Рішення

від 29.06.2023 по справі 904/2258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2258/23Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: представник не з`явився,

від відповідача: представник не з`явився,

дослідивши матеріали справи №904/2258/23

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАТРІОТ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАТРІОТ" (далі - відповідач) про стягнення 1.812.542,08 грн, з яких 1.073.774,28 грн основної заборгованості за договором №020735 від 01.10.2010 про постачання теплової енергії, 143.585,50 грн пені, 106.348,05 грн трьох процентів річних та 488.834,25 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2258/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023.

Ухвалою від 05.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.05.2023.

Через відділ документального забезпечення 26.05.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково (в частині основної заборгованості) і відмовити в частині нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Ухвалою від 31.05.2023 підготовче засідання відкладено до 14.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 09.06.2023 від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 14.06.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 29.06.2023.

В судове засідання 29.06.2023 сторони явку представників не забезпечили, однак через відділ документального забезпечення 29.06.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його представника, у якій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

На виконання умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії позивач поставив відповідачу теплову енергію, яку відповідач оплатив лише частково, а тому позивач звернувся до суду про стягнення основної заборгованості і нарахованих на неї пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач суму основної заборгованості визнав, а у стягненні пені, процентів річних та інфляційних втрат просить суд відмовити через скрутний фінансовий стан.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач наголошує, що скрутний фінансовий стан не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; надання послуг; наявності/відсутності доказів часткової/повної оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 01.10.2010 між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі енергопостачальна компанія) та відповідачем (далі відповідач, споживач) був укладений договір №020755 про постачання теплової енергії (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2013 (п. 11.1 договору).

Відповідно до 11.2 договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийнятті рішення господарським судом; ліквідації сторін.

Між тим, в силу приписів п. 11.4 договору, останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде повідомлено однією із сторін.

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", за актом приймання-передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП "Теплоенерго" отримало засоби теплопостачання.

У зв`язку із зміною у структурі енергопостачальної організації, що пов`язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 №320 "Про передачу об`єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання - передачі об`єктів, ст.ст. 512-514, 520-521, 631 ЦК України, до матеріалів справи долучено додаткову угоду № ___ до договору №020755 від 10.10.2016 (далі - додаткова угода) (арк. 18, том 1), яка складена між енергопостачальною компанією, позивачем та відповідачем.

Зазначена додаткова угода підписана всіма її учасниками.

Згідно з п. 3.5 вказана додаткова угода набуває чинності відповідно до ст. 631 ЦК України з 14.09.2016 і вважається невід`ємною частиною договору про постачання теплової енергії.

Умовами пунктів 1.1.1, 1.1.2 додаткової угоди передбачено перехід прав, зобов`язань та відповідальності за основним договором до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цією угодою, та до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цією угодою.

Згідно із частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Приписами ст. 513 ЦК встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦК України та умов додаткової угоди до договору, позивач набув прав, обов`язків та відповідальності енергопостачальної організації за договором про постачання теплової енергії №020755 від 10.10.2016 з 14.09.2016.

Спірним періодом є квітень 2018 року березень 2021 року і тарифи за вказані періоди формувалися з урахуванням постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2016 №928 (арк. 88, том 1), від 10.12.2018 №1732 (арк. 89, том 1), від 14.01.2020 №90 (арк. 90, том 1), від 17.03.2020 №632 (арк. 91, том 1), від 30.11.2020 №2257 (арк. 92, том 1).

Також в матеріалах справи наявні розпорядження Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального періоду, а саме:

2018 рік:

розпорядження Дніпровського міського голови від 09.10.2017 №1229-р "Про початок опалювального сезону 2017 - 2018 рр. у м. Дніпрі" (арк. 93, том 1);

розпорядження Дніпровського міського голови від 20.03.2018 №263-р "Про закінчення опалювального сезону 2017 - 2018 рр. у м. Дніпрі" (арк. 94, том 1);

2019 рік:

розпорядження Дніпровського міського голови від 18.10.2018 №1436-р "Про початок опалювального сезону 2018 - 2019 рр. у м. Дніпрі" (арк. 95, том 1);

розпорядження Дніпровського міського голови від 22.03.2019 №400-р "Про закінчення опалювального сезону 2018 - 2019 рр. у м. Дніпрі" (арк. 95, зворот, том 1);

2020 рік:

розпорядження Дніпровського міського голови від 17.10.2019 №1661-р "Про початок опалювального сезону 2019 2020 рр. у м. Дніпрі" (арк. 96, том 1);

розпорядження Дніпровського міського голови від 30.03.2020 №355-р "Про закінчення опалювального сезону 2019 - 2021 рр. у м. Дніпрі" (арк. 97 зворот, том 1);

2021 рік:

розпорядження Дніпровського міського голови від 28.10.2020 №1267-р "Про початок опалювального сезону 2020 - 2021 рр. у м. Дніпрі" (арк. 98, том 1);

розпорядження Дніпровського міського голови від 30.03.2021 №155-р "Про закінчення опалювального сезону 2020 - 2021 рр. у м. Дніпрі" (арк. 98, зворот, том 1).

На виконання умов договору позивач у період з квітня 2018 року до березня 2021 року поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується надісланими позивачем відповідачу рахунками, а саме:

(1) Рахунок №020755 від 30.04.2018 на суму 34.972,16 грн (арк. 19, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 08.05.2018 строк оплати є таким, що настав 14.05.2018 (останній день оплати), прострочення з 15.05.2018.

(2) Рахунок №020755 від 30.11.2018 на суму 46.504,27 грн (арк. 20, том 1) реєстр (арк. 61) вручено11.12.2018 строк оплати є таким, що настав17.12.2018 (останній день оплати), прострочення з 18.12.2018.

(3) Рахунок №020755 від 31.12.2018 на суму 91.400,82 грн (арк. 21, том 1) реєстр (арк. 61) вручено14.01.2019 строк оплати є таким, що настав 21.01.2019 (останній день оплати), прострочення з 22.01.2019.

(4) Рахунок №020755 від 31.01.2019 на суму 145.284,05 грн (арк. 22, том 1) реєстр (арк. 61) вручено07.02.2019 строк оплати є таким, що настав 12.02.2019 (останній день оплати), прострочення з 13.02.2019.

(5) Рахунок №020755 від 28.02.2019 на суму 99.287,12 грн (арк. 23, том 1) реєстр (арк. 61) вручено06.03.2019 строк оплати є таким, що настав 11.03.2019 (останній день оплати), прострочення з 12.03.2019.

(6) Рахунок №020755 від 31.03.2019 на суму 82.986,17 грн (арк. 24, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 06.04.2019 строк оплати є таким, що настав 11.04.2019 (останній день оплати), прострочення з 12.04.2019.

(7) Рахунок №020755 від 30.04.2019 на суму 32.150,52 грн (арк. 25, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 06.05.2019 строк оплати є таким, що настав 13.05.2019 (останній день оплати), прострочення з 14.05.2019.

(8) Рахунок №020755 від 30.11.2019 на суму 19.120,85 грн (арк. 26, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 09.12.2019 строк оплати є таким, що настав 16.12.2019 (останній день оплати), прострочення з 17.12.2019.

(9) Рахунок №020755 від 31.12.2019 на суму 116.556,00 грн (арк. 27, том 1) реєстр (арк. 61) вручено21.01.2020 строк оплати є таким, що настав 27.01.2020 (останній день оплати), прострочення з 28.01.2020.

(10) Рахунок №020755 за грудень 2019 року на суму -27.938,47 грн (перерахунок) (арк. 28, том 1) реєстр (арк. 62) вручено21.01.2020 строк оплати є таким, що настав

(11) Рахунок №020755 від 31.01.2020 на суму 117.255,83 грн (арк. 29, том 1) реєстр (арк. 61) вручено10.02.2020 строк оплати є таким, що настав 17.02.2019 (останній день оплати), прострочення з 18.02.2019.

(12) Рахунок №020755 за січень 2020 року на суму -18.595,13 грн (перерахунок) (арк. 30, том 1) реєстр (арк. 62) вручено10.02.2020 строк оплати є таким, що настав

(13) Рахунок №020755 від 29.02.2020 на суму 119.630,39 грн (арк. 31, том 1) реєстр (арк. 61) вручено10.03.2020 строк оплати є таким, що настав 16.03.2020 (останній день оплати), прострочення з 17.03.2020.

(14) Рахунок №020755 від 29.02.2020 на суму -21.473,65 грн (перерахунок) (арк. 32, том 1) реєстр (арк. 62) вручено12.03.2020 строк оплати є таким, що настав

(15) Рахунок №020755 від 31.03.2020 на суму 3.189,18 грн (арк. 33, том 1) реєстр (арк. 62) вручено14.04.2020 строк оплати є таким, що настав 20.04.2020 (останній день оплати), прострочення з 21.04.2021.

(16) Рахунок №020755 від 30.11.2020 на суму 14.181,41 грн (арк. 34, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 08.12.2020 строк оплати є таким, що настав 14.12.2020 (останній день оплати), прострочення з 15.12.2020.

(17) Рахунок №020755 від 31.12.2020 на суму 83.347,23 грн (арк. 35, том 1) реєстр (арк. 62) вручено12.01.2021 строк оплати є таким, що настав 18.01.2021 (останній день оплати), прострочення з 19.01.2021.

(18) Рахунок №020755 від 31.01.2021 на суму 78.080,47 грн (арк. 36, том 1) реєстр (арк. 62) вручено11.02.2021 строк оплати є таким, що настав 16.02.2021 (останній день оплати), прострочення з 17.02.2021.

(19) Рахунок №020755 від 28.02.2021 на суму 92.904,26 грн (арк. 37, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 09.03.2021 строк оплати є таким, що настав 15.03.2021 (останній день оплати), прострочення з 16.03.2021.

(20) Рахунок №020755 від 31.03.2019 на суму 71.453,64 грн (арк. 38, том 1) реєстр (арк. 62) вручено13.04.2021 строк оплати є таким, що настав 19.04.2021 (останній день оплати), прострочення з 20.04.2021.

(21) Рахунок №020755 від 30.04.2021 на суму 29.166,92 грн (арк. 39, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 13.05.2021 строк оплати є таким, що настав 18.05.2021 (останній день оплати), прострочення з 19.05.2021.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем складено акти прийому-передачі послуг, а саме:

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 34.972,16 грн (арк. 40, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 46.504,27 грн (арк. 41, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 91.400,82 грн (арк. 42, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 145.284,05 грн (арк. 43, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 99.287,12 грн (арк. 44, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 82.986,17 грн (арк. 45, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 32.150,52 грн (арк. 46, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 19.120,85 грн (арк. 47, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 116.556,00 грн (арк. 48, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 12.01.2020 за грудень 2019 року на суму -27.938,47 грн (арк. 49, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 117.255,83 грн (арк. 50, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 за січень 2020 року на суму -18.595,13 грн (арк. 51, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 119.630,39 грн (арк. 52, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму -21.473,65 грн (арк. 53, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 3.189,18 грн (арк. 54, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 14.181,41 грн (арк. 55, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 83.347,23 грн (арк. 56, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 78.080,47 грн (арк. 57, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 92.904,26 грн (арк. 58, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 71.453,64 грн (арк. 59, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії №020755 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 29.166,92 грн (арк. 60, том 1).

В якості підтвердження надсилання позивачем відповідачу рахунків до матеріалів справи долучено реєстри вручення рахунків КП «Теплоенерго» (арк. 61-63, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача досудову вимогу (арк. 66, том 1), згідно із якою заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.06.2021 складає 1.110.774,28 грн.

Оскільки відповідач частково оплатив отриману від позивача теплову енергію, на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 1.073.774,28 грн, що підтверджується довідкою позивача №195 від 30.09.2021 (арк. 69, том 1) і яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

У зв`язку із неналежним виконання з боку відповідач взятих на себе зобов`язань оплати за теплову енергію позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 15.05.2018 до 19.11.2021 на загальну суму 143.585,50 грн, три проценти річних за вказаний період у загальному розмірі 106.348,05 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2018 року до 01.03.2021 на загальну суму 488.834,25 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 1.073.774,28 грн основної заборгованості, 143.585,50 грн пені, 106.348,05 грн трьох процентів річних та 488.834,25 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки теплової енергії.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов`язок поставити відповідачу теплову енергію, в свою чергу відповідач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно правил користування тепловою енергією споживач, відповідно до п. 5.1 договору, зобов`язаний встановити прилади обліку теплової енергії.

Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах на опалення розрахунковим способом за адресою: Краснопартизанська, 1 (п. 5.2 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Національного комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України.

На виконання умов договору, позивач у період з квітня 2018 року до березня 2021 року (включно) поставив відповідачу теплову енергію, яку відповідач частково оплатив, а тому на час звернення до суду з даною позовною заявою заборгованість відповідача за отриману від позивача теплову енергію складає 1.073.774,28 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпускотримання.

Пунктом 7.4 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 (п`яти) діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Суд дослідив наявні у справі №904/2258/23 рахунки та реєстри їх вручення встановив таке.

(1) Рахунок №020755 від 30.04.2018 на суму 34.972,16 грн (арк. 19, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 08.05.2018 строк оплати є таким, що настав 14.05.2018 (останній день оплати), прострочення з 15.05.2018.

(2) Рахунок №020755 від 30.11.2018 на суму 46.504,27 грн (арк. 20, том 1) реєстр (арк. 61) вручено11.12.2018 строк оплати є таким, що настав17.12.2018 (останній день оплати), прострочення з 18.12.2018.

(3) Рахунок №020755 від 31.12.2018 на суму 91.400,82 грн (арк. 21, том 1) реєстр (арк. 61) вручено14.01.2019 строк оплати є таким, що настав 21.01.2019 (останній день оплати), прострочення з 22.01.2019.

(4) Рахунок №020755 від 31.01.2019 на суму 145.284,05 грн (арк. 22, том 1) реєстр (арк. 61) вручено07.02.2019 строк оплати є таким, що настав 12.02.2019 (останній день оплати), прострочення з 13.02.2019.

(5) Рахунок №020755 від 28.02.2019 на суму 99.287,12 грн (арк. 23, том 1) реєстр (арк. 61) вручено06.03.2019 строк оплати є таким, що настав 11.03.2019 (останній день оплати), прострочення з 12.03.2019.

(6) Рахунок №020755 від 31.03.2019 на суму 82.986,17 грн (арк. 24, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 06.04.2019 строк оплати є таким, що настав 11.04.2019 (останній день оплати), прострочення з 12.04.2019.

(7) Рахунок №020755 від 30.04.2019 на суму 32.150,52 грн (арк. 25, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 06.05.2019 строк оплати є таким, що настав 13.05.2019 (останній день оплати), прострочення з 14.05.2019.

(8) Рахунок №020755 від 30.11.2019 на суму 19.120,85 грн (арк. 26, том 1) реєстр (арк. 61) вручено 09.12.2019 строк оплати є таким, що настав 16.12.2019 (останній день оплати), прострочення з 17.12.2019.

(9) Рахунок №020755 від 31.12.2019 на суму 116.556,00 грн (арк. 27, том 1) реєстр (арк. 61) вручено21.01.2020 строк оплати є таким, що настав 27.01.2020 (останній день оплати), прострочення з 28.01.2020.

(10) Рахунок №020755 за грудень 2019 року на суму -27.938,47 грн (перерахунок) (арк. 28, том 1) реєстр (арк. 62) вручено21.01.2020 строк оплати є таким, що настав

(11) Рахунок №020755 від 31.01.2020 на суму 117.255,83 грн (арк. 29, том 1) реєстр (арк. 61) вручено10.02.2020 строк оплати є таким, що настав 17.02.2019 (останній день оплати), прострочення з 18.02.2019.

(12) Рахунок №020755 за січень 2020 року на суму -18.595,13 грн (перерахунок) (арк. 30, том 1) реєстр (арк. 62) вручено10.02.2020 строк оплати є таким, що настав

(13) Рахунок №020755 від 29.02.2020 на суму 119.630,39 грн (арк. 31, том 1) реєстр (арк. 61) вручено10.03.2020 строк оплати є таким, що настав 16.03.2020 (останній день оплати), прострочення з 17.03.2020.

(14) Рахунок №020755 від 29.02.2020 на суму -21.473,65 грн (перерахунок) (арк. 32, том 1) реєстр (арк. 62) вручено12.03.2020 строк оплати є таким, що настав

(15) Рахунок №020755 від 31.03.2020 на суму 3.189,18 грн (арк. 33, том 1) реєстр (арк. 62) вручено14.04.2020 строк оплати є таким, що настав 20.04.2020 (останній день оплати), прострочення з 21.04.2021.

(16) Рахунок №020755 від 30.11.2020 на суму 14.181,41 грн (арк. 34, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 08.12.2020 строк оплати є таким, що настав 14.12.2020 (останній день оплати), прострочення з 15.12.2020.

(17) Рахунок №020755 від 31.12.2020 на суму 83.347,23 грн (арк. 35, том 1) реєстр (арк. 62) вручено12.01.2021 строк оплати є таким, що настав 18.01.2021 (останній день оплати), прострочення з 19.01.2021.

(18) Рахунок №020755 від 31.01.2021 на суму 78.080,47 грн (арк. 36, том 1) реєстр (арк. 62) вручено11.02.2021 строк оплати є таким, що настав 16.02.2021 (останній день оплати), прострочення з 17.02.2021.

(19) Рахунок №020755 від 28.02.2021 на суму 92.904,26 грн (арк. 37, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 09.03.2021 строк оплати є таким, що настав 15.03.2021 (останній день оплати), прострочення з 16.03.2021.

(20) Рахунок №020755 від 31.03.2019 на суму 71.453,64 грн (арк. 38, том 1) реєстр (арк. 62) вручено13.04.2021 строк оплати є таким, що настав 19.04.2021 (останній день оплати), прострочення з 20.04.2021.

(21) Рахунок №020755 від 30.04.2021 на суму 29.166,92 грн (арк. 39, том 1) реєстр (арк. 62) вручено 13.05.2021 строк оплати є таким, що настав 18.05.2021 (останній день оплати), прострочення з 19.05.2021.

Отже, строк оплати теплової енергії поставленої у період з квітня 2018 року до березня 2021 року (включно) є таким, що настав.

Отриману у зазначений період теплову енергію відповідач оплатив частково, у зв`язку із чим, на час звернення позивача до суду з даною позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем складає 1.073.774,28 грн.

Доказів оплати теплової енергії поставленої у період з квітня 2018 року до березня 2021 року (включно) на загальну суму 1.073.774,28 грн матеріали справи не містять.

Позову вимогу про стягнення основної заборгованості у розмірі 1.073.774,28 грн відповідач визнав (заява відповідача від 26.05.2023).

Статтею 191 ГПК України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що основну заборгованість у розмірі 1.073.774,28 грн відповідач визнав у відзиві, який підписаний директором відповідача Сахно Софією Йосипівною, повноваження якої встановлено на підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позов в частині стягнення основної заборгованості визнала повноважна особа.

Господарський суд, перевіривши наявність для того законних підстав, дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем, оскільки дії останнього не суперечать інтересам товариства, яке він представляє.

Так, оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1.073.774,28 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2.3 договору визначено, що споживач несе відповідальність, зокрема у разі несвоєчасної оплати за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 15.05.2018 до 19.11.2021 на загальну суму 143.585,50 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив посилаючись на скрутний фінансовий стан.

Оцінивши заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості та наявність порушення строку внесення плати за отриману теплову енергію. Більш того, укладеним між сторонами договором узгоджено питання стягнення пені (із визначенням її чіткого розміру), у разі порушення строку оплати.

Також суд врахував, що жодних обставин, які б сприяли звільненню відповідача від відповідальності /у вигляді стягнення пені/ на законодавчому рівні не встановлено.

Водночас скрутний матеріальний стан та воєнний стан не є безумовними підставами для звільнення останнього від відповідальності у вигляді стягнення пені.

Відтак суд здійснив власний перерахунок пені та встановив, що розрахунок позивача містить помилки, які вплинули на правильність розрахунку, а тому вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково, у розмірі 142.317,39 грн.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати загальний період прострочення з 15.05.2018 до 19.11.2022 у загальному розмірі 106.348,05 грн та 488.834,25 грн відповідно.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимоги заперечив і просив суд відмовити у їх задоволенні через скрутний фінансовий стан.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх такими, що підлягають задоволенню. Заперечення відповідача щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних відхиляються з мотивів аналогічним тим, що були вказані судом вище.

Судові витрати

За змістом ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, повернення 50% від суми сплаченого позивачем судового збору передбачене нормами чинного процесуального законодавства у випадку визнання відповідачем позову, тобто визнання позову у повному обсязі, а не часткового визнання позовних вимог.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №904/3090/21.

Оскільки відповідач визнав позов лише частково, підстави для застосування положень частини 1 статті 130 ГПК України відсутні.

Таким чином, витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 27.141,91 грн, з урахуванням того, що 99,83% вказаних позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАТРІОТ" (Україна, 49087, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОПАРТИЗАНСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код 20297798) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 1.073.774,28 грн (один мільйон сімдесят три тисячі сімсот сімдесят чотири грн 28 к.) основної заборгованості, 142.317,39 грн (сто сорок дві тисячі триста сімнадцять грн 39 к.) пені, 106.348,05 грн (сто шість тисяч триста сорок вісім грн 05 к.) трьох процентів річних, 488.834,25 грн (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять чотири грн 25 к.) інфляційних втрат, 27.141,91 грн (двадцять сім тисяч сто сорок одну грн 91 к.) судового збору.

В решті позовних вимог (про стягнення 1.268,11 грн пені) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.07.2023

Суддя С.А. Дупляк