Ухвала

від 06.07.2023 по справі 461/962/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/962/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/584/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 квітня 2023 року про арешт майна,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 квітня 2023 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022140000000011 від 18.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України задоволено, накладено арешт на майно згідно з переліком наведеним у клопотанні.

На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зазначає, що про наявність ухвали підозрюваному ОСОБА_9 стало відомо лише 15.05.2023.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права тому підлягає скасуванню.

Клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна ОСОБА_9 , що позбавило його можливості надати суду докази та повідомити про обставини, які б спростували доцільність накладення арешту на його майно.

Пред`явлена підозра ОСОБА_9 є необгрунтованою.

Накладення арешту на майно призвело до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_10 з якою підозрюваний уклав шлюб, відповідно майно є спільною сумісною власністю.

Адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримала, просила її задоволити.

Прокурор ОСОБА_6 у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_11 щодо законності судового рішення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 07 квітня 2023 року було постановлено без виклику ОСОБА_9 , про наявність ухвали стало відомо 15.05.2023 Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана адвокатом ОСОБА_7 19.05.2023, тобто у встановлений ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України строк, який не є пропущений і поновлення не потребує.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

Згідно з ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п.3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.

Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №420221400000000111 від 18.01.2022.

06 квітня 2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що директор Приватного підприємства «ІНТЕР-БУД- ІНВЕСТ» ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з головним інженером вказаного підприємства ОСОБА_12 у період часу з вересня 2021 року по 30.12.2021, перебуваючи на території Івано-Франківської та Львівської областей, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, склали та видали завідомо підроблені офіційні документи, а саме: акт № 36-02-1-1 приймання виконаних робіт за грудень 2021 року від 24.12.2021 (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року №36-02-1-1 від 24.12.2021 (форма КБ-3), акт № 37-02-1-1 приймання виконаний робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року № 37-02-1-1 від 28.12.2021 (форма КБ-3), заволоділи бюджетними коштами в сумі 824 210, 93 гривень під час виконання робіт та проведення технічного нагляду по об`єкту «Велобескиди: розвиток пішохідно-трекінгової та велосипедної інфраструктури та будівництво оглядової вежі на території регіону Трускавець-Орів-Борислав-Східниця», чим заподіяли матеріальну шкоду державному фонду регіонального розвитку та бюджету Львівської області на зазначену суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що директор ПП «ІНТЕР-БУД-ІНВЕСТ» ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з головним інженером вказаного підприємства ОСОБА_13 , протягом грудня 2021 року, перебуваючи на території Івано-Франківської області, будучи службовими особами, складали завідомо підроблені офіційні документи: акт № 36-02-1-1 приймання виконаних робіт за грудень 2021 року від 24.12.2021 (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року № 36-02-1-1 від 24.12.2021 (форма КБ-3), акт № 37-02-1-1 приймання виконаний робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року № №37-02-1-1 від 28.12.2021 (форма КБ-3).

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає вимогам ч. 2, 3, 5 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

Також апеляційний суд вважає, що станом на день апеляційного перегляду відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно із врахуванням того, що арештоване майно перебуває у спільній сумісній власності, оскільки ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, та відповідно до КК України покарання, у разі визнання його винним за ч. 5 ст. 191 КК України санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 174 КПК України визначено осіб, які наділені правом на звернення із клопотанням про скасування арешту майна у випадку якщо у застосуванні такого відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності, необґрунтованості судового рішення та неповноти судового розгляду колегія суддів до уваги не бере як безпідставні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч. 2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що відповідає конституційним нормам.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею допущено не було.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 квітня 2023 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4