Рішення

від 10.07.2023 по справі 910/13935/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2023Справа № 910/13935/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербет Компані"

про стягнення 18623 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербет Компані" про стягнення за договором купівлі-продажу від 29.07.2021 № 918/21 основного боргу в розмірі 13555,84 грн., 18 % річних у сумі 3033,78 грн. та штрафу в розмірі 2033,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02000, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 918/21, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунка-фактурах, податкових, видаткових накладних.

Згідно з пунктом 3.2 договору вартість товару погоджується сторонами в видаткових накладних, інших додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Оплата покупцем кожної партії товару може проводитися в наступному порядку: за кожну отриману партію товару протягом 14 календарних днів від дня поставки товару (дату видаткової накладної) або на умовах передоплати в розмірі 100 % на підставі рахунку-фактури, який дійсний два календарних днів (пункт 3.3 договору).

На виконання умов договору від 29.07.2021 № 918/21 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13555,84 грн. згідно з наступними підписаними обома сторонами видатковими накладними: від 18.08.2021 № 12146 на суму 5416,59 грн., № 12152 на суму 1395,40 грн., № 12147 на суму 769,50 грн., № 12153 на суму 456 грн., від 19.08.2021 № 12307 на суму 1545,52 грн., № 12214 на суму 2357,29 грн., № 12279 на суму 14,82 грн., від 25.08.2021 № 12520 на суму 1600,72 грн.

Крім того, 16.08.2021 між позивачем, як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайхона Базар», як первісним боржником, та відповідачем, як новим боржником, укладений договір переведення боргу № 4, згідно з пунктом 1 якого первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе виконання зобов`язання з оплати за господарчі товари постачальнику ТОВ «ВФ «Сімі», що виникло на підставі договору від 22.05.2018 № 73/18, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до пункту 2 договору первісний боржник переводить на нового боржника борг в обсязі та на умовах, що існують в момент укладення даного договору.

У пункті 5 договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань, взятих на себе сторонами.

Також 16.08.2021 позивачем оформлено згоду на переведення боргу за договором від 22.05.2018 № 73/18 у сумі 45000 грн. на відповідача.

Як зауважив позивач, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості, сплативши 15000 грн. 17.08.2021, 5000 грн. та 25000 грн. 19.08.2021, тобто загалом 45000 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (статті 522 ЦК України).

Відтак, унаслідок укладення між сторонами у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайхона Базар», як первісним боржником, договору переведення боргу від 16.08.2021 № 4, відповідач прийняв на себе зобов`язання з оплати боргу за договором від 22.05.2018 № 73/18 у сумі 45000 грн. відповідно до згоди позивача від 16.08.2021 року.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за договором від 29.07.2021 № 918/21 на загальну суму 13555,84 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними.

Із матеріалів справи слідує, що позивач зарахував сплачені відповідачем 17.08.2021 та 19.08.2021 грошові кошти в сумі 45000 грн. саме в рахунок погашення боргу за договором від 22.05.2018 № 73/18.

При цьому, матеріали справи не містять копій платіжних доручень із призначенням платежів щодо їх сплати відповідачем у рахунок оплати товару за договором від 29.07.2021 № 918/21. Також відсутні будь-які заперечення відповідача з цього приводу.

Відтак, заборгованість відповідача за договором від 29.07.2021 № 918/21 на загальну суму 13555,84 грн. залишається не погашеною.

Ураховуючи викладене, оскільки наразі сума боргу відповідача становить 13555,84 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.3 договору у випадку прострочення терміну оплати, передбаченого п. 3.3. договору, на 30 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10 % від простроченої суми. У випадку прострочення терміну оплати, передбаченого п. 3.3. договору, на 60 календарних днів, покупець зобов`язаний додаткового сплатити продавцю штраф у розмірі 15 % від простроченої суми.

Оскільки прострочення з оплати товару за договором від 29.07.2021 № 918/21 триває більше 60 днів, нарахування позивачем 15 % штрафу на суму боргу 13555,84 грн. відповідає пункту 4.3 договору, та за арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягає стягненню 15 % штрафу в розмірі 2033,37 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що окрім сплати пені, передбаченої п. 4.1 договору, покупець відшкодовує продавцю 18 % процентів річних від простроченої суми, розмір яких встановлено за домовленістю сторін на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Нарахування процентів річних, передбачених цим пунктом договору, припиняється через 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Із розрахунку позивача слідує, що останнім нараховані 18 % річних у сумі 1827,26 грн. за період з 02.09.2021 по 06.12.2022 на суму боргу 8037,49 грн. за видатковими накладними від 18.08.2021; 18 % річних у сумі 848,14 грн. за період з 03.09.2021 по 06.12.2022 на суму боргу 3917,63 грн. за видатковими накладними від 19.08.2021; 18 % річних у сумі 358,38 грн. за період з 09.09.2021 по 06.12.2022 на суму боргу 1600,72 грн. за видатковою накладною від 25.08.2021 року.

За арифметичним перерахунком суду, позовна вимога про стягнення 18 % річних у сумі 3033,78 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування заявлених до розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи в копіях укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Едвайс» договір про надання правової допомоги від 06.12.2022 № 06/12-1, додаток № 1 до договору щодо визначення вартості та переліку послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 06.12.2022 на суму 3000 грн., підписаний позивачем та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Едвайс».

При цьому, судом прийнято до уваги відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку частин 5, 6 статті 126 ГПК України.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Відтак, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербет Компані" (02000, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25; ідентифікаційний код 43420860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 92; ідентифікаційний код 37184114) 13555 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 84 коп. основного боргу, 3033 (три тисячі тридцять три) грн. 78 коп. 18 % річних, 2033 (дві тисячі тридцять три) грн. 37 коп. 15 % штрафу, 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова