роботи, знак про з`їзд вправо. Звідки виїхав автомобіль обвинуваченого потерпіла не бачила.
Представниця потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 до початку судового засідання надіслала до суду промову у судових дебатах, відповідно до якої сторона потерпілої вважала, що стороною обвинувачення повністю доведено, що ОСОБА_4 порушив Правила дорожнього руху, у зв`язку з чим двом потерпілим було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. Просила задовольнити цивільний позов ОСОБА_8 та стягнути із обвинуваченого на користь потерпілої 107276,54 грн. З урахуванням усіх істотних обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, просила визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при зазначених вище обставинах не визнав та суду показав, що в той день 23 серпня 2020 року він зустрічав свою знайому ОСОБА_9 та її дитину з потягу у сел. Покровське Решетилівського району Полтавської області та повіз до м. Решетилівка Полтавської області. Він вирішив їхати по трасі, де був технічний розворот. Доїхавши до розвороту, він зупинився, побачив, що автомобіль іншого учасника ДТП був дуже далеко та почав здійснювати маневр розвороту. На середині розвороту він почув сигнал та відбувся удар у праву частину автомобіля. При ударі ОСОБА_4 вивертав кермо вліво та тиснув на гальма. Після цього він подивився на потерпілу, її дитину, щоб переконатися чи все з ними нормально. Далі він вийшов з автомобіля та намагався відкрити двері, які були погнуті. В напрямку міста Полтави рухався автомобіль швидкої допомоги, який забрав потерпілу ОСОБА_8 , яка перебувала в іншому автомобілі, а через деякий час працівники Решетилівської ЦРЛ забрали до лікарні потерпілу ОСОБА_10 . Інший учасник ДТП ОСОБА_7 викликав працівників поліції. Через деякий час приїхали працівники патрульної поліції з міста Решетилівка, які відібрали пояснення в учасників ДТП. Потім приїхали працівники патрульної поліції з міста Полтави, які описували пошкодження автомобілів, робили відповідні заміри. Автомобіль ОСОБА_7 повезли на штрафмайданчик, а йому дали номер евакуатора, який доставив автомобіль в м. Решетилівку. Цивільний позов не визнав та у його задоволенні просив відмовити. На запитання повідомив, що під час здійснення маневру бачив, як автомобіль ОСОБА_7 був від нього на відстані близько 300 метрів. Також на запитання повідомив, що бачив дорожній знак «Стоп», тобто він виїжджав із другорядної дороги на головну, однак був впевнений, що встигне здійснити маневр. На запитання захисника відповів, що при здійсненні маневру розраховував на виконання Правил дорожнього руху іншим водієм.
Захисник ОСОБА_5 у судовому просив суд ухвалити виправдувальний вирок. В обґрунтування своєї позиції захисник посилався на те, що під час судового розгляду винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому злочині не знайшла свого підтвердження, бо досудове розслідування проведено не об`єктивно, з істотним порушеннями, а наявні у кримінальному провадженні докази є неналежними. Так, на думку захисника, стороною обвинувачення не зазначено місце ДТП, всупереч Правилам дорожнього руху вказано, що ОСОБА_4 здійснював «розворот ліворуч», хоча ПДР містить вказівку про поворот ліворуч. Також не враховано, що на місці ДТП був знак 1.4.1, а отже ОСОБА_7 виконував маневр повороту. Швидкість водія ОСОБА_7 встановлена не була.
Досудове розслідування здійснювали неуповноважені особи, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення групи слідчих. Отже зібрані по кримінальному проваджені докази є недопустимими. Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 724/86/20 від 04.10.2021. Також у матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення про визначення групи прокурорів, а є лише постанова про зміну групу прокурорів. При цьому посилався на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 22.02.2021 у справі 754/7061/15.
Протокол огляду не містить жодних фактичних даних, слідів гальмування, де саме змінюється напрямок руху, місце ДТП, не зазначено осіб, які брали участь у огляді. Схема ДТП, як додаток до протоколу, також не містить жодної інформації про одиниці виміру відстаней, про дорожню розмітку, напрямки руху, кількість полос. Також у протоколі не міститься інформації про технічний засіб, яким здійснювалося фотографування, відсутній його інвентарний номер. Посилався на постанови Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі 178/1229/16-к, від 07 липня 2020 року у справі №633/313/16-к, від 02 вересня 2020 року у справі № 591/4742/16-к.
При прийнятті рішення у даному судовому провадженні захисник просив урахувати висновки, які зроблені в рішеннях ЄСПЛ у справах «Гефген проти Німеччини» та «Нечипорук і Йонкало проти України» у яких сформульовано доктрину «плодів отруйного дерева».
Протокол огляду транспортних засобів зроблений до внесення відомостей до ЄРДР в порушення вимог ст. 214 КПК України. Крім того даний огляд зроблений у позапроцесуальний спосіб, відсутні підписи водіїв.
Постанова про визнання речового доказу від 24.08.2020 слідчої ОСОБА_11 зроблена неуповноваженою особою, а речовий доказ автомобіль «Шкода» потерпілим ОСОБА_7 був проданий іншій особі без надання можливості стороні захисту дослідити цей доказ, хоча на цей автомобіль ухвалою слідчого судді було накладено арешт.
Слідчий експеримент проведений неуповноваженою особою та в січні 2021 року, хоча ДТП сталася у серпні 2020 року, тобто проведений за зовсім інших природніх умов та температурного режиму. ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту не було роз`яснено його права. Відтворення обстановки не відбулося, а лише здійснено записування даних зі слів ОСОБА_7 . Посилався на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 14 вересня 2020 у справі 740/3597/17.
Щодо проведення судової автотехнічної експертизи від 26 жовтня 2020 року захисник зазначив, що вона призначена неуповноваженою особою. Також експерт ОСОБА_12 всупереч вимогам закону дав відповідь на питання інші, ніж поставлені слідчим, не враховано актуальні методики для проведення експертизи, вихідні дані є неповні, не зазначено дорожні знаки. Даний висновок експерта є недопустимим доказом.
Експертний висновок від 22.02.2021 зроблений на підставі постанови, яка винесена неуповноваженою особою. Крім того експерт всупереч вимогам закону за власної ініціативи збирав вихідні дані, зокрема параметри автомобіля «Шкоди Октавія». Жодної методики, які існують, не були використані експертом ОСОБА_13 при проведенні експертизи. Відповіді щодо ОСОБА_7 не надані. Незрозуміло звідки взялася відстань від початку сліду гальмування автомобіля «Шкода Октавія» до місця зіткнення 14,7 м, оскільки у жодному доказі цієї відстані немає. Тому даний висновок експерта є недопустимим доказом.
Експертні висновки від 28.01.2021 та 22.01.2021 є також недопустимим доказом, оскільки експерт проник до транспортного засобу без дозволу власників та без ухвали слідчого судді. Крім того ці експертні висновки зроблений на підставі постанови, яка винесена неуповноваженою особою ОСОБА_14 .
Експертні висновки від 22.12.2020 та 21.12.2020 зроблені на підставі постанови, яка винесена неуповноваженою особою та на підставі недопустимих доказів. Тобто дані висновки є неналежними доказами.
Протокол огляду місця події від 21.12.2020 проведений неуповноваженою особою ОСОБА_14 без процесуального керівництва прокуратури. Незрозуміло яким чином слідчий без статистів проводив заміри тільки із понятими. Обстановка після ДТП на час проведення цього огляду змінилася.
Щодо судово медичних експертиз захисник зазначив, що частково матеріали для експертизи отримані у позапроцесуальний спосіб без дозволу суду. Тобто не було отримано згоду особи на збирання відомостей про неї. У висновку експерта №993 від 10.09.2020 зазначена ОСОБА_15 , однак вона не є експертом. Також було зазначено ОСОБА_16 , однак даний експерт був на лікарняному. Із медичною документацією, на підставі яких було проведено експертизу, сторона захисту не знайомилася. Тобто, ці докази також є недопустимими доказами.
Постанова про визначення підслідності від 15.01.2021, винесена начальником Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури з порушенням вимог КПК України та є незаконною. Посилався на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 24 травня 2021 у справі 640/5023/19.
Докази надані сторонами кримінального провадження
На обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які на думку прокурора є належними та допустимими засобами доказування тих обставин, що мають значення для доведення вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину, і які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні:
витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.2, а.к.п. 178 - 180);
рапорт помічника чергового Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 , відповідно до якого 29.08.2020 о 17 год. 30 хв. отримано повідомлення по телефону про те, що до травмпункту Миргородської ЦРЛ звернулася ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями у вигляді забою правого стегна, які остання отримала внаслідок ДТП, яке сталося 23.08.2020 о 18 год. 23 хв. на автошляху Київ Харків у Решетилівському районі (т.2, а.с. 183);
рапорт помічника чергового Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 , відповідно до якого 23.08.2020 зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_7 про те, що 23.08.2020 о 18 год. 23 хв. на трасі Київ Харків біля заправки «ШЕЛ» трапилася ДТП за участі транспортних засобів ВАЗ 2106, днз НОМЕР_1 , та «Шкода Октавія», днз НОМЕР_2 (т.2, а.с. 183);
рапорт старшого інспектора чергового Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_18 , відповідно до якого 23.08.2020 о 23 год. 42 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.08.2020 о 23 год. 30 хв. до травматологічного відділення 1 МКЛ звернувся ОСОБА_7 та повідомив, що по трасі Київ Харків близько 17 год його автомобіль «Шкода» зіткнувся з автомобілем ВАЗ (т.2, а.к.п. 188);
протокол огляду транспортного засобу від 23.08.2020, проведеного слідчим СВ Решетилівського ВП ОСОБА_11 , в ході якого було оглянуто автомобілі ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 та Skoda Oktavia, державний номерний знак НОМЕР_2 та встановлено зовнішнє пошкодження авто ВАЗ 21063: деформація передньої пасажирської дверки, переднє крило, колесо переднє, часткова деформація світлових приборів зліва, деформація даху; пошкодження автомобіля Skoda Oktavia: нашарування фарби червоного кольору на капоті, деформація капоту, переднього бамперу, відсутнє скло показників лівого та правого повороту, тріщини на лобовому склі у верхній частині з боку водія та у верхній і нижній частині скла з боку пасажира, деформація решітки радіатора та ін. (т.2, а.к.п. 198-200);
протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 23.08.2020 з фототаблицями, проведеного слідчим СВ Решетилівського ВП ОСОБА_11 , в ході якого було встановлено, що місцем ДТП є 306 км а/д Харків Київ; дорожнє покриття для 2 напрямків, шириною 16,5 ; елементи дороги ремонті роботи, тимчасове звернення дороги та зміна напрямку руху; стан покриття сухо; до проїжджої частини примикають: праворуч металеві відбійники; ліворуч пластикові обмежувальні плити; сліди гальмування спарені (т.2, а.к.п. 201-204, 206 - 2011);
схему до протоколу огляду місця ДТП від 23.08.2020 (т.2, а.к.п. 205);
протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 21.12.2020 з схемою та фототаблицями, проведеного начальником СВ Решетилівського ВП ОСОБА_14 , в ході якого було встановлено, що місцем огляду є відрізок автодороги Київ Харків Довжанський у м. Решетилівка Полтавської області. Даний відрізок дороги розташований між АЗС «Шелл» у напрямку м. Київ та АЗС «Глуско» у напрямку міста Харків. На момент огляду на даному відрізку автодороги мається часткова відсутність розподільчого напрямку з встановленням дорожніх знаків 5.26, 2.2, 4.7, 3.2 та тимчасова розмітка оранжевого кольору. Під час огляду було проведено вимірювання елементів автодороги та відстані розташування між ними. Встановлено, що загальна ширина проїзної частини у напрямку м. Київ до місця розвороту складає 8,1 м. Загальна ширина проїзної частини після знаку «Місце для розвороту» у напрямку міста Київ складає 13 м. Ширина проїзної частини в місці розвороту позначена тимчасовою розміткою оранжевого кольору складає 8,2 м (т.2, а.к.п. 213-214, 215, 216-217);
протокол огляду місця події від 29.04.2021, проведеного старшим слідчим СВ ВП №2 Полтавського РУП ОСОБА_19 , в ході якого було встановлено, що місцем огляду є відрізок автодороги Київ Харків Довжанський у м. Решетилівка Полтавської області, а саме відрізок вказаної дороги, що розміщений між АЗС «Шелл» та «Глуско». У ході огляду встановлено, що даний відрізок дороги та смуги в напрямку міста Київ та м. Харків розділені посередині відбійником і тому у вказаному місці відсутній розворот (т.2, а.к.п. 218-219);
висновок експерта №993 судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_8 від 10.09.2020, відповідно до якого з урахуванням даних наданої медичної документації, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому дистального метаепіфізу правої променевої кістки зі зміщенням та кутовою деформацією; закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки та вивиху півмісяцевої кістки правої кисті; закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, синців шкіри гомілок та гіпопігментацій шкіри ділянок колінних суглобів, які є наслідком загоєння саден шкіри, які утворились від дії тупих предметів та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (т.2, а.к.п. 239-240);
висновок експерта №95 судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_9 від 24.02.2021, відповідно до якого з урахуванням даних наданої медичної документації, ушкодження у вигляді перелому лобкової кістки справа без зміщення виникло від дії тупого предмету; виявлене тілесне ушкодження могло виникнути 23.08.2020 у результаті ДТП; ушкодження у вигляді перелому лобкової кістки відноситься до категорії ушкодження середньої ступені тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я (т.2, а.к.п. 248);
лист Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня» Решетилівської міської ради Полтавської області від 25.03.2021 старшому слідчому СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була доставлена бригадою ЕМД до закладу після ДТП, яка мала місце 23.08.2020 на автодорозі Київ Харків Довжанський поблизу м. Решетилівка. Встановлений діагноз: забій правого гомілково ступневого суглобу. Стаціонарного лікування не потребувала. Отримала рекомендації по лікуванню в амбулаторних умовах (т.2, а.к.п. 250);
висновок експерта №165 судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_9 від 31.03.2021, відповідно до якого на підставі судово медичної експертизи по мед. документації, дані кримінального провадження, враховуючи обставини випадку, було зроблено висновок, що при судово медичній експертизі у ОСОБА_9 виявлене тілесне ушкодження могло утворитися при ДТП та не виявлено тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні на площину (т.3, а.к.п. 3-4);
висновок експерта №СЕ-19/117-21/2094-ІТ від 22.02.2021 судової інженерно транспортної експертизи, відповідно до якого у заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; у заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху; у заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП; у заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти даної ДТП шляхом виконання п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь яких перешкод технічного характеру (т.3, а.к.п. 8-13);
висновок експерта №61 від 28.01.2021 судової інженерно транспортної експертизи автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого на момент проведення огляду ходова частина досліджуваного автомобіля, гальмівна система, рульове керування знаходилася у непрацездатному стані; непрацездатності ходової частини, робочої гальмівної системи та рульового керування досліджуваного автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 виникли під час дорожньо транспортної пригоди (т.3, а.к.п. 16-24);
висновок експерта №62 від 22.01.2021 судової інженерно транспортної експертизи автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого на момент проведення огляду ходова частина, робоча гальмівна система та рульове керування знаходилася у працездатному стані (т.3, а.к.п. 27-34);
висновок експерта №929 від 22.12.2020 судової інженерно транспортної експертизи, відповідно до якого місце зіткнення автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 знаходится на 306 км автодороги сполучення Київ Харків Довжанський у м. Решетилівка Полтавської області в межах слідів гальмування автомобіля Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , перед кінцевим розташування автомобіля Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , в схемі до протоколу огляду місця ДТП від 23.08.2020 (т.3, а.к.п. 37-39);
висновок експерта №928 від 21.12.2020 судової інженерно транспортної експертизи, відповідно до якого під час зіткнення повздовжні вісі автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , були розташовані під кутом близько 95 ± 10 градусів (т.3, а.к.п. 42-46);
висновок експерта №735 від 26.10.2020 судової інженерно транспортної експертизи, відповідно до якого у заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; в умовах даної події величина швидкості руху автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , визначається рівною близько 47,8 50 км/год; у заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху; у заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП; у заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти даної ДТП шляхом виконання п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь яких перешкод технічного характеру (т.3, а.к.п. 49 - 52);
протокол проведенняслідчого експериментувід 05.01.2021з фототаблицямита схемоюдо нього,проведеного начальникомСВ РешетилівськогоВП ГлобинськогоВП ГУНПв Полтавськійобласті ОСОБА_14 ,яким встановлено,що наа/дКиїв Харків Довжанський 306км вприсутності понятихсвідку ОСОБА_7 було запропонованорозповісти прообставини ДТП.Після цьогодля проведенняслідчого експериментубуло використаноавтомобіль ВАЗ 2106та автомобільШкода Октавія.В присутностіпонятих ОСОБА_7 було запропонованопоказати місцевиїзду автомобіляВАЗ найого смугуруху тавказати місцезіткнення автомобілів,а такожрозташувати транспортнізасоби відноснопроїзної частинив моментзіткнення,після чогобули зробленівідповідні заміри(т.3,а.к.п.61-68).
Прокурором було також надано та досліджено у судовому засіданні наступні матеріали досудового розслідування:
висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря Полтавського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_21 , дата та час огляду 23 серпня 2020 року 22 година 30 хвилин, з якого установлено, що у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено (т. 2, а.к.п. 189);
висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря Полтавського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_21 , дата та час огляду 23 серпня 2020 року 22 година 05 хвилин, з якого установлено, що у ОСОБА_7 ознак сп`яніння не виявлено (т. 2, а.к.п. 190);
копію посвідчення водія ОСОБА_4 НОМЕР_3 із відкритими категоріями А1, А, В, С (т. 2, а.к.п. 191);
копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_22 (т. 2, а.к.п. 192);
копія посвідчення водія ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 із відкритими категоріями B, C, D (т. 2, а.к.п. 194);
копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля SKODA OKTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 (т. 2, а.к.п. 196);
поліс №АО/6610832 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно автомобіля ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , страхувальник ОСОБА_4 (т. 2, а.к.п. 195);
поліс №147262396 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно автомобіля Skoda Oktavia, номерний знак НОМЕР_2 , страхувальник ОСОБА_7 (т. 2, а.к.п. 197);
фотознімки з місця ДТП, долучені 21.09.2020 потерпілою ОСОБА_8 до матеріалів кримінального провадження (т. 2, а.к.п. 228, 230);
заяву ОСОБА_7 про те, що він отримав від працівників поліції Решетилівського ВП ГУНП в Полтавській області автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 (т. 3, а.к.п. 58);
клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про проведення слідчого експерименту (т. 3, а.к.п. 84);
постанова від 30.04.2021 старшого слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 про відмову у задоволенні клопотання (т. 3, а.к.п. 86);
клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про проведення додаткових слідчих дій (т. 3, а.к.п. 87);
постанова від 30.04.2021 старшого слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 про відмову у задоволенні клопотання (т. 3, а.к.п. 86);
клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про долучення доказів (т. 3, а.к.п. 87);
клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про проведення слідчих дій (т. 3, а.к.п. 116).
Подані стороною обвинувачення матеріали досудового розслідування такі як:
постанова начальника Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_24 про визначення підслідності кримінального правопорушення (т.2, а.с. 182);
постанова керівника Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_24 про зміну складу групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні (т.2, а.с. 184);
постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження автомобілів ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 та Skoda Oktavia, державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 2, а.к.п. 212);
клопотання про арешт майна від 25.08.2020 (т. 2, а.к.п. 220, 221, 222);
ухвала слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.08.2020, яким клопотання про накладення арешту на автомобілі ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 та Skoda Oktavia, державний номерний знак НОМЕР_2 задоволено (т.2, а.к.п. 224-226);
постанова начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про призначення судово медичної експертизи від 10.09.2020 відносно потерпілої ОСОБА_8 (т.2, а.к.п. 234);
постанова про призначення судово медичної експертизи від 24.02.2021 відносно потерпілої ОСОБА_9 (т.2, а.к.п. 234);
постанова від 31.03.2021 старшого слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 про призначення додаткової судово медичної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_9 (т.3, а.к.п. 1);
постанова начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про проведення судової автотехнічної експертизи від 05.10.2020 (т.2, а.к.п. 234);
постанова від 10.12.2020 начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про проведення судової транспортно трасологічної експертизи (т.2, а.к.п. 53);
постанова від 10.12.2020 начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про проведення судової транспортно трасологічної експертизи (т.2, а.к.п. 56);
постанова від 04.01.2021 начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу: автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 (т.3, а.к.п. 57);
постанова від 04.01.2021 начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 про проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 (т.3, а.к.п. 59);
постанова від 16.02.2021 старшого слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 про проведення додаткової судової інженерно транспортної експертизи (т.3, а.к.п. 69-70);
повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (т.3, а.к.п. 72-73);
лист Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» від 29.10.2020 №02.8-18/917 відповідно до якого ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога та лікаря фтизіатра не перебуває (т.3, а.к.п. 75);
довідка характеристика на ОСОБА_4 , видана Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради 25.11.2020 № 01-38/3251, відповідно до якої компрометуючих матеріалів на ОСОБА_4 виконавчий комітет не має (т.3, а.к.п. 76);
довідка про склад сім`ї ОСОБА_4 , видана Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради 25.11.2020 (т.3, а.к.п. 77),
не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого та потерпілого, окремими рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують тощо. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України. Однак оцінку процесуальним рішенням та отриманим на їх підставі доказам в частині їх допустимості судом буде надано з урахуванням доводів сторін.
Стороно захисту були подані наступні матеріали та докази:
фотокопію протоколу огляду транспортного засобу від 23.08.2020 (т.3, а.к.п. 91-95);
фотозображення місця ДТП (т.3, а.к.п. 96-104);
фотокопію акту пошкодження автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 (т.3, а.к.п. 105);
копію квитанції, видаткової накладеної про купівлю ОСОБА_4 мобільного телефону, фотознімки телефона, на який було зроблено долучені до матеріалів кримінального провадження фотозображення (т.3, а.к.п. 128 - 132);
диски з фотозображеннями, долученими до матеріалів кримінального провадження (т.3, а.к.п. 133, 134);
фотозображення ділянки дороги, де сталася дорожньо транспортна пригода (т.3, а.к.п. 135-138).
Також за клопотанням сторін в судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що 23 серпня 2020 року він з дружиною повертався з відпочинку по трасі Київ Харків у напрямку м. Полтава. Проїжджаючи м. Решетилівка в районі заправки на полосу його руху раптово виїхав автомобіль червоного кольору. Він застосував екстрене гальмування, однак уникнути ДТП не вдалося. Він їхав зі швидкістю близько 50 км/год. Видимість була добра, час був близько 18 години, дорога суха. Напрямку руху він не змінював, дорога звертала направо. На думку свідка, водій автомобіля ВАЗ його не побачив, бо не зупинився. Внаслідок ДТП його автомобіль отримав ушкодження передньої частини. Після ушкоджень автомобіль міг рухатися своїм ходом. Автомобіль ВАЗ отримав ушкодження передньої правої частини між передньою правою дверкою і колесом. На запитання повідомив, що у автомобілі ВАЗ були жінка з маленькою дитиною. Щодо дорожніх знаків зазначив, що з його боку був знак «Об`їзд перешкоди» з правого боку, мабуть, був знак «Дорожні роботи». На даній ділянці дороги був двосторонній рух. В місці ДТП була рівна ділянка дороги. Свідок повідомив, що автомобіль ВАЗ він побачив за 20 - 30 м. Під час ДТП автомобіль ВАЗ рухався. На даний час відносно автомобіля «Шкода Октавія» укладено договір купівлі продажу із переоформленням на іншу особу.
Свідок ОСОБА_25 , працівник поліції, суду повідомив, що під час даної дорожньо транспортної пригоди він був у складі слідчо оперативної групи. Після прибуття на місце пригоди ними було опитано учасників ДТП. Щодо напрямку руху автомобілів повідомив, що автомобіль «Шкода» рухався в напрямку міста Полтава, напрямку руху автомобіля ВАЗ він не пам`ятає. На запитання відповів, що під час огляду місця ДТП були присутні слідчий, поняті, водії. ДТП сталося на лівій смузі руху, оскільки в напрямку заправки «Глуско» було дві полоси. Які саме були дорожні знаки свідок не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_11 , суду повідомила, що у 2020 році працювала слідчим Решетилівського відділу поліції. Вона складала схему до протоколу огляду. Точного місця дорожньо транспортної пригоди не пам`ятає, це було місце технічного розвороту на автодорозі Київ Харків. На місці ДТП були присутні сліди гальмування обох автомобілів. Місце зіткнення було вказано водіями. Які саме на місці ДТП були дорожні знаки не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_26 суду повідомив, що йому зателефонувала мати обвинуваченого ОСОБА_4 і він відвіз її на місце ДТП, яке сталося навпроти заправки «Шелл» на 306 км. Автомобіль «Шкода» стояв у напрямку міста Полтава, а автомобіль ВАЗ на місці розвороту. Біля місця ДТП був знак розвороту та обмежувального руху. Гальмівний шлях був у обох автомобілів. Внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ отримав ушкодження правого переднього крила, правої передньої дверки, бамперу з правого боку. У автомобіля «Шкода» було пошкоджене праве переднє крило, розбита права передня фара. Біля автомобіля ВАЗ було осипання уламків скла чи пластмаси.
Свідок ОСОБА_27 , мати обвинуваченого, суду повідомила, що в серпні 2020 року до неї зателефонував її син та повідомив про те, що сталася дорожньо транспортна пригода. Коли вона приїхала на місце ДТП, то побачила автомобіль її сина та автомобіль «Шкода». Також на місці пригоди вона бачила гальмівний шлях від обох автомобілів. Внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ отримав ушкодження: праве переднє колесо ввігнуте всередину згори, пошкоджене переднє праве крило, правий поріг. У автомобіля «Шкода» було пошкоджене передня частина з правого боку. Внаслідок зіткнення автомобілів рух на дорозі зупинено не було.
Свідок ОСОБА_28 суду повідомив, що 23 серпня 2020 року він знаходився у с. Прокопівка у знайомих. До них зателефонували і після цього вони дізналися, що ОСОБА_4 попав у ДТП. Вони разом приїхали до заправки в районі АЗС «Шелл». Автомобіль ВАЗ стояв приблизно на відстані 5-6 метрів на лівій крайній полосі від місця розвороту. У нього було побите праве крило, дверка, пошкоджене колесо. На тій же полосі знаходився автомобіль «Шкода», на якій був розбитий права передня фара. На думку свідка, судячи із пошкодження автомобіля ВАЗ, автомобіль «Шкода» рухався із великою швидкістю. При чому відстань між автомобілями була близько 4-5 метрів.
Свідок ОСОБА_29 суду повідомив, що в серпні 2020 року йому зателефонував його двоюрідний брат ОСОБА_4 та повідомив, що сталася ДТП і попросив допомогти. Коли він прибув на місце ДТП, то побачив, що автомобіль ОСОБА_4 стоїть на правій лівій смузі, права смуга руху була вільна. Також на місці ДТП був гальмівний шлях, мабуть, обох автомобілів та уламки автомобілів. На місце пригоди він прибув десь через 20 хвилин. Погода була ясна, світило сонце. У автомобіля ВАЗ був пошкоджений правий бік, а у автомобіля «Шкода» - передня частина. У слідчих діях свідок участі не приймав.
Оцінка наданих доказів, доводів, показань учасників кримінального провадження та підстави для виправдання обвинуваченого
Приписами статей 91, 92 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Щодо доводів захисника про те, що досудове розслідування здійснювали неуповноважені особи, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення групи слідчих, а зібрані по кримінальному проваджені є недопустимими доказами суд зазначає наступне.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
За приписами п. 1 ч. 2 ст.39та ч. 1 ст.214 КПКвизначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
Статтею 110 КПКустановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст.39, ч. 1 ст.214 КПКувзаємозв`язку з положеннямист. 110 цього Кодексу.
Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогамст. 110 КПК. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.
Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення слідчих (розшукових) дій означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед органом досудового розслідування на певному етапі кримінального провадження.
Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечується дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язане з дотриманням гарантій прав ісвобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження і можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів.
Дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Прокурором у судовому засіданні було долучено витяги із Єдиного реєстру досудових розслідувань у яких зазначено орган досудового розслідування та слідчих, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження (т.2, а.к.п. 178-180).
Водночас витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, оскільки витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
В аспекті застосування приписів ч. 2 ст.39, ч. 1 ст.214 КПКу взаємозв`язку з положеннямист. 110 цього Кодексу недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправа на справедливий суд.
У разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій.
Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.
Висновок суду базується на правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі №724/86/20.
Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема розділу про прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення, 23.08.2020 начальником ОСОБА_14 було винесено доручення про проведення досудового розслідування. Проте постанова про визначення групи слідчих не виносилася. Постанова про створення слідчої групи була винесена начальником СВ ОСОБА_30 лише 15.01.2021. Однак і дана постанова не була долучене стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК України).
Згідно частини 1 статті 85 належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Положення статей 86, 87 КПК України визначають, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Таким чином, оскільки прокурором не було долучено до матеріалів кримінального провадження постанови про визначення групи слідчих, із вказаною постановою сторона захисту не знайомилася, то суд вважає, що зібрані докази у даному кримінальному провадженні є недопустимими, оскільки зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.
Щодо доводівзахисника провідсутність уматеріалах кримінальногопровадження рішенняпро визначеннягрупи прокурорів,а єлише постановапро змінугрупу прокурорів.
Згідно з ч. 1ст. 3 КПКкерівник органу прокуратуриГенеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень; прокурорособа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (пункти 9, 15).
Статтею 131-1. Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 2ст. 36 КПКпрокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, у тому числі: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадкахособисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; повідомляти особі про підозру; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до частин 1, 2ст. 37 КПКпрокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частини 1, 2ст. 214 КПК).
Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.
Надання прав, покладення обов`язків та визначення обсягу відповідальності за своєю юридичною природою потребує письмової форми заради уникнення суб`єктивізму та забезпечення правової визначеності.
ЧиннийКПКу ст. 110 передбачає, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Хочаст. 37 КПКі не передбачає для керівника органу прокуратури специфічної форми рішення про визначення прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, така процесуальна форма вбачається, із тлумачення положеньст. 110 КПКу взаємозв`язку із положеннями ч. 5ст. 36 КПК. Відповідно до останньої норми Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.
Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечуються дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язана із дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження та можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів.
У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі, постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Як було зазначено вище прокурором у судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження було долучено витяги із Єдиного реєстру досудових розслідувань, у яких зазначено орган досудового розслідування, слідчих, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво (т.2, а.к.п. 178-180).
Однак витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
За змістом статей36,37,110 КПКрішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченимКПКвимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбаченихст. 36 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.
Виходячи з наведеного, відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
До такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 22.02.2021 у справі 754/7061/15
Суд зазначає, що прокурором до матеріалів кримінального провадження було долучено постанову керівника Решетилівської окружної прокуратури І. Сагайдачного від 17.03.2021 про зміну групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у кримінальному провадженні, однак ця постанова лише змінює, однак не призначає склад прокурорів, які здійснюватимуть відповідні повноваження у даному кримінальному провадженні. Тобто, вказана постанова є похідної від первісної постанови про призначення (визначення) прокурорів, яка, як було зазначено, у матеріалах кримінального провадження відсутня. До того ж надана прокурором постанова датована 17.03.2021, у той час, як відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 23.08.2020.
Вказана обставина свідчить про те, що зібрані під час досудового розслідування даного кримінального провадження докази, є недопустимими, оскільки зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Таким чином відсутність постанови про визначення групи слідчих у матеріалах кримінального провадження та постанови про призначення (визначення) прокурора чи групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення, що є самостійними підставами для виникнення у суду розумного сумніву у доведеності стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та ухваленні виправдувального вироку.
Між тим суд вважає за доцільне надати правову оцінку іншим доводам захисника щодо недоведеності вини обвинуваченого, зокрема щодо недопустимості доказів.
Так, у судовому засіданні 14 червня 2023 року стороною захисту було подано письмове клопотання про визнання протоколу огляду місця ДТП, схеми та фототаблиці недопустими доказами, посилаючись на наступні обставини. Вимоги до змісту протоколу визначені ч. 3 ст. 104 КПК України. У вступній частині протоколу зазначено місце 306 км а-д Харків Київ, але такої дороги не існує, а є автомобільна дорога загального користування державного значення М-03 Київ Харків Довжанський, що підтверджується технічним паспортом, витребуваного судом. З даного технічного паспорта вбачається, що 306 км розташований неподалік річки Говтва Грузька. ДТП сталося в районі АЗС «SHELL» та АЗС «Glusko» в межах міста Решетилівка, що підтверджується показаним свідків. А отже, відомості про місце ДТП зазначено неправильно. Крім того огляд місця події, зазначений у протоколі на 306 км також спростовується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:021:0003, на якій розташована АЗС «SHELL» та скріншотом з сайту kadastr.live та інформацією з мобільного застосунку U.GO за наступною адресою: с. Решетилівка траса а/д Київ Харків Довжанський 306 км + 350 метрів. Також повністю не зазначена посада, ім`я по батькові особи, яка проводила дану процесуальну дію, адреси понятих та учасників ДТП, всіх осіб, які були присутні під час проведення даної процесуальної дії. Також з протоколу вбачається, що застосовувався фотоапарат Canon, але в ньому взагалі не міститься інформації про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, який застосував слідчий, не зазначена його модель, інвентарний номер. Описова частина протоколу взагалі не містить число смуг в кожному напрямку, їх ширина, ширина узбіччя, ширина роздільної смуги, не позначені краї проїжджої частини, не визначений радіус зміни напрямку руху з двостороннього на односторонній, не зазначено висоту ширину металевих відбійників та пластикових обмежувальних плит. В описовій частині не зазначено координати місця зіткнення. Не зазначено спосіб регулювання руху на цій ділянці, а саме не містить інформації щодо жодного дорожнього знаку та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, встановленого на місці пригоди, наявність яких була на момент ДТП. У протоколі не зазначено сліди гальмування обох транспортних засобів, не зазначена довжина і ширина слідів гальмування кожного автомобіля, їх розміщення щодо краю проїжджої частини і лінії розмітки, не зазначено частини фарби, осколки скла, обсипання землі, сліди рідини, їх розміщення на проїжджій частині щодо транспортних засобів, не зазначено довжину демонтованого металевого відбійника, де сталося ДТП, а також не визначено довжина розвороту та відстань, яку подолав з розвороту автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 . В заключній частині протоколу не зазначено спосіб ознайомлення учасників зі змісту протоколу, а лише зазначено, що ніби то він прочитаний водіями, тому незрозуміло хто знайомив зі змістом протоколу понятих та інших учасників огляду. Відсутні підписи самих понятих.
Щодо схеми, яка пояснює зміст протоколу: у схемі не зазначено до якого протоколу її складено; як сам протокол, так і схема не містить вказівки на те, яка ділянка дороги, на якій сталась ДТП, скільки напрямків руху та скільки смуг руху в кожному з цих напрямків, до яких сталих орієнтирів здійснена прив`язка автомобілів, слідів гальмування, осипання скла, ґрунту, фарби, рідини, які відокремилися від автомобілів, координати місця зіткнення відносно сталих орієнтирів, ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами та узбіччя, розташування дорожніх знаків, дорожньої розмітки та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху. Також на схемі невідомо звідки взялися арифметичні цифри, які відсутні в самому протоколі, що це за одиниці виміру.
Щодо фототаблиці, яка пояснює зміст протоколу. Фотофіксацію здійснювала слідча ОСОБА_11 особисто, однак протокол не містить інформації про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, які застосувала слідча ОСОБА_11 при проведенні вказаної процесуальної дії При цьому фототаблиця підписана слідчим ОСОБА_14 , який у складанні протоколу участі не брав і процесуального статусу якого на час проведення огляду місця ДТП не визначено. У матеріалах кримінального провадженні відсутні відомості про те, коли та від кого слідчий ОСОБА_14 отримав ці фотознімки, яким чином зафіксував отримання фотознімків, коли складав такі фотоілюстрації та з якого носія інформації і якими нормами КПК щодо фіксування процесуальних дій керувався при цьому. Також сторона захисту посилалася на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 05.12.2019 у справі №178/1229/16-к, від 07.07.2020 у справі №633/313/16-к, від 02.09.2020 у справі №591/4742/16-к, від 23.02.2021 у справі №175/777/15 (т.4, а.к.п. 3-7).
Прокурором у судовому засідання було надано письмові заперечення на вказане клопотання сторони захисту, у яких прокурор зазначив, що захисник у власному клопотанні посилаються на неправильність зазначення місця складення протоколу, а саме 306 км автодороги Харків-Київ. Разом з цим 306 км автодороги не є конкретним місцем із встановленим дорожнім знаком 306 км, а є певний відрізок вказаної дороги, в межах, якого внаслідок злочинної необережності ОСОБА_4 сталась дорожньо-транспортна пригода. Крім того, посилання захисника на неправильність назви вищевказаної дороги, зазначеної в протоколі огляду, є необґрунтованим, оскільки відомості щодо місця, де сталось ДТП є абсолютно зрозумілим та поза розумним сумнівом встановленим із прив`язкою до місцевості. Крім того, на момент огляду слідчий не мав можливості абсолютно точно встановити назву вищевказаної автодороги із зазначенням відповідних маркувань у зв`язку із відсутністю будь - якої технічної документації на земельну ділянку, де сталась дорожньо-транспортна пригода. Факт правильності зазначеного в протоколі огляду місця ДТП, підтверджено показаннями свідків, зокрема ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 , якi були безпосередніми учасниками ДТП, а також показаннями інших свідків. Докази, на якi посилається сторона захисту в частині визначенні місця ДТП, а саме на інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речове права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:021:0003, відомостей сайту kadastr.live, інформації мобільного застосунку не були відкриті стороні обвинувачення у встановленому порядку, передбаченому КПК України, а тому не є належними та допустимими доказами. Крім того, вказані відомості стороною захисту узяті з неофіційних джерел, що ставить під сумнів їх достовірність. Щодо незазначення слідчим характеристики фотоапарату «Canоn», носія інформації, якi застосовував слідчий та не зазначено інвентарний номер. Слідчим дійсно використовувався технічний засіб фіксації протоколу огляду ДТП фотоапарат марки «Canоn». Вимогами КПК, не передбачено необхідність зазначення інвентарного номеру технічного засобу фіксації, що застосовується слідчим під час огляду місця події. Щодо технічних характеристик вказаного засобу варто відмітити, що під час огляду використовувався цифровий фотоапарат, який не має по суті технічних характеристик, притаманних для плівкових фотоапаратів. Крім того, відсутність зазначення технічних характеристик фотоапарату, не має жодного впливу на повноту відомостей, відображених у протоколі огляду ДТП. Щодо відсутності зазначення в протоколі кількості смуг руху, їх ширини, ширини узбіччя, ширини роздільної смуги, не позначення краю проїзної частини, не визначення радіусу зміни напрямку руху з двостороннього на односторонній в напрямку (з м. Київ), не визначення ухилу ділянки місця зіткнення транспортних засобів, не зазначення висоти, ширини металевих відбійників та пластикових обмежувальних плит, координат місця зіткнення, не зазначення способу регулювання руху на цій ділянці автодороги тощо, відмітив, що протокол мстить всі необхідні відомості, в тому числі в описовій частині протоколу, у схемі до протоколу, а також у фототаблиці. Вказані відомості були використані експертами Полтавського НДЕКЦ МВС України при проведенні судових автотехнічних експертиз. Наявність зафіксованого у протоколі огляду ДТП було абсолютно достатньо для надання чітких та обґрунтованих висновків експертів автотехніків, що приєднані до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення. Щодо незазначення у протоколі відомостей про сліди гальмування транспортних засобів, не зазначення їх довжини, ширини, розміщення щодо краю проїзної частини i лінії розмітки, довжини кожного сліду від початку до задніх та передніх коліс, безперервності сліду тощо прокурор вказує, що вказані відомості не є обов`язковими при проведенні огляду місця ДТП, натомість вказані відомості наведені захисником з методичних рекомендацій, які не є джерелом права в розумінні КПК України. Більше того, вказана інформація зафіксована у схемі та фототаблиці до протоколу, які є невід`ємними додатками. Крім того, відомості відображені у протоколі огляду є достатніми для надання відповідного висновку експерта №929 від 22.12.2020, яким у достовірний формі зафіксовано місце зіткнення автомобілів, №928 від 21.12.2020, яким встановлено контактуючі ділянки вищевказаних автомобілів та кут зіткнення. Учасники слідчої дії були ознайомлені із протоколом огляду, про що маються їх підписи у протоколі. Посилання захисника на нібито те, що підписи понятих були дописані пізніше після закінчення слідчої дії не відповідає дійсності та є необґрунтованим. У матеріалах кримінального провадження, які були приєднані до судової справи відсутні будь-які заяви, клопотання ОСОБА_4 з приводу надання можливості ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а тому встановити походження фотознімків протоколу, нібито зроблених ОСОБА_4 та час їх виготовлення не можливо.
Щодо схеми, яка пояснює зміст протоколу прокурор зазначив, що у власному клопотанні захисник посилається на відсутність ряду необхідних відомостей у схемі до протоколу огляду ДТП від 23.08.2020, зокрема ділянки дороги, сталих орієнтирів, ширини тротуарів, узбіччя, дефектів дорожнього покриття та інших, при цьому посилається на пункти 4,5 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Разом з цим, вказана інструкція не є джерелом кримінального та кримінального процесуального права, а тому не може бути узята слідчими чи прокурорами за основу при проведенні досудового розслідування кримінальних правопорушень. Крім того, вищевказана інструкція носить рекомендаційний характер.
Щодо фототаблиці, яка пояснює зміст протоколу прокурор вказав, що фототаблиця до протоколу огляду ДТП складено начальником СВ Решетилівського ВП ОСОБА_14 , який входив до складу СОГ, яка виїжджала на місце ДТП. Фототаблиця містить всi необхідні відомості, передбачені КПК та фіксує обставини дорожньо-транспортної пригоди. Щодо відсутності відомостей про те, коли та від кого слідчий ОСОБА_14 отримав ці фотознімки, яким чином фіксував отримання фотознімків та з якого носія, вказані відомості не є обов`язковими при складенні протоколів огляду та фототаблиць до них. Відомості про технічний засіб, на який здійснювалось фотографування, зазначено в протоколі огляду. Відомості відображені у фототаблиці є належними, допустимим та достовірними.
У судовому засіданні представниця потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_31 просила у задоволенні вказаного клопотання сторони захисту відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.
Суд, даючи оцінку клопотанню сторони захисту, ураховуючи доводи та міркування сторін кримінального провадження, вважає, що клопотання сторони захисту про визнання протоколу огляду місця ДТП, схеми та фототаблиці недопустими доказами підлягає до задоволення з огляду на таке.
Як було зазначено вище, огляд місця події проведено неналежним суб`єктом проведення даної процесуальної дії, що має наслідком визнання даного доказу та додатків до нього недопустимими.
Поряд з цим суд вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.
За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчих дій та може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення.
Так, огляд місця ДТП було проведено 23.08.2020 слідчою СВ Решетилівського ВП ОСОБА_11 . Місце дорожньо транспортної пригоди визначено як 306 км а/д Харків Київ, що за відсутності відповідної технічної документації є прийнятним, оскільки 306 км є певний відрізок вказаної дороги, а не конкретним місцем зіткнення транспортних засобів. Подані стороною захисту інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:021:0003, на якій розташована АЗС «SHELL» та скріншотом з сайту kadastr.live та інформацією з мобільного застосунку U.GO суд не бере до уваги, оскільки дані відомості були подані лише під час подання вказаного клопотання та не відкривалися стороні обвинувачення в порядку статті 290 КПК України.
Щодо того, що слідчим не повністю зазначена посада, ім`я по батькові особи, яка проводила дану процесуальну дію, адреси понятих та учасників ДТП, всіх осіб, які були присутні під час проведення даної процесуальної дії, суд зазначає, що слідчим зазначено свою посаду в достатній мірі для ідентифікації вказаної особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК не передбачено обов`язкової участі понятих при огляді місця події, а тому незазначення їх повної адреси не є суттєвим порушенням. Визначення кола учасників слідчої дії є повноваженнями слідчого, а тому саме слідчий вирішує кого із осіб слід залучати для проведення огляду місця події.
Щодо відсутності інформації про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, який застосував слідчий, та не зазначення його моделі та інвентарного номеру суд зазначає, що відповідно до протоколу огляду місця ДТП слідчим застосовувався фотоапарат Canon без вказівки на модель. Однак дана обставина є несуттєвою та не впливає на зміст даного доказу. Вимог щодо зазначення інвентарного номеру технічного засобу фіксації положенням процесуального законодавства не містять.
Доводи сторони захисту про відсутність підпису понятих спростовуються останньою сторінкою протоколу огляду, де біля прізвищ понятих містяться їх підписи.
Однак суд погоджується із доводами сторони захисту, що протокол огляду місця ДТП не містить вказівки на число смуг в кожному напрямку, їх ширину, ширину узбіччя, ширину роздільної смуги, не позначені краї проїжджої частини, не визначений радіус зміни напрямку руху з двостороннього на односторонній. Також протокол огляду місця ДТП не містить інформації щодо жодного дорожнього знаку та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, встановленого на місці пригоди, наявність яких підтверджується як долученими фототаблицями до протоколу, так і дослідженими матеріалами кримінального провадження та показаннями учасників судового провадження. Крім того у протоколі не зазначено сліди гальмування обох транспортних засобів, не зазначена довжина і ширина слідів гальмування кожного автомобіля, їх розміщення щодо краю проїжджої частини і лінії розмітки, не зазначено частини фарби, осколки скла, обсипання землі, сліди рідини, їх розміщення на проїжджій частині щодо транспортних засобів. Вказані дані мають важливе значення для встановлення всіх обставин справи. А тому викладені у запереченні прокурора на клопотання сторони захисту доводи про те, що наявність зафіксованого у протоколі огляду ДТП було абсолютно достатньо для надання чітких та обґрунтованих висновків експертів автотехніків, суд уважає необґрунтованим, оскільки висновки експертів зроблені без урахування всіх даних.
На думку суду, перелічені неточності, які містяться у протоколі огляду місця події, та на які посилається сторона захисту, є істотними порушеннями, та мають наслідком визнання протокол огляду місця ДТП від 23.08.2020 недопустимим доказом також і з цих підстав.
Аналізуючи зміст схеми до протоколу огляд місця події, суд доходить висновку, що вказана схема містить неповну інформацію. Так, слідчим, всупереч вимогам пунктів 4,5 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, на схемі не зображено та не зафіксовано: ділянку дороги, на якій сталася ДТП; сталих орієнтирів,до якихна схеміздійснена прив`язкаоб`єктів таслідів;розміщення частинта об`єктів(уламкикузова,частинки фарби,уламки скла,осипання ґрунту,сліди рідини),що відокремилисявід транспортногозасобу,відносно елементівпроїжджої частини,транспортних засобів;площа розсіюванняуламків скла,осипання ґрунту;координати місцязіткнення,наїзду відносносталих орієнтирів;розташування дорожньоїрозмітки;розташування дорожніхзнаків таінших засобівтехнічного регулюваннядорожнього руху.Також данасхема немістить інформаціїпро те, скільки напрямків руху та скільки смуг руху в кожному з цих напрямків.
До того ж на зворотному боці схеми місця ДТП відсутня будь яка інформація, хоча повинно бути зазначено: марку (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; серія таномер полісуобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів таназва страховоїорганізації,яка йоговидала,а уразі йоговідсутності -посвідчення відповідноїкатегорії осіб,для якихнаявність полісуне єобов`язковою; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП та інше. У свою чергу перша сторінка схеми містить лише вказівку на номерні знаки та прізвища водіїв.
Суд не приймає доводів прокурора на те, що Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього не є джерелом кримінального та кримінального процесуального права, а тому не може бути узята слідчими чи прокурорами за основу при проведенні досудового розслідування кримінальних правопорушень та носить рекомендаційний характер зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІХ цієї інструкції у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський . У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимогКримінального процесуального кодексу України.
Окрім того пунктом 11 розділу ІІІ цієї інструкції визначено, якщо при розгляді справи поліцейський прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передаються прокурору або органу досудового розслідування.
Аналізуючи наведені положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, суд вважає, що твердження прокурора про те, що дана Інструкція не є джерелом кримінального та кримінального процесуального права є помилковим. На думку суду, схеми місця ДТП мають бути складені уповноваженою особою саме у відповідності до цієї інструкції.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що схема до протоколу огляду місця події від 23.08.2020 не містить всіх даних, а подекуди навіть тих, які зазначені у протоколі огляду місця ДТП (відокремлених від транспортних засобів частин), та не може вважатися допустимим доказом, оскільки оформлена з порушеннями законодавства.
Щодо доводів сторони захисту щодо недопустимості як доказів фототаблиць, доданих до протоколу огляду місця ДТП від 23.08.2020 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3ст. 105 КПКдодатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Суд, ураховуючи те, що фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП від 23 серпня 2020 року було виготовлено вже після проведення цієї слідчої (розшукової) дії та підписано особою, яка їх виготовила, а саме начальником СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 (т.2, а.к.п. 206-211), який був слідчим у цьому провадженні (за наявності підтвердження даної обставини), не вбачає порушення вимог ч. 3ст. 105 КПКпід час виготовлення вказаних додатків до протоколу огляду місця події.
Однак, як було зазначено вище, постанова про визначення слідчим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_14 у матеріалах кримінального провадження відсутня, тому вказані фототаблиці також виготовлені неуповноваженою на те особою та є недопустимими доказами. Твердження прокурора про те, що ОСОБА_14 входив до складу СОГ, яка виїжджала на місце ДТП, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, у судовому засіданні 14 червня 2023 року стороною захисту було подано письмове клопотання про визнання протоколу проведення слідчого експерименту, схеми і фототаблиці недопустими доказами, посилаючись на наступні обставини. Матеріали кримінального провадження не місять постанови керівника органу досудового розслідування про те, що начальник СВ Решетилівського ВП ОСОБА_14 визначений для здійснення даного досудового розслідування, дана постанова відсутня у реєстрі до обвинувального акту, що свідчить про відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження та обумовлює недопустимість даного доказу, як такого, що зібраний неуповноваженою на те особою.
Щодо протоколу проведення слідчого експерименту стороною захисту вказувалося на те, що подія ДТП відбувалася 23 серпня 2020 року тобто в літній місяць при температурі + 25 градусів Цельсія (з протоколу огляду місця ДТП), а слідчий експеримент проводився 05 січня 2021 року, тобто в зимовий період без зазначення температурного режиму. В той час як дорожнє покриття в літній та зимовий час різниться при використанні транспортних засобів, що є очевидним через різне зчеплення, використовується різна гума, різний обігрів автомобілів, одяг і головні убори водіїв тощо. Всупереч вимогам до частини 3 статті 104 КПК України, місце проведення даної процесуальної дії визначено невірно та спростовується даними технічного паспорта. Всупереч вимогам частини 3 статті 223 КПК України ОСОБА_7 не було роз`яснено його прав та обов`язків згідно статей 66, 67 КПК України, не попереджено як свідка про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за статтею 385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 КК України, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі. Також не роз`яснено понятим права та обов`язки, передбачені статтями КПК України. З протоколу вбачається, що застосовувався фотоапарату «Панасонік», але в ньому взагалі не міститься інформація про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, не зазначено його модель та інвентарний номер. Слідчий експеримент не містить ознак відтворення дій обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно покази дані ОСОБА_7 при допиті у якості свідка. Не з`ясовувались загальний стан видимості дороги, оглядовість з кабіни водія ОСОБА_7 на смузі руху автомобіля, видимість конкретної перешкоди, а саме автомобіля ВАЗ. Також ОСОБА_7 без проведення експерименту, необхідних дослідів чи випробувань зазначив, що відстань до місця зіткнення в момент виникнення небезпеки складала 19,2 метра. Незрозуміло яким чином ОСОБА_7 визначив місце зіткнення автомобілів без експериментальних спроб, якщо вони відсутні в протоколі огляду місця ДТП та його схемі. Крім того слідчим експериментом не досліджувалися показання ОСОБА_7 , що він рухався по правій смузі руху, а ДТП сталося на лівій смузі руху в напрямку міста Харків, а права смуга була вільною. Крім того в порушення пункту 3 частини 3 статті 104 КПК України в заключній частині протоколу не зазначений спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу.
Щодо схеми, яка пояснює зміст протоколу сторона захисту вказала, що дана схема не відображає зміст протоколу, оскільки в ньому не зазначено АЗС «SHELL», яка на схемі зображена, невідомо, які зображені прямокутники, не зазначені дорожні знаки, згадані ОСОБА_7 , які маються на фототаблицях, дорожня розмітка (т.4,а.к.п.20-23). .
Прокурором у судовому засідання було надано письмові заперечення на вказане клопотання сторони захисту, у яких прокурор щодо повноважень начальника СВ Решетилівського ВП ОСОБА_14 при проведенні слідчого експерименту зазначив, що начальник СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 входив до складу слідчої групи у даному кримінальному провадженні, а тому був уповноважений проводити всі необхідні слідчі дії. Зазначене серед іншого підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який був приєднаний до матеріалів судової справи. Щодо протоколу слідчого експерименту прокурор звертав увагу, що захисник у власному клопотанні посилається на неправильність зазначення місця складення протоколу, а саме 306 км автодороги Харків - Київ. Разом з цим, варто відмітити, що 306 км автодороги, не е конкретним місцем із встановленим дорожнім знаком 306 км, а є певний відрізок вказаної дороги, в межах, якого внаслідок злочинної необережності ОСОБА_4 сталась дорожньо-транспортна пригода. Крім того, посилання захисника на неправильність назви вищевказаної дороги, зазначеного в протоколі огляду є необґрунтованим, оскільки відомості щодо місце, де сталось ДТП є абсолютно зрозумілим та поза розумним сумнівом встановленим із прив`язкою до місцевості. Крім того, на момент огляду слідчий не мав можливості абсолютно точно встановити назву вищевказаної автодороги із зазначенням відповідних маркувань у зв`язку із відсутністю будь - якої технічної документації на земельну ділянку, де сталась дорожньо-транспортна пригода. Відомості захисника про те, що свідкові ОСОБА_7 не було роз`яснено його права та обов`язки відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 КПК України, а також не попереджено як свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань, у відповідності до вимог ст. 384, 385 КК України, не відповідають дійсності, оскільки на аркуші 1 протоколу мається підпис свідка у відповідній графі. Аналогічно,понятим,якiприймали участьу слідчомуексперименті булироз`ясненіїх правата обов`язкипро щомаються їхпідписи напротоколі.Також уподаному клопотанні,захисник посилається,на те,що слідчимне зазначенохарактеристики фотоапарату«Panasonic»,носія інформації,якiзастосовував слідчийта незазначено інвентарнийномер.Разом зцим відмічає,що слідчимдійсно використовувавсятехнічний засібфіксації протоколуслідчого експерименту фотоапаратмарки «Panasonic».Вимогами КПК,не передбаченонеобхідність зазначенняінвентарного номерутехнічного засобуфіксації,що застосовуєтьсяслідчим підчас оглядумісця події.Щодо технічниххарактеристик вказаногозасобу прокурорзазначає,що підчас оглядувикористовувався цифровийфотоапарат,який немає посуті технічниххарактеристик,притаманних дляплівкових фотоапаратів.Крім того,відсутність зазначеннятехнічних характеристикфотоапарату немає жодноговпливу наповноту відомостей,відображених упротоколі огляду ДТП. Протокол слідчого експерименту проводився у відповідності до вимог КПК України шляхом відтворення обстановки та обставин події, проведенням відповідних дослідів та вимірювань. Слідчий експеримент проводився на тій же ділянці місцевості, де сталась дорожньо-транспортна пригода, з використанням аналогічного автомобіля та в умовах максимально наближених до тих, які були пiд час дорожньо - транспортної пригоди. Враховуючи викладене, протокол слідчого експерименту цілком відповідає вимогам ст. 104, 240 КПК України. Наявність зафіксованого у протоколі слідчого експерименту ДТП було абсолютно достатньо для надання чітких та обґрунтованих висновків експертів, що приєднані до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення (висновок експерта № СЕ -19/117-21/2094-ІТ 26.10.2020), у якому зазначено, що водій автомобіля «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_5 , мав дiяти відповідно до вимог п.п. 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, недотримання яких перебуває з технічної точки зору в причинному зв`язку із виникненням дорожньо - транспортної пригоди. При дотриманні вказаних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти
дорожньо-транспортній пригоді. Щодо не визначення місця зіткнення автомобілів, про що у поданому клопотанні зазначає захисник, варто зазначити, що місце зіткнення було встановлено пiд час проведення огляду дорожньо-транспортної пригоди 23.08.2020. Крім того місце зіткнення також було встановлено висновком експерта № 929 вiд 22.12.2020.
3 огляду на зазначене, прокурор вважає, що протокол слідчого експерименту вiд 05.01.2021 є належним, допустимим та достовірним доказом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Щодо схеми, яка пояснює зміст протоколу, прокурор зазначає, що у власному клопотанні захисник посилається на відсутність ряду необхідних відомостей у схемі до протоколу слідчого експерименту ДТП вiд 05.01.2021, а саме зазначення невідомих прямокутників, не зазначення дорожніх знаків, дорожньої розмітки, зазначення арифметичних цифр без вказівки на одиниці вимірювання. Разом з цим, схема до протоколу цілком відповідає вимогам, встановленим КПК, є інформативною, що підтверджуються тим, що інформації відображеній у протоколі та схеми до протоколу було достатньо для надання висновку експерта у достовірний формі (висновок експерта №СЕ -19/117-21/2094-IT 26.10.2020) про те, що водій автомобіля «ВА 21063» д.н.з. НОМЕР_5 , мав діяти відповідно до вимог п.п. 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, недотримання яких перебуває з технічної точки зору в причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди. При дотриманні вказаних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
У судовому засіданні представниця потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_31 просила у задоволенні вказаного клопотання сторони захисту відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.
Доводи стороною захисту про визнання протоколу проведення слідчого експерименту, схеми і фототаблиці недопустими доказами, суд вважає обґрунтованими. Зокрема, суд погоджується з тим, що оскільки матеріали кримінального провадження не місять постанови керівника органу досудового розслідування про те, що начальник СВ Решетилівського ВП ОСОБА_14 визначений для здійснення даного досудового розслідування, то вказана обставина обумовлює недопустимість даного доказу, як такого, що зібраний неуповноваженою на те особою.
Суд не приймає доводи на прокурора на спростування вказаної обставини, зокрема в тій частині, що повноваження слідчого ОСОБА_14 серед іншого підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який був приєднаний до матеріалів судової справи, оскільки, як вже зазначалося судом, витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Вказана обставина є самостійною для визнання вищезазначеного доказу недопустимим. Щодо інших доводів сторони захисту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Слідчий експеримент слідчим ОСОБА_14 слідчий експеримент було проведено 05 січня 2021 року за участі свідка ОСОБА_7 та понятих.
Суд звертає увагу, щостаттею 240 КПКУкраїнине передбачено обов`язку відтворити всі умови, які існували на час події. Однак проведення слідчого експерименту вимагає моделювання умов, максимально наближених до тих, що існували на момент події і є важливим для мети експерименту.
Однак слідчим ОСОБА_14 слідчий експеримент було проведено 05 січня 2021 року, в той час як дорожньо транспортна пригода мала місце 23 серпня 2020 року. Тобто, очевидною є та обставина, що дорожнє покриття в літній та зимовий час відрізняється, також різняться характеристики зимових та літніх шин.
До того ж, порівнюючи фототаблиці, які долучені до протоколу слідчого експерименту та до протоколу огляду місця ДТП, можна дійти висновку, що сама дорожня обстановка у місці, де сталося ДТП, була змінена, так як на цій ділянці дороги проводилися дорожні роботи, зокрема у частині розташування дорожніх знаків.
Також слідчим не було роз`яснено понятим права та обов`язки, передбачені статтями КПК України, оскільки підписи понятих у відповідній графі відсутні, не зазначено спосіб ознайомлення з протоколом учасників та понятих.
Наведені обставини свідчать про те, що протокол проведення слідчого експеримент слід визнати недопустимим доказом, як такий, що проведений з порушенням процесуального законодавства.
Однак суд не погоджується з твердженням сторони захисту про те, що всупереч вимогам частини 3 статті 223 КПК України ОСОБА_7 не було роз`яснено його прав та обов`язків згідно статей 66, 67 КПК України, не попереджено як свідка про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за статтею 385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 КК України, оскільки підпис ОСОБА_7 міститься на першому аркуші протоколу слідчого експерименту, хоча і не у відведеному для нього місці.
Щодо відсутності інформації про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, який застосував слідчий, та не зазначення його моделі та інвентарного номеру суд зазначає, що відповідно до протоколу огляду проведення слідчого експерименту слідчим застосовувався фотоапарат «Панасонік», хоча і не зазначено модель. Однак дана обставина є несуттєвою та не впливає на зміст даного доказу. Вимог щодо зазначення інвентарного номеру технічного засобу фіксації положенням процесуального законодавства не містять.
Суд також не погоджується із тим, що слідчий експеримент не містить ознак відтворення дій обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно покази дані ОСОБА_7 при допиті у якості свідка, оскільки зі змісту протоколу слідчого експерименту встановлено, що в ході даної слідчої дії було проведено вимірювання відстаней, розташовувалися автомобілі відносно місця зіткнення, з метою визначення швидкості руху автомобіля ВАЗ ОСОБА_7 було запропоновано подолати відстань рівну 4,8 м з тією швидкістю, з якою рухався автомобіль ВАЗ.
Ураховуючи те, що протокол проведення слідчого експерименту визнається недопустимим доказом, то і долучені до нього додатки: фототаблиці та схему слід визнати недопустимими доказами.
Крім того у судовому засідання 03 липня 2023 року стороною захисту було подано:
клопотання про визнання висновку експерта № 735 від 26 жовтня 2020 року недопустимим доказом, оскільки на запитання слідчого з постанови відповіді експертом надано не було, так як експертом ОСОБА_32 з власної ініціативи змінив поставлене слідчим питання: замість «з урахуванням сліду гальмування яка була швидкість руху автомобіля «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_2 в момент ДТП?» було поставлене питання «з урахуванням сліду гальмування яка була швидкість руху автомобіля «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_2 до моменту початку гальмування?». Також, у вступній частині зазначено тільки, що для ознайомлення надано матеріали кримінального провадження № 12020170310000234 в упакованому вигляді, тобто на скількох аркушах та які з цих матеріалів були використані та взагалі було використано, невідомо. Крім того, у висновку експерта не зазначено сутність та зміст методів дослідження, які положення методики, розрахування та проведені розрахунки по кожному із питань були використані в процесі дослідження та інші відомості, а є лиш посилання на запитання один, два, три і т.д. Експертом було обрано методику для дослідження та інформаційні джерела, яким більше 30 років.
Надані неправильні вихідні дані на експертизу та вихідні дані, яких взагалі не існувало. Так, автомобіль ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 , застосовував гальмування, а в вихідних даних зазначено, що гальмування не застосовувалось. Також у вихідних даних зазначено, що видимість дороги необмежена, що суперечить показам обвинуваченого, свідків та фотографіям. Крім того, зазначені у вихідних даних довжина слідів гальмування автомобіля Шкода становить 13,7 м та 12,99 м ліве та праве колесо відповідно, однак протокол огляду місця події не містить таких даних.
Посилання експерта у своєму висновку на те, що «дане значення швидкості руху автомобіля Шкода Октавія, н.з НОМЕР_6 , є мінімальним, оскільки в розрахунках не враховано витрати кінетичної енергії, витраченої на деформацію деталей при наїзд (що свідчить, що швидкість з якою рухався Кіпніс на даній ділянці дороги була більшою за 50 км/год). Врахувати останню не представилося можливим через відсутність науково обґрунтовано i достатньо апробованої методики подібних досліджень» не відповідає дійсності, оскільки у Київському науково-дослідному інститут судових експертиз (КНДIСЕ) Міністерства юстиції України розроблена i успішно пройшла апробацію методика визначення швидкості руху транспортних засобів під час зіткнення з урахуванням їх деформування та руйнування, яка зареєстрована в Miнicтepcтвi юстиції України 06.02.2009 за р/кодом 10.1.01. Дана методика побудована на визначенні роботи, яка затрачається на деформування i руйнування конструкцій транспортних засобів під час зіткнення. Саме за величиною цієї роботи можна більш точно визначити швидкість руху транспортного засобу перед зіткненням, що є вкрай важливим для досягнення об`єктивності при розслідуванні ДТП.
Також, автомобіль ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_5 , застосовував гальмування, що підтверджується наданими в судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 та фотографіями наданими сторонами кримінального провадження, а в вихідних даних зазначено, що гальмування не застосовувалось. Крім того, зазначені у вихідних даних довжина слідів гальмування автомобіля «Шкода Октався» д.н. НОМЕР_7 становить: сліди гальмування лівого колеса по асфальтобетонному покритті довжиною 13,70 м, слід гальмування правого колеса по асфальтобетонному покритті довжиною 12,99 м, однак звідки такі дані взялися невідомо, оскільки протокол огляду місця ДТП взагалі не містить їх, а зазначено сліди гальмування слово «спарені» невідомо якого автомобіля, в схемі до протоколу маються невідомо які арифметичні цифри без конкретизації одиниць виміру (в метрах не зазначалось нічого), тобто це є припущення.
Також у вихідних даних зазначено, що водій автомобіля ВАЗ 21063, н.з НОМЕР_8 , ОСОБА_4 здійснюючи маневр розвороту у напрямку м. Полтава, не надав перевагу у pyci зустрічному автомобілю «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_7 виїхав на його смугу та допустив зіткнення на смузі руху автомобіля «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_9 . Тобто, даною обставиною слідчий, а у подальшому експерт фактично без проведення досліджень визнав ОСОБА_4 винним в порушення ПДР України, що є недопустимо, а тому невідомо яким чином експерт при наданні таких вихідних даних, не заявляючи клопотань до слідчого про надання йому додаткових матеріалів, пов`язаних з проведенням експертизи у відповідності до частини третьої статті 69 КПК України, зробив свої висновки на припущеннях. Зазначені в постанові слідчого, а подальшому висновку експерта обставини справи не відповідають фактичним даним встановлених в ході судового засідання, тобто є спотворенням. Крім того, що експерту надані на дослідження неправдиві вище перелічені вихідні дані, вони ще є i неповні. Неповні вихідні дані полягають в тому, що експерту не було надано з належною складовою інформацією протокол огляду ДТП та схеми до нього, інформацією щодо наявності на момент ДТП дорожніх знаків, зокрема, що інформують про зміну напрямку руху, ведення дорожніх робіт, обмеження швидкості, регулювання дорожнього руху та інше ( п. 1.4.1., 5.24.2., 7.1.1., 3.29., 1.37., 1.51., 5.45., 8.6. ПДР України), що підтверджується фотографіями долучених до матеріалів справи сторонами кримінального провадження, показаннями обвинуваченого, потерплої Кіпніс, показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 . Також не надані дані про зміну напрямку руху з двохстороннього на односторонній рух по якій рухався водій Кіпніс, дані про те, що ОСОБА_35 здійснював маневр повороту праворуч, дані про довжину демонтованого металевого відбійника, який розмежовував напрямки руху транспортних засобів у зв`язку з ремонтними роботами на даній ділянці автодороги М-03 Київ Харків - Довжанський, де сталося ДТП, дані про сліди гальмування обох транспортних засобів, їх довжина, ширина розміщення щодо країв проїжджої частини i лінії розмітки, довжина кожного сліду вiд початку до задніх та передніх коліс, дані про наявність відокремлених вiд транспортних засобів частин та інших об`єктів, а саме бамперу, фарби, осколки скла, обсипання землі, сліди рідини, їх розміщення на проїжджій частині щодо транспортних засобів. Не надані про мінімум двох смуг руху в кожному напрямку міста Києва та міста Харкова, дані, що ДТП сталося на лівій смузі одностороннього руху в напрямку міста Харків, а права смуга була вільна.
Не надані дані радіусу зміни напрямку руху з двостороннього на односторонній (рух з міста Києва), яким рухався водій Кіпніс. Не надані дані сталих орієнтирів до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів ДТП. Не надані дані координат місця зіткнення відносно сталих орієнтирів. Не надані покази обвинуваченого ОСОБА_4 та потерплої ОСОБА_36 , якi були учасниками та свідками ДТП (їх станом на 05 жовтня 2020 року навіть не опитали). Дані відомості елементів проїжджої частини з робочого місця водія ОСОБА_37 (чому він до моменту здійснення маневру праворуч не бачив момент здійснення ОСОБА_4 маневру розвороту, хоч вони знаходилися на одній смузі руху до здійснення маневрів, а саме ОСОБА_4 на лівій смузі одностороннього руху в напрямку міста Київ, а Кіпніс на правій смузі двостороннього руху в напрямку міста Харків тощо. Свідченням того, що експерту ОСОБА_38 були надані неповні вихідні дані свідчить подальші слідчі дії, а саме проведення додаткового огляду місця ДТП, проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 , допитом потерплої ОСОБА_36 , проведення судово-автотехнічної експертизи експертом ОСОБА_39 з аналогічних запитань, крім запитання №2, тощо. Також, при допиті експерта в судовому засіданні по роз`ясненню його висновку, останній не зміг пояснити чому він змінив запитання надане в постанові слідчого на своє, чому не зазначений ним опис матеріалів та які матеріали ним були використані, не проведені відповідні дослідження із зазначенням докладних описів, в тому числi і методів та методик, чому не застосував методику за р/кодом 10.1.01., чому не заявлялось клопотань про надання додаткових вихідних даних, чому до уваги не брались дорожні знаки, смуги руху в кожному напрямку, що водій ОСОБА_35 здійснював маневр повороту праворуч та інше;
клопотання про визнання висновку експерта № СЕ-19/117-21/2094-ІТ від 22 лютого 2021 року недопустимим доказом. Стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170310000234 від 23 серпня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 стати 286 КК України, в якості доказу надано висновок експерта № СЕ- 19/117-2 1/2094-IТ від 22 лютого 2021 року.
У клопотанні зазначено, що з дослідницької частини висновку у відповіді на друге запитання слідчого вбачається, що експерт ОСОБА_13 за власною ініціативою зібрав вихідні дані, а саме: L - колісна база автомобіля «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_6 , м: 2.512; С - передній звіс автомобіля «Шкода Октавгя», н.з. НОМЕР_6 , м: 0,914. Вищезазначені вихідні дані не містяться у наданій слідчим постанові. Також їх не має i в зазначених експертом спеціальній літературі, як інформаційних джерел при проведенні експертизи. Посилання в судовому засіданні експертом при роз`ясненні висновку про те, що ці дані ним було взято з інтернету викликають великий сумнів, оскільки інтернет-ресурс не зазначений у використаних інформаційних джерелах, якими керувався експерт. Крім того, як загальновідомо автомобіль марки Шкода Октавія має різні моделі, роки випуску, комплектацію, вагу, довжину, ширину, в тім числі i різну колісну базу та передній звіс, а тому взяті експертом ОСОБА_13 за власною ініціативою з невідомого якого інтернет-ресурсу чи інших джерел вищезазначені вихідні дані ставлять під сумнів висновок експерта у відповіді на вищезазначене питання та в цілому експертизу. Також, у висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема, опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом. У вступній частині висновку зазначаються, зокрема, відомості про надані матеріали провадження або справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів). Даним вимогам висновок експерта не відповідає, оскільки у вступній частині тільки зазначено, що йому для ознайомлення надано також матеріали кримінального провадження № 12020170310000234 на 116 аркушах в 1 томі, які прошиті та пронумеровані, але які з цих матеріалів були використані чи взагалі було використано, невідомо.
Також, у дослідницькій частині висновку вказуються, зокрема, методи, засоби та технічні прийоми, які використовувалися для вивчення об`єктів, явищ, процесів; опис результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватися викладенням кінцевих результатів з посиланням на конкретні положення методики їх застосування та проведення розрахунку; у зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатися в папках справах експертних проваджень i на вимогу oci6, які мають право знайомитися з матеріалами експертного дослідження, надаватися їм для вивчення; кожному із запитань, перелік яких наведено у вступній частині висновку експерта i які вирішуються судовим експертом, має відповідати певний розділ дослідницької частини. Даним вимогам висновок експерта не відповідає, оскільки в ньому під час проведення експертизи не зазначалось жодної з методик, як інформаційних джерел, так i в самій нібито проведеній дослідницькій частині висновку, якими методиками із зазначеннями реєстраційних кодів користувався експерт. Також не зазначено сутності та змісту методів дослідження. Не зазначені відомості про всі раніше проведені в цій справі судово-автотехнічні експертизи, зокрема за №735 від 26 жовтня 2020 року в якій по чотирьох запитаннях з шести вже вирішувалося експертизою, тобто яка це експерта первинна чи повторна невідомо.
Даючи відповідь на трете запитання слідчого при застосуванні відповідної формули експертом було взято у розрахунок табличне значення ситуаційного часу реакції водія Kiпніca в даній конкретній дорожній ситуації за 0,3 секунди, хоч у таблицях рекомендації наведених у спеціальній літературі величина часу реакції водія залежить від багатьох факторів i коливається від 0,3 секунди до 1,4 секунди, а тому невідомо з яких міркувань взявши найменшу величину реакції водія виходив експерт.
Також невідомо з яких міркувань експертом розрахунковим шляхом не визначалось сповільнення автомобіля Шкода Октавія при гальмуванні всіма колесами згідно існуючої формули. Крім того, при наданні відповіді про наявність технічної можливості у водіїв Kiпнic та ОСОБА_4 уникнути пригоди не застосовувалась формула умов нерівності, згідно якої якщо нерівність виконується, то у водія була технічна можливість шляхом гальмування керованого ним транспортного засобу уникнути зіткнення, а якщо не виконується, то такої можливості у нього не було, що передбачено відповідними методиками та спеціальною літературою. Стосовно ж відповідей на запитання 4, 5, 6 слідчого, то дослідження по згаданих питаннях взагалі не проводилось, а майже дослівно переписано з експертизи № 735 від 26 жовтня 2020 року проведеної експертом ОСОБА_12 по аналогічних запитаннях, тобто відносно запитань, що стосувались водія ОСОБА_40 зазначені висновки, що останній порушив вимоги пунктів 10.1, 16.13 ПДР України, а по аналогічних питаннях відносно водія ОСОБА_41 якісь дослідження проводились із застосуванням певних формул i при цьому дані висновки, що на питання 2, 3 дати відповідь не представляється за можливе, а стосовно першого питання зазначено, що ОСОБА_35 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 ПДР України, тобто фактично не встановлено чи діяв Кіпніс у відповідності до даних вимог пункту 12.3 ПДР України чи порушив дані вимоги ПДР України, що стали наслідком ДТП.
Також у вихідних даних зазначено, що видимість дороги необмежена, достатня, що суперечить даним в судовому засіданні показам обвинуваченого, свідків та фотографіями наданими сторонами кримінального провадження з яких вбачається, що в місці, де відбулося ДТП при здійсненні маневру обох водив був встановлений попереджувальний знак 1.4.1. ПДР України, який зобов`язував водіїв знижувати швидкість руху своїx транспортних засобів, оскільки була обмежена оглядовість для руху для водія ОСОБА_7 в напрямку з міста Київ в місто Харків, що витікає з пункту 1.10. ПДР України в якому наведено значення терміну обмежена оглядовість. Крім того, зазначені у вихідних даних довжина слідів гальмування автомобіля «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_7 , становить: слід гальмування лівого колеса по асфальтобетонному покритті довжиною 13,70 м, слід гальмування правого колеса по асфальтобетонному покритті довжиною 12,99 м, однак звідки такі дані взялися невідомо, оскільки протокол огляду місця ДТП взагалі не містить їх, а зазначено сліди гальмування слово «спарені» невідомо якого автомобіля, в схемі до протоколу маються невідомо які арифметичні цифри без конкретизації одиниці виміру (в метрах не зазначалось нічого), тобто це є припущення. Також у вихідних даних зазначено, що водій автомобіля ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_8 , ОСОБА_4 здійснюючи маневр розвороту у напрямку м. Полтава, не надав перевагу у pycі зустрічному автомобілю «Шкода Октавія» н.з НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_42 виїхав на його смугу та допустив зіткнення на смузі руху автомобіля «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_9 (не зазначено навіть місця, де цей маневр розвороту відбувався).
Також у вихідних даних зазначена швидкість автомобіля Шкода Октавія 50 км/год, що не відповідає дійсності, оскільки експертом ОСОБА_12 з власної ініціативи змінивши поставлене слідчим питання вирахував величину швидкості руху автомобіля Шкода Октавія 50 км/год заокругливши до меншої цифри без врахування витрат кінетичної енергії витраченої на деформацію деталей при наїзді, не застосувавши при цьому методику визначення швидкості руху транспортних засобів під час зіткнення з урахуванням їх деформування та руйнування.
Крім цього, вихідні дані, щодо окремих відстаней були взяті з показів зацікавленої особи іншого учасника ДТП ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту без проведення будь-яких необхідних дослідів чи випробувань шляхом відтворення відповідних дій та ці дані ОСОБА_7 не надавались при його допиті, а тому ніяким шляхом не могли бути уточнені чи перевірені.
Також зазначена у вихідних даних відстань від початку гальмування до місця зіткнення становить 14,7 метра взагалі невідомо звідки взята, оскільки матеріали кримінального провадження не містять таких даних, крім того сам експерт зазначив, що ці вихідні дані є технічно неспроможними. Крім того, що експерту надані на дослідження неправдиві вище перелічені вихідні дані вони ще є i неповні. Неповні вихідні дані полягають в тому, що експерту не було надано з належною слідовою інформацією протокол огляду ДТП та схеми до нього, інформацію щодо наявності на момент ДТП дорожніх знаків, зокрема, що інформують про зміну напрямку руху, ведення дорожніх робіт, обмеження швидкості, регулювання дорожнього руху та інше, що підтверджується фотографіями долучених до матеріалів справи сторонами кримінального провадження, показаннями обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_35 , показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 ..
Також не надані дані про зміну напрямку руху з двохстороннього на односторонній рух по якій рухався водій Кіпніс, дані про те, що Kiпнic здійснював маневр повороту праворуч, дані про довжину демонтованого металевого відбійника, який розмежовував напрямки руху транспортних засобів у зв`язку з ремонтними роботами на даній ділянці автодороги М-ОЗ Київ - Харків - Довжанський, де сталося ДТП, дані про сліди гальмування обох транспортних засобів, їх довжина, ширина розміщення щодо країв проїжджої частини i лінії розмітки, довжина кожного сліду від початку до задніх та передніх коліс, дані про наявність відокремлених від транспортних засобів частин та інших об`єктів, а саме бамперу, фарби, осколки скла, обсипання землі, сліди рідини, їх розміщення на проїжджій частині щодо транспортних засобів. Не надані про мінімум двох смут руху в кожному напрямку міста Києва та міста Харкова, дані, що ДТП сталося на лівій смузі одностороннього руху в напрямку міста Харків, а права смуга була вільна. Не надані дані радіусу зміни напрямку руху з двостороннього на односторонній (рух з міста Києва), яким рухався водій Кіпніс. Не надані дані сталих орієнтирів до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів ДТП. Не надані дані координатів місця зіткнення відносно сталих орієнтирів. Не надані покази обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_36 , які були учасниками та свідками ДТП, які навіть були не опитані на момент призначення експертизи. Не надані дані відомостей елементів проїжджої частини з робочого місця водія Шкода ОСОБА_7 (чому він до моменту здійснення маневру праворуч не бачив момент здійснення ОСОБА_4 маневру розвороту, хоч вони знаходилися на одній смузі руху до здійснення маневрів, а саме ОСОБА_4 на лівій смузі одностороннього руху в напрямку міста Київ, а ОСОБА_7 на правій смузі двостороннього руху в напрямку міста Харків, а виходячи з показів ОСОБА_7 , що нібито він рухався зі швидкістю 50 км/год, то мінімальна відстань видимості, яка забезпечувала безпеку його руху при цій швидкості становила не менше 120 метрів, що підтверджується таблицею 18 ДСТУ 4100-2002;
клопотання про визнання висновку експерта № 61 від 28 січня 2021 року недопустимим доказом, у якому сторона захисту зазначає, що стороною обвинувачення в якості доказу надано висновок експерта № 61 від 28 січня 2021 року. Як вбачається з висновку експерта №61 від 28 січня 2021 року майором поліції Чуйко 26 січня 2021 для експертного огляду та дослідження був наданий транспортний засіб, а саме автомобіль BA3-21063, н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Покровська, 26/2. Також в зазначеній експертизі експерт провів огляд підкапотного простору автомобіля, почергово було виважено і демонтовано передній та задні колеса автомобіля, оглянуто гальмівні механізми передніх коліс автомобіля, оглянута робоча гальмівна система автомобіля, оглянуте рульове керування та елементи рульового керування автомобіля, оглянуто елементи підвіски переднього лівого та переднього правого колеса, також задніх коліс, що свідчить про проникнення експертом до іншого володіння, а саме транспортного засобу автомобіль ВАЗ-21063, н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль згідно ухвали слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області на момент огляду та дослідження знаходився під арештом. Матеріали кримінального провадження не містять добровільної згоди осіб: ні власника, ні володільців ОСОБА_4 та ОСОБА_43 (за довіреністю) на проникнення до транспортного засобу автомобіля BA3-21063, н.з. НОМЕР_1 . Також відсутня ухвала слідчого судді на дозвіл на проникнення. Твердження стороною обвинувачення про те, що огляд проводився експертом правомірно, оскільки автомобіль знаходився під арештом суперечить вимогам статті 30 Конституції України та статті 233 КПК України, які не передбачають винятків проникнення в інше володіння, яке знаходиться під арештом.
У судовому засіданні прокурор та представниця потерпілої просили відмовити у задоволенні вказаних клопотань, посилаючись на їх необґрунтованість.
Щодо клопотання про визнання висновку експерта № 735 від 26 жовтня 2020 року (т3, а.к.п. 49) недопустимим доказом суд зазначає, що оскільки вказана експертиза була проведена на підставі постанови особи, яка не мала на те законних повноважень (слідчий ОСОБА_14 ) то даний висновок є недопустими доказом.
Також у даному висновку було використано дані із протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього, які судом визнані недопустимим доказами.
При цьому суд виходить із сформованої практикою ЄСПЛдоктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщоджерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», «Шабельник проти України». Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. На рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини» також посилалася сторона захисту.
Із цих же самих підстав висновок експерта № СЕ-19/117-21/2094-ІТ від 22 лютого 2021, призначений на підставі постанови старшого слідчого Решетилівського ВП ОСОБА_23 від 16.02.2021, недопустимим доказом.
Також судом враховується, що допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_38 підтвердили, що дані для проведення експертних досліджень їм були задані слідчим в постанові про призначення експертизи.
Вказані обставини є самостійними підставами для визнання вищезазначених висновків експерта недопустимими доказами. З цих підстав суд не аналізує інші доводи сторони захисту щодо визнання цих доказів недопустимими.
Посилаючись на викладені обставини висновок експерта №993 судово медичної експертизи потерпілої ОСОБА_8 , проведеної на підставі постанови особи, яка не мала на те законних повноважень (начальника СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 ) слід також визнати недопустими доказом.
Щодо клопотання про визнання висновку експерта № 61 від 28 січня 2021 року недопустимим доказом суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
На підставі постанови від 04.01.2021 начальника слідчого відділення ОСОБА_14 (т.3, а.к.п. 59) була проведена судова інженерно транспортна експертиза відносно автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 .
В ході проведення експертного дослідження експертом проводився візуальний огляд автомобіля, у тому числі підкапотного простору, демонтувалися передні та задні колеса автомобіля та досліджувалися їх гальмівні механізми.
Вказані дії, на думку сторони захисту, свідчать про незаконне проникнення експертом до іншого володіння особи.
Однак суд не погоджується з такими висновками сторони захисту з огляду на таке.
За статтею 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до вимог ст. 13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім як у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім як у випадках, установлених ч. 3 цієї статті.
Наведені гарантії щодо недоторканності житла чи іншого володіння особи спрямовані на реалізацію захисту прав особи від зловживань правоохоронних органів, які здійснюють проникнення.
Водночас слід зазначити, що згідно змісту статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема арешт майна.
Відповідно до вимог статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.08.2020, зокрема на автомобіль ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , було накладено арешт, в тому числі і з метою проведення експертиз.
Тобто, однією з основних цілей арешту даного транспортного засобу було проведення його огляду в незмінному після ДТП стані судовими експертами з метою виявлення та фіксації всіх наявних на ньому пошкоджень та інших слідових ознак.
Суд вважає, що в даному випадку експертиза транспортного засобу, на який ухвалою слідчого судді накладено арешт, була проведена саме з метою забезпечення дієвості кримінального провадженнята неє порушеннямнорм процесуальногозаконодавства.
Між тим, як уже неодноразово було зазначено, вказана експертиза була проведена на підставі постанови особи, яка не мала на те законних повноважень (слідчий ОСОБА_14 ), а отже також є недопустими доказом.
Щодо твердження захисника про те, що протокол огляду транспортних засобів зроблений до внесення відомостей до ЄРДР в порушення вимог ст. 214 КПК України та у позапроцесуальний спосіб, оскільки відсутні підписи водіїв суд зазначає наступне.
Згідно положень ч. 1ст. 214 КПКслідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За частиною 3ст. 214 КПКздійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).
Суд звертає увагу, що огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з`ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню.
Огляд транспортного засобу було проведено слідчою ОСОБА_11 23.08.2020. При цьому огляд транспортних засобів був зовнішній, будь яких предметів із транспортних засобів вилучено не було. Тобто даний огляд було проведено саме в рамках огляду місця події з метою фіксації речових доказів.
Внесення відомостей до ЄРДР у даному кримінальному провадженні відбулосяв цей же день 23 серпня 2020 року, тобто негайно після завершення проведення огляду місця події (т.2, а.к.п. 178-180), що повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Зважаючи на викладене, на думку суду у даному випадку слідчим не було допущено процесуальних порушень.
Щодо відсутності підпису водіїв суд зазначає, що під час проведення огляду присутність водіїв не є обов`язковою. Окрім того під час проведення огляду транспортних засобів слідчим було залучено понятих, підписи яких містяться на кожному аркуші даного процесуального документу.
Твердження сторони захисту про те, що постанова про визнання речового доказу від 24.08.2020 слідчої ОСОБА_11 зроблена неуповноваженою особою, а речовий доказ автомобіль «Шкода» потерпілим ОСОБА_7 був проданий іншій особі без надання можливості стороні захисту дослідити цей доказ, хоча на цей автомобіль ухвалою слідчого судді було накладено арешт суд вважає слушними, оскільки постанова винесена особою, яка не мала на те законних повноважень (слідча ОСОБА_11 ), а отже також є недопустимим доказом.
Щодо передачі потерпілому ОСОБА_7 автомобілю «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_6 , суд зазначає наступне.
Постановою від 24.08.2020 слідчої ОСОБА_11 автомобіль «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_6 , було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду від 27.08.2020 на вказаний транспортний засіб, було накладено арешт.
Як було установлено у судовому засіданні зі слів свідка ОСОБА_7 автомобіль «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_6 , за його проханням у зв`язку із значними витратами на лікування дружини був повернутий йому працівниками Решетилівського відділу поліції та в подальшому переданий за договором купівлі продажу іншій особі.
Зважаючи на дану обставину ухвалою суду від 21.04.2023 стороні захисту було відмовлено у наданні доступу до цього речового доказу.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим потерпілий ОСОБА_7 до суду із клопотанням про скасування арешту майна не звертався.
Тобто, вказаний автомобіль був переданий потерпілому всупереч вимогам КПК України, наслідком чого є відсутність можливості сторони захисту ознайомитися із речовим доказом, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, та є підставою для визнання експертних досліджень із вказаним автомобілем недопустими доказами.
Щодо доводів сторони захисту про те, що постанова про визначення підслідності від 15.01.2021 винесена начальником Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури з порушенням вимог КПК України та є незаконною з огляду на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 24 травня 2021 у справі 640/5023/19 суд зазначає наступне.
Підслідність кримінальних проваджень визначається кримінальним процесуальним законом, а саме положеннями ст. 216 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 216 слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до постанови начальника Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_24 про визначення підслідності підслідність вказаного кримінального провадження визначена за слідчим відділенням відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області (т.2, а.к.п.182). Дана постанова мотивована тим, що у зв`язку з реформуванням органів поліції відповідно до наказу Голови Національної поліції №1001 від 21.12.2020 «Про організаційно штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області» слідче відділення Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ліквідовано. Територія вчинення зазначеного кримінального правопорушення перебуває під юрисдикцією відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, тому виникла необхідність у визначенні підслідності кримінального правопорушення.
Тобто визначення прокурором підслідності за слідчим відділеннямвідділу поліції№2Полтавського районногоуправління поліціїГУНП вПолтавській області входило до складу предмета прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням відповідно до вимог статті 36 КПК України. Як установлено зі змісту постанови, підставою для її винесення були організаційно штатні зміни у зв`язку з реформуванням органів поліції. А тому підстав вважати, що визначення прокурором підслідності відбулося без дотримання правил, передбачених у статтях216та218 КПК України, у цьому конкретному випадку не вбачається.
У правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 травня 2021 у справі 640/5023/19, на який посилається сторона захисту, йдеться про реалізацію прокурорами повноважень, передбачених ч. 5ст. 36 КПК щодо доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування уразі неефективного досудового розслідування.
Тобто викладені у даній постанові обставини не є релевантними обставинам у вказаному кримінальному провадженні.
З цих підстав доводи сторони захисту про те, що постанова провизначення підслідностівід 15.01.2021винесена начальникомРешетилівського відділуКобеляцької місцевоїпрокуратури зпорушенням вимогКПК України,є необґрунтованимита такими,що незаслуговують наувагу.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Відповідно до статті 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно пунктів 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до положень ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідност. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Так,у справі «Капо проти Бельгії» від 13 січня 2005 року Європейський Судз правлюдинизазначив «… Суд у зв`язку з цим хотів би відзначити, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту2статті6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення …»
Оцінюючи докази, необхідно керуватися принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Касаційний кримінальнийсуд ускладі ВерховногоСуду упостанові від21січня 2020року у справі №754/17019/17 зробив наступний висновок.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Наведене свідчить, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, а отже не доведене суду поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (частина 3 статті 373 КПК України).
З цих підстав суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 286 КК України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Відповідно до положень частини 3 статті 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбаченихчастиною першою статті 326цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Ураховуючи наведену норму закону, у зв`язку із виправданням ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
У зв`язку із недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз по даному кримінальному провадженню у розмірі 6211 грн 10 коп., слід віднести на рахунок держави.
Під час судового провадження запобіжні заходи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувалися.
Відповідно доч. 4 ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду від 27.08.2020 на автомобіль ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно ухвали суду перебуває у фактичному володінні ОСОБА_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_22 , жителя с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, та на автомобіль SKODA OKTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_7 , що зберігаються на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 100, 124, 128-129, 368-376, 394, 395, КПК України, суд, -
ухвалив:
Виправдати ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 286 КК України відповідно до пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи по даному кримінальному провадженню у розмірі 6211 грн 10 коп., віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду від 27.08.2020 на автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно ухвали суду перебуває у фактичному володінні ОСОБА_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_22 , жителя с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, та на автомобіль SKODA OKTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_7 , що зберігаються на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Речові докази по кримінальному провадженню:
автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, згідно ухвали слідчого судді, перебуває у фактичному володінні ОСОБА_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_22 та зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути фактичному володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
автомобіль SKODA OKTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_7 та зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 провідшкодування майновоїта моральноїшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням залишитибез розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Решетилівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2023 |
Оприлюднено | 11.07.2023 |
Номер документу | 112073072 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Решетилівський районний суд Полтавської області
Зіненко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні