Рішення

від 10.07.2023 по справі 904/1758/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1758/23

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 99 160,37 грн,-

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровської області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 99 160,37 грн. а також витрат на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 3 300,00 грн.; стягнення з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" та ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиплатою Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" страхового відшкодування за результатами дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.05.2022 з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "Мега-Гарант".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 у справі №904/1758/23, яка була направлена на Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", повернулась на адресу Господарського суду із відміткою Укрпошти "Адресат відсутній за вказаною адресою.

Також судом було направлено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 на офіційну електронну адресу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", зазначену у витязі з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням, про що сформовано довідку про доставку електронного листа 11.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , запропоновано надати письмові пояснення на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 позовну заяву залишено без руху; Службі автомобільних доріг у Дніпропетровської області постановлено протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: зазначити відповідачів або відповідача) у справі (пункт 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

06.06.2023 від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області надійшла уточнена позовна заява в якій позивач повідомляє суд про зміну назви підприємства та зазначає, що 31.03.2023 року Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області було перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, про що Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України видано відповідний Наказ №Н-120 від 31.03.2023. Крім того, даним наказом внесено зміни до Положення Служби та зобов`язано вжити заходів щодо державної реєстрації в установленому законодавством порядку вищевказаних змін. У свою чергу, Службою у повній мірі виконано вимоги вищевказаного наказу та вжито відповідних заходів, що підтверджується відповідною Випискою з ЄДР юридичних осіб.

В прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просить:

- стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (попередня назва Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 25843931, 49000, місто Дніпро, вулиця Воскресенська, будинок №24) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 99 160,37 грн, а також витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 3 300,00 грн.

- стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (попередня назва Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 25843931, 49000, місто Дніпро, вулиця Воскресенська, будинок №24) судові виграти по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/1758/23, яка була направлена на Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", повернулась на адресу Господарського суду із відміткою Укрпошти "Адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з Витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" є: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Також судом було направлено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 на офіційну електронну адресу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", зазначену у витязі з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням, про що сформовано довідку про доставку електронного листа 08.06.2023.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, таким чином строк подання відзиву на позов є таким. що настав.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОСОБА_1 письмових пояснень до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930022495170 та №4930022507100.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2022 о 15.50 годині на ділянці 288 км+800 м. а/д "Знам`янка-Луганськ-Ізварине" Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ВАЗ 2106", н/з НОМЕР_1 , з причепом "ПА028", н/з НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем "Renault Duster", НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі №183/2718/22 (провадження 3/183/1584/22) ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ст. 40-1 КУпАП вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 496,20 гривень.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність третьої особи за даним позовом ОСОБА_1 була застрахована в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "Мега-Гарант", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2751672 (а.с. 13).

Автомобіль "Renault Duster", н/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , якому в результаті ДТП завдано механічних пошкоджень, зареєстрований за Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 від 15.11.2019 (а.с. 14).

Згідно з висновком експерта №3111/22 від 17.11.2022 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) сума матеріальних збитків, завданих у зв`язку з пошкодженням автомобіля "Renault Duster", н/з НОМЕР_3 , становить 99 160,37 грн. (а.с.15-33).

10.06.2022 Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області звернулася до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування.

21.07.2022 Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області направила Акціонерному товариству "Страхова компанія "Мега-Гарант" лист-запит щодо прийняття/не прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування за заявою від 10.06.2022 року, щодо розміру, в якому відбудеться таке відшкодування, та строків виплати.

14.09.2022 Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області направила Акціонерному товариству "Страхова компанія "Мега-Гарант" претензію щодо виплати страхового відшкодування, з вимогою негайного здійснення виплат страхового відшкодування за відповідними реквізитами.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області посилається на те, що матеріальні збитки у розмірі 99 160,37 гри, завдані у зв`язку з пошкодженням автомобіля, що належить позивачу, відповідачем не виплачена що й стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Згідно з полісом №АР/2751672 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено франшизу в розмірі 2600,00 грн. та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.

Предметом спору є стягнення з відповідача 99 160,37 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин факту дорожньо-транспортної пригоди, вини особи, у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, страхування цивільно-правової відповідальності згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2751672, розмір заподіяних збитків власнику транспортного засобу, наявність / відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно з статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи підтверджується, що страхувальник відповідача ( ОСОБА_1 ) за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2751672, який діяв під час дорожньо-транспортної пригоди, є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та завдав майнової шкоди транспортному засобу у розмірі 99 160,37 грн., який належить позивачу.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 1 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно зі статті 22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Сума вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ в розмірі 99 160,37 грн підтверджується висновком експерта копія якого міститься в матеріалах справи.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області вважає, що оскільки розмір матеріальної шкоди не виходить, за межі ліміту полісу № АР/2751672 від 10.12.2021 укладеного зі страховиком - Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант", то в даному випадку відповідач повинен у повному обсязі сплатити страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2751672 ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода за виключенням франшизи у розмір 2 600,00 грн., тобто у розмірі 99 160,37 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 96 560,37 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на проведення на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 3 300,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, для стягнення витрат на проведення експертизи на замовлення учасника справи законодавством встановлено спеціальний порядок - за результатами вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджується, що для визначення розміру матеріального шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної природи позивачем укладався договір №10/22 від 24.10.2022 з судовим експертом - товарознавцем Дроздовим Юрієм Володимировичем. В матеріалах справи міститься висновок експерта №3111/22 від 17.11.2022 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) та докази оплати за проведене дослідження у розмірі 3 300,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати на проведення товарознавчої експертизи підлягають розподілу на підставі пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 213,47 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 96 560,37 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу, 3 213,47 грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення 99 160,37 грн задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вулиця Воскресенська, будинок 24; ідентифікаційний код 25843931) 96 560,37 грн (дев`яносто шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 37 коп.), матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 3 213,47 грн. (три тисячі двісті тринадцять гривень 47 коп.) витрат на проведення товарознавчої експертизи, 2 613,62 грн. (дві тисячі шістсот тринадцять гривень 62 коп.) витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.07.2023

Суддя Ю.А. Бажанова