Ухвала

від 07.07.2023 по справі 461/806/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/806/21

Провадження № 1-кс/461/3565/23

УХВАЛА

про тимчасовий доступ до речей і документів

07.07.2023 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів, ?

встановив:

Слідчимивідділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльностіслідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№42021140000000005 від 14.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу, до речей і документів з можливістю вилучення (виїмки) оригіналів вказаних документів у зв`язку із реальною загрозою їх зміни або знищення, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до інформації з Єдиного реєстру нотаріусів зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до оригіналу реєстраційної справи на земельну ділянку із кадастровим номером 4610137500:08:002:0981 площею 0,054 га (РНОНМ 1066022946101).

Клопотання обґрунтовує тим, що зазначені документи, які зберігаються у наведеного володільця, самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки існує можливість використання як доказів зазначених документів.

Слідчий у судове засідання не з`явився, згідно матеріалів клопотання просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Володілець (його представник) документів до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Водночас, слід відзначити, що до матеріалів клопотання не долучено належних доказів на обґрунтування і підтвердження недоцільності виклику в судове засідання представника володільця.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Статтею 26 КПК Українитакож встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Зокрема, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Таким чином, виходячи з наведених вище процесуальних положень, перешкод для розгляду клопотання не встановлено.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Відповідно до положень ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, серед іншого, тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до положень ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених устатті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до положень ч.ч. 5-7 статті 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбаченихчастиною п`ятоюцієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України, вищевказана інформація містить охоронювану законом таємницю, а саме відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

Частиною 6 ст.163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Таким чином, розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого судового рішення, в тому числі в контексті змісту доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З матеріалів клопотання вбачається, що наведені у клопотанні документи перебувають або можуть перебувати у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до інформації з Єдиного реєстру нотаріусів зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані документи самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть бути використані як докази, а іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів на даний момент не виявляється можливим.

Також встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей та документів, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, без такого втручання, як тимчасовий доступ, в повній мірі виконати завдання досудового розслідування буде неможливо.

Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Таким чином, розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого рішення, зокрема у контексті оцінки та змісту доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Разом з тим, слідчим належним чином не обґрунтовано та не доведено доцільності вилучення саме оригіналів документів (інформації), які зберігаються у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема матеріали клопотання не містять жодних доказів щодо призначення експертного дослідження в межах даного кримінального провадження. Також, слідчим не доведено належними засобами доказування ймовірність знищення або зміни вказаних документів після отримання тимчасового доступу.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що з клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що наведені слідчим документи можуть знаходитись у зазначеного володільця, інформація яка в них міститься сама по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні, іншим способом отримати документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні неможливо, приходжу до висновку, що доводи слідчої належним чином обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами. Іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей неможливо, а тому вважаю клопотання підставним, воно підлягає до задоволення та слід надати згоду на тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю виготовлення копій.

Відповідно до ч.1,2 ст.165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов`язана пред`явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.

Керуючись ст.159-165, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Надати слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до оригіналу реєстраційної справи на земельну ділянку із кадастровим номером 4610137500:08:002:0981 площею 0,054 га (РНОНМ 1066022946101), з можливістю ознайомитись, оглянути та отримати копії таких документів.

В решті вимог клопотання відмовити.

Строк дії ухвали два місяці, з дня постановлення, тобто до 07.09.2023 року.

Роз`яснити наслідки невиконання ухвали, передбачені ст.166 КПК України, а саме, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1