Рішення

від 10.07.2023 по справі 366/1286/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1286/23

Провадження № 2/366/302/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року смт Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Слободян Н.П., за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свій позов тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.10.2012 року по 25.06.2014 року, який був розірваний рішенням Іванківського районного суду Київської області. Відповідач є рідним батьком їх двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ще до розірвання шлюбу відповідач залишив позивачку з дітьми, не надаючи їм з того часу жодної матеріальної допомоги, не цікавиться станом здоров`я та розвитком дітей.

Згідно з рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30.11.2015 року, відповідач зобов`язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання спільних дітей, але фактично цього не робить, внаслідок чого, станом на 01.04.2023 року, утворилась заборгованість по сплаті аліментів у сумі 147 384 грн. 48 коп.

Діти проживають з позивачкою в її новій сім`ї, перебуваючи на повному її утриманні та вихованні, її чоловіка сини вважають своїм рідним батьком. За період після розлучення, відповідач жодного разу не намагався побачитись із синами, телефонуючи періодично до відповідачки з лайками та погрозами, вимагаючи не стягувати з нього аліменти та заявляючи, що лише в цьому випадку він погодиться на позбавлення його батьківських прав. Відповідач ігнорує заклики позивачки на нормальне спілкування з дітьми та заявляє, що сини йому чужі і він не бажає підтримувати з ними контакт.

Враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, на надає ніякої матеріальної допомоги дітям, відповідач вирішила звернутись до суду та офіційно позбавити його батьківських прав щодо синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІІ. Рух справи

05.05.2023 року позов надійшов до суду.

10.05.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.06.2023 року.

09.06.2023 року від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та доєднати до матеріалів справи заяву Відповідача, засвідчену приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Біланом Є.Г., зареєстровану в реєстрі за № 1527 від 22.05.2023 року про те, що Відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

09.06.2023 року до суду надійшла заява представника третьої сторони, ОСОБА_5 , про приєднання до матеріалів справи рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № 327 від 29.05.2023 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ».

09.06.2023 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 10.07.2023 року.

ІIІ. Позиції сторін

Позивач у судове засідання не з`явилась, у матеріалах справи в наявності заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час проведення повідомлено належним чином. 10.07.2023 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце та час проведення повідомлено належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

ІV. Встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 2 /а.с.6/) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 09 /а.с.7/).

Рішенням Іванківського районного суду Київської області у справі № 366/1528/14 від 25.06.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано, дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до їх повноліття залишено на вихованні матері /а.с.5/).

30.11.2015 року Іванківським районним судом Київської області у справі № 366/3043/15-ц про стягнення аліментів на утримання дітей видано виконавчий лист, згідно з яким, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1000 (одна тисяча) грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом, 11.11.2012 року і до повноліття дітей /а.с.10/.

15.07.2016 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 » /а.с.8/.

З листа Іванківського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області від 04.04.2023 року № 49795537/8 вбачається, що станом на 01.04.2023 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 147 384 грн., 48 коп. /а.с.9/.

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Іванківської селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », який затверджений рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 29.05.2023 року № 327, вбачається, що ОСОБА_2 , ще до офіційного розлучення з ОСОБА_1 , залишив її з двома дітьми, не надавав і не надає ніякої матеріальної допомоги, станом здоров`я дітей, їх моральним та фізичним розвитком не цікавиться.

На даний час малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають та перебувають на повному утриманні ОСОБА_1 .

Заслухавши ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту дітей прав дитини при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради та враховуючи, що він злісно самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, проявляє байдужість та безвідповідальність щодо своєї дітей, не бере участі у вихованні, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує належним харчуванням, орган опіки та піклування Іванківської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.33-35/.

Судом також досліджено докази, якими обґрунтовано доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема: акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 (за адресою проживання без реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 06.04.2023 року /а.с.12/, довідку виконкому Іванківської селищної ради про склад сім`ї ОСОБА_1 від 06.04.2023 року № 182 /а.с.11/ та довідку-характеристику на ОСОБА_1 , виданою Іванківською селищною радою від 06.04.2023 року № 184 /а.с.13/, з яких вбачається, що сім`я відповідачки складається з ОСОБА_1 , голова сім`ї, її чоловіка, ОСОБА_7 , та дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Умови проживання та виховання дітей належні. В сім`ї присутні взаєморозуміння, повага, уважність, вихованість, теплі та люблячі стосунки. ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

З характеристик на учнів Феневицького ліцею Іванківської селищної ради ОСОБА_3 , 2012 р.н., та ОСОБА_4 , 2013 р.н., вбачається, що мати дітей, систематично відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та поведінкою дітей та підтримує зв`язок з педагогічними працівниками /а.с.14-15/.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справ № 459/3411/18, зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 зазначеного закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач не виконує покладені на нього законом обов`язки щодо виховання своїх дітей, а саме: безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, не піклується та не цікавиться життям дітей, що свідчить про дійсне ухилення (свідоме самоусунення) його від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Зазначене підтверджується і його заявами, які містяться в матеріалах справи, в яких він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 29.05.2023 року № 327 та приходить до висновку, що позов слід задовольнити: судом достовірно встановлений той факт, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлені належного батьківського піклування зі сторони батька.

Щодо стягнення судового збору

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачем сплачено 1073,60 грн. судового збору за подання позову до суду (квитанція а.с.18), який вона в своїй заяві від 09.09.2023 року просить залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Іванківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.07.2023 року.

Повне найменування сторін:

Позивач :

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідач:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа без самостійних вимог:

Служба у справах дітей Іванківської селищної ради (вул. І. Проскури, 7, смт Іванків Вишгородського району Київської області, 07201, код ЄДРПОУ 23566841).

Суддя Н.П. Слободян