Ухвала

від 06.07.2023 по справі 991/5682/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/5682/23

Провадження №11-сс/991/489/23

У Х В А Л А

06 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

За версією органу досудового розслідування заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_6 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб, висловив прохання засновнику ТОВ «АВАКС ПРОФ» ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду в сумі 1 790 559 гривень за таких обставин.

28 грудня 2020 року між КП «Тернопількомунінвест» в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ «АВАКС ПРОФ» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір № 112, згідно якого товариство зобов`язалося у строк до 31 грудня 2021 року власними силами і засобами здійснити капітальний ремонт обумовлених ділянок вулиці Данила Галицького у місті Збараж Тернопільської області, договірна вартість якого складала 13 875 000 гривень. Додатковими угодами №1 від 07.07.2021 та №2 від 29.04.2022 строк дії договору продовжено до 31.12.2022, визначено порядок оплати вартості ремонтних робіт згідно планів фінансування: замовник мав сплатити у 2021 році 4 994 800 гривень, а в 2022 році - 8 880 200 гривень.

На кінець 2022 року ТОВ «АВАКС-ПРОФ» виконало всі роботи згідно договору, що відображено у відповідних актах та довідках про їх вартість. Однак замовник не прийняв частину виконаних робіт та не оплатив їх, внаслідок чого заборгованість склала 6 123 000 гривень.

У зв`язку з цим наприкінці грудня 2022 року засновник ТОВ «АВАКС ПРОФ» ОСОБА_8 , директор товариства ОСОБА_10 зустрілися із заступником начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_6 , директором КП «Тернопількомунінвест» ОСОБА_9 , головою Тернопільської обласної ради ОСОБА_11 у службовому кабінеті останнього. Під час зустрічі ОСОБА_11 повідомив, що в умовах воєнного стану розпорядником бюджетних коштів є керівник Тернопільської обласної військової адміністрації. У свою чергу, ОСОБА_6 підкреслив, що незважаючи на фактичне виконання ТОВ «АВАКС ПРОФ» своїх зобов`язань за договором, потрібно укласти додаткову угоду та продовжити строк його дії на 2023 рік, щоб Державна казначейська служба мала підстави здійснити оплату на початку року. За результатами зустрічі сторони уклали додаткову угоду № 3 від 29.12.2022, відповідно до якої продовжили строк дії договору №112 до 31 грудня 2023 року.

Крім того, у 2022 році ТОВ «АВАКС ПРОФ» виконувало роботи за іншими договорами, на підставі яких Департамент капітального будівництва Тернопільської ОВА перерахував йому кошти в сумі 24 882 170, 41 грн.

11.01.2023 перший заступник начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_12 відправив за допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_8 повідомлення про те, що час «подякувати» за 2022 рік.

31.01.2023 ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, зустрівся з ОСОБА_8 та висловив останньому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1 349 974 гривень за здійснення службовими особами Тернопільської ОВА оплати вартості виконаних товариством у 2022 році робіт за відповідними договорами.

Під час цієї розмови до них підійшов ОСОБА_6 , який повідомив ОСОБА_8 , що за умови погодження начальником Тернопільської ОВА ОСОБА_13 він зможе вирішити питання про погашення КП «Тернопількомунінвест» заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ».

23.02.2023 ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , перебуваючи в коридорі Тернопільської обласної військової адміністрації, повторно висловили ОСОБА_8 прохання надати для них і ОСОБА_13 упродовж двох тижнів грошові кошти за здійснення оплати виконаних ТОВ «АВАКС ПРОФ» у 2022 році робіт. При цьому, суму коштів вони підняли з 1 349 974 до 1 790 559 гривень, мотивуючи збільшенням відсотку від суми розрахунків за одним із договорів.

Також ОСОБА_6 повідомив, що у випадку одержання вказаних коштів від ОСОБА_8 він ініціює перед ОСОБА_13 питання укладення з товариством у 2023 році нових договорів на суму 10 мільйонів гривень.

09.03.2023 року ОСОБА_12 , перебуваючи в одному з кабінетів Тернопільській ОВА, одержав від ОСОБА_8 300 000 гривень як частину раніше обумовленої суми коштів, а решту просив надати протягом наступних десяти днів.

Також ОСОБА_12 повідомив, що переконав ОСОБА_13 погасити заборгованість КП «Тернопількомунінвест» за договором з ТОВ «АВАКС ПРОФ» за умови одержання неправомірної вигоди у розмірі 10% від її суми, що складає 6 123 000 гривень, із яких половину (306 150 гривень) потрібно надати для нього і ОСОБА_13 , а іншу частину (306 150 гривень) голові Тернопільської обласної ради ОСОБА_11 .

17.03.2023 ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_12 , передав для останнього через начальника ДКБ Тернопільської ОВА ОСОБА_14 , другу частину неправомірної вигоди в розмірі 300 000 гривень, а всього - 600 000 гривень.

Того ж дня, під час зустрічі з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 повідомив, що найближчим часом очікуються всі необхідні погодження та оплата за виконані роботи за договором № 112 від 28.12.2020, а також можливе залучення ТОВ «АВАКС ПРОФ» до виконання робіт на території Вишнівецької територіальної громади Тернопільської області.

26.06.2023 ОСОБА_6 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного із можливістю внесення застави у розмірі 8 000 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.06.2023 клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_15 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, до 26 серпня 2023 року включно, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень. Покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 - 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погодившись з ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_15 .

Підозру вважає необґрунтованою, оскільки долучені стороною обвинувачення до клопотання докази суперечливі та вказують на невинуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині. Протоколи за результатами негласних слідчих дій не містять інформації про вимагання ОСОБА_6 неправомірної вигоди від ОСОБА_16 ; жодної купюри із заздалегідь ідентифікованих грошових коштів ОСОБА_6 не передавалось, не було виявлено чи вилучено.

Також стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний здав на зберігання до УДМС у Тернопільській області паспорт для виїзду за кордон, звернувся з клопотанням до Національного антикорупційного бюро України стосовно порядку виконання обов`язку носіння електронного засобу контролю, відсутні ознаки можливого знищення ним доказів.

Прокурор також подав апеляційну скаргу з доповненнями, просить скасувати ухвалу в частині визначення розміру застави та постановити нову, якою збільшити її розмір до 8 000 000 гривень.

Вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави не здатен запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 . Факт внесення застави підозрюваним свідчить про її недостатність та неспроможність забезпечити дієвість кримінального провадження, так як перспектива втрати застави в такому розмірі не буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Необхідність визначення застави в розмірі 8 000 000 гривень прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, який складає понад півтори мільйони гривень. Зазначений розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки він та його родичі отримували значні доходи за останні роки, володіють низкою земельних ділянок, об`єктів нерухомості, транспортних засобів.

За результатами розгляду апеляційних скарг за участю прокурора, підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Застосовуючи до підозрюваного до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави, що у грошовому еквіваленті становить 805 200 гривень, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_15 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07 лютого 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08 лютого 2023 року; протоколом огляду від 07 лютого 2023 року; протоколом огляду від 09 лютого 2023 року; договорами № 112 від 28 грудня 2020 року, № 4 від 10 січня 2022 року, № 262 від 27 вересня 2021 року; протоколом огляду від 03 квітня 2023 року; протоколом огляду від 04 квітня 2023 року; витягами із Єдиного державного реєстру декларацій; протоколом допиту ОСОБА_8 від 26 лютого 2023 року; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 28 лютого 2023 року; протоколом допиту ОСОБА_8 від 10 березня 2023 року; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 13 березня 2023 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16 березня 2023 року; протоколом допиту ОСОБА_8 від 26 березня 2023 року; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 30 та 31 березня, 04 травня, 07 червня 2023 року; особовою карткою ДМС України, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано.

На підставі наведеного, колегія судів погоджується, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з можливістю внесення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя погодився з доводами прокурора про те, що застава у розмірі 8 000 000 гривень не буде явно непомірною для підозрюваного з урахуванням наявного у родини майна.

Однак вона майже в 10 разів перевищує максимальний розмір, який може бути визначений особі, підозрюваній у вчинені особливо тяжкого злочину. При цьому, прокурором не доведено наявність виключного випадку або обставин, які б свідчили, що застава в межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею та вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною, враховуючи сукупність криміногенних чинників. Підстав для її визначення у більшому розмірі з матеріалів провадження не вбачається.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про невинуватість підозрюваного колегія суддів відхиляє, оскільки це питання виходить за межі предмету апеляційного розгляду, а з приводу обґрунтованості підозри оцінка вже була надана.

Належне виконання підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу (здача паспорту, носіння електронного засобу контролю) не вказує на відсутність ризиків кримінального провадження та не може бути підставою для відмови у його застосуванні.

Доводи сторони обвинувачення про внесення застави як обставини, що вказує на недієвість застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, колегія суддів також відхиляє, оскільки її внесення або невнесення не впливає на помірність визначеної слідчим суддею застави, дієвість чи недієвість такої. Визначення розміру застави не може залежати від того, буде чи не буде вона внесена.

Розмір неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, інші обставини кримінального провадження не є такими, що дають підстави для висновку про їх виключність, а тому перешкоджають визначити розмір застави вище верхньої межі, встановленої кримінальним процесуальним законом. Доводи сторони обвинувачення про зворотне відхиляються.

За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2023 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3