Постанова

від 01.06.2023 по справі 280/1823/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1823/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023, ухваленою суддею Сіпака А.В., за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Смайл про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Смайл , в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 154 303,91 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.13 ст.171 КАС України.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2022 р. позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.

На підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 01.02.2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Смайл на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 154 303,91грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

07.09.2022 представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік відповідачем не подано. Отже про порушення позивачем норм ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" управління Фонду дізналося з 20.10.2021. На підставі вищевикладеного позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересн 2022 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без розгляду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Цією ж статтею встановлено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Момент обрахування строку на звернення до суду пов`язаний з моментом, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права або законного інтересу.

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

У відповідності до змісту статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Водночас поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Так, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У справі «Каменівська проти України» (заява №18941/04, рішення від 30.08.2006), у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

При наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Так, матеріалами справи встановлено, що річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2020 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01.03.2021 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, - до 15.04.2021 року.

Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16.04.2021 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відлік строку на звернення до суду з даним позовом для позивача, як суб`єкта владних повноважень, розпочався не з моменту, коли він отримав відповідний звіт, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16.04.2022.

Враховуючи викладене, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском встановленого законом тримісячного строку, а вказані ним причини пропуску не можна визнати поважними, так як такі обставини не перешкоджали вчасно звернутися до суду, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому суд зазначає, що судом ставилося питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з наданням позивачу можливості вказати такі у відповідній заяві.

Також в апеляційній скарзі позивач не зазначає інших підстав для поновлення строків, ніж ті, що були вказані у відповідній заяві, поданій до суду першої інстанції.

Отже, апелянт не довів існування об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законом термін, а зазначені ним причини пропуску є неповажними, а тому ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є законною і обґрунтованою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова