Ухвала

від 10.07.2023 по справі 904/2806/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

10.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2806/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Машкова Костянтина Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про стягнення 469 597,46 грн. попередньої оплати, 170 933,48 грн. пені, 46 959,75 грн. 10% штрафу

Суддя Бондарєв Е.М.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

За допомогою системи "Електронний суд" Фізична особа-підприємець Машков Костянтин Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 31.05.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондаренко Дмитра Сергійовича заборгованості на загальну суму 687 490,69 грн., з яких:

- 469 597,46 грн. попередня оплата;

- 170 933,48 грн. пеня за період з 01.06.2022 по 31.05.2023;

- 46 959,75 грн. 10% штраф.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10 312,36 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №18/10-1 від 18.10.2021 щодо своєчасної та повної поставки товару, за який позивачем сплачено 469 597,46 грн., що підтверджується банківською випискою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2806/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

За допомогою системи "Електронний суд" позивач 06.07.2023 подав до суду заяву вжиття заходів щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відчуження нерухомого майна-земельні ділянки 1225685000:07:028:0007 (номер запису про право власності 49445487 від 03.03.2023, площею 0,7766 га, орієнтованою грошовою оцінкою (риночна вартість) 249 823 грн.) та 1225685000:07:028:0004 (номер запису про право власності 1575861 від 09.07.2013, площею 0,6549 га, орієнтованою грошовою оцінкою (риночна вартість) 210 674 грн.).

Заява обґрунтована тим, що відповідач може вжити заходи до приховування свого майна його продаж чи дарування, невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим надалі виконання рішення суду. Позивач стверджує, що враховуючи що відповідач на даний час ухиляється від виконання взятих на себе грошових зобов`язань та не реагує на претензії від позивача, а тому останній вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчуження нерухомого майна відповідача може унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79, 80, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду, самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Машкову Костянтину Володимировичу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання -10.07.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв