Ухвала

від 07.07.2023 по справі 916/2878/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2878/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора боржника Дарієнка Віктора Дмитровича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю., Савицький Я.Ф., Поліщук Л.В.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Істіл Інвестменс Україна"

до Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інтернешнл ЛТД"),

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

27.06.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта") ліквідатором СП "Конкорд Інтернешнл ЛТД", арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить частково скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяви ліквідатора банкрута Дарієнка В.Д. (з урахуванням уточнень) та витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Ленд Інвестмент" нежитлове приміщення офісу № 401 загальною площею 132,7 кв.м. буд. № 12 по Військовому узвозі в м. Одесі.

30.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, справу № 916/2878/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я..

Перевіривши матеріали касаційної скарги ліквідатора СП "Конкорд Інтернешнл ЛТД" в особі арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Правовий висновок щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.04.2021 у справі № 905/1818/19.

Так, предметом позову у справі № 916/2878/14 є вимога витребування майна із чужого незаконного володіння. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, оціночна вартість спірного майна згідно звіту про незалежну оцінку майна від 29.10.2013 складає 539 293 грн.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі № 916/2878/14, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі (539293,00 х 1,5 % * 200%) 16 178,79 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2684,88 грн. Таким чином недоплачена сума судового збору становить 13 464,79 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою та третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023, складений 29.05.2023. Відтак, 20-денний строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції спливає 19.06.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду - 27.06.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 заявник зазначає, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови поштовим відправленням не направлялось, та лише 23.06.2023 отримано нарочно на його письмове звернення.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Разом з тим, Суд зазначає, що до касаційної скарги будь-яких належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана ухвала, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови тощо) скаржником, в порушення вимог статей 13, 290 ГПК України не надано.

Суд відзначає, що саме лише посилання скаржника про отримання нарочно судового рішення, за відсутності належних доказів отримання/неотримання рішення апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на вказані обставини. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Отже, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою у межах встановленого строку, та які би підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою у передбачені процесуальним законодавством строки, скаржник не надав.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої та третьої статті 292 ГПК України, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме:

- надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку (докази отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у вказаній справі або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження).

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені ліквідатором Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інтернешнл ЛТД") арбітражним керуючим Дарієнком В. Д. підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі № 916/2878/14.

2. Касаційну скаргу ліквідатора Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інтернешнл ЛТД") арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі № 916/2878/14 залишити без руху.

3. Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме:

- подати до Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додати документ про доплату (зарахування) судового збору у розмірі 16 178,79 грн.;

- надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку (докази отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у вказаній справі або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження).

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк