Рішення

від 03.07.2023 по справі 495/5390/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/5390/23

Номер провадження 2/495/2893/2023

03 липня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Червинської І.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв м.Білгород-Дністровськомуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровськогорайонного споживчоготовариства Одеськоїобласті провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди тавизнання прававласності таза позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» до ОСОБА_1 , Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності, у якому просить суд :

- стягнути з Білгород-Дністровського районного споживчого товариства, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Московська, 27, код ЄДРПОУ: 0177945, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.05.2002 року Білгород-Дністровським МВ УМВС України, РНОКПП: НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

- визнати припиненим зобов`язання Білгород-Дністровського районного споживчого товариства, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Московська, 27, код ЄДРПОУ: 0177945, по сплаті на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.05.2002 року Білгород-Дністровським МВ УМВС України, РНОКПП: НОМЕР_2 , грошових коштів у сумі 150000,00 грн. згідно боргової розписки від 01.06.2023 року, шляхом передачі відступного, а саме: 28/100 частин будівлі магазину, загальною площею 101,10 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються із будівлі магазину літ. «А», приміщення: 1 торговий зал, 2 підсобне, підвал «Б», льодовик «В», цегляна котельня «Г».

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.05.2002 року Білгород-Дністровським МВ УМВС України, РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 28/100 частин будівлі магазину, загальною площею 101,10 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються із будівлі магазину літ. «А», приміщення: 1 торговий зал, 2 підсобне, підвал «Б», льодовик «В», цегляна котельня «Г».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 червня 2002 року між позивачем ОСОБА_1 та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством в особі Ткачука Володимира Григоровича, було укладено договір позики на загальну суму 150000,00 грн.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство в особі Ткачука Володимира Григоровича отримало у борг від позивача ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 150000,00 грн..

Гроші, що є предметом договору, передані позивачем та одержані відповідачем, про що була складена та підписана відповідна розписка від 01.06.2002 року, яка засвідчена також підписами свідків ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_3 , 1952 року народження, в присутності яких відбувалася передача коштів від позикодавця ОСОБА_1 позичальнику Білгород-Дністровське районне споживче товариство в особі Ткачука Володимира Григоровича.

Відповідно до умов договору, Білгород-Дністровське районне споживче товариство зобов`язалося повернути кошти, взяті у борг у термін до 01.06.2023 року, що підтверджується розпискою.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача Білгород-Дністровського районного споживчого товариства з відповідними листами: вимогою повернути грошові кошти, взяті у борг 01.06.2002 року, але станом на дату подання позову відповідач борг мені так і не повернув. Білгород-Дністровське районне споживче товариство, в особі керівництва усіляко уникає виконання своїх зобов`язань, а також будь-яких зустрічей із позивачем.

Станом на теперішній час відповідачем Білгород-Дністровським районним споживчим товариством грошові кошти згідно зазначеної вище боргової розписки не повернуті, від виконання зобов`язань відповідач відмовляється.

У зв`язку з тим, що відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство у строк, зазначений в договорі позики не повернув грошові кошти, ОСОБА_1 вважає, що його порушене право буде відновлено шляхом визнання зобов`язання припиненим шляхом передання відступного дійсним, яке належить відповідачу та знаходиться на земельній ділянці Шабівської сільської ради. Нерухоме майно 28/100 частин будівлі магазину, загальною площею 101,10 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються із будівлі магазину літ. «А», приміщення: 1 торговий зал, 2 підсобне, підвал «Б», льодовик «В», цегляна котельня «Г».

На підставі наведеного позивач ОСОБА_1 просить задовольнити позов.

14.06.2023 року до суду надійшла заява РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» , яка просить злучити її до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_1 , Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області, у якій просить суд:

- визнати дійсним Договір № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2001 року, укладений між Білгород-Дністровською Церквою євангельських християн - баптистів та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством, зареєстрований 08.02.2001 року у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а за реєстровим № 2947/Б;

- визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРКВА» право власності на 28/100 частин будівлі магазину у складі приміщень: 1 - торговий зал, 2 - підсобне приміщення, загальною площею 101,1 кв. м, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля магазину загальною площею 304,1 кв.м, літ. «Б» - підвал, літ. «В» - льох, літ. «Г» - котельня, за адресою АДРЕСА_1 .

- у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08 лютого 2001 року між РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» та відповідачем Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області в м. Білгород-Дністровський Одеської області у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а, в письмовій формі був укладений Договір № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Білгород-Дністровська Церква євангельських християн - баптистів купила, а відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство продало 28/100 частин будівлі магазину, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля магазину загальною площею по 304,1 кв.м, літ. «Б» - підвал, літ. «В» - льох, літ. «Г» - котельня, за адресою АДРЕСА_1 . До складу 28/100 частин входять приміщення 1 - торговий зал, 2 - підсобне приміщення, загальною площею 101,1 кв.м.

Відповідно до вимог цивільного законодавства України (1963 року, 2004 року), цей Договір РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» був зареєстрований у Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 лютого 2001 року за реєстровим №4, в реєстровій книзі №1, що підтверджується відповідним записом у Договорі та довідкою КП «Білгород-Дністровське БТІ» за № 316 від 14.03.2019 року.

За даним Договором позивачем повністю виплачена вартість предмета договору, що підтверджується пунктом 5. Договору, і на даний час позивач постійно володіє і користується зазначеним нерухомим майном.

Однак, по теперішній час РО Церква ЄХБ не можемо реалізувати своє право власності на 28/100 частин будівлі магазину, що включає такі категорії, як право володіння, користування й розпорядження майном, передбачені Конституцією України, а також іншими законодавчими та нормативними актами, оскільки свого часу відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору, а на теперішній час нотаріуси відмовляють РО Церква ЄХБ в оформлені документації на майно саме через те, що цей Договір не був посвідчений нотаріально.

Відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області відмовляється від нотаріального посвідчення договору. РО Церква ЄХБ бажає здійснити продаж належного майна з нотаріальним посвідченням відповідного договору, але нам відмовляють у вчинені правочину. В цій ситуації РО Церква ЄХБ позбавлена можливості розпоряджатися майном, яке фактично купила. Згідно зі статтею 15 Закону України від 10.12.1991 «Про товарну біржу» (3 змінами та доповненнями) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

Оскільки РО Церква СХБ зі свої сторони викопала всі Істотні умови Договору, третя особа із самостійним вимогами вважає, що, у відповідності з ч.2, ст. 220 ЦК України, визнання дійсним (здійсненним) Договір купівлі-продажу між РО Церквою СХБ та відповідачем по справі,

З викладеного випливає, що на момент укладення Договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 р. №121, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності та задовольнити вимоги заяви третьої особи.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14.06.2023 року залучено до справиза позовом ОСОБА_1 доБілгород-Дністровськогорайонного споживчоготовариства Одеськоїобласті провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди тавизнання прававласності,у якостітретьої особи,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметуспоруРЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ«РЕЛІГІЙНА ГРОМАДАЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ«ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКАЦЕРКВА» (67700,Одеська область,Білгород-Дністровськийрайон,м.Білгород-дністровський,вулицяДекабристів,буд.10-12,Код ЄДРПОУ:19220553).Прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»». Постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності та за позовом РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» до ОСОБА_1 , Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2947/Б від 08.02.2001року та визнання права власності.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву у якій просить справу розглянути у його відсутність, просить задовольнити його позов у повному обсязі.

Представник РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» Римський П.Г. в судове засідання не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просить судове засідання провести без його участі, просить задовольнити вимоги заяви РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»».

Відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

У відповідності з ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідноч.1ст. 223 ЦПК України, у порядкуст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 01 червня 2002 року між позивачем ОСОБА_1 та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством в особі Ткачука Володимира Григоровича, було укладено договір позики на загальну суму 150000,00 грн., що підтверджується відповідною розпискою, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство в особі Ткачука Володимира Григоровича отримало у борг від позивача ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 150000,00 грн..

Гроші, що є предметом договору, передані позивачем та одержані відповідачем, про що була складена та підписана відповідна розписка від 01.06.2002 року, яка засвідчена також підписами свідків ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_3 , 1952 року народження, в присутності яких відбувалася передача коштів від позикодавця ОСОБА_1 позичальнику Білгород-Дністровське районне споживче товариство в особі Ткачука Володимира Григоровича.

Відповідно до умов договору, Білгород-Дністровське районне споживче товариство зобов`язалося повернути кошти, взяті у борг у термін до 01.06.2023 року, що підтверджується розпискою.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача Білгород-Дністровського районного споживчого товариства з відповідними листами: вимогою повернути грошові кошти, взяті у борг 01.06.2002 року, але станом на дату подання позову відповідач борг мені так і не повернув. Білгород-Дністровське районне споживче товариство, в особі керівництва усіляко уникає виконання своїх зобов`язань, а також будь-яких зустрічей із позивачем.

Станом на теперішній час відповідачем Білгород-Дністровським районним споживчим товариством грошові кошти згідно зазначеної вище боргової розписки не повернуті, від виконання зобов`язань відповідач відмовляється.

У зв`язку з тим, що відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство у строк, зазначений в договорі позики не повернув грошові кошти, ОСОБА_1 вважає, що його порушене право буде відновлено шляхом визнання зобов`язання припиненим шляхом передання відступного дійсним, яке належить відповідачу та знаходиться на земельній ділянці Шабівської сільської ради. Нерухоме майно 28/100 частин будівлі магазину, загальною площею 101,10 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються із будівлі магазину літ. «А», приміщення: 1 торговий зал, 2 підсобне, підвал «Б», льодовик «В», цегляна котельня «Г».

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що 08 лютого 2001 року між РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» та відповідачем Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області в м. Білгород-Дністровський Одеської області у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а, в письмовій формі був укладений Договір № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Білгород-Дністровська Церква євангельських християн - баптистів купила, а відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство продало 28/100 частин будівлі магазину, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля магазину загальною площею по 304,1 кв.м, літ. «Б» - підвал, літ. «В» - льох, літ. «Г» - котельня, за адресою АДРЕСА_1 . До складу 28/100 частин входять приміщення 1 - торговий зал, 2 - підсобне приміщення, загальною площею 101,1 кв.м.

Вказаний факт підтверджується копією Договору № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2001 року, наявного в матеріалах справи..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог цивільного законодавства України (1963 року, 2004 року), Договір був зареєстрований у Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 лютого 2001 року за реєстровим №4, в реєстровій книзі №1, що підтверджується відповідним записом у Договорі та довідкою КП «Білгород-Дністровське БТІ» за № 316 від 14.03.2019 року.

За даним Договором позивачем повністю виплачена вартість предмета договору, що підтверджується пунктом 5. Договору, і на даний час позивач постійно володіє і користується зазначеним нерухомим майном.

РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» зазначає, що по теперішній час РО Церква ЄХБ не можемо реалізувати своє право власності на 28/100 частин будівлі магазину, що включає такі категорії, як право володіння, користування й розпорядження майном, передбачені Конституцією України, а також іншими законодавчими та нормативними актами, оскільки свого часу відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору, а на теперішній час нотаріуси відмовляють РО Церква ЄХБ в оформлені документації на майно саме через те, що цей Договір не був посвідчений нотаріально.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями15,16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у лютому 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Тобто на момент укладення договору купівлі-продажу сторони керувалися ЦК УРСР 1963 р. У зв`язку із цим між покупцем і продавцем виникли цивільні майнові правовідносини, що регулювалися правилами розд. І гл. 3 «Угоди» та розд. І гл. 20 «Купівля-продаж» ЦК УРСР.

Відповідно ст. 42 ЦК України (1963) угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Відповідно ст. 44 ЦК України (1963) повинні укладатись у письмовій формі: угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Відповідно ст. 45 ЦК України (1963) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Відповідно ст. 46 ЦК України (1963) недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно ст. 47 ЦК України (1963) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно ст. 48 ЦК України (1963) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

На час укладення Договору кодекс містив безпосередньо вимоги лише щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку (ст. 227 ЦК УРСР). У разі купівлі-продажу інших об`єктів спеціальних вимог стосовно форми такого договору не висувалося. Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове тільки у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми призводить до недійсності угоди з наслідками, передбаченими в ч.2 ст. 48 кодексу.

Стаття 227 ЦК УРСР вимагає нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу саме житлового будинку. Тож формальних підстав поширювати її положення на відчуження частини будівлі магазину немає. Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (наказ Держбуду від 24.05.2001 №127) житловий будинок будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законами, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами, і призначена для постійного в ній проживання. Чинне законодавство (ЦК) містить ідентичне визначення. Очевидно, на будівлю магазину, або її частину воно не поширюється, адже вона не призначена для постійного проживання в ній.

Жодний нормативно-правовий акт не вимагав нотаріального посвідчення купівлі-продажу будівлі магазину, і законодавство про нотаріат також не містило відповідних вимог. Тому, убачається, що простого письмового укладення саме за ЦК УРСР було достатньо.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.07.78 р. №3 (зі змінами й доповненнями, внесеними постановами Пленуму ВСУ від 25.12.92 р. №13 та від 25.05.98 Л°15) роз`яснив, за яких підстав угода може бути визнана недійсною судом. Відповідно до п.4 цієї постанови з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які згідно із чинним законодавством підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно глави 2, розділу II діючого на теперішній час Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується.

Право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договір купівлі-продажу сторонами було укладено у 2001 році, необхідно застосувати відповідні положення Цивільного кодексу УРСР, що діяли на момент укладення договору.

За цим Договором РО Церква ЄХБ повністю виплачена вартість майна, здійснена реєстрація договору Білгород-Дністровським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Відповідач Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області відмовляється від нотаріального посвідчення договору. РО Церква ЄХБ бажає здійснити продаж належного майна з нотаріальним посвідченням відповідного договору, але нам відмовляють у вчинені правочину. В цій ситуації РО Церква ЄХБ позбавлена можливості розпоряджатися майном, яке фактично купила. Згідно зі статтею 15 Закону України від 10.12.1991 «Про товарну біржу» (3 змінами та доповненнями) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

Оскільки РО Церква СХБ зі свої сторони викопала всі Істотні умови Договору, просить, у відповідності з ч.2, ст. 220 ЦК України, визнання дійсним (здійсненним) Договір купівлі-продажу між РО Церквою СХБ та відповідачем по справі,

Згідно от. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує Його право власності.

Право РО Церква СХБ, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав, пов`язаних з правом володіння власністю, не може бути обмежено позовною давністю.

Договір № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом спору - 28/100 частин будівлі магазину, за адресою АДРЕСА_1 , був укладений між РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством Одеської області був укладений 08 лютого 2001 року та РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» зареєструвала Договір у встановленому законом порядку у Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 лютого 2001 року за реєстровим №4, в реєстровій книзі №1, що підтверджується відповідним записом у Договорі та довідкою КП «Білгород-Дністровське БТІ» за № 316 від 14.03.2019 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності на 28/100 частин будівлі магазину, адресою АДРЕСА_1 не можуть бути задоволенні, оскільки у разі задоволення позову будуть порушені майнові права РО «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»», яка на момент укладення 01 червня 2002 року між позивачем ОСОБА_1 та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством в особі договору позики на загальну суму 150000,00 грн. вже придбала спірне майно 28/100 частин будівлі магазину, адресою АДРЕСА_1 у відповідача Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області згідно Договору № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2001 року, зареєстрованого 08.02.2001 року у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а за реєстровим № 2947/Б

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи вищевикладені обставини справи, встановивши характер відносин сторін, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає, що право власності РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 р. №121,тому необхідно визнати дійсним Договір №2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2001 року, укладений між Білгород-Дністровською Церквою євангельських християн - баптистів та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством, зареєстрований 08.02.2001 року у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а за реєстровим №2947/Б та визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРКВА» право власності на 28/100 частин будівлі магазину у складі приміщень: 1 - торговий зал, 2 - підсобне приміщення, загальною площею 101,1 кв.м, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля магазину загальною площею по 304,1 кв.м, літ. «Б» - підвал, літ. «В» - льох, літ. «Г» - котельня, за адресою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12,223,247,258,259,265 280-282, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності залишити без задоволення.

Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРВКА»» до ОСОБА_1 , Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області задовольнити.

Визнати дійсним Договір № 2947/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 08.02.2001 року, укладений між Білгород-Дністровською Церквою євангельських християн - баптистів та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством, зареєстрований 08.02.2001 року у Білгород-Дністровській філії Одеської товарної біржі за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Калініна, 10-а за реєстровим № 2947/Б.

Визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «ПЕРША БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ЦЕРКВА» право власності на 28/100 частин будівлі магазину у складі приміщень: 1 - торговий зал, 2 - підсобне приміщення, загальною площею 101,1 кв. м, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля магазину загальною площею 304,1 кв.м, літ. «Б» - підвал, літ. «В» - льох, літ. «Г» - котельня, за адресою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Боярський