Ухвала

від 11.07.2023 по справі 363/4054/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"11" липня 2023 р. Справа № 363/4054/22

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022111150000972 від 01.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1, 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Так, 11.07.2023 року під час судового засідання прокурор звернулась до суду з клопотанням, в якому просила продовжити ОСОБА_4 на 60 днів строк дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 із можливістю внесення застави, строк якого спливає 14.07.2023 року. При цьому посилалась на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1, 2 ст. 263 КК України і ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень. Крім того, прокурор звернула увагу суду на те, що ухвалою колегії суддів Черкаського районного суду Черкаської області від 17.02.2022 року ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5, 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України, оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання, крім того 04.08.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство відносно своєї матері), що на думку прокурора підтверджує наявність заявлених нею ризиків та лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави здатен запобігти вище перерахованим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в умовах воєнного стану, крім того, прокурор додала, що це не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету ЗСУ.

ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти клопотання заперечували, просили суд обрати інший більш м`який запобіжний захід, оскільки ОСОБА_4 відшкодував потерпілій стороні спричинені збитки, крім того обвинувачений в теперішній час потребує лікування, за місцем проходження служби характеризується позитивно, заявлені прокурором ризики не підтверджуються.

Судом встановлено, що 01.09.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

02.09.2022 року слідчим суддею Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 30.10.2022 року включно. Також визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., у разі сплати якої, ОСОБА_4 необхідно негайно звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із свідками у цьому кримінальному проваджені.

25.10.2022 року слідчим суддею Вишгородського районного суду Київської області щодо ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.12.2022 року з правом внесення застави.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.11.2022 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 12.12.2022 року, застосований ОСОБА_4 під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено на строк 60 днів, тобто по 28.01.2023 року включно. Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2022 року - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., та обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, - залишено без змін.

Крім того, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.01.2023 року було відмовлено обвинуваченому ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та залишено ОСОБА_4 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою на строк по 28.01.2023 року включно, при цьому розмір застави, визначений раніше ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області, а саме - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., та обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, теж залишено без змін.

Ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2023 року, від 22.03.2023 року та від 16.05.2023 року застосований ОСОБА_4 під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено на строк 60 днів, тобто по 26.03.2023 року, по 20.05.2023 року та по 14.07.2023 року відповідно. Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2022 року - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., та обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, - залишено без змін.

Так, згідно з вимогами ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою зокрема продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Стаття 331 ч. 3 КПК України наголошує, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України.

На момент звернення до суду прокурора з цим клопотання ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 296 та ч. 1, 2 ст. 263 КК України та які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та нетяжким злочинами.

Частина 2 ст. 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу. Тобто, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Суд, вислухавши позицію сторін кримінального провадження та дослідивши подане прокурором клопотання вважає, що на момент розгляду цього питання існує обґрунтована підозра та ризики переховуватися від суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. На підтвердження зазначених ризиків, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, свідчить: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, його репутацію, майновий стан, відсутність судимості.

Крім того, суд бере до уваги і дані про особу обвинуваченого, а саме - його посаду та рід занять, який є військовослужбовцем, має доступ до зброї, володіє спеціальними навичками та знаннями. Враховує суд і мотив, яким керувався обвинувачений відповідно до пред`явленого обвинувачення, а саме - хуліганський, тобто прагнення виразити свою зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві. Бере суд до уваги й той факт, що свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприйняти безпосередньо, ще не допитувалися. А також судом враховується й те, що ухвалою колегії суддів Черкаського районного суду Черкаської області від 17.02.2022 року ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5, 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України, оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання, крім того 04.08.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство відносно своєї матері).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України - розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначені межі розміру застави, в залежності від тяжкості кримінального правопорушення, що інкримінується особі.

Так, один із злочинів, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначено в рамках від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 залишений без змін розмір застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., як альтернатива триманню під вартою, який на думку суду є співрозмірним ступеню довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави у випадку нехтування покладеними обов`язками буде достатнім стримуючим фактором, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду провадження. Жодних доказів того, що вказаний розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого суду не надано. А відтак визначення мінімального розміру застави не буде доцільним та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не буде запобігати спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. 1, 3, 4 та 5 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Таким чином, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думки захисника та обвинуваченого, представника потерпілого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли ризики, передбачені п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосований ОСОБА_4 під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати продовженим на строк 60 днів, тобто по 08.09.2023 року включно.

Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2022 року у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., та обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, - залишити без змін.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуюча суддя ОСОБА_1