Рішення

від 10.07.2023 по справі 910/4834/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2023Справа № 910/4834/23За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Державного підприємства "Спеціалізоване видавництво "Либідь"

про стягнення 265345,96 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Спеціалізоване видавництво "Либідь" про стягнення 265345,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 466 від 01.04.2002.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 03.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105494251791 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01004, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 32.

Вищезазначена ухвала Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 повернута до суду у зв`язку з: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/4834/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.04.2002 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (дирекція) та Державним підприємством "Державне спеціалізоване видавництво "Либідь" (абонент) укладено договір № 466 про надання послуг га теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат: обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні за адресою: Пушкінська, 32.

Згідно п. 2.2.1, 2.2.2 договору дирекція зобов`язується розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно з заявкою орендаря; надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів.

Пунктами 2.3.3, 2.3.6 договору абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах та терміни, які передбачені в додатку № 2 до цього договору; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії.

Згідно додатку № 2 до договору Абонент щомісяця з 14-18 число самостійно отримує акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними в п. 2 цього договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця. Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання та послуг розрахункового обслуговування у складі експлуатаційних витрат згідно додатку № 2 з оформленням актів виконаних робіт (п. 2, 3, 3.5 додатку).

Цей договір набуває чинності з 01.04.2002 та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.1, 6.4 договору).

До матеріалів справи також долучено додатки до договору № 466: додаток № 1 "Тарифи на теплову енергію", додаток № 2 "Порядок розрахунків за теплову енергію", додаток № 3 "Умови припинення подачі теплової енергії".

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку звільнення або передачі абонентом свого об`єкту або його частини іншій організації дирекція повинна бути повідомлена в 3-денний термін відповідним двостороннім (актом) листом здаючого та приймаючого об`єкт. У цьому разі договір буде припинений тільки при повній сплаті абонентом заборгованості за спожиту теплову енергію. Зміни до договору та у розрахунки можуть бути внесені лише після вказаного повідомлення.

Відповідач не подав доказів звільнення приміщення чи доказів повідомлення позивача про таке звільнення чи передання об`єкта іншій особі.

Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2018 № 1538004, відповідно до якого КП "Київтеплоенерго" постачає теплову енергію у гарячій воді за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 А-А', а позивач оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального сезону та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку. До матеріалів справи долучено додатки до договору: № 1 "Обсяги постачання теплової енергії абоненту", № 3 "Тарифи на теплову енергії", №4 "Порядок розрахунків за теплову енергію", № 5а "Технічні характеристики теплових мереж та систем", № 5 "Схема розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", № 6 "Акт розмежування балансової належності", № 8 "Довідка дані по будинках КП "Київжитлоспецексплуатація", опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж Енергопостачальної організації" № 9 "Довідка про теплові навантаження об`єктів теплопостачання"; та додаткові угоди до договору.

Позивачем було виконано необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального сезону 2021-2022 років, а КП "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та видано Акт готовності до опалювального періоду від 26.08.2021, наряд на включення теплопостачання від 11.11.2021 №1757.

До будинку по вул. Пушкінська, 32 протягом опалювального сезону 2021-2022 років подавалась теплова енергія в обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з 23.10.2021 по 16.03.2022. До матеріалів справи також долучено акти приймання-передавання товарної продукції підписані позивачем та КП "Київтеплоенерго" за період з грудня 2021 по травень 2022. Загальний обсяг спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2021-2022 років у цьому будинку розподілено позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі.

До матеріалів справи долучено розрахунки нарахувань по відповідачу за період з грудня 2021 по травень 2022. Вартість спожитої відповідачем теплової енергії зазначена у розрахунках також визначена позивачем у актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування: № 466/2201 за січень 2022 на загальну суму 88050,56 грн, № 466/2202 за лютий 2022 на загальну суму 46927,32 грн, № 466/2203 за березень 2022 на загальну суму 50815,78 грн, № 466/2204 за квітень 2022 на загальну суму - 6402,69 грн, № 466/2205 за травень 2022 на загальну суму 33648,12 грн, № 466/2206 за червень 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2207 за липень 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2208 за серпень 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2209 за вересень 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2210 за жовтень 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2211 за листопад 2022 на суму 2778,66 грн, № 466/2212 за грудень 2022 на суму 2778,66 грн. Загальна вартість наданих послуг згідно зазначених актів становить 232489,71 грн.

Як зазначає позивач, у відповідача станом на січень 2022 існувала заборгованість за грудень 2021 у сумі 63369,49 грн. 19.01.2022 та 21.02.2022 відповідач сплатив позивачу загальну суму у розмірі 64479,46 грн. Отже сума переплати за грудень 2021 року була врахована в часткову оплату вартості послуг за січень 2022. Крім того, позивач вказує, що ним було здійснено перерахунок вартості спожитих послуг 31.12.2022, в зв`язку з чим, сума зобов`язань відповідача зменшилась на суму 37819,03 грн.

З урахуванням вищезазначеного вбачається, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 193560,71 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 29.11.2022 №062/15/1/23-2239, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором у розмірі 193560,71 грн. Відповідачем зазначена сума не сплачена, доказів відсутності даного боргу до суду не надано.

За таких умов позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 193560,71 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36696,02 грн за загальний період з 01.04.2022 по 20.02.2023, 3 % річних у розмірі 4466,11 грн за період з 01.04.2022 по 20.02.2023 та втрати від інфляції у розмірі 30623,12 грн за період з 01.03.2022 по 31.01.2023.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2 облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевірив розрахунок позивача, здійснений за період з 01.04.2022 по 20.02.2023 з урахуванням дат виникнення зобов`язань за кожний місяць та з врахуванням шестимісячного обмеження, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 36696,02 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції за період з 01.03.2022 по 31.01.2023 та 3% річних за період з 01.04.2022 по 20.02.2023, здійснений позивачем, та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 4466,11 грн та втрати від інфляції у розмірі 30623,12 грн

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та заперечень про заявлених вимог не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізоване видавництво "Либідь" (01004, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 32; ідентифікаційний код 05591690) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) суму основного боргу у розмірі 193560 (сто дев`яносто три тисячі п`ятсот шістдесят) грн 71 коп., пеню у розмірі 36696 (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 02 коп., 3% річних у розмірі 4466 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн 11 коп., втрати від інфляції у розмірі 30623 (тридцять тисяч шістсот двадцять три) грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 3980 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 19 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко