Постанова

від 02.03.2023 по справі 910/3397/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. Справа№ 910/3397/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 (повний текст підписано 01.09.2022)

у справі № 910/3397/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"

до Акціонерного товариства "РВС Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон"

про стягнення 536 640,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "РВС Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" про стягнення 536 640,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/3397/21 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2021 у справі №910/3397/21 залишено без змін.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

24.12.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва направлена заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон", яка отримана судом 28.12.2021, про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3397/21 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обгрунтовуючи вказану заяву, представник третьої особи вказував, що ухвалюючи рішення у справі №910/3397/21, судом першої інстанції не вирішено питання судових витрат, а саме: не вирішено питання стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" витрат на професійну правничу допомогу, про стягнення яких заявляла третя особа. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано договір про надання правової допомоги №28-04/2021 від 28.04.2021, додаткову угоду від 30.04.2021 до вказаного договору, копію рахунку №36 від 09.08.2021 та копію платіжного доручення №84 від 10.08.2021. При цьому заявник вказував, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3397/21 пропущено з поважних причин. У зв`язку з цим, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" просив суд поновити пропущений з поважних причин строк на подання доказів понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" витрат на професійну правничу допомогу; ухвалити додаткове рішення у справі № 910/3397/21, яким стягнути з Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» строк на подання доказів.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено.

Ухвалено додаткове рішення, яким вирішено питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Стягнуто з Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Задовольняючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та поновляючи строк на подачу доказів, суд першої інстанції виходив з того, що докази, долучені до заяви, не могли бути подані у строк, протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду (до 20.12.2021 включно), оскільки були створені лише 23.12.2021, з огляду на перебування єдиного підписанта з боку третьої особи у відрядженні. Крім того, наступного дня після підписання долучених до заяви про прийняття додаткового рішення документів (24.12.2022), третя особа на електронну адресу суду направила свою заяву про прийняття додаткового рішення. У зв`язку з відмовою у позові, суд може покласти на позивача витрати третьої особи на правову допомогу, у разі підтвердження їх розміру у встановленому законом порядку. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили неспівмірність витрат третьої особи на правову допомогу. Одночасно з огляду на спірні правовідносини, складність справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що понесені третьою особою витрати на правову допомогу у сумі 30 000 грн. є співмірними із складністю справи, ціною позову (536 640 грн.) та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 та відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач, відповідно до ст. 45 ГПК України. Третя особа у справі є лише учасником справи, а не його стороною, тому вимоги третьої сторони про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу є безпідставними;

- відшкодування витрат на правничу допомогу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача і яка є лише учасником справи, а не її стороною, є несправедливим з огляду на те, що позивач є установою, яка фінансується з Державного бюджету України;

- судом першої інстанції не враховано критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін про що йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц;

- статтею 129 ГПК України не передбачено такої можливості як поновлення процесуального строку для подання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу. У разі неподання таких доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» не доведено саме поважних причин неподання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу у строки, встановлені законом;

- судом першої інстанції не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 126,129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 01.06.2018 у справі №904/8478/16. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи;

- позивач вважає, що компенсація понесених витрат третьою особою не є розумним для позивача, оскільки пояснення третьої особи на всіх стадіях розгляду справи виходили за межі предмету спору та не мали розумної необхідності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3397/21.

Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/3397/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

03.10.2022 матеріали справи № 910/3397/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/3397/21, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду на 03.11.2022.

03.11.2022 Північним апеляційним господарським судом складено Акт про те, що 03.11.2022 з 09 год. 20 хв. до 13 год. 02 хв. серверне обладнання та локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду не працювали у зв`язку з відсутністю енергопостачання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 розгляд справи призначено на 24.11.2022.

24.11.2022 судове засідання у справі №910/3397/21 не відбулося через те, що локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду не працювали у зв`язку з відсутністю енергопостачання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 розгляд справи №910/3397/21 призначено на 19.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 розгляд справи №910/3397/21 призначено на 02.03.2023, оскільки у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві судове засідання у справі №910/3397/21 не відбулося.

В судовому засіданні 02.03.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

26.10.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» до справи отримано відзив на апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/3397/21, в якому третя особа просила залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/3397/21 - залишити без змін.

Обгрунтовуючи відзив на апеляційну скаргу, представник третьої особи вказував, що право на стягнення судових витрат (в тому числі, на професійну правничу допомогу) на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, гарантоване ч.13 ст. 123 ГПК України. Зважаючи на той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Залізо-Бетон» заперечувало проти задоволення позову під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, а також те, що нею у зв`язку з розглядом справи понесено судові витрати на професійну правничу допомогу, такі витрати мають бути відшкодовані позивачем. Щодо поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу третьою особою, то у постанові Касаційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №911/4670/13 Верховний Суд зазначив, що ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Аналогічні висновки були зроблені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 21.12.2019 у справі №910/6298/19, від 24.12.2019 у справі №909/359/19. При цьому, слід врахувати, що підстави пропущеного строку були об`єктивними і не залежали від волі сторін. Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є розумною та справедливою сатисфакцією понесених третьою особою витрат.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.03.2023 просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про ухвалення додаткового рішення справі №910/3397/21.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.03.2023 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, причини його неявки суду не відомі.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Забезпечення присутності представника в судовому засіданні є правом сторони, а не обов`язком, явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, поважних причин, з яких не може бути здійснено судовий розгляд справи у відповідності до норм процесуального закону суду не повідомлено і таких не встановлено.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. третьою особою надано суду Договір про надання правової допомоги №28-04/2021 від 28.04.2021 (а.с.235 т.3), Додаткову угоду №1 від 30.04.2021 до договору №28-04/2021 від 28.04.2021 (а.с.237 т.3), рахунок №36 від 09.08.2021 (а.с.240 т.1), платіжне доручення №84 від 10.08.2021 (а.с. 238 т.3).

На підтвердження вимоги про поновлення процесуального строку на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу третьою особою надано наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" Є.О. Глущенко №12/12/21 від 12.12.2021 про службове відрядження директора товариства до м. Рівне в період з 13.12.2021 до 23.12.2021. У вказаному наказі зазначено, що на період службового відрядження жодна особа, уповноважена на виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" не призначається.

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" та представником Адвокатського Об`єднання «Сингаївський, Сербінов та партнери» керуючий партнер Сербинов Олександр Сергійович складено Акт надання послуг № 21 на суму 30 000,00 грн.

Крім того, суду надано детальний опис наданих послуг у справі № 910/3397/21 від 23.12.2021, який включає: ознайомлення з матеріалами справи № 910/3397/21 у суді першої інстанції; аналіз правової ситуації та матеріалів справи № 910/3397/21, виклад пропозицій щодо правової позиції клієнта; підготовка та подання до суду заяви по суті справи - пояснень третьої особи; підготовка та подання до суду заяв з процесуальних питань - клопотань, заяв, додаткових пояснень у справі № 910/3397/21; збирання доказів на доведення правової позиції ТОВ "ЗБС" у справі № 910/3397/21, як третьої особи, подання їх до суду; участь адвоката у судових засіданнях у справі № 910/3397/21 в Господарському суді міста Києва; складання промови у судових дебатах у справі № 910/3397/21.

На підтвердження повноважень адвоката Сингаївського Сергія Степановича, який надавав правову допомогу, суду було надано ордер серії КС № 832985 від 28.04.2021. Ордер виданий Адвокатським об`єднанням "Сингаївський Сербін та партнери"

26.01.2022 через канцелярію суду від позивача - Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» надійшло заперечення на заяву третьої особи про прийняття додаткового рішення у справі №910/3397/21 та поновлення строку на подання доказів.

Позивач посилався на те, що:

- відсутні підстави для поновлення строку на подання доказів згідно ст. 129 ГПК України, оскільки у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

- судом має бути врахований фінансовий стан обох сторін. Крім того, позивач є державною бюджетною установою, видатки на утримання якої здійснюються з Державного бюджету України;

- спір є незначної складності, компенсація понесених витрат третьою особою не є розумним для позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфі-Залізо-Бетон» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3397/21, третя особа просить стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, у поданій заяві третя особа також просить поновити строк для подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування підстав для поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, третя особа зазначає, що 29.11.2021 нею було подано до суду першої інстанції заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказана заява, в тому числі, містить клопотання надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфі-Залізо-Бетон» строк в п`ять днів з дня ухвалення рішення по суті справи №910/3397/21 для подання відповідних доказів здійснення судових витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням дати ухвалення рішення по суті справи №910/3397/21 - 13.12.2021, а також правил обчислення строків у господарському судочинстві, визначених главою 6 розділу І ГПК України, такий строк закінчувався 20.12.2021. В період з 13.12.2021 до 23.12.2021 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфі-Залізо-Бетон» перебував у відряджені та не мав змоги підписати та надати суду документи, що підтверджують надання третій особі адвокатських послуг у вказаній справі. 23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" та представником Адвокатського Об`єднання «Сингаївський, Сербінов та партнери» керуючий партнер Сербинов Олександр Сергійович було підписано Акт надання послуг та складено опис наданих послуг у справі №910/3397/21. До суду вказані документи були подані 24.12.2021. Таким чином, третя особа вважає, що мають місце поважні причини пропуску строку, встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України, та наявні підстави для поновлення строку на подання відповідних доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (подібний за змістом правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (подібний за змістом правовий висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №908/3408/20).

Як вбачається з матеріалів справи, у поясненнях до позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфі-Залізо-Бетон» вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу та заявлено клопотання про покладення на позивача судових витрат (а.с.12 т.2).

Крім того, 29.11.2021 третьою особою було подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказана заява, в тому числі, містить клопотання надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфі-Залізо-Бетон» строк в п`ять днів з дня ухвалення рішення по суті справи №910/3397/21 для подання відповідних доказів здійснення судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с.232 т.3).

Судове рішення у справі №910/3397/21 ухвалено 13.12.2021.

Згідно наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" Є.О. Глущенко №12/12/21 від 12.12.2021, останній перебував у службовому відряджені у м. Рівне в період з 13.12.2021 до 23.12.2021. У вказаному наказі зазначено, що на період службового відрядження жодна особа, уповноважена на виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" не призначається.

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" та представником Адвокатського Об`єднання «Сингаївський, Сербінов та партнери» керуючий партнер Сербинов Олександр Сергійович підписано Акт надання послуг № 21 на суму 30 000,00 грн. та складено детальний опис наданих послуг у справі № 910/3397/21 від 23.12.2021.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку третій особі на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний Сервіс" (змінено найменування на ТОВ "Альфа-Залізо-Бетон") (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Сингаївський Сербінов та партнери" (адвокатське об`єднання) укладено договір № 28-04/2021 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого сторони домовились про надання адвокатським об`єднанням, в інтересах клієнта правової допомоги (згідно переліку).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, але не пізніше ніж до 24.04.2024 (п. 7.1 договору).

30.04.2021 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 28-04/2021 від 28.04.2021 про надання правової допомоги, відповідно до якої сторони погодили розмір гонорару за надання Адвокатським об`єднанням правничої (правової) допомоги клієнту, що включає в себе всі види незабороненої законом такої допомоги: підготовка й подання до суду та іншим особам процесуальних документів, представництво клієнта у суді та участь у судових засіданнях, витребування необхідних інформації й документів, ознайомлення з матеріалами справи і.т.і, у справі № 910/3397/21 за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та Акціонерного товариства "РВС Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний сервіс" про стягнення коштів за банківською гарантією, у суді першої інстанції - Господарському суді міста Києва, до ухвалення судом рішення по суті справи, становить фіксовану суму. Незалежно від обсягу виконаних робіт та витраченого адвокатським об`єднанням часу, а саме: 30 000,00 грн.

Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн. був заявлений третьою особою, в її поясненнях до позовної заяви.

Третьою особою до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 84 від 10.08.2021 в підтвердження оплати клієнтом адвокатському об`єднанню гонорару у сумі 30 000,00 грн. на підставі рахунку № 36 від 09.08.2021 на суму 30 000,00 грн. за надання правової допомоги у справі № 910/3397/21.

В подальшому контрагентами було підписано акт надання послуг № 21 від 23.12.2021 на суму 30 000,00 грн., що підтверджує надання правової допомоги у справі № 910/3397/21.

Крім того, суду надано детальний опис наданих послуг у справі № 910/3397/21 від 23.12.2021, який включає: ознайомлення з матеріалами справи № 910/3397/21 у суді першої інстанції; аналіз правової ситуації та матеріалів справи № 910/3397/21, виклад пропозицій щодо правової позиції клієнта; підготовка та подання до суду заяви по суті справи - пояснень третьої особи; підготовка та подання до суду заяв з процесуальних питань - клопотань, заяв, додаткових пояснень у справі № 910/3397/21; збирання доказів на доведення правової позиції ТОВ "ЗБС" у справі № 910/3397/21, як третьої особи, подання їх до суду; участь адвоката у судових засіданнях у справі № 910/3397/21 в Господарському суді міста Києва; складання промови у судових дебатах у справі № 910/3397/21.

На підтвердження повноважень адвоката Сингаївського Сергія Степановича, який надавав правову допомогу, суду було надано ордер серії КС № 832985 від 28.04.2021. Ордер виданий Адвокатським об`єднанням "Сингаївський Сербін та партнери".

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Позивач заперечував щодо стягнення на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн., вказуючи, що заявник пропустив строк на подачу доказів та відсутня розумна необхідність у стягненні таких витрат з урахуванням того, що позивач є державною бюджетною установою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів вважає, що відображена в наданих третьою особою доказів інформація щодо характеру та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаними роботами, а також заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що компенсація понесених судових витрат третьою особою у розмірі 30 000 грн. не відповідає критерію розумності та необхідності.

Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат би витратив значний час, дана справа є звичайним розрахунковим спором.

З огляду на викладене, затрачений час та розрахунок вартості наданих адвокатських послуг є завищеним.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн., стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення позивача щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.(яке фактично є клопотанням позивача про зменшення), колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон", з покладанням на позивача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви третьої особи про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про повне задоволення заяви третьої особи в розмірі 30 000,00 грн.

Доводи апелянта про те, що третя особа у справі є лише учасником справи, а не його стороною, тому вимоги третьої сторони про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню, спростовуються частиною 13 статті 129 ГПК України.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 справа № 923/199/21, положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

З урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" заперечувало проти задоволення позову під час розгляду справи №910/3397/21, при цьому третьою особою понесено судові витрати на професійну правничу допомогу, такі витрати мають бути відшкодовані позивачем, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2021, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення".

Посилання позивача на те, що Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" є державною бюджетною установою, видатки на утримання якої здійснюються з Державного бюджету України, тому відсутні підстави для стягнення з позивача судових витрат, також не приймаються колегією суддів, оскільки позивачем не надано доказів скрутного фінансового становища, що утруднювало б виконання додаткового рішення суду.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу третьою особою, не спростовують вірного по суті додаткового рішення суду в цій частині, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено поважні причини пропуску такого строку третьою особою та в цілому правильно застосовані норми процесуального права, які їх регулюють.

Натомість доводи апелянта щодо розумності витрат на професійну правничу допомогу спростовують висновки суду першої інстанції в частині розміру стягнутих судових витрат.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті судом першої інстанції додаткового рішення в частині визначення розміру стягнутих витрат на правничу допомогу мало місце порушення норм процесуального права, а відтак, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 підлягає частковому скасуванню. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково. Стягнути з Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті клопотання слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/3397/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" строк на подання доказів.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

3. Стягнути з Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (01001, м.Київ, вулиця Еспланадна, будинок 30-Б, ідентифікаційний код 03767831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Залізо-Бетон" (09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Фістівська, будинок 1, ідентифікаційний код 43067194) 10 000, 00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

4. В решті клопотання відмовити.»

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/3397/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська