ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5096/23 Справа № 2-352/11 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого суддіХейло Я.В.,
суддівМірути О.А., Тимченко О.О.,
сторони:
позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк Україна» на ухвалу Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровської областівід 04 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа ОСОБА_1 , про розірвання іпотечного договору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання кредитного договору недійсним, яка постановлена суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області 04 квітня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В провадженні Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про розірвання іпотечного договору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання кредитного договору недійсним.
Ухвалою Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2022 року було залишено без руху уточнену позовну заяву АТ "Ощадбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, подану 24.07.2020 року, оскільки позивачем неодноразово змінювалися та збільшувалися вимоги, але жодного разу не сплачувався (не доплачувався) судовий збір за ці змінені вимоги, при цьому судовий збір банком було сплачено тільки під час подання позову до суду вперше.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровської областівід 04 квітня 2023 року уточнену позовну заяву АТ"Ощадбанк»про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, подану 24.07.2020 року повернуто позивачу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Державний ощадний банк України, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 24 липня 2020 року.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Державний ощадний банк України, вказує, що цивільна справа № 2-352/11 перебуває на стадії підготовчого провадження , стадія підготовчого провадження є не закінченою у зв`язку з відсутністю відповідної ухвали суду.
Наполягає на тому, що АТ «Ощадбанк» заявою про уточнення позовної заяви від 21.07.2020 року не збільшував або/чи зменшував розмір позовних вимог, а лише змінив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вважає, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались матеріали справи, оскільки АТ «Ощадбанк» надав докази сплати судового збору.
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
Відповідачами відзиви на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема щодо повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
В провадженні Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про розірвання іпотечного договору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання кредитного договору недійсним.
Ухвалою Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2022 року було залишено без руху уточнену позовну заяву АТ "Ощадбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, подану 24.07.2020 року, оскільки позивачем неодноразово змінювалися та збільшувалися вимоги, але жодного разу не сплачувався (не доплачувався) судовий збір за ці змінені вимоги, при цьому судовий збір банком було сплачено тільки під час подання позову до суду вперше.
Позиція апеляційного суду
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк Україна» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Повертаючи уточнену позовну заяву Акціонерного товариства «Ощадбанк» про зверненя стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, подану 24 липня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки уточненої позовної заяви, а саме не сплачено у повному обсязі судовий збір, які були зазначені в ухвалі від 30 листопада 2022 року про залишення без руху.
Проте, суд першої інстанції дійшов такого висновку із недотриманням норм процесуального права.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1статті 174 ЦПК Українипередбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях175і177 ЦПК України.
У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, щоу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2020 року АТ «Ощадбанк» уточнив позовні вимоги, а саме в частині зміни способу звернення стягнення предмету іпотеки, тобто АТ «Ощадбанк» звертаючись з уточненою позовної заявою не просив додаткових вимог, за які необхідно було сплачувати судовий збір.
Матеріали справи містять письмові докази сплати судового збору за немайнові вимоги станом на 2022 рік.
Крім того, колегія суддів зауважує, що оскаржувана ухвала , в порушення вимог ст. 185 ЦПК України, не містить точної суми судового збору, яку необхідно доплатити з відповідним огрунтуванням.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув позовну заяву.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів вважає, що ухвала про повернення заяви позивачеві постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційний суд доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369,374, 379, 381-384 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Державний ощадний банк Україна» задовольнити частково.
Ухвалу Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року скасувати та направити матеріали за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа ОСОБА_1 , про розірвання іпотечного договору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання кредитного договору недійсним до Центрально-Міськогорайонного судуміста Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 12.07.2023 |
Номер документу | 112108271 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Хейло Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні