Ухвала

від 07.07.2023 по справі 991/4856/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/4856/23

Провадження № 11-сс/991/437/23

Слідчий суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ Дніпропетровської обл., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,

за участю:

захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_7 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 укладених із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 - із ТОВ «Адвансен Трейд» за якими надмірно сплачено 43 740 788,42 грн на рахунок останніх, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

30.05.2023 детективи НАБУ вручили ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 191 КК України, тобто пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах.

У подальшому детектив НАБУ, за погодженням із прокурором САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 000 000 грн із покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалою від 09.06.2023 застосував до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 000 000 грн, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому рішенні, слідчий суддя дійшов таких висновків: ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної; підозра є обґрунтованою, відповідає стандарту «обґрунтована підозра» та підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінального провадження; сторона обвинувачення довела існування усіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, окрім ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа; застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам кримінального провадження; застава в розмірі 5 000 000 грн не є завідомо непомірною для підозрюваної, здатна забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді від 09.06.2023, захисник підозрюваної ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить змінити оскаржувану ухвалу скасувавши визначені ОСОБА_6 обов`язки: не відлучатися із міста Номовосковськ Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю.

Сторона захисту зазначає, що підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою. Уважає, що під час проведення економічної експертизи в частині транспортних витрат не враховано відстань у зворотному напрямку, що становить приблизно 9 000 000 грн, які необхідно відняти від загальної суми збитків. Також, посилається на те, що заборона відлучатися із Новомосковська значно обмежує спілкування з рідними, реалізацію права на захист, у силу перебування захисника в м. Києві, а також збирання доказів про ринкові ціни на паливо та його транспортування. Обов`язок носити електронний засіб контролю, захист уважає, застосовано взагалі безпідставно, без жодного обґрунтування.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підозрюваної в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених в ній підстав, просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Інші учасники судового провадження, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не прибули. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи і заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).

Колегія суддів уважає, що слідчий суддя вирішив усі питання, що підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Отже, у межах доводів апеляційної скарги із метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкриміноване; чи є обґрунтованим застосований запобіжний захід (обґрунтованими обов`язки, покладені на підозрювану ОСОБА_6 , передбачені п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатися із міста Новомосковськ Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду, носити електронний браслет).

Щодо обґрунтованості підозри

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, про що відображено в оскаржуваній ухвалі.

Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На переконання колегії суддів стороною обвинувачення були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаною вище статтею КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали, на які слідчий суддя послався при ухваленні оскаржуваного рішення.

Матеріали справи відображають характер дій ОСОБА_6 , яка за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд», за якими надмірно сплачено 43 740 788, 42 гривень на рахунки останніх, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

На думку колегії суддів, слідчий суддя правомірно відхилив доводи сторони захисту щодо помилковості розрахунків судової економічної експертизи, яка впливає на обрахування збитків у цьому кримінальному провадженні, зауваживши, що сторона захисту під час проведення досудового розслідування не позбавлена права реалізувати забезпечення права на захист, яке зокрема, передбачає, що підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Як під час розгляду клопотання детектива, так і під час розгляду апеляційної скарги, стороною захисту не було надано доказів на спростування розрахунків проведеної експертизи, то, на думку колегії суддів, покликання захисника на помилковість розрахунків при проведенні судової економічної експертизи у кримінальному провадженні є передчасними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного.

Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування чотирьох ризиків, дійшов висновку про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, поклавши на підозрювану обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Сторона захисту заперечила щодо необхідності покладення на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків, передбачених п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатися із міста Новомосковськ Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду, носити електронний браслет, оскільки вони порушують її право на захист, а також унеможливлюють реалізацію права на спілкування з рідними.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

При визначенні запобіжного заходу, який підлягає застосуванню, слідчий суддя обґрунтовано врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваної; міцність соціальних зав`язків підозрюваної, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому правомірно дійшов висновку, що запобіжний захід у виді застави з покладенням на неї обов`язків: прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та зможе запобігти встановленим ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб.

Доводи сторони захисту в частині необґрунтованості покладення на підозрювану ОСОБА_6 обов`язку носити електронний засіб контролю колегія суддів вважає непереконливими, оскільки в такому випадку виконання покладених на ОСОБА_6 обов`язків буде залежати виключно від її волі, а порушення таких обов`язків не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Разом з тим, враховуючи доводи захисту щодо необхідності комунікації з близькими родичами, які проживають у м. Дніпро, а також наближеності м. Новомосковськ до лінії фронту, колегія суддів з метою забезпечення спілкування ОСОБА_6 з близькими родичами та реалізації права на забезпечення безпеки життя та здоров`я, вважає за необхідне дозволити пересування підозрюваної без дозволу детектива, прокурора та суду в межах Дніпропетровської області.

Доводи захисту щодо обмеження реалізації права на захист спростовуються тим, що отримання дозволу на виїзд за межі визначеної адміністративно-територіальної одиниці не потребує значного часу та тривалої спеціальної процедури. Разом із тим, прокурором жодного разу не здійснювалися перешкоди в отриманні такого дозволу, що не заперечувалося в судовому засіданні учасниками судового провадження.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильних висновків щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу. Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком про необхідність покладення на ОСОБА_6 обов`язку не відлучатись лише з м. Новомосковськ без дозволу прокурора або суду.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді в частині покладеного обов`язку не відлучатися лише із міста Номовосковськ Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду з постановленням нової ухвали в цій частині, якою покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов`язок не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду. У решті ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін з огляду на те, що рішення слідчого судді в цій частині є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 скасувати в частині покладеного обов`язку не відлучатися із міста Номовосковськ Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду.

У цій частині постановити нову ухвалу, якою покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов`язок не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора та суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4