Рішення

від 10.07.2023 по справі 910/6262/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2023Справа № 910/6262/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіппер-Транс» (вул. Вознесенська, буд. 2г, с. Великі Лази, Закарпатська обл., 89440; ідентифікаційний код 38523479)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ексім» (вул. Лєскова, буд. 3, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 43888072)

про стягнення 305 498, 57 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіппер-Транс» (далі за текстом - ТОВ «Кіппер-Транс», Позивач, Перевізник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ексім» (далі за текстом - ТОВ «ВВС Ексім», Відповідач, Експедитор) про стягнення заборгованості за договором № 1052/Д від 30.01.2023 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі за текстом - Договір) в розмірі 303 830 грн - основний борг, 3 % річних - 1 668, 57 грн, що загалом становить 305 498, 57 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 613 830 грн, що підтверджується долученими до позову актами здачі-приймання.

Станом на кінець лютого 2023 Відповідачем оплату за надані послуги здійснено частково - в розмірі 310 000 грн у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 303 830 грн, яка Відповідачем визнана в ході досудового врегулювання спору, однак не оплачена, що і стало підставою для нарахування 3 % річних та звернення до суду з даним позовом.

Позивач також просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що заперечення щодо факту існування заявленої до стягнення заборгованості відсутні.

Відповідачем звертається увага суду на неналежне засвідчення копій доказів, доданих до позовної заяви, а саме всупереч вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Також Відповідач просить суд поновити процесуальний строк на подання відзиву.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 позовну заяву ТОВ «Кіппер-Транс» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду інформації щодо офіційної адреси місцезнаходження Позивача.

03.05.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.05.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач також просить суд поновити пропущений ним процесуальний строк на його подання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем (представником) копію ухвали від 08.05.2023 отримано 22.05.2023 згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494283200, а відтак враховуючи встановлений даною ухвалою п`ятнадцятиденний строк, Відповідачем не пропущено строк на подання відзиву у зв`язку з чим клопотання Відповідача не підлягає задоволенню.

05.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання Позивача про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.01.2023 між ТОВ «Кіппер-Транс» та ТОВ «ВВС Ексім» укладено Договір, відповідно до умов пункту 1.2. якого Експедитор, діючи від імені і за плату та за рахунок замовника, залучає Перевізника для організації внутрішнього або міжнародного перевезення вантажу, а Перевізник зобов`язується доставити вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до Заявки Експедитора, а Експедитор зобов`язується оплатити виконане перевезення.

Вимоги по перевезенню зазначаються у разовій заявці (Додаток № 1), яку Експедитор надає Перевізнику після узгодження умов кожного окремого перевезення (пункт 2.3. Договору).

У строк не пізніше 24 годин після отримання Заявки, Перевізник повинен підтвердити прийняття Заявки до виконання на умовах, що викладені в ній або при неможливості здійснення перевезення на умовах, викладених у Заявці, повідомити про відмову від підтвердження Заявки (пункт 2.5. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору вартість послуг погоджується у додаткових угодах або в заявках до цього договору. Вартість послуг включає в себе перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 3.4. Договору Перевізник направляє електронною поштою чи ін. узгодженим Сторонами способом Експедитору для оплати оригінали всіх необхідних документів (рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, ТТН або CMR з відміткою вантажоотримувача та митних органів).

Експедитор зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг щомісячно на підставі підписаних Актів наданих послуг та рахунку Перевізника шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок протягом 5 робочих днів з дати одержання оригіналів вказаних документів у п. 3.4. Договору (пункту 3.5. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи та що підтверджується сторонами, Позивачем здійснено перевезення вантажу на підставі наступних заявок: № 391/01 від 30.01.2023; № 392/01 від 30.01.2023; № 393/01 від 30.01.2023; № 24/02 від 02.02.2023; № 25/02 від 02.02.2023; № 95/02 від 06.02.2023; № 96/02 від 06.02.2023; № 97/02 від 02.02.2023; № 16702 від 09.02.2023; № 168/02 від 09.02.2023; № 169/02 від 09.02.2023.

Позивачем виставлено Відповідачу наступні рахунки - фактури на оплату послуг на загальну суму 613 830 грн: № 00000001 від 01.02.2023 на суму 191 970 грн; № 00000002 від 06.02.2023 на суму 193 806 грн; № 00000005 від 09.02.20253 на суму 42 240 грн.; № 00000006 від 12.02.25023 на суму 185 814 грн.

Як вбачається з наданих до справи Актів здачі - прийняття робіт № 00000001 від 02.02.2023 на суму 191 970 грн, № 00000004 від 06.02.2023 на суму 193 806 грн, № 00000005 від 09.02.20253 на суму 42 240 грн., № 00000006 від 12.02.2023 на суму 154 845 грн Позивачем надано Відповідачу послуги загальною вартістю 613 830 грн.

Судом встановлено, що зазначені вище Акти здачі-приймання робіт підписані представниками сторін, що відповідно підтверджує факт надання послуг Позивачем без зауважень та претензій, прийняття таких послуг Відповідачем та виникнення у нього обов`язку з їх оплати.

Згідно наданих Позивачем доказів, Відповідач здійснив оплату за надані послуги в розмірі 310 000 грн наступним чином: 13.02.2023 згідно платіжної інструкції № 4715 на суму 60 000 грн; 20.02.2023 згідно платіжної інструкції № 4803 на суму 100 000 грн; 27.02.2023 згідно платіжної інструкції № 4923 від 100 000 грн; 24.03.2023 згідно платіжної інструкції № 5157 на суму 50 000 грн.

Відтак непогашеною залишається сума 303 830 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до Відповідача із претензією від 28.02.2023 (поштове повідомлення

№ 2105024508130), до якої також додано вище перелічені Акти здачі-приймання робіт.

Докази направлення 28.02.2023 містяться в матеріалах справи, а згідно інформації з сайту Укрпошти претензія отримана Відповідачем 03.03.2023.

Інших доказів направлення документів, визначених пунктом 3.4. Договору, про що зазначається Позивачем у позові матеріали справи не містять.

Відповідачем надано відповідь № 158 від 10.03.2022 на претензію, в якій ним визнано існуючу суму заборгованості та вказано про неможливість її оплати в силу існування форс-мажорних обставин.

Також до вказаної відповіді Відповідачем додано підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за Договором за період з 01.01.2023 по 09.03.2023, в якому сторонами визнано суму заборгованості в розмірі 353 830 грн., яка фактично існувала станом на 09.03.2023.

Так, Позивач зазначає, що заборгованість в розмірі 303 830 грн виникла станом на 25.03.2023 та залишається не погашеною станом на дату звернення до суду з позовом у зв`язку з чим Позивачем здійснено нарахування 3 % річних згідно долученого розрахунку.

Заперечення Відповідача фактично зводяться до неналежного засвідчення Позивачем долучених до позову письмових доказів згідно вимог статті 91 ГПК України.

Суд вказує, що відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо загальної суми наданих послуг та розміру здійсненої Відповідачем оплати.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи визнання Відповідачем суми існуючої заборгованості, в тому числі шляхом підписання 09.03.2023 Акту звірки за Договором та здійснення Відповідачем неодноразових проплат, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати наданих послуг, а вимога Позивача про стягнення з Відповідача залишкової суми основного боргу в розмірі 303 830 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наданого Позивачем розрахунку 3 % річних, останні здійснюються Позивачем окремо по кожному Акту здачі-прийняття робіт, враховуючи дати здійснених Відповідачем часткових оплат та дату отримання Відповідачем документів, визначених пунктом 3.4. Договору, на переконання суду такі розрахунки є правомірними, обґрунтованими та арифметично вірними, що відповідно свідчить про необхідність їх задоволення.

При цьому судом враховано відсутність заперечень Відповідача щодо фактично заявленої до стягнення суми заборгованості та порядку здійснених Позивачем нарахувань.

Що стосується заперечень Відповідача в частині недотримання Позивачем порядку засвідчення копії документів, які долучено до матеріалів позовної заяви суд зазначає наступне.

Суд вказує, що позовна заява з доданими до неї доказами подано до суду у прошитому вигляді та з відміткою про засвідчення копій таких документів на останньому аркуші.

За змістом частин 1, 2 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ГПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини 4 статті 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01.

Пунктами 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Суд вказує, що у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17 та від 14.09.2021 у справі № 916/2024/20.

З огляду на зазначене такі заперечення Відповідача є спростованими.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані стороною до суду у відповідності до вимог частини 8 статті 129 ГПК України, що і вчинено Позивачем шляхом подання до суду 05.06.2023 відповідного клопотання з додатковими доказами.

Водночас суд вказує, що частиною 9 статті 80 ГПК України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З огляду на те, що Позивачем до поданого 05.06.2023 клопотання не додано доказів направлення Відповідачу, що фактично позбавляє можливості останнього з ними ознайомитися та у випадку наявності заперечень надати їх суду, суд дійшов висновку не брати надані Позивачем докази понесення витрат з професійної правничої допомоги до уваги в силу зазначеної статті.

При цьому, враховуючи заяву Позивача та те, що частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, судом наразі не здійснюється розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини за сукупність наявних доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за послуги та відповідно не спростовано доводів Позивача у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Питання витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем наразі судом не вирішуються з огляду на посилання останнього про подання відповідних доказів у відповідності до положень частини 8 статті 129 ГПК України.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіппер-Транс» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ексім» (вул. Лєскова, буд. 3, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 43888072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіппер-Транс» (вул. Вознесенська, буд. 2г, с. Великі Лази, Закарпатська обл., 89440; ідентифікаційний код 38523479) суму основного боргу - 303 830 (триста три тисячі вісімсот тридцять) грн, 3 % річних - 1 668 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн 57 коп та судовий збір - 4 582 (чотири тисячі п`ятсот вісім дві) грн 48 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.07.2023

Суддя Антон ПУКАС